Класичний приватний університет 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Класичний приватний університет



Класичний приватний університет

Інститут права імені Володимира Сташиса

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

 

Затверджую:

Директор інституту

 

_________Денисова Т.А.

 

“____”____________ 200__ р.

 

 

Робоча НАВЧАЛЬНА програма

 

з дисципліни

 

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

 

 

Для студентів денної та заочної форми навчання

 

Спеціальності 6.030401– “Правознавство”

 

 

Запоріжжя 2008

Кримінальне право. Особлива частина. Робоча навчальна програма дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності 6.0601000 – “Правознавство”

 

Розробник: к.ю.н., доцент Рябчинська О.П.

 

Схвалено на засіданні кафедри кримінального права “_4_”вересня_2008р., протокол № __1__

 

 

Узгоджено науково-методичною комісією з напряму Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету, протокол №___ від___.____________.2008 р.

 

 

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Вступ

“Кримінальне право. Особлива частина”. - одна з обов¢язкових дисциплін, що викладається в Інституті права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету. Навчальна дисципліна “Кримінальне право” вивчає законодавство, практику й науку про злочин і покарання в системі юридичних дисциплін та належить до фундаментальних і профілюючих. Кримінальне право структурно розподіляється на дві тісно взаємопов’язані частини – Загальну та Особливу. До Загальної частини входять норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Особлива частина складається із сукупності виданих Верховною Радою норм, що утворюють певну систему. В цих нормах містяться основні ознаки конкретних діянь, що визначаються за злочин, та встановлені певні види й міри покарань за їх вчинення.

Особлива частина кримінального права України вивчається студентами 3-го курсу Інституту права згідно програми. Глибоке вивчення даного курсу передбачає опанування студентами різноманітними концепціями, дискусійними положеннями, а також розвиток у них навиків критично аналізувати проблемні питання та висловлювати по ним свої міркування. У зв’язку з цим підготовка до занять передбачає вивчення не тільки відповідних розділів підручників, але і додаткової літератури запропонованої в планах занять.

Зміст тем курсу кримінального права, їх повнота і послідовність вивчення визначаються даною програмою. Структура курсу відповідає системі чинного кримінального законодавства України, в якій використано також дослідження кримінально-правової науки, враховано досвід історії кримінально-правової думки та система кримінального законодавства зарубіжних країн.

 

 

МОДУЛЬ 1

Тема 1. Поняття, система і значення Особливої частини кримінального права. Наукові основи кваліфікації злочинів.

Поняття Особливої частини кримінального права України і її значення. Система Особливої частини кримінального права України. Критерії систематизації. Роль законодавчої техніки в побудові системи Особливої частини кримінального права України. Види норм, що містяться в Особливій частині Кримінального кодексу.

Поняття кримінально-правової кваліфікації. Види кримінально-правової кваліфікації. Поняття кваліфікації злочинів. Види кваліфікації злочинів. Принципи кримінально-правової кваліфікації. Формула кваліфікації злочинів. Правила запису кваліфікації злочину. Юридичне формулювання звинувачення. Поняття помилки в кваліфікації. Значення правильної кваліфікації злочинів для здійснення правосуддя. Конкуренція кримінально-правових норм: поняття, види, правила вирішення.

 

Тема 2. Злочини проти основ національної безпеки.

Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти основ національної безпеки України. Злочини проти внутрішньої безпеки України. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України. Посягання на життя державного чи громадського діяча. Диверсія. Злочини проти зовнішньої безпеки України. Державна зрада. Шпигунство. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти основ національної безпеки. Заохочувальні норми в Розділі 1 Особливої частини КК України.

 

Тема 3. Злочини проти життя та здоров’я особи.

Характеристика та види злочинів проти особи. Співвідношення понять “людина” і “особа” в контексті кримінально-правової охорони життя і здоров’я..

Поняття вбивства та його види. Безпосередній об'єкт вбивства. Момент початку та припинення життя. Умисне вбивство без обтяжуючих та пом'якшуючих обставин. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин.

