Структура залікового кредиту дисципліни

 

 

Кількість модулів. Назви тем	Кількість годин
змістовних модулів	Денна форма	Заочна форма
	л	пр	с	ср	е	л	пр	с	ср	е

	Модуль 1
	Тема 1. Поняття, система і значення Особливої частини кримінального права. Наукові основи кваліфікації злочинів		-				0,5		-
	Тема 2. Злочини проти основ національної безпеки		-				0,5		-
	Тема 3. Злочини проти життя та здоров’я особи						0,5
	Тема 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи		-				0,5		-
	Модуль 2
	Тема 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи		-				0,5		-
	Тема 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина		-				0,5		-
	Тема 7. Злочини проти власності						0,5
	Тема 8. Злочини проти довкілля		-				0,5		-
	Модуль 3
	Тема 9. Злочини у сфері господарської діяльності						0,5
	Тема 10. Злочини проти безпеки виробництва		-				0,5		-
	Тема 11. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту		-				0,5		-
	ВСЬОГО
	Модуль 4
	Тема 12. Злочини проти громадської безпеки						0,5		-
	Тема 13. Злочини проти громадського порядку та моральності						0,5
	Тема 14. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення		-				0,5		-
	Модуль 5
	Тема 15. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації		-				0,5		-
	Тема 16. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян						0,5		-
	Тема 17. Злочини у сфері службової діяльності						0,5
	Тема 18. Злочини проти правосуддя						0,5		-
	Модуль 6
	Тема 19. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)		-				0,5		-
	Тема 20. Злочини у сфері використання електронн-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж		-				-	-	-
	Тема 21. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку		-				0,5	0,5	-
	ВСЬОГО
	ВЗАГАЛІ по Особливій частині

2.5. Теми семінарських (практичних) занять

 

МОДУЛЬ 1

 

Тема № 1 Поняття, система і значення Особливої частини кримінального права. Наукові основи кваліфікації злочинів.

 

План семінарського заняття

(2 години)

 

1. Поняття та системаОсобливої частини кримінального права України та її значення.

2. Система Особливої частини кримінального законодавства України.

3. Види кримінально-правових норм Особливої частини КК України

4. Поняття та види кваліфікації злочинів.

5. Принципи кваліфікації злочинів.

6. Конкуренція кримінально-правових норм.

 

Самостійна робота

(2 години)

Відпрацювати питання:

 

1. Джерела Особливої частини кримінального права України.

2. Провідні вчені в галузі Особливої частини кримінального права України та основні напрямки їх наукових досліджень.

3. Формула кваліфікації злочинів.

4. Значення правильної кваліфікації злочинів для здійснення правосуддя.

5. Конкуренція загальної та спеціальної норм.

6. Конкуренція частини та цілого.

 

Знати поняття: заборонні, роз’яснювальні, заохочувальні, виключні норми Особливої частини КК України; співвідношення понять кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечного діяння, кримінально-правова кваліфікація, кваліфікація злочинів; суб’єкти кваліфікації злочинів.

Тематика рефератів:

· принцип заборони аналогії і його дія при застосуванні Кримінального кодексу України 2001 року;

· кваліфікація злочину як етап застосування кримінального закону;

· значення судового прецеденту для кримінально-правової кваліфікації;

· критерії систематизації злочинів в Особливій частині КК України;

· Кримінальний кодекс України як основа розвитку кримінально-правової політики держави

 

Література до теми № 1

 

 

1. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. – К.: Политиздат, 1983. – 120с.

2. Андрушко П.П. Поняття, види і значення кваліфікації злочинів // Вісник Київського університету. Суспільно-політичні науки. Вип.5. – К., 1992. – С87-94.

3. Иногамова-Хегай Л.В. Конкуренция норм уголовного права. – М.,1999.

4. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге. – К.: Атіка, 2002. – 640с.

5. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М.: «Юристъ», 2001. – 304с.

6. Кузнецов В.В., Савченко А.В. Теорія кваліфікації злочинів: підручник.(2-е вид., перероб.); За заг. ред. Проф. Є.М. Мойсеєва та О.М. Джужи, наук. ред. К.ю.н., доц.. І.А. Вертилецька. – К.: КНТ, 2007. – 300 с.

