Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних крдонів, забезпечення призову та мобілізації

 

План семінарського заняття

(2 години)

 

1. Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

2. Злочини проти встановленого порядку зберігання таємниці чи конфіденційної інформації:

· розголошення державної таємниці (ст.328 КК);

· втрата документів, що містять державну таємницю (ст.329 КК).

3. Злочини проти встановленого порядку перетинання державного кордону, міжнародних польотів:

· незаконне переправлення осіб осіб через державний кордон України (ст.332 КК);

· порушення правил міжнародних польотів (ст.334 КК).

4. Злочини проти встановленого порядку формування Збройних сил України:

· ухилення від призову на строкову військову службу (ст.335 КК);

· ухилення від призову за мобілізацією (ст.336 КК);

· ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст.337 КК).

 

Самостійна робота

(2 години)

Вирішити задачі: № 1, 3, 6, 10, 11, 15, 18.

 

Література до теми № 15

 

Основна:

1. Концепція (основи державної політики) національної безпеки Ук­раїни: Схвалена Постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 р. // ВВР. — 1997. — № 10. —
Ст. 85.

2. Про загальний військовий обов'язок і військову службу: Закон Ук­раїни від 25 березня 1992 р. в редакції від 18 червня 1999 р. // ВВР. — 1999. — № 33. — Ст. 270; 2000. — № 30. —
Ст. 235.

3. Про альтернативну (невійськову) службу: Закон України від 12 грудня 1991 р. в редакції від 18 лютого 1999 р. // ВВР. — 1999. — № 15. — Ст. 86; 2000. — № 25. — Ст. 200.

4. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України від 21 жовтня 1993 р. в редакції від 13 травня 1999 р. // ВВР. — 1999. — №27. — Ст. 221.

5. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. в ре­дакції від 21 вересня
1999 р. // ОВУ. — 1999. — № 42. — Ст. 2075; ВВР. — 1999. — № 49. — Ст. 428.

6. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 р. // ВВР. — 2001. — № 13. — Ст. 65.

7. Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 р. // ЗУ. — К., 1996. — Т. 2. — С. 237—247.

8. Про посадових осіб органів державної влади, на яких покладається виконання функцій державного експерта з питань таємниць: Указ Президента України від 18 жовтня 2000р. № 1144/2000 // ОВУ. — 2000. — № 42. — Ст. 1777.

9. Правила перетинання державного кордону громадянами України: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січ­ня 1995 р № 57 // ЗП України. — 1995. — № 4. —
Ст. 92.

10. Правила вїзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзит­ного проїзду через її територію: Затверджені постановою Кабі­нету Міністрів України від 29 грудня 1995 р.
№ 1074 // ЗП України. — 1996. — № 4. — Ст. 148.

11. Правила оформлення візових документів для в'їзду в Україну: За­тверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 1999 р. № 227 // УК. — 1999. — 4 березня; ОВУ. — 1999. — № 8. — Ст. 285.

12. Положення про порядок і механізм формування та опублікування зводу відомостей, що становлять державну таємницю; Поло­ження про порядок надання, переоформлення, зупинення дії або скасування дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею; Положення про порядок надання, ^: скасування та переоформлення допуску громадян до держав­ної таємниці: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1601 // ОВУ. № 49. — Ст. 2190.

13. Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу: Затверджено постановою Кабі­нету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 / / ОВУ. — 2002. — № 13. — Ст. 656.

14. Звід відомостей, що становлять державну таємницю України (ЗВДТ): Затверджений наказом Голови Служби безпеки Украї­ни від 1 березня 2001 р. № 52 // ОВУ. — 2001 — № 13 —
Ст. 580, № 48. — Ст. 2166.

 

 

МОДУЛЬ 4

 

Тема № 16

Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

 

План семінарського заняття

(2 години)

 

1. Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об‘єднань громадян.

2. Злочини проти встановленого порядку діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських формувань, окремих громадян, пов‘язані з незаконним впливом на її суб‘єктів чи з перешкоджанням їх діяльності:

· втручання у діяльність працівника правоохоронного органу (ст.343 КК);

· погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст.345 КК);

· посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст.348 КК).

3. Злочини проти встановленого порядку використання спеціальних предметів, що використовуються органами влади:

· викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст.357 КК);

· наруга над державними символами (ст.338 КК).

4. Злочини проти встановленого порядку діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та об‘єднань громадян, не пов‘язані з незаконним впливом на її суб‘єктів:

· самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи (ст.353 КК);

· незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій (ст.340 КК);

· самоправство (ст.356 КК).