Умисне вбивство за пом'якшуючих обставин і його види. Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Вбивство через необережність. Характеристика об'єктивних та суб'єктивних ознак цього злочину. Відмежування цього виду вбивства від інших злочинів, поєднаних із заподіянням смерті потерпілому. Доведення до самогубства.

Злочини проти здоров'я. Загальна характеристика й види. Здоров'я людини як безпосередній об'єкт посягання. Поняття й види тілесних ушкоджень. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Критерії для визначення тяжкості тілесних ушкоджень.

Умисне тяжке тілесне ушкодження. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Умисне тяжке тілесне ушкодження за пом'якшуючих обставин. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

Умисне легке тілесне ушкодження. Побої і мордування. Катування. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження. Погроза вбивством.

Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.

Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Зараження венеричною хворобою. Незаконне проведення аборту. Залишення в небезпеці. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей. Незаконна лікувальна діяльність. Ненадання допомоги хворому медичним працівником.

Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником. Порушення прав пацієнта Незаконне проведення дослідів над людиною. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини. Насильницьке донорство.

Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти життя та здоров'я особи.

 

Тема 4. Злочини проти волі, честі та гідності особи.

Поняття злочинів проти волі, честі та гідності особи, їх загальна характеристика й види. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Захоплення заручників. Підміна дитини. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини. Експлуатація дітей. Потерпілий від злочину. Незаконне поміщення в психіатричний заклад. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти волі, честі та гідності особи.

 

МОДУЛЬ 2.

Тема 5. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи

 

Поняття, види та характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи. Зґвалтування. Фізичне і психічне насильство як ознака об'єктивної сторони. Поняття безпорадного стану потерпілої особи. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Примушування до вступу в статевий зв'язок. Поняття примушування. Потерпілий від злочину. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Поняття статевої зрілості. Розбещення неповнолітніх. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.

Тема 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина

Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав й свобод людини й громадянина.

Злочинну сфері реалізації виборчих та інших політичних прав громадян. Перешкоджання здійсненню виборчого права. Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів. Порушення таємниці голосування. Порушення законодавства про референдум. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії.

Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій. Порушення недоторканості житла громадян. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер. Порушення недоторканості приватного життя. Порушення права на отримання освіти. Порушення права на безоплатну медичну допомогу.

Злочини проти сім'ї. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Зловживання опікунськими правами. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння). Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння).

Злочини у сфері реалізації права на працю. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Грубе порушення законодавства про працю.Грубе порушення угоди про працю. Примушення до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності.

Порушення авторського права й суміжних прав. Порушення прав на об'єкти промислової власності. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду. Посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів.

Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини й громадянина.

 

МОДУЛЬ 3

МОДУЛЬ 4

 

Тема 12 Злочини проти громадської безпеки

Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти громадської безпеки.

Злочини проти безпеки життєдіяльності людей. Створення злочинної організації. Сприяння учасникам злочинної організації та укриття їх злочинної діяльності. Бандитизм. Терористичний акт. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.

Створення не передбачених законом воєнізованих або "збройних формувань. Злочини проти порядку використання загально небезпечних речовин і предметів. Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами. Незаконне ввезення на територію України відходів та вторинної сировини. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

 

МОДУЛЬ 5

МОДУЛЬ 6

Тема № 3

Злочини проти життя та здоров‘я особи

План семінарського заняття № 1

(2 години)

1. Поняття, характеристика та види злочинів проти життя та здоров‘я особи.

2. Злочини проти життя. Вбивство та його види:

· умисне убивство без обтяжуючих та пом‘якшуючих обставин (ч.1 ст.115 КК);

· кваліфіковане вбивство (ч.2 ст.115 КК);

 

 

План семнірського заняття № 2

 

  1. Убивство з пом‘якшуючими обставинами (ст. ст.116, 117, 118 КК);
  2. Поняття та види тілесних ушкоджень:

· тяжкі тілесні ушкодження;

· середньої тяжкості тілесні ушкодження;

· легкі тілесні ушкодження.

