Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Спільна участь в управлінні – міф або/і реальність
Традиція співучасті у проектуванні, плануванні й реалізації соціальних програм має різні організаційно-методологічні форми і викликає досить суперечливе ставлення в професійному середовищі, особливо серед експертів, які працюють у сфері аналізу політики. У західній традиції, яка в основному спирається на управлінський досвід США, існують різні варіанти концепції співучасті. До них, передусім, належать "навчання через дію" і тренінг та дослідження за допомогою дії. У Радянському Союзі в 80-х рр. минулого століття внаслідок діяльності Московського методологічного гуртка виникла практика організаційно-діяльнісних ігор і організаційного тренінгу. Зараз вона активно використовується в процесі формування нової культури муніципального і державного управління в Росії, Україні, Казахстані та інших країнах. Про це свідчить активність Московського суспільного наукового фонду (м. Москва), Центру перспективних досліджень (м. Київ), Агентства гуманітарних технологій (м. Київ) і багатьох інших державних і неурядових організацій. В останні роки з'явилися публікації, присвячені представленню та інтерпретації загальних схем побудови світу як версії системного підходу до широкого кола складних соціальних систем, включаючи муніципальні утворення. Наразі існує великий спектр можливостей залучення місцевими органами влади різних верств населення до управління територіями. Проблема полягає в тому, наскільки активно і дієво використовуються такі підходи і наскільки усвідомлюються причини успішного/невдалого залучення населення до місцевого самоврядування. 5.4. Підходи до визначення ефективності управління в "перехідних" умовах Операційний підхід до визначення ефективності управління засновується на оцінці ресурсів, що використовуються, витрат, результатів за конкретними показниками. При цьому досить поширеною є концепція "3 Е – есоnоmy, efficiency, effectiveness" – економічність, ефективність, результативність. Було виділено близько тисячі індикаторів виконання на рівні корпорацій і послуг. Такий підхід широко використовується в організаційному аудиті. Існують різні процесуальні форми і система оцінки і управління якістю як у бізнесі, так і у сфері адміністративного управління (Statistical Process Control, TQM, EFQM, CAF та ін.). Одну з останніх версій такого підходу представляє системний опитувальник (САF) Європейського інституту публічного управління (ЕІРА). Цей ретельно опрацьований інструмент оцінки діяльності європейських адміністративних організацій, що діють у сфері публічного управління, представляє "європейські версії" підходу до муніципального управління. Він базується на визначеній у багатьох теоретичних і аналітичних текстах останніх років полімодальній концептуальній моделі ефективного муніципального управління, пропонуючи при проведенні оцінки орієнтуватися на неї як на норму.
Інший підхід до оцінки й підвищення ефективності управління базується на визначенні ключових компетенцій і складанні переліків характеристик діяльності ефективного менеджера. Такий перелік було розроблено Міжнародною асоціацією управляючих містами і графствами (International County Management Association? ICMA). Його перевагою є спрацьованість і авторитет Асоціації професійних муніципальних управлінців. На основі цього переліку створено інструмент для проведення тренінгів для муніципальних управлінців, який використовується в практиці тренінгів, проведених у різних країнах Центральної і Східної Європи за підтримки Фонду ініціативи у місцевому врядуванні (LGI, Будапешт). Одним із джерел такого підходу є традиція професіографічних досліджень у психології пращ.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 147; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.8.42 (0.005 с.) |