Інтерактивна модель навчання

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської мови від слова «interact» де «inter» - взаємний і «act» - діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Такі підходи до навчання не є повністю новими для української школи. Частково вони використовувались ще в перші десятиріччя минулого століття і були поширені в педагогіці та практиці української школи в 20-роки масштабного реформування шкільної освіти. Застосовувані в той час бригадно-лабораторний та проектний методи, робота в парах змінного складу, виробничі та трудові екскурсії тощо.

Подальші розробки елементів інтерактивного навчання вдосконалювали форми навчальної діяльності учнів.

Проводились певні дослідження, щодо засвоєння матеріалу, результат показує, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику).

Лекції – 5%, читання – 10% - пасивне навчання;

Відео/аудіо матеріали – 20%;

Демонстрація – 30%;

Дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, «навчання інших» або застосування отриманих знань відразу ж – 90% - інтерактивне навчання.

На традиційному уроці найчастіше використовують фронтальну форму організації навчальної діяльності учнів. Фронтальна (колективна) форма організації навчальної діяльності передбачає навчання однією людиною (вчителем) групи учнів чи цілого класу. За такої організації навчальної діяльності кількість слухачів завжди більша ніж тих, хто говорить. Усі учні в кожен момент часу працюють разом чи індивідуально над одним завданням і наступним контролем результатів.

Колективна форма навчальної діяльності учнів – це форма організації навчання у групах, об’єднаних спільною навчальною метою. За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Саме колективна форма організації навчальної діяльності у малих групах (групова) відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь. Така модель легко і ефективно поєднується з традиційними формами і методами навчання і може застосовуватися на різних етапах уроку.

Співробітництво або кооперація (групова форма навчання) – це спільна для досягнення загальних цілей; учні прагнуть одержати результати, що є вигідними для них самих і для всіх інших членів групи. Ідея проста – одержавши інструкцію від учителя, учні об’єднуються у групи, потім вони виконують отримане завдання доти, поки всі члени групи не зрозуміють і не виконають його успішно. Спільні зусилля приводять до того, що всі члени групи прагнуть до взаємної вигоди.

Навчальні цілі учнів можуть бути структуровані по-різному: одні стимулюють спільні зусилля, другі – конкуренцію, треті – тільки зусилля окремої особистості.

На відміну від кооперативного навчання, ситуація конкуренції виникає, коли учні змагаються один з одним, щоб досягти мети, що насправді досяжна тільки для одного учня. У конкуренції присутня негативна взаємозалежність між цілями, що досягаються. Учні розуміють, що вони досягають свої цілі тільки за умови, що інші зазнають невдачі.

В індивідуальній навчальній ситуації учні трудяться поодинці, щоб досягти цілей, що ніяк не співвідносяться з цілями однокласників. Цілі, до яких прагнуть учні, незалежні одна від одної. Учні розуміють, що їхні успіхи ніякою мірою не залежать від діяльності товаришів.

Саме такі «недоліки» навчання компенсує співробітництво, його позитивний ефект робить кооперативне навчання одним з найбільш цінних інструментів в арсеналі педагога.