  1. Побої і мордування (ст.126 КК). Їх відмінність від телесних ушкоджень. Катування (ст. 127 КК).
  2. Злочини, пов‘язані з зараженням вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. ст.130, 131 КК) та зараженням венеричною хворобою (ст.133 КК) – як спеціальні види тілесних ушкоджень.

 

 

План практичного заняття № 1

(2 години)

Вирішити задачі: № 1, 2, 6, 7, 13, 21, 24, 25, 43, 81, 102, 115, 112, 127, 130, 131

 

Завдання для самостійної роботи:

Відпрацювати питання:

 

1. Відмежування умисного тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілому (ч.2 ст.121 КК) від умисного вбивства (ст.115 КК) або вбивства через необережність (ст.119 КК).

2. Співвідношення залишення в небезпеці (ст.135 КК) та ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК).

3. Відмежування незаконного проведення аборту (ст.134 КК) від незаконної лікувальної діяльності (ст.138 КК).

4. Відмежування розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст.132 КК) від незаконного розголошення лікарської таємниці (ст.145 КК).

5. Інші злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров’я людини:

· Незаконне проведення аборту (ст 134);

· Залишення в небезпеці (ст.135);

· Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст.136);

· Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (ст.137).

 

 

Література до теми 3

Основна:

 

1. Основи законодавства України про охорону здоров‘я від 19 листопада 1992 р. // ВВР України. – 1993. - №4.

2. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини: Закон України від 16 липня 1999 р. // ВВР. – 1999. - № 41. – Ст. 377.

3. Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 6 квітня 2000 р. // ВВР. – 2000. - №29. – Ст.228.

4. Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення: Закон України від 12 грудня 1991 р. в редакції від 3 березня 1998 р. //ВВР. – 1998. - № 35. – Ст.235/

5. Про порядок штучного переривання вагітності від 12 до 28 тижнів:Постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 р. № 926 // ЗП України. – 1994. - № 4. – Ст.75.

6. Правила медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції, обліку ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД та медичного огляду за ними: Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2026 // ОВУ. – 1998. - № 51. – Ст. 1895.

7. Інструкція щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку; Інструкція щодо вилучення органів людини у донора-трупа; Інструкція щодо вилучення анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів у донора-трупа; Перелік анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів і фетальних матеріалів, дозволених на вилучення у донора-трупа і мертвого плоду людини: Затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 вересня 2000 р. №225 // ОВУ. – 2000. - №42. – Ст.1804.

8. Інструкція про порядок проведення операції штучного переривання вагітності ранніх строків методом вакуум-аспірації: Затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 червня 1994 р. №111// ЮВУ. – 1997. – 11-17 грудня.

9. Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров‘я людини. Постанова Пленуму ВСУ від 2 лютого 2003 р.

10. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Затверджені наказом МОЗ від 17 січня 1995 р. // Юридичний вісник. – 1995. – 31 жовтня.

11. Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №1 // ВВСУ. – 2002. - № 3 (31).

 

Додаткова:

 

1. Борисов В.И., Куц В.Н. Преступления проти жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Харьков: НПКФ ”Консум”, 1995. – 104 с.

2. Навроцький В.О. Злочини проти особи: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997. – 48 с.

3. Мельник М., Хавронюк М. Вбивства на замовлення деякі аспекти кримінологічної характеристики та проблеми кваліфікації // Право Укрїни. – 1997. -№ 7. – С.45-49.

4. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності. – К.: Юрінком, 1996. – С.5-87.

5. Сташис В.В., Бажанов М.И. Личность под охраной Уголовного закона. – Симферополь: “Таврида”, 1996. – 236с.

6. Судебная практика: убийства, изнасилования и другие преступления против личности / Сборник судебных решений по уголовным делам. – К.: “Знание”, 1993. – 240с.

Тема № 4

План семінарського заняття

(2 години)

 

1. Поняття та загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи.

2. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст.146 КК).

3. Захоплення заручників (ст.147 КК).

4. Підміна дитини (ст.148 КК).

5. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини (ст.149 КК).

6. Експлуатація дітей (ст.150 КК).

