Навчання діалогічного мовлення.

Навчання діалогічного мовлення спирається на методичний принцип домінуючої ролі вправ. Говоріння завжди має мути вмотивованим; характеризується зверненням та ситуативністю, емоційно забарвленим.

1) Необхідно використовувати об’єктивні критерії ведення діалогу — правила та норми поведінки, загальні цінності та моральні принципи, звичаї та традиції обох сторін тощо.

2) На попередньому етапі проведення діалогу має бути визначено коло питань, які необхідно розв’язати в процесі мовленнєвої взаємодії. При цьому педагог має знати і пам’ятати, що єдиного, правильного рішення будь-якої педагогічної ситуації немає.

3) У процесі діалогічного мовлення учневі важливо навчатися не лише правильно наводити аргументи, а уміти виявляти власні емоції та адекватно сприймати манери і жести співрозмовника.

Мовні особливості та етапи навчання монологічного мовлення

Мовні особливості:

З мовної точки зору монологічне мовлення характеризується

а) структурною завершеністю речень,

б) відносною повнотою висловлювання,

в) розгорнутістю та різноструктурністю фраз

г) досить складний синтаксис,

д) зв'язність, передбачає володіння мовними засобами міжфразового зв'язку.

Такими засобами виступають лексичні та займенникові повтори, сполучники та сполучникові прислівники, артиклі тощо. Наприклад: later, then, after that; why, that's why, so, at first, firstly, in the second place, secondly, so that, though.

Як сполучні засоби в монолозі вживаються: to begin with, well, I'd like to tell you this, let's leave it at that, that reminds me, by the way, speaking of.

За характером логіко-синтаксичних зв'язків розрізняють, такі типи монологічних висловлювань: опис, розповідь і роздум.

Етапи:

1) Завдання: навчити учнів об'єднувати зразки мовлення (ЗМ) рівня фрази в одну понад фразову єдність. Наприклад, за темою "Погода" учні можуть з'єднувати такі ЗМ:

It's cold today. It isn't snowing now. The sky is blue. The sun is shining.

Кожен учень вимовляє одну фразу. Будь-які фрази вважаються правильни­ми, якщо вони відповідають темі і грамотно оформлені у мовному відношенні. Вже на цьому етапі враховується самостійність висловлювання: вчитель лише називає тему, визначає загальний напрям думки, а вибір конкретного змісту залишається вільним.

2) учні вчаться самостійно будувати висловлювання понадфразового рівня. Навчання монологічного мовлення на цьому етапі здійснюється за допомогою різних опор, зображальних, вербальних, комбіно­ваних.

У ролі зображальної опори можуть виступати окремі малюнки, слайди, тематичні та сюжетні картини, композиції на магнітній дошці. Важливим видом вербальної зорової опори є підстановча таблиця, яка здатна забезпечити логічний зв'язок речень, їх граматичну правильність. Наприклад: Опишіть одного із членів своєї сім'ї, користуючись таблицями. Логіко-структурна схема забезпечує логічну послідовність висловлювання і створює можливості для варіювання змісту в залежності від реальних обставин. Наприклад:

Учитель: Розкажіть про себе, користуючись цією схемою.

Англ. My name is...

My surname is...

I am... years old.

I am a pupil of the... form.

3) Завдання: навчити учнів створювати моно­логічні висловлювання текстового рівня різних функціонально-смислових типів мовлення в такому обсязі, який передбачено програмою для даного класу. Етап характеризується розвитком умінь виражати своє особисте ставлення до фактів чи подій, про які висловлюється учень;

формулювати критичну оцінку і доводити правильність будь-якого факту; включати до свого мовлення елементи розмірковування, аргументації. Одночасно повинно відбуватися збільшення обсягу висловлювання. Завдання на цьому етапі формулюються таким чином, щоб учень не міг обмежитись двома-трьома реченнями.