Підготовка керівних кадрів України – важлива складова державної кадрової політики

Проблема навчання керівних кадрів є чи не найголовнішою в системі роботи з кадрами, одним із керівних принципів здійснення кадрової політики. Без підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, керівників державних підприємств, установ і організацій не можна домогтися їх високого професіоналізму.

Усі елементи роботи з кадрами тісно взаємопов'язані взаємодіють, доповню­ють один одного. Від навчання працівників не можна відокремити їх виховання. Виховання - це постійний процес, який триває і під час роботи, і під час навчання. Логічно й обґрунтовано в ст. 29 Закону України "Про державну службу" зафіксовано, що державні службовці підвищують свою кваліфікацію постійно, і їм створюються умови для навчання та підвищення кваліфікації.

Нагадаємо, що і в попередні часи, в колишній УРСР чимало уваги приділялося навчанню партійно-радянських кадрів. Діяла чітка система, була створена багата навчально-матеріальна база, яка в перші роки незалежності, внаслідок суто суб'єктивних причин, помилок тодішнього державного керівництва, обставин, що склалися, була передана різним, у тому числі й не державним структурам, і стала використовуватися не за своїм призначенням - не для навчання керівних кадрів.

З метою налагодження навчання керівних кадрів 30 травня 1995 р. був підписаний Указ "Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців". Цим Указом була утворе­на Українська Академія державного управління при Президентові України і вста­новлено, що Академія входить у систему органів державної виконавчої влади і забезпечує підготовку державних службовців та підвищення їх кваліфікації. Дніпропетровський філіал ліквідованого Інституту державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України було реорганізовано у філіал створеної Академії. У зазначеному Указі зафіксовані доручення Кабінету Міністрів України:

• щодо створення Львівського, Одеського, Харківського філіалів Академії;

• про визначення переліку вузів для підготовки і перепідготовки фахівців державного управління та ринкової економіки;

• про затвердження заходів щодо створення системи підвищення кваліфікації кадрів у міністерствах і відомствах.

Цим же Указом уряду Автономної Республіки Крим, виконавчим комітетам обласних, Київської і Севастопольської міських рад було доручено в тримісячний термін вирішити питання щодо створення центрів підвищення кваліфікації державних службовців та навчання працівників державних підприємств, установ та організацій, використавши для цього базу колишніх будинків політичної освіти.

Необхідно підкреслити, що протягом 1995-1996 рр. названий Указ практично був виконаний. Але не все відбувалося так просто: треба було видати укази Президента України стосовно положення і структури Академії, створення умов для її роботи, про створення Львівського, Одеського і Харківського філіалів, виконати ряд доручень глави держави, прийняти низку постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Тепер можна констатувати: в Україні вже наприкінці 90-рр. в цілому склалася мережа навчальних закладів, які здійснюють підготовку і підви­щення кваліфікації не лише державних службовців, а й керівників державних підприємств, установ і організацій. До неї, крім Української Академії державного управління при Президентові України з її Дніпропетровським, Львівським, Одесь­ким і Харківським регіональними інститутами, увійшло 10 вузів України, 27 регіональних центрів підвищення кваліфікації кадрів, яким надано можливість готувати магістрів державного управління, інститути та центри навчання кадрів, що працюють при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади.

Кабінетом Міністрів України в 1995 р. визнано за необхідне створити при Головдержслужбі Науково-методичну раду, а при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, уряді Автономної Республіки Крим, обласних, Київській і Севастопольській міських державних адміністраціях галузеві і регіональні ради по роботі з кадрами. На них покладено науково-методичне та інформаційне забезпечення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, контроль за змістом і якістю навчального процесу в навчальних закладах підвищення кваліфікації державних службовців.

Для чіткого визначення цілей і завдань цих навчальних закладів Кабінет Міністрів України в серпні 1996 р. затвердив Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.

У цьому документі визначено:

♦державна система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців повинна забезпечувати потреби центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших органів і організацій, на які поширюється чинність Закону України "Про державну службу", у працівниках з високим рівнем професіоналізму та культури, здатних компетентно й відповідально виконувати управлінські функції, впроваджувати новітні соціальні технології, сприяти інноваційним процесам;

♦державну систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців становлять освітньо-професійні програми підготовки, перепідготовки і професійні програми підвищення кваліфікації державних службовців, додаткові програми функціональної спеціалізації "Державне управління", навчальні заклади, які реалізують зазначені програми, та органи, що здійснюють управління підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації державних службовців.

У цьому Положенні визначено, що вкладається в поняття підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.

