I. Розгляд адміністративної справи у суді першої інстанції.

II. Розгляд адміністративної справи в апеляційному та ка­
саційному порядку.

На основі цього поділу теоретично можна побудувати внутрішню структуру аналізованого провадження.

У загальних рисах вона матиме такий вигляд:

I. Розгляд адміністративної справи у суді першої інстанції:

1) підготовчий розгляд позовного звернення;

2) попередній розгляд справи (у Кодексі - підготовче провад­
ження);

3) остаточний розгляд справи та прийняття рішення.

II. Розгляд адміністративної справи в апеляційному та касацій­
ному порядку.

III. Виконання судового рішення у справі¹.

Характеризуючи першу стадію адміністративно-позовного про­вадження, деякі науковці іменують її порушенням адміністратив­ної справи. В свою чергу, підготовчі процесуальні дії, які переду­ють ухвалі суду про прийняття заяви до попереднього розгляду, класифікуються ними як початковий етап названої стадії². Ця по­зиція потребує певного уточнення.

У науковій літературі до визначальних ознак процесуальної ста­дії як самостійної юридичної категорії прийнято відносити: - внутрішню структурованість;

¹ Кодекс адміністративного судочинства України.- К.: Видавничій дім «Скіф», 2005.- 108 с.

~ Осадчий А. Ю. Організаційно-правове забезпечення оскарження громадя­нами незаконних дій органів виконавчої влади у судах: Дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07.- Одеса: Одеська національна юридична академія, 2004.- 175 с.

- єдність конструктивних елементів у рамках локальної мети
провадження;

- їхню логічну та часову послідовність;

- наявність офіційного закріплення підсумкового результату в
процесуальному документі.

Очевидно, що порушення адміністративної справи у тому сенсі, як воно розглядається в ст. 107 КАС України, таким набором ознак не володіє. Будучи вираженням відповідної ухвали суду, зазначене рішення є нічим іншим як завершальним етапом цілої низки по­слідовних процесуальних дій, спрямованих на підготовку адмініст­ративної справи до розгляду по суті.

Отже, на шляху до прийняття рішення про порушення адмініст­ративної справи подана заява та супровідні документи реєстру­ються в канцелярії суду, після чого передаються судді в порядку черговості. Після отримання заяви суддя з'ясовує ряд обставин: дієздатність заявника або його представника; підсудність заяви цьому суду; відповідність заяви встановленій формі; наявність об­ставин, що виключають провадження у справі. На цій стадії суддя може приймати різні процесуальні рішення, як-от: залишити позов­ну заяву без руху, повернути заяву позивачу і т.п.

До того ж, далеко не завжди попередній розгляд поданої заяви завершується прийняттям рішення про порушення адміністратив­ної справи. Наслідком підготовчих процесуальних дій цілком мо­же стати відмова у прийнятті поданого звернення до розгляду су­дом (зокрема, за наявності судового рішення щодо предмета спору між цими самими суб'єктами, у випадку смерті заявника (або лік­відації юридичної особи) тощо). Водночас неможливо заперечити той факт, що відповідні процесуальні дії та прийнятий за їх резуль­татом адміністративний акт також здійснюються в порядку адміні­стративного судочинства.

Ухвала суду про порушення адміністративної справи є лише одним з можливих (але не обов'язковим) варіантів завершення ал­горитму процесуальних дій, котрі полягають в юридичній оцінці форми та змісту позовної заяви, особи заявника, інших обставин.

Таким чином, семантична конструкція «порушення справи» не відображає з достатньою повнотою сутність процесуальної дія­льності, що полягає в підготовчому розгляді заяви позивача. Ви­ходячи з викладених міркувань, більш переконливо визначити першу стадію адміністративно-позовного провадження саме як:

підготовчий розгляд позовного звернення. Натомість, пору­шення адміністративної справи варто розглядати як завершаль­ний етап останньої.

Другою стадією адміністративно-позовного провадження є по­передній розгляд адміністративної справи. Ця стадія бере свій початок одразу після винесення судом ухвали про порушення ад­міністративної справи і завершується також ухвалою суду - ухва­лою в попередньому судовому засіданні. Загальний порядок здійс­нення процесуальних дії на цій стадії наведено у главі 2 розділу III КАС України «Підготовче провадження».

