Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Із сучасних мов елементи функціонального програмування є в pyton, C#. Мова f# є мовою функціонального програмування на платформі dot. Net.
Елементи функціонального програмування в С#: -делегати (розширення показчика на функцію в C++); - лямбда-вирази і дерева виразів. Основи логічного програмування Логічне програмування виникло як спрощення функціонального програмування для математиків і лінгвістів, які розв’язують задачі символьної обробки. На відміну від функціонального, логічне програмування засновано на логіці предикатів – напряму формальної логіки, що отримав розвиток у XX столітті. У логічному програмуванні програма є сукупність правил або логічних виразів. Крім того, в програмі допускаються логічні причинно-наслідкові зв'язки, зокрема, на основі операції імплікації. Таким чином, мови логічного програмування застосовні для систем логічного виведення, зокрема, для експертних систем. На мовах логічного програмування природно формалізується логіка поведінки, і вони застосовні для описів правил прийняття рішень, наприклад, в системах, орієнтованих на підтримку бізнесу. Програма на мові логічного програмування представляє собою деяку теорію і твердження, яке потрібно довести. Виконання програми полягає у доведенні цього твердження. Теорія задається за допомогою аксіом і правил виведення. Твердження, яке вимагається довести, вводиться в програму як цільова функція. Робота програми здійснюється шляхом пошуку доведення запропонованого твердження в базі знань, що є сукупністю фактів і правил виведення. Якщо у функціональному програмуванні функції однозначні - одержують аргументи і повертають результат, то в логічному програмуванні різниця між введенням і виведенням умовна. Можна вказати бажаний результат і отримати введення, яке його забезпечить. Інша важлива відмінність - недетермінізм логічних мов. Результат в них не обов'язково визначається однозначно. Таким чином, оскільки довільне цільове твердження може бути доведене не єдиним чином, система, що реалізує мову логічного програмування, послідовно пропонує відновити спробу довести твердження по-іншому. Для доказу тверджень використовується уніфікація (зіставлення двох довільних термів) і метод резолюцій. В логічному програмуванні, також як і у функціональному програмуванні, програмісту невідомі методи обчислень, і послідовності елементарних дій. Основна частина відповідальності за їх ефективність покладається на транслятор логічної мови програмування.
Сфера застосування Спочатку логічне програмування, подібно функціональному, застосовувалося в системах штучного інтелекту, але виявилося ефективним і для опису складних систем, наприклад, диспетчерських систем. Основи Пролог Пролог - практично єдина широко використовувана мова логічного програмування. Програма на мові Пролог в загальному вигляді представляється як відношення між введенням і результатом. Program(input, output) Розглянемо простий приклад. Введемо відношення батько між об'єктами Іван і Петро. На Пролозі це буде виглядати так: батько (іван, петро) – це факт, який визначає, що Іван є батьком Петра. Батько – ім'я відношення, Іван і Петро - його аргументи. Відношення, про яке відомо, що воно є істина, називається фактом. Сукупність фактів в Пролозі називають базою даних (або базою фактів). Синтаксис Прологу Розглянемо основні елементи Пролог. Отже, Пролог-програма складається з програмних конструкцій (clause) трьох типів: Факти, правила, питання Всі конструкцій складаються з термів, основного елемента мови Пролог. Терми будуються з констант, змінних, атомів, чисел, і структур (функторів) з використанням круглих дужок. Константи - це поіменовані конкретні об'єкти або відношення. Змінна — це ланцюжок (слово), складений з літер, цифр і символу підкреслення, що починається з великої літери або символу підкреслення. Змінні служать для позначення об'єктів, значення яких змінюються в ході виконання програми Атом — це ланцюжок, складений з літер, цифр і символу підкреслення, що починається з маленької літери або з великої літери, але тоді в одинарних лапках. Числа записуються традиційним чином. Цілі (діапазон -32768- 32767) Раціональні (діапазон 1Е-307 - 1Е+308) Структура - це єдиний об'єкт, що складається з сукупності інших об'єктів, які називаються компонентами. Компоненти у свою чергу можуть бути також структурами. Структура в Пролозі називається функтор. Наприклад, дата: data(dd,mm,yyyy)
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 260; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.226.93.207 (0.004 с.) |