Підготовка державних службовців – це здобуття освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра за спеціальностями, спрямованими на професійну діяльність на державній службі, а також навчання в аспіран­турі, докторантурі Української Академії державного управління при Президен­тові України, інших навчальних закладах або наукових установах за спеціальнос­тями, спрямованими на професійну діяльність на державній службі.

Перепідготовка державних службовців – це здобуття освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра з іншою спеціальністю в межах, як правило, відповідної галузі знань.

Підвищення кваліфікації державних службовців – це навчання з метою онов­лення та розвитку вмінь і знань, необхідних для ефективного вирішення завдань професійної діяльності на державній службі.

Мета, зміст, терміни, форми і методи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців визначаються відповідними освітньо-професійними та професійними програмами, що розробляються навчальними закладами згідно з вимогами нормативних документів Міністерства освіти і науки України.

Підготовка та перепідготовка державних службовців здійснюється за державним замовленням Академією державного управління та навчальними закладами, внесеними до переліку вищих навчальних закладів з підготовки та перепідготовки фахівців органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та ринкової економіки. Прийом до вищих навчальних закладів на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління здійснюється відповідно до Положення про прийом слухачів до Української Академії державного управління при Президентові України та Порядку прийому до вищих зак­ладів освіти й навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Підготовка магістрів державного управління здійснюється на базі повної вищої освіти за відповідними освітньо-професійними програмами і передбачає поглиблену правову, економічну, політологічну, управлінську, соціально-гуманітарну, психолого-педагогічну, фахову та інші види підготовки, необхідні для нормативно-правового, організаційно-розпорядчого та консультативно-дорадчого забезпечення діяльності органів, на які поширюється чинність Закону "Про державну службу".

Освітньо-професійні програми підготовки магістрів державного управління, що реалізуються Академією державного управління, розробляються та затверджуються Академією державного управління. Нинішній термін навчання магістрів державного управління визначено Кабінетом Міністрів України: 18 місяців – за денною формою, 30 місяців – за вечірньою та заочною формами навчання.

Відповідні освітньо-професійні програми розробляються вищими навчальними закладами IV рівня акредитації згідно з вимогами професійно-кваліфікаційних характеристик державних службовців певних категорій посад і затверджуються Міносвіти за погодженням з Головдержслужбою.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію на здобуття освіти відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, отримують документ про освіту державного зразка.

Основними видами підвищення кваліфікації державних службовців, що забезпечують його безперервність, є:

• навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації державних службовців;

• систематичне самостійне навчання (самоосвіта);

• тематичні постійно діючі семінари;

• тематичні короткотермінові семінари;

• стажування в органах, на які поширюється чинність Закону "Про держав­ну службу", а також за кордоном.

Підвищення кваліфікації за професійними програмами спрямовується на фахове вдосконалення та оновлення знань і умінь державних службовців, які обіймають посади відповідних категорій в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також осіб, зарахованих до кадрового резерву.

Управління підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації державних службовців здійснюється Головдержслужбою разом з органами, на які поширюється чинність Закону "Про державну службу", і органами, яким підпо­рядковані відповідні навчальні заклади, у рамках їх повноважень.

Мережа навчальних закладів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців формується Головдержслужбою на конкурсній основі в установленому порядку на підставі акредитації освітньо-професійних та професійних програм, що проводиться Головдержслужбою та Академією, і за­тверджується Кабінетом Міністрів України.

Державне замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців формується за результатами аналізу кадрового забезпечення Головдержслужбою, Академією державного управління та іншими державними органами в рамках їх повноважень.

Фінансування підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців здійснюється за рахунок:

• передбачених для цієї мети бюджетних коштів;

• коштів підприємств і організацій;

• інших надходжень, не заборонених законодавством.

Згідно із затвердженим Президентом України Положенням Академія є го­ловним вищим навчальним закладом у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і здійснює освітню діяльність за IV, найвищим рівнем акредитації вищих навчальних закладів і забезпечує навчання державних службовців для роботи на посадах І-ІV категорій.

Питання для самостійної роботи

1. Що Ви розумієте під поняттям «кадри»?

2. Сутність кадрової політики і шляхи її оптимізації.

3. Концепція державної кадрової політики.

4. Визначте джерела формування державної кадрової політики ХХІ століття.

5. Обґрунтуйте науковий підхід по роботі з кадрами.

6. Проаналізуйте основні принципи добору, розстановки та виховання кадрів.

7. Проаналізуйте зміст принципів, що включають ділові та морально-етичні якості.

8. Як відбувається атестація керівних кадрів в умовах сьогодення?

9. Які технології кадрової роботи використовуються в організаціях і на підприємствах?

10. Як відбувається підготовка магістрів державного управління у нашій державі?