Основним завданням розглядуваної стадії провадження є з'ясу­вання можливості врегулювання спору до судового розгляду, а також забезпечення оперативного, об'єктивного і своєчасного розгляду адміністративної справи. З цією метою суд повинен вирішити ряд конкретних завдань: уточнити обставини справи, які мають зна­чення для правильного вирішення адміністративної справи; визна­чити характер правовідносин сторін і відповідно коло норматив­них актів, які мають застосовувати під час вирішення спору; ви­значити коло осіб, які беруть участь у розгляді справи; визначити докази, що необхідні для вирішення справи, і забезпечити своє­часне їх представлення і т. п.

Задля забезпечення оперативності провадження у справі, суддя адміністративного суду віддає всі розпорядження, необхідні для вирішення справи ще на підготовчій стадії провадження (частина 1 ст. 111 КАС України). Для цього він має встановити, чи не відмов­ляється позивач від адміністративного позову, чи не визнає відпо­відач адміністративний позов. Крім того, сторонам роз'яснюються можливості щодо примирення.

Якщо внаслідок зміни спірних правовідносин здійснення прав суб'єктом звернення може стати неможливим, буде обмежене чи тягнутиме за собою значні зусилля й витрати, а також у разі явної протиправності оскаржуваного рішення (діяння) суб'єкта владних повноважень, КАС України передбачає можливість видання судом ухвали про забезпечення адміністративного позову. У Кодексі також подано перелік способів забезпечення позову. Згідно з положен­нями частин 3 та 4 ст. 117 КАС України, такими є: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих поло­жень, що оскаржуються; 2) заборона названому суб'єктові вчиняти певні дії.

За наслідками підготовчого провадження суд приймає один.'з чотирьох варіантів рішень:

- залишення позовної заяви без розгляду; ■. ■:

- зупинення провадження у справі;

- закриття провадження у справі;

- закінчення підготовчого провадження і призначення справи
до судового розгляду.

При визнанні відповідачем справедливості викладених у позов­ній заяві претензій, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову. В такому аспекті цілком слушною є по­зиція як самого законодавця, так і тих правників, котрі підкрес­люють важливість надання суду ряду повноважень на винесення рішення по суті вже на цій стадії провадження¹. Зазначений захід, безумовно, зменшить витрати часу та коштів, пов'язані із судовим розглядом справи.

Стадія остаточного розгляду справи та прийняття у ній рі­шення займає провідне місце у провадженні з розгляду позовів на незаконні дії публічної адміністрації. На цій стадії відповідна адміністративна справа розглядається і розв'язується по суті: до­сліджуються докази, встановлюються фактичні обставини справи, з'ясовуються права й обов'язки сторін. Розв'язуючи спір, суд вино­сить законне і обґрунтоване рішення, що захищає права та законні інтереси учасників правовідносин публічно-правової сфери.

Норми, якими регламентується порядок здійснення судово-проце­суальних дій на цій стадії провадження, містяться в главі 3 «Судо­вий розгляд справи» розділу III КАС України.

Відповідно до частини 2 ст. 122 КАС України, судовий розгляд адміністративної справи здійснюється у судовому засіданні з обо­в'язковим викликом осіб, які беруть участь у справі. Втім, це не позбавляє учасника справи права заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Судове засідання у розгляді справи може проводитись як у від­критій, так і в закритій формі. Остання має місце, якщо відкритий розгляд може призвести до розголошення державної або іншої охоронюваної законом таємниці. Під час розгляду справи в за­критому судовому засіданні присутні лише учасники судового

¹ Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Автори-упорядники І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда.- К.: Факт, 2003.- 536 с.

процесу, а в разі необхідності - експерти, спеціалісти, переклада­чі та свідки.

Процесуальні дії, що здійснюються на стадії судового розгляду адміністративної справи умовно можна згрупувати у кілька етапів.

Перший етап являє собою підготовчу частину і починається з того, що у призначений для розгляду час головуючий у судовому засіданні (суддя, який здійснював попередній розгляд справи) від­криває судове засідання й оголошує, яка справа розглядатиметься.

Секретар судового засідання повідомляє дані про явку учасни­ків провадження (називаються особи, які прибули за викликом, особи, які не з'явились, та причини неявки останніх), після чого суд встановлює особи присутніх, а також перевіряє повноваження посадових чи службових осіб і представників.