 

Самостійна робота

(2 години)

 

Відпрацювати питання:

1. Незаконне поміщення в психіатричний заклад (ст.151 КК).

2. Відмежування захоплення заручників (ст.147 КК) від незаконного позбавлення волі (ст.146 КК).

3. Мета та мотив як обов‘язкові ознаки суб‘єктивної сторони окремих злочинів проти волі, честі та гідності особи.

 

Тематика рефератів:

 

  • Соціальна обумовленість криміналізації торгівлі людьми;
  • Кримінальна відповідальність за експлуатація дітей в світлі дотримання Конвенції “Про права дитини”.

 

Література до теми 4

 

Основна:

1. Закон України “Про психіатричну допомогу” від 22 лютого 2000 р. // ВВР. - №19. – Ст.143.

2. Програма запобігання торгівлі жінками та дітьми від 25 вересня 1999 р.// Офіційний вісник України. – 1999. - № 39.

3. Комплексна програма протидії торгівлі людьми на 2002-2005 роки від 5 червня 2002 р.// Офіційний вісник України. – 2002. - № 23.

4. Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи 1325 про торгівлю жінками та примусову проституцію в державах – членах Ради Європи від 23 квітня 1997 р.// Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті: У 2-х кн.. – Кн.. 2. – Ч.3/ За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ІДП НАН України, Київ, ун-т права, Нац. Акад. Внутр. Справ України, 2001.

 

Додаткова:

 

  1. Комиссаров В. Захват заложников: стремление к наживе или преступление от безысходности? // Законность. – 1999. - №9. – С.22.
  2. Акімов М. Кримінальна відповідальність за захоплення заручників // Право України. – 2002. - № 3. – С. 150-154.
  3. Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому аспекті: У 2-х кн.. – К.: Ун-т держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, Київський університет права, Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – Книга перша. – 1012 с. (ч.1. – С.1-152; ч.2. – С. 513-1012); Книга друга. – 772 с. (ч.3. – С.1-486; ч.4. – С.487-772).
  4. Протидія організованій злочинності у сфері торгівлі людбми / За заг. ред. В.І. Борисова та Н.О. Гуторової. – Х.: Одіссей, 2005.
  5. Рябчинська О.П. Законодавче забезпечення захисту прав дітей від сексуальної експлуатації: тенденції розвитку і вдосконалення // Вісник ЗЮІ. – 2001. - № 3. – С.192-199.
  6. Стрекалов Є.Ф., Орлеан А.М. Теоретичні та практичні аспекти застосування ст.. 149 КК України // Вісник Верховного Суду України. – 2006. - №9. – С. 32.

 

МОДУЛЬ 2

Тема № 5

Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи

 

План семінарського заняття

(2 години)

 

1. Поняття, види та характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.

2. Згвалтування (ст.152 КК).

3. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст.153 КК).

4. Примушування до вступу в статевий зв‘язок (ст.154 КК).

5. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст.155 КК).

6. Розбещення неповнолітніх (ст.156 КК).

 

Самостіна робота

(2 години)

Відпрацювати питання:

 

1. Відмежування насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст.153 КК) від згвалтуванням (ст.152 КК).

2. Поняття: безпорадний стан потерпілої особи, примушування, статева зрілість, розпусні дії, інтелектуальне та фізичне розбещення, неповнолітня особа, малолітній.

 

Вирішити задачі: № 1, 2, 4, 6, 10, 11, 16, 30, 35, 41.

 

Література до теми № 5

 

Основна:

1. Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Постанова Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 р. № 5 // Вісник Верховного Суду України. – 2008. - № 7 (95). – С.1-8.

2. Судова практика у правах про злочини проти статевої свободи та недоторканності особи // Вісник Верховного суду України. – 2007. - № (79). – С.15-27.

 

Додаткова:

 

1. Мачужак Я.В. Відповідальність за статеві злочини та інші сексуальні зловживання щодо малолітніх і неповнолітніх // Вісник ВСУ. – 1997. - №3. – С.52.

