Оцінка економічності та результативності управлінської праці на підприємстві

 

Структура управління – це упорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів системи, що визначає поділ праці і службових зв’язків між структурними підрозділами апарату управління з підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень і є центральним елементом організаційного механізму, за допомогою якого відбувається поєднання різних сторін діяльності підприємства (виробничої, технічної, соціальної та економічної), регламентування внутрішньовиробничих зв’язків і досягається стійкість системи службових взаємовідносин між працівниками апарату управління й структурними підрозділами. Науково обґрунтована структура управління є

ефективним засобом саморегулювання і координації діяльності працівників підприємства.

Головне призначення організаційної структури - забезпечити ефективну діяльність управлінського персоналу. До його складу на підприємстві входять: керівник підприємства, керівники підрозділів, фахівці, обслуговуючий персонал (технічний). На промисловому підприємстві питома вага кадрів управління дорівнює 20-25% усієї кількості працюючих.
Лінійно-функціональна структура управління має певні переваги: простота керівництва, відсутність дублювання функцій та інші.

Це обумовлено тим, що проблеми обговорюються по всьому ієрархічному ланцюжку знизу вверх і в кожному підрозділі. При цьому багато інформації перекручується або втрачається при переході від одного рівня управління до іншого, від одного функціонального підрозділу до іншого. Середнє підприємство, як правило, має п'ять і більше рівнів управління. На кожному з них втрачається або перекручується від 8 до 15% управлінської інформації.
Окрім того, ця структура є сильним джерелом виробничого бюрократизму. Будь-яка новація, яка з певних причин не влаштовує ту чи іншу службу, може бути знищена численними узгодженнями.

Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами й працівниками, а також регламентує потоки інформації у системі управління.

Структура управління керівним персоналом підприємства показана на рис.2.1.

Керівник СТОВ «Печанівське»

Головний агроном

Головний ветеринар

Головний інженер

Головний бухгалтер

Завідуючий автопарком

Бригадир рільничої бригади

Завідувач молочно відгодівельної ферми ВРХ

Головний економіст

Бригадир тракторної бригади

Комірник

Завідуючий відгодівель- ної ферми свиней

Рис. 2.1. Структура управління керівним персоналом підприємства

Джерело: дані СТОВ «Печанівське»

 

Головний агроном очолює агрономічну службу в господарстві і займається питаннями управління персоналу в галузі рослинництва.

В його обов’язки входить: розробка ефективної системи використання персоналу, управління природокористуванням, впровадження індустріальної технології виробництва продукції землеробства і постійне її вдосконалення, турбота про правильну організацію використання землі, впровадження раціональних сівозмін, проведення протиерозійних заходів, розробка і впровадження науково обгрунтованої системи добрив, насінництва, захисту рослин від шкідників і хвороб, постійний контроль за своєчасним і якісним веденням агрономічної роботи у господарстві.

Головний ветеринарний лікар організує і здійснює ветеринарного персоналу на тваринницьких фермах господарства. Протягом року спостерігає за санітарним станом тваринницьких приміщень, пасовищ і водойм; щомісяця проводить загальний огляд тварин і контролює виконання правил зоогігієни, керує діяльністю ветфельдшера. На початок року він складає загальний план ветеринарних заходів, а також плани ліквідації виявлених захворювань.

В обов’язки головного інженера входить керівництво і організація персоналом з механізації, електрифікації, автоматизації виробництва, Він організує безперервне постачання сільськогосподарської техніки запасними частинами, ремонтними матеріалами та інструментом, проведення своєчасного ремонту і технічного обслуговування тракторів, сільськогосподарських машин, електрообладнання, силового та іншого обладнання.

Йому підпорядковується електрик, завідуючий коморою і завгосп, завідуючий складом ПММ і завідуючий гаражем, а також бригадир тракторної бригади.

В обов’язки головного економіста входить керівництво і організація кадрової і планової роботи у господарстві. Головний економіст керує нормативною роботою; розробляє і аналізує виконання норм виробітку і виявляє причини їх невиконання, вивчає передовий досвід, вносить пропозиції про перегляд занижених застарілих норм виробітку, організовує і проводить хронометражні спостереження і фотографію робочого дня з метою розробки нових норм виробітку або уточнення існуючих. Разом з галузевими спеціалістами він розробляє перспективні, поточні і робочі плани, технологічні карти та госпрозрахункові завдання (виробничі програми) бригадам, фермам, іншим виробничим одиницям; організує розробку питань інтенсифікації, концентрації і спеціалізації виробництва. Він аналізує стан і розвиток господарства і його підрозділів, працює над удосконаленням форм оплати праці, розвитком і поглибленням госпрозрахункових відносин, поліпшенням організації праці.

Разом з керівником господарства головний бухгалтер підписує річний звіт підприємства, всі фінансові та інші документи, пов’язані з витрачанням коштів і матеріальних цінностей.

Головний бухгалтер здійснює керівництво і контроль за персоналом бухгалтерії, станом бухгалтерського обліку і звітності у всіх галузях виробництва. Обов’язки його такі: складання фінансового плану і контроль за його виконанням, суворим додержанням фінансової дисципліни, здійснення режиму економії на всіх ділянках виробництва, за правильністю реалізації і використання продукції, насіння, кормів, нафтопродуктів та інших матеріальних цінностей, за виконанням договорів і зобов’язань підприємства. Розглянемо показники економічності апарату управління.

Таблиця 2.16.