Вивчення технологій соціальної роботи з людьми похилого віку на сучасному етапі розвитку суспільства. Становлення та адаптація людей після досягнення пенсійного віку. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вивчення технологій соціальної роботи з людьми похилого віку на сучасному етапі розвитку суспільства. Становлення та адаптація людей після досягнення пенсійного віку.



 

На сьогоднішній день складається така маловтішна ситуація, коли для багатьох похилих людей все втрачає значимість. Саме в таких непростих умовах провідною діяльністю стає дозвілля, як один із головних методів адаптації людини літнього віку після відходу на пенсію, розвиток і відновлення емоційних, духовних, творчих, культурних, та інтелектуальних сил, самореалізація та задоволення особистісних потреб. З виходом на пенсію світ похилої людини кардинально змінюється, набуває зовсім інших форм і барв, світ неминуче звужується до кімнати і двору, що починає психологічно тиснути та негативно впливати на людину. Коли вона вже звикла до певного порядку, режиму дня, певного оточення, тієї взаємодії і спілкуванню з іншими людьми. Адже, від характеру і взаємодії цих взаємин багато що залежить в житті самої людини: її моральне самопочуття, її активність,

настрій, можливість побачити сенс свого життя, коли приходить усвідомлення себе як ланки в людському суспільстві, це пробуджує в особистості оптимізм і бажання жити, а не просто існувати.

 

Для повноцінного функціонування похилої людини після виходу на пенсію, життєво необхідно зайняти свою діяльність певним видом необтяжливої праці, бажано в оточенні цікавих та доброзичливих людей її віку, що будуть об`єднані певним видом занять. Наприклад, цікавим і корисним дозвіллям, в якому можливо, буде виникати потреба в оточуючих її людей.

За Соколовим Є. В. пояснюється як час, коли стає можливий вибір занять, в якому відпочинок, чергується з фізичною і розумовою активністю, а також певним чином структурує дозвілля, поділяючи його на 6 рівнів:

- відпочинок, що слугує для відновлення життєвих сил;

- розваги, що виконують роль психічного розвантаження;

- освіта, що служить засобом розвитку розуму, уяви, фізичних і етичних відчуттів, що відкривають шлях до цінностей культури;

- творчість, що відрізняється глибиною і універсальністю потреб людини;

- споглядання природи;

- свята, що пов`язують минуле і сьогодення.

Саркісова І. В. розглядає дозвілля – як вільно обрану, таку, що змотивована інтересами і потребами особистості діяльність у вільний від роботи час, що опосередкована комплексом соціальних, економічних, національно-регіональних, етнокультурних і інших чинників.

За Бочелюком В.Й. дозвіллєва діяльність визначається як сукупність занять у вільний час, за допомогою яких задовольняються безпосередні фізичні, психологічні і духовні потреби, в основному відновлюю чого характеру.

Дозвілля включає в себе такі різні види діяльності:

- хобі;

- спорт і фізична активність;

- ігри і заняття (інтелектуальні, логічні);

- художня діяльність (мистецтво, література);

- вироби (плетіння, вишивання, різьба по дереву);

- туризм;

- пасивний відпочинок;

- відвідування музеїв, театрів і т. д.;

- розваги (перегляд телевізійних передач тощо);

- спілкування (листування,телефонні розмови, організація заходів і вечорів)

Найголовніше – що кожна літня людина є особистістю і як особистість, має найбільше значення. Особистість – це неповторна серцевина людського буття, його почуттів, переживань і дій. Особистість визначає і поведінка людини в процесі старіння. Кожна людина унікальна у своєму "Я" і ніяк не може бути підмінена іншою людиною, і в такому виді іншої людини не існує.

Проаналізувавши теоретичні питання першого розділу, технологій соціальної роботи з людьми і загальної характеристики людей похилого віку,

їх адаптаційного процесу і дозвіллєвої діяльності, ми можемо зробити наступні висновки.

Багатогранність проблеми з якою стикаються люди літнього віку в сучасному соціумі створюють труднощі процесі адаптації до нових умов життєдіяльності. Ми маємо звернути увагу на світовий досвід у сфері соціальної роботи з людьми літнього віку, де відзначають важливість підтримки активності похилої людини як суб`єкта і продукта власної діяльності, але в сучасному українському суспільстві приділяється мало уваги проблематиці похилих людей. Але ці питання є одними з найважливіших в нашому суспільстві, але і найзанедбаніших в нашій країні, якому якщо не приділяється майже ніякої уваги, то приділяється мізерно мало уваги і ресурсів до вирішення проблеми.

Життєдіяльність людей літнього віку в сучасних умовах життя в країні – це складна система прямих та опосередкованих взаємовпливів похилої людини і її суспільного середовища через різні види діяльності, яка здатна забезпечувати потреби і можливості до адаптації людей «третього віку», виходячи з її можливостей. Одною з глобальних проблем людства є швидке зростання кількості людей літнього віку по всій планеті. Демографічний відділ ООН прогнозує, що дана соціальна група стане значною частиною населення планети.

Теоретично проаналізувавши наукові роботи багатьох соціологічних науковців, методичні матеріали з нашої проблеми, ми мимовільно звернули увагу на той факт, що на сьогодення в науковій літературі не має єдиного визначення щодо меж літнього віку і самого визначення літнього віку, і також відсутні думки щодо провідної діяльності в період старості.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 155; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.238.138.162 (0.003 с.)