7. Куринов Б.А. Научные основы квалификации преступлений. – М., 1984.

8. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 771с.

9. Навроцький В.О. Наукові основи кримінально-правової кваліфікації. – К., Атіка. – 2006. -

10. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – К.: «Юринком», 1995. – 208с.

11. Тарарухин С.А. Понятие и значение квалификации преступлений. – К.: НИ и РИОКВШ МВД СССР, 1990. – 60с.

12. Сташис В.В. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжн. Наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовт. 2001 р./ Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.-Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С.5-11.

13. Борисов В.І. Загальна характеристика Особливої частини нового Кримінального кодексу України // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжн. Наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовт. 2001 р./ Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.-Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С. 99-105.

14. Андрушко П.П. Законодавча техніка Кримінального кодексу України 2001 р. та її вплив на тлумачення його норм. // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжн. Наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовт. 2001 р./ Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.-Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С. 24-30.

15. Навроцький В.О. Принцип заборони аналогії і його дія при застосуванні Кримінального кодексу України 2001 р. // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжн. Наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовт. 2001 р./ Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.-Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С.49-52.

16. Герасіна Л.М. Новий Кримінальний кодекс України як основа розвитку кримінально-правової політики держави // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжн. Наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовт. 2001 р./ Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.-Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С. 30-33.

 

 

Тема № 2

Злочини проти основ національної безпеки України

 

План семінарського заняття

(2 години)

 

1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти основ національної безпеки України.

2. Злочини проти внутрішньої безпеки України:

· дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109 КК);

· посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК);

· посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК);

· диверсія (ст. 113 КК).

3. Злочини проти зовнішньої безпеки України:

· державна зрада (ст. 111 КК);

· шпигунство (ст. 114 КК).

 

Самостійна робота

(2 години)

 

Відпрацювати питання:

 

1. Відмежування державної зради від шпигунства.

2. Мета як ознака об‘єктивної сторони злочинів проти основ національної безпеки України.

3. Поняття державної таємниці.

4. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду та шпигунство.

 

Вирішити задачі: № 4, 6, 7, 9, 16, 21.

(Кримінальне право України: Практикум: Навч. посіб. / Яценко С.С., Андрушко П.П., Кобзаренко П.В., Мати шевський П.С. Шапченко С.Д.; За ред. С.С. Яценка. – К.; Юрінком Інтер, 2002. – С. 292-295.)

 

Література до теми № 2

Основна:

 

1. Закон України “ Про державну таємницю ” в редакції від 21 вересня 1999р. // ОВУ.- 1999. - № 42.- Ст.2075; ВВР. – 1999.- № 49. – Ст.428.

2. Звіт відомостей, що становлять державну таємницю України (ЗВДТ): Затверджено наказом голови СБ України від 1 березня 2001 р. №52 // ОВУ. –2001. - №13. – Ст.580; №48. – Ст.2166.

 

Додаткова:

 

1. Андрусів Г.В., Бантишев О.Ф. Відповідальність за злочини проти держави. – К.: Редакційно-видавничий центр “Київський університет”, 1997. – 162 с.
2. Навроцький В.О. Злочини проти держави: Лекції для студентів юридичного факультету. Львів, 1997 – 48 с.
3. Климчик О. Нове у кримінальній відповідальності за диверсію // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 3 – С.84-86.

4. Звонарьов О.Ю. Питання кваліфікації посягання на життя державного чи громадського діяча // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжн. Наук.-практ. конф. [Харків] 25-26 жовт. 2001 р./ Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – К.-Х.: “Юрінком Інтер”, 2002. – С.5-11.

 

Тема № 3

Злочини проти життя та здоров‘я особи

План семінарського заняття № 1

(2 години)

1. Поняття, характеристика та види злочинів проти життя та здоров‘я особи.