 

План практичного заняття

(2 години)

Відпрацювати питання:

 

1. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (ст.342 КК). Відмежування опору від злісної непокори (ст.185 КАП).

2. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника (ст.349 КК). Відмежування цього злочину від захоплення заручників (ст.147 КК).

3. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов‘язок (ст.350 КК). Відмінність цього злочину від погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу (ст.345 КК).

4. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов‘язок (ст.352 КК). Відмежування цього злочину від умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (ст.347 КК) та від умисного знищення або пошкодження майна (ст.194 КК).

5. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст.358 КК). Відмежування підроблення документів, передбаченого ст.358 КК, від підроблення документів, визначених законом предметом інших злочинів (ст. ст.200, 215, 216, 224, 318 КК та ін.).

6. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (ст.359 КК). Відмежування цього злочину від порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв‘язку або через комп‘ютер (ст.163 КК).

 

Вирішити задачі: № 5, 12, 14, 15, 17, 18, 29, 31, 56, 61, 66, 69, 71, 73.

 

 

Самостійна робота

(2 години)

Відпрацювати питання:

 

1. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд (ст.341 КК).

2. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради (ст.351 КК). Відмінність цього злочину від втручання у діяльність народного депутата України (ст.344 КК).

3. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації (ст.354 КК).

4. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов‘язань (ст.355 КК).

5. Умисне пошкодження ліній зв‘язку (ст.360 КК).

Література до теми № 16

 

Основна:

1. Про застосування судами законодавства, що передбчає відповідальність за посягання на життя, здоров‘я, гідність та власність суддів і прцівників правоохоронних органів. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 р. № 8 (зі змінами, внесеними постановою від 3 грудня 1997 р. № 12) // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: Т. 2 / За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – С.208 - 216.

2. Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суд­дів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квіт­ня 1996 р. № 4 // Постанови... Т. 1. — С. 33—40.

3. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 р. // Законодавство Украї­ни про судову І правоохоронну діяльність. — К.: Юрінком Ін-тер, 2001. — С. 139—148.

4. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Там само. —С. 235—261.

5. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державногокордону: Закон України від 22 червня 2000 р. // ОВУ. —2000. — № ЗО, — Ст. 1248; ВВРУ. — 2000. — № 40. —Ст. 338.

6. Про об'єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. // ЗУ. — К.,1996. — Т. 3. — С. 298—309.

7. Про зв'язок: Закон України від 16 травня 1995 р. // ЗУ. — К., 1997. — Т. 8. — С. 261—277; ВВР. — 1997. — № 9. — Ст. 71; 2000. — №6—7. — Ст. 40, № 41. — Ст. 341.

8. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // ЗУ. — К., 1996. — Т. 4. — С. 72—88; ВВР. — 1992. — № 48. — Ст. 650; 2000. — № 27. — Ст. 213.

9. Земельний кодекс України // ВВР. — 2002. — № 3—4. — Ст. 27.

10. Кодекс торговельного мореплавства України // ЗУ. — К., 1997. — Т. 8. — С. 292—392.

11. Правила охорони ліній зв'язку: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 р. № 135 / / Бюлетень за­конодавства і юридичної практики України. — 2001. — № 10.Правила користування телеграфним зв'язком: Затверджені поста­новою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. № 208 / / ОВУ. — 1997. — № 18. — С 37—68.

12. Правила користування проводовим мовленням: Затверджені поста­новою Кабінету Міністрів України від 22 травня 1997 р. № 484 / / ОВУ. — 1997. — № 21. — С. 42—53.

13. Типовий статут громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону: Затверджений постановою Ка­бінету Міністрів України від 20 грудня 2000 р. № 1872 // ОВУ. — 2000. — № 52. — Ст. 2259.

14. Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим централь­ним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право від­криття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозво­лів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штам­пів: Затверджена наказом МВС України від 11 січня 1999 р. № 17 // ОВУ. — 1999. — № 17. — Ст. 765; 2001. — № 21. — Ст. 970.

 

Додаткова:

1. Дзюба В.Т. Уголовно-правовая защита личности и деятельности работников милиции и военнослужщих. – К., 1988.

2. Замосковцев П.В. Уголовная ответственность за посягательство на управленческую деятельность работников милиции и народных дружинников по охране общественного порядка. – Омск, 1980.

3. Осадчий В.І. Кримінальна відповідальність за заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу: Навчальний посібник. – К.: УАВС, 1995. – 116с.

