Види рішень, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень, що приймаються у цій стадії.

Розглядаючи питання пов’язані з прийняттям якого-небудь процесуального рішення, мають на увазі ряд моментів:

– який орган вправі прийняти рішення про виконання цієї дії і реалізувати це рішення;

– у які терміни рішення повинне бути прийняте і реалізовано;

– які конкретні дії повинні передувати ухваленню рішення й у якій процесуальній формі вони повинні здійснюватися;

– як документально повинне бути оформлене прийняте рішення;

– які можуть бути наслідки прийнятого рішення, хто й у якому порядку може його оскаржити, хто може скасувати прийняте рішення;

– які правовідносини виникають у зв’язку з прийнятим рішенням, які при цьому права одержують учасники процесу;

– які наслідки настають у випадку визнання рішення незаконним.

При цьому особі чи органу, який приймає кримінально-процесуальне рішення, необхідно зважити всі маючі значення обставини, а також визначити юридичну процедуру прийняття і виконання прийнятого рішення.

У зв’язку з чим, згідно ст. 97 (Обов’язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду) КПКУ:

Прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.

По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одно з таких рішень:

– порушити кримінальну справу;

– відмовити в порушенні кримінальної справи;

– направити заяву або повідомлення за належністю.

Одночасно вживаються всі можливі заходи, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров’ю особи, яка повідомила про злочин, слід вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки заявника, а також членів його сім’ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на заявника.

Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Заява або повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності. Проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів проводиться з дозволу суду за погодженим з прокурором поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься і на неї може бути принесена апеляція з додержанням порядку і у випадках, передбачених статтями 177, 178 і 190 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПКУ: «Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину».

Тобто підстава до порушення кримінальної справи включає два необхідних елементи:

– наявність ознак злочину в діянні, що стало відоме органу дізнання, слідчому, прокурору чи суду;

– наявність достатніх даних, на основі яких встановлюються ознаки цього злочину.

Таким чином, кримінальна справа порушується згідно ч. 1 ст. 98 «При наявності приводів і підстав зазначених у ст. 94 цього Кодексу» і при відсутності обставин, що виключають її порушення (ст. 6 КПКУ).

Якщо для порушення кримінальної справи потрібна перевірка інформації, яка міститься в заяві чи в повідомленні про злочин, здійснювана шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності, то проведення визначених у законодавчих актах України окремих оперативно-розшукових заходів (обшук, виїмка, огляд) здійснюється тільки з дозволу суду по погодженому з прокурором представленню керівника відповідного оперативного підрозділу чи його заступника. Постанова судді про надання такого дозволу виноситься з дотриманням порядку й у випадках, передбачених статтями 177 (Підстави для проведення обшуку і порядок надання згоди на його проведення), 178 (Підстави для проведення виїмки і порядок надання згоди на її проведення) і 190 (Проведення огляду) КПКУ. Але на таку постанову судді може бути принесена апеляція.

Про порушення кримінальної справи слідчий, орган дізнання, прокурор чи суддя (ст. 98 КПКУ) виносять постанову про порушення кримінальної справи, указавши приводи і підстави для порушення справи, ст. кримінального закону, по ознаках якої порушується справа, а також подальший її напрямок. Рішення при цьому повинно бути прийняте в термін до трьох днів, а у виняткових випадках (коли потрібна додаткова перевірка матеріалів) – до десяти діб. При складанні постанови про порушення кримінальної справи необхідно виходити з загальних вимог, яким повинна відповідати постанова слідчого й прокурора, викладених у ст. 130 КПКУ.

Постанова органа дізнання, слідчого, прокурора і судді складається з трьох частин: вступної, описово-мотивувальної і резолютивної.

В вступній частині постанови вказуються дата винесення постанови, місце (місто, селище), посада, звання особи, що виносить постанову, її прізвище, які матеріали розглядалися при винесенні постанови.

В описово-мотивувальній частині постанови вказується джерело відомостей про злочин, яке послужило приводом до порушення справи, а також куди і коли ці відомості надійшли. Потім викладаються фактичні дані, які вказують на наявність ознак конкретного злочину, тобто підстава для порушення справи, час, місце й інші обставини здійснення злочину, указівка на кваліфікацію злочину по відповідній ст. Кримінального кодексу, посилання на ст. кримінально-процесуального закону, якими керується орган дізнання, слідчий, прокурор чи суддя, приймаючи рішення порушити кримінальну справу.

У резолютивній – про ухвалення рішення порушити кримінальну справу.

Нагляд за законністю порушення і відмови в порушенні кримінальної справи здійснює прокурор. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 227 КПКУ прокурор у межах своєї компетенції не менш як один раз на місяць перевіряє виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини, дає вказівки про усунення виявлених порушень закону.

Слідчий і орган дізнання зобов’язані не пізніше доби направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні такої справи.

Якщо справу порушено без законних підстав, прокурор закриває її, а у випадках, коли в цій справі ще не провадилося слідчих дій, скасовує постанову про порушення справи.

У разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим або органом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постанову слідчого або органу дізнання і порушує справу (ст. 100 КПКУ). У цьому випадку з мстою забезпечення найбільш повного і об’єктивного розслідування прокурор може доручити провадження дізнання чи досудового слідства іншій особі.

Постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором – вищестоящому прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її Представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови сі. 99і КПКУ),