2. Злочини проти життя. Вбивство та його види:

· умисне убивство без обтяжуючих та пом‘якшуючих обставин (ч.1 ст.115 КК);

· кваліфіковане вбивство (ч.2 ст.115 КК);

 

 

План семнірського заняття № 2

 

1. Убивство з пом‘якшуючими обставинами (ст. ст.116, 117, 118 КК);
2. Поняття та види тілесних ушкоджень:

· тяжкі тілесні ушкодження;

· середньої тяжкості тілесні ушкодження;

· легкі тілесні ушкодження.

1. Побої і мордування (ст.126 КК). Їх відмінність від телесних ушкоджень. Катування (ст. 127 КК).
2. Злочини, пов‘язані з зараженням вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. ст.130, 131 КК) та зараженням венеричною хворобою (ст.133 КК) – як спеціальні види тілесних ушкоджень.

 

 

План практичного заняття № 1

(2 години)

Вирішити задачі: № 1, 2, 6, 7, 13, 21, 24, 25, 43, 81, 102, 115, 112, 127, 130, 131

 

Завдання для самостійної роботи:

Відпрацювати питання:

 

1. Відмежування умисного тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілому (ч.2 ст.121 КК) від умисного вбивства (ст.115 КК) або вбивства через необережність (ст.119 КК).

2. Співвідношення залишення в небезпеці (ст.135 КК) та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК).

3. Відмежування незаконного проведення аборту (ст.134 КК) від незаконної лікувальної діяльності (ст.138 КК).

4. Відмежування розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст.132 КК) від незаконного розголошення лікарської таємниці (ст.145 КК).

5. Інші злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров’я людини:

· Незаконне проведення аборту (ст 134);

· Залишення в небезпеці (ст.135);

· Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст.136);

· Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (ст.137).

 

 

Література до теми 3

Основна:

 

1. Основи законодавства України про охорону здоров‘я від 19 листопада 1992 р. // ВВР України. – 1993. - №4.

2. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини: Закон України від 16 липня 1999 р. // ВВР. – 1999. - № 41. – Ст. 377.

3. Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 6 квітня 2000 р. // ВВР. – 2000. - №29. – Ст.228.

4. Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення: Закон України від 12 грудня 1991 р. в редакції від 3 березня 1998 р. //ВВР. – 1998. - № 35. – Ст.235/

5. Про порядок штучного переривання вагітності від 12 до 28 тижнів:Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 р. № 926 // ЗП України. – 1994. - № 4. – Ст.75.

6. Правила медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції, обліку ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД та медичного огляду за ними: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2026 // ОВУ. – 1998. - № 51. – Ст. 1895.

7. Інструкція щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку; Інструкція щодо вилучення органів людини у донора-трупа; Інструкція щодо вилучення анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів у донора-трупа; Перелік анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів і фетальних матеріалів, дозволених на вилучення у донора-трупа і мертвого плоду людини: Затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2000 р. №225 // ОВУ. – 2000. - №42. – Ст.1804.

8. Інструкція про порядок проведення операції штучного переривання вагітності ранніх строків методом вакуум-аспірації: Затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 червня 1994 р. №111// ЮВУ. – 1997. – 11-17 грудня.

9. Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров‘я людини. Постанова Пленуму ВСУ від 2 лютого 2003 р.

10. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Затверджені наказом МОЗ від 17 січня 1995 р. // Юридичний вісник. – 1995. – 31 жовтня.

11. Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №1 // ВВСУ. – 2002. - № 3 (31).

 

Додаткова:

 

1. Борисов В.И., Куц В.Н. Преступления проти жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Харьков: НПКФ ”Консум”, 1995. – 104 с.

2. Навроцький В.О. Злочини проти особи: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997. – 48 с.

3. Мельник М., Хавронюк М. Вбивства на замовлення деякі аспекти кримінологічної характеристики та проблеми кваліфікації // Право Укрїни. – 1997. -№ 7. – С.45-49.

4. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. – К.: Юрінком, 1996. – С.5-87.

5. Сташис В.В., Бажанов М.И. Личность под охраной Уголовного закона. – Симферополь: “Таврида”, 1996. – 236с.

6. Судебная практика: убийства, изнасилования и другие преступления против личности / Сборник судебных решений по уголовным делам. – К.: “Знание”, 1993. – 240с.

Тема № 4