4. Осадчий В. Відмежування заподіяння тілесних ушкоджень праців­никові правоохоронного органу від суміжних посягань / / ПУ. — 1994. — № 3—4. — С. 24—26.

5. Осадчий В. Мета в злочинах проти правоохоронної діяльності / / ПУ. — 1999. — № 10. — С. 82—85.

6. Осадчий В. Особливості суб'єкта в злочинах проти правоохорон­ної діяльності // ПУ. — 2001. — № 2. — С. 108—111.

7. Осадчий В. Правоохоронній діяльності — спеціальний криміналь­но-правовий захист // ПУ. — 1996. — № 8. — С. 43.

8. Осадчий В. І. Проблеми кримінально-правового захисту правоохо­ронної діяльності. — К.: Правник—НАВСУ, 1999. —. 239 с.

9. Осадчий В. Про зміст насильства в злочинах проти правоохорон­ної діяльності / / ПУ. — 1999. — № 6. — С. 109—112.

10. Руднев И., Мальцев В. Уголовно-правовая защищённость работников милиции и военнослужащих // Соц. законность. – 1991. - №11. – С.19-21.

11. Тарарухін С., Яценко С. Значення суб'єктивної сторони посяган­ня на життя охоронців громадського порядку // РП. — 1965. — №5. — С. 78—81.

12. Яценко С. С. Законодавство про охорону життя працівників міліції і народних дружинників // Проблеми правознавства. — 1966. — Вип. 5. — С. 115—123.

13. Яценко С. Кримінальна відповідальність за посягання на життя, здоров'я і гідність працівників міліції І дружинників // РП. — 1964. — № 6. — С. 80—82.

14. Яценко С. С. Питання відповідальності за злочинні посягання на охоронців громадського порядку / / Проблеми правознавства. — 1965. — Вип. 2. — С. 103—108.

 

 

Тема № 17

Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп‘ютерів),

систем та комп‘ютерних мереж

 

План семінарського заняття

(2 години)

 

1. Загальна характеристика та види злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп‘ютерів), систем та комп‘ютерних мереж.

2. Незаконне втручання в работу електронно-обчислювальних машин (комп‘ютерів), систем та комп‘ютерних мереж (ст.361 КК).

3. Викрадення, привласнення, вимагання комп‘ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст.362 КК).

4. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем

(ст.363 КК).

 

Самостійна робота

(2 години)

Вирішити задачі: № 1, 2, 3, 5, 7, 8, 9

 

Література до теми № 17

Основна:

1. Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон України від 5 липня 1994 р. // ЗУ. — К.,1997. — Т. 7. — С. 296—302.

2. Положення про технічний захист інформації в Україні: Затвердже­не постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 1994 р. № 632 // ЗП України. — 1994. — № 12. — Ст. 302.

3. Біленчук П. Д., Романюк Б. В., Цимбалюк В. С. та ін. Ком­п'ютерна злочинність: Навч. посібник. — К.: Атіка, 2002. — 240с.

4. Вехов В. Б. Компьютернне преступления. — М., 1996. — С. 6— 27, 49—104.

 

Додаткова:

1. Азаров Д. Порушення роботи автоматизованих систем – злочин у сфері комп’ютерної інформації // ПУ. – 2000. - №12. – С.69-73.

2. Азаров Д.С. Застосування норм про кримінальну відповідальність за “комп’ютерні” злочини // Теорія та практика застосування чинного кримінального і кримінально-процесуального законодавства у сучасних умовах. Тези доповідей науково-практичної конференції (Україна, Київ, 25 квітня 2002 року). – К. – 2002. – С.57-59.

3. Айков Д., Сейгер К., Фонсторх У. Компьютерные преступления. Руководство по борьбе с компьютерными преступлениями: Пер. с англ. – М., 1999.

4. Батурин Ю.М., Жодзишский А.М. Компьютерная преступность и компьютерная безопасность. – М., 1991.

5. Кузнєцов В.В. Комп’ютерна інформація як новий предмет злочину // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Питання застосування нового Кримінального кодексу України” 25-26 жовтня 2001 року. м. Харьків. Київ – Харьків.: Юрінком Інтер. – 2002. – С. 196-199.

6. Лащук Є. Інформація з обмеженим доступом як предмет злочину // ПУ. – 2001. - №3. – С.75-78.

7. Лісовий В. “Комп’ютерні” злочини: питання кваліфікації // ПУ. – 2002. - №2. – С.86-88.

 

 

Тема № 18