2. Маляренко В.Т., Мачужак Я.В. Про статеві злочини та інші сексуальні зловживання щодо малолітніх і неповнолітніх // Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах: Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1997). – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С.20-42.

3. Пеневін О. Усунути помилки в справах про статеві злочини // Право України. – 1992. - №10.

4. Цвіліховський Л. Деякі питання застосування законодавства про відповідальність за вчинення статевих злочинів // Бюллетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. - №6. – С.52.

 

Тема № 6

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав

і свобод людини і громадянина

 

План семінарського заняття № 1

(2 години)

 

1. Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

2. Злочини у сфері реалізації виборчих та інших політичних прав громадян:

· перешкоджання здійсненню виборчого права (ст.157 КК);

· порушення законодавства про референдум (ст.160 КК);

· порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії (ст.161 КК).

3. Злочини у сфері реалізації особистих прав громадян:

· порушення недоторканності житла (ст.162 КК);

· порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв‘язку або через комп‘ютер (ст.163 КК).

4. Злочини проти сім‘ї:

· ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст.164 КК);

· злісне невиконання обов‘язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст.166 КК).

 

 

План практичного заняття

(2 години)

Відпрацювати питання:

 

1. Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів (ст.158 КК).

2. Перешкоджання законній професійній діяльності журналистів (ст. 171 КК).

3. Посягання на здоров‘я людей під приводом проповідування релегійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст.181 КК).

4. Порушення недоторканності приватного життя (ст.182 КК).

 

Вирішити задачі: № 1, 2, 3, 9, 12, 19, 39, 40, 41.

 

Самостійна робота

(2 години)

Відпрацювати питання:

1. Злочини у сфері реалізації права на працю:

· грубе порушення законодавства про працю (ст.172 КК);

· невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (ст.175 КК).

3. Злочини у сфері здійснення громадянами права інтелектуальної власності:

· порушення авторського права і суміжних прав (ст.176 КК);

· порушення прав на об‘єкти промислової власності (ст.177 КК).

4. Злочини проти релігії:

· незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь (ст.179 КК);

· перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст.180 КК).

 

Література до теми № 6

Основна:

 

1. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від 25 березня 2004 р. в редакції Закону від 7 липня 2005 р.

2. Закон України “Про Центральну виборчу комісію” від 30 червня 2004 р.

3. Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 6 квітня 2004 р.

4. Закон України “Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 р. в редакції Закону від 18 березня 2004 р.

5. Закон України “Про державний реєстр виборців” від 22 лютого 2007 року

6. Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991р. в редакції Закону від 23 грудня 1993 р.

7. Закон України “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. в редакції Закону від 03 лютого 2005 р.

8. Закон України “Про об‘єднання громадян” від 16 червня 1992 р.

9. Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15 вересня 1999 р. в редакції Закону від 5 червня 2003 р.

10. Закон України “Про політичні партії в України” від 5 квітня 2001 р. в редакції Закону від 6 липня 2005 р.

11. Закон України “Про охорону праці”в редакції від 21 листопада 2002 р. // ВВР. – 2003. - №2. – Ст. 10. в редакції Закону від 25 листопада 2003 р.

12. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 3 березня 1998 р. // ВВР. – 1998. - № 34. – Ст.227.

13. Закон України “Про оплату праці” від 24 березня 1995 р. в редакції Закону від 21 лютого 2006 р.

14. Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р. в редакції Закону від 11 липня 2001 р.

15. Про охорону прав на зазначення походження товарів: Закон України від 16 червня 1999 р. // ВВР. – 1999. - № 32. – Ст.267; 2001. - № 8. – Ст.37. в редакції Закону від 02 листопада 2006 р.

16. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 р. в редакції 1 червня 2000 р. // ВВР. – 2000. - № 37. – Ст.307; 2001. - № 8. – Ст.37; ГУ. – 2002. – 31 липня.

17. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 р. // ВВР. – 1994. - № 32. – Ст. 266; 2001. - № 8. – Ст.37; ГУ. – 2002. – 31 липня.

18. Про охорону права на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 р. // ВВР. – 1994. - № 7. – Ст.34; 2001. - № 8. – Ст.37; ГУ. – 2002. – 31 липня.