Наслідком неявки сторін провадження або їхніх представників може бути відкладення розгляду справи на певний строк; зали­шення позову без задоволення; прийняття рішення на підставі наявних у ній даних чи доказів. У разі неявки на засідання свідка, експерта чи спеціаліста суд заслуховує думку сторін (їхніх пред­ставників) щодо можливості розгляду справи за відсутності на­званих учасників процесу. Залежно від позиції зацікавлених сто­рін провадження, суд приймає рішення про продовження судо­вого розгляду або ж оголошує перерву. Одночасно суд може вирішити питання про прихід свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули, та ініціювати питання про їхню юридичну відпові­дальність.

У цьому аспекті варто підкреслити таке. Згідно з прийнятим КАС України, за завідомо неправдиві показання або за необгрун­товану відмову від виконання своїх обов'язків свідок (ч. 8 ст. 65), експерт (ч. 13 ст. 66) та перекладач (ч. 5 ст. 68) несуть кримінальну відповідальність.

Після повідомлення секретарем про готовність до фіксування судового засідання, головуючий оголошує склад суду, імена при­сутніх фахівців (спеціаліст, експерт, перекладач), а також роз'яс­нює всім учасникам провадження їхні права та обов'язки. На цьому етапі суд розглядає заяви та клопотання учасників, про що вино­ситься відповідна ухвала.

Наступним етапом провадження є розгляд справи по суті. Цей етап починається з доповіді головуючого у судовому засіданні чи судді-доповідача про зміст позовних вимог, про визнання сто-

ронами певних обставин під час підготовчого провадження, після чого він з'ясовує:

- чи підтримує позивач свої вимоги,

.< - чи визнає їх відповідач; іїл

~~ чи не бажають сторони укласти мирову угоду. Умови мирової угоди можуть бути виведені тільки у межах дис­креційних повноважень органу державного управління¹. Адміністра­тивний суд не має права затверджувати мирову угоду, якщо внаслідок цього буде порушено норми права, чиїсь права та законні інтереси. На цьому етапі сторони конфлікту можуть відмовитись від звер­нення (позивач) або ж визнати справедливими претензії щодо предмета адміністративного позову (відповідач). У такому випад­ку суд виносить ухвалу про закриття справи. Зазначимо, що відпо­відна стаття КАС України (ст. 136) не передбачає можливості част­кової відмови від адміністративного позову або його часткового визнання. Таким чином, законодавець визнає доцільність частко­вої відмови чи визнання позову лише на стадії попереднього роз­гляду справи (ст. 112 КАС України).

Адміністративний суд, заслухавши пояснення сторін та інших учасників судового процесу, встановлює порядок з'ясування об­ставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунто­вуються. Під час судового розгляду предметом доказування є фак­ти, які становлять основу заявлених вимог чи заперечень або ма­ють інше значення для вирішення справи. З метою встановлення зазначених обставин на судовому засіданні досліджуються пояс­нення сторін, показання свідків, третіх осіб, письмові та речові до­кази, висновки експертів, звуко- і відеозаписи тощо.

Після з'ясування та перевірки всіх обставин справи головуючий у судовому засіданні надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість надати додаткові пояснення чи докази, якщо вони можуть чимось доповнити матеріали справи. Вислу­хавши додаткові пояснення і дослідивши додаткові докази, суд виносить ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи, що є початком наступного етапу провадження - судових дебатів.

Судові дебати є необмеженими в часі й складаються з промов учасників судового процесу, виголошуваних у чіткій послідовнос-

¹ Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України¹/ Автори-упорядники 1. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда.- К.: Факт, 2003.- 536 с.

ті. Відкриває дебати суб'єкт звернення та його представник. На­ступну промову виголошує відповідач (його представник), після якого отримує право на виступ третя особа, яка заявила самостійні вимоги на предмет спору. Після виступу кожної із заінтересованих сторін процесу мають право на виступ треті особи без самостійних вимог, які діють в інтересах цієї сторони. З дозволу суду, після за­кінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками.

Зазначимо, що чинний КАС України спеціально не встановлює черговість виступів сторони процесу та особи, що представляє її інтереси (представника).