19. Про свободу совісті та релігійних організації: Закон України від 23 квітня 1991 р. // ВВР. – 1991. - № 25. – Ст.283.

20. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992.// ВВР. – 1992. - № 48. – Ст.650; 2000. - № 27. – Ст.213. в редакції Закону від 22 грудня 2005 р.

21. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 66 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих закладах освіти” (справа про платні медичні послуги) від 25 листопада 1998 р. № 15-рп / 98 // Конституційний Суд України: Рішення. Висновки: У 2-х кн.. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – Кн.. 1. – С.297-302.

22. Закон України “Про освіту” від 23 травня 1993 р. в редакції від 23 березня 1996 р. // ВВР. – 1996. – 1996. - № 21. – Ст.1112.

23. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів: Закон України від 23 вересня 1997 р.// ВВР. – 1997. - № 50. – Ст. 302; 2002. - № 2. – Ст.5; УК. – 2002. – 5 березня. В редакції Закону від 24 жовтня 2002 р.

24. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16 листопада 1992 р. // Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні.- К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.254-266. в редакції Закону від 10 липня 2003 р.

25. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21 грудня 1993 р. // Там само. – С.267-287. в редакції Закону від 12 січня 2006 р.

26. Про дошкільну освіту: Закон України від 11 липня 2001 р. // ВВР. – 2001. - № 49. – Ст. 259.

27. Про загальну середню освіту: Закон України від 13 травня 1999 р. // ВВР. –1999. - № 28. – Ст. 230; 2000. - № 27. – Ст. 218.

28. Про професійно-технічну освіту: Закон України від 10 лютого 1998 р. // ВВР. – 1998 р. - № 32. – Ст.215; 1999. = № 26. – Ст. 213. в редакції Закону від 13 травня 1999 р.

29. Про позашкільну освіту: Закон України від 2 червня 2000 р. // ВВР.- 2000. - № 46. – Ст. 393. в редакції Закону від 2 червня 2005 р.

30. Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянами України та іноземними громадянами і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 775 // ЗП України. – 1996. - № 14. – Ст.394; ОВУ. – 1999. - № 25. – Ст.1177.

31. Положення про прийомну сім’ю: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 // ОВУ. – 2002. - № 19. – Ст.926. в редакції Закону від 15 січня 2005 р.

32. Правила опіки та піклування: Затверджені наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці і соціальної політики України від 26 травня 1999 р. № 34 / 166 / 131 / 88 // ОВУ. – 1999. - № 26. – Ст. 1252.

33. Положення про дитячій будинок сімейного типу: Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 // ОВУ. – 2002. - № 19. – Ст. 925.

34. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // ВВР. – 2002. -№21-22. – Ст.135.

35. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15 листопада 2001 р. // ВВР. – 2002. - № 10. – Ст.70.

 

Додаткова:

 

1. Андрушко П.П. Злочини проти виборчих прав громадян їх права приймати участь у референдумі. – К., Юрінком Інтер. – 2006. – 345 с.

2. Кримінальна відповідальність за порушення виборчих і референдних прав / П.П. Андрушко, І.О. Зінченко, С.Я. Лихова та ін.; За заг. Ред. В.П. Тихого. – Х.: Кроссроуд, 2008. – 344 с.

3. Лихова С. Кримінально-правова охорона виборчих прав громадян за новим КК України // ПУ. – 2002. - № 2. – С.115-119.

4. Лихова С.Я., Берзін П.С. Проблеми визначення об’єкта окремих злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини (розділ V Особливої частини Кримінального кодексу України)// Законодавство України. Науково-практичні коментарі. - №2. – 2004. – С.38-68.

  1. Тихий В.П., Мельник М.І. Кримінальна відповідальність за перешкоджання здійсненню виборчого або референтного права // Вісник Верховного Суду України. – 2008. - №7 (95). – С.41-46.

 

 

Тема № 7

Злочини проти власності

 

План семінарського заняття №1

(2 години)

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти власності.

2. Корисливі злочини проти власності з ознаками розкрадання:

· крадіжка (ст.185 КК);

· грабіж (ст.186 КК);

· розбій (ст.187 КК);

· вимагання (ст.189 КК);

· шахрайство (ст.190 КК).

3. Значення розміру викраденого для кваліфікації розкрадання.

4. Кримінально-правова характеристика обставин, що обтяжують різні форми розкрадання чужого майна.

 

План семінарського заняття №2

(2 години)

1. Корисливі злочини проти власності без ознак розкрадання:

· заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст.192 КК);

· привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст.193 КК);

· придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст.198 КК).

2. Некорисливі злочини проти власності:

· умисне знищення або пошкодження майна (ст.194 КК);

· необережне знищення або пошкодження майна (ст.196 КК);

· порушенння обов‘язків щодо охорони майна (ст.197 КК);

· погроза знищення майна (ст.195 КК).

 

План практичного заняття

(2 години)

Відпрацювати питання:

 

1. Відмінність розбою (ст.187 КК) від грабежу (ст.186 КК).

2. Відмінність вимагання (ст.189 КК) від грабежу (ст.186 КК) та розбою (ст.187 КК).

3. Відмежування заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст.192 КК) від шахрайства (ст.190 КК).

4. Особливості кваліфікації злочинів проти власності при множинності.

 

Вирішити задачі: № 2, 6, 16, 17, 22, 46, 90, 108, 112, 115, 124, 133, 142, 145, 148, 153, 156.

 

Самостійна робота

(2 години)

Відпрацювати питання:

 

1. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст.191 КК). Відмінність від суміжних злочинів.

2. Відмежування крадіжки (ст.185 КК) від суміжних злочинів.

3. Відмежування грабежу (ст.186 КК) від суміжних злочинів.

4. Відмежування розбою (ст.187 КК) від суміжних злочинів.

5. Відмежування вимагання (ст.189 КК) від суміжних злочинів.

6. Відмежування шахрайства (ст.190 КК) від суміжних злочинів.

7. Відмінність придбання або збута майна, завідомо здобутого злочинним шляхом (ст.198 КК) від співучасті у розкраданні.

 

Література до теми № 7

 

Основна:

 

1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотню дію кримінального закону в часі) від 19 квітня 2000 р. №6-рп / 2000 // ОВУ. – 2000. - № 39. – Ст. – 1662.

2. Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей: Закон України від 6 червня 1995 р. // ВВР. – 1995. - № 22. – Ст.173; 1999. - №37. – Ст. 334.

3. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 // ЗП України. – 1996. - № 6. – Ст.192; № 17.- Ст.464; ОВУ. – 1997. – Ч.4. – С. 29; Ч.5.- С.27.

4. Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 вересня 1981 р. №7 (зі змінами, внесеними постановами від 23 грудня 1983 р. №8, від 4 червня 1993 р. №3, 13 січня 1995 р. №3 та від 3 грудня 1997 р. №12) // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: Т. 2 / За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – С.98-103.

5. Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу. Постанова Пленуму ВСУ від 27 березня 1987 р. №2 (зі змінами, внесеними постановами від 4 червня 1993 р. №3, від 13 січня 1995 р. №3 та від 3 грудня 1997 р. №12) // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: Т. 2 / За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – С.109-114.

6. Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності. Постанова Пленуму ВСУ від 25 грудня 1992 р. №12 (зі змінами, внесеними постановами від 4 червня 1993 р. №3, від 13 січня 1995 р. №3 та від 3 грудня 1997 р. №12) // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: Т. 2 / За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – С.136-148.

7. Про судову практику у справах про знищення та пошкодження державного чи колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 1976 р. № 4 в редакції постанови від 3 березня 2000 р. № 3 // Постанови....Т.2. – С. 250-256.

 

Додаткова:

 

1. Борзенков Г.Н. Ответственность за преступления против собственности. // Сов. юстиция. - 1992. - №7-8. - С.13.

2. Владимиров В. А. Квалификация похищений личного имущества. – М., 1974.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; просмотров: 176; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.205.2.188 (0.242 с.)