Створ з метою використ шкідливих програмн чи техн засобів

Предметом злочину є шкідливі програмні та технічні засоби, призначені для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку.

Шкідливі програмні та технічні засоби, операції з якими заборонені даною статтею КК, можуть мати вигляд шкідливих комп'ютерних програм або ж технічних пристроїв, які працюють з використанням таких програм. Найпоширенішими різновидами шкідливих програмних засобів, які підпадають під дію цієї статті, є:

1) комп'ютерні віруси - комп'ютерні програми, здатні після проникнення до операційної системи ЕОМ чи до АС порушити нормальну роботу комп'ютера, АС чи комп'ютерної мережі, а також знищити, пошкодити чи змінити комп'ютерну інформацію;

2) програми, призначені для нейтралізації паролів та інших засобів захисту комп'ютерних програм чи комп'ютерної інформації від несанкціонованого доступу;

3) програми-шпигуни, які після їх проникнення до певної АС, комп'ютерної мережі, операційної системи ЕОМ чи окремої комп'ютерної програми забезпечують несанкціонований доступ сторонньої особи до інформації, яка зберігається у ЕОМ, АС, мережі чи програмі або ж непомітно для власника чи законного користувача здійснюють несанкціоновану передачу такої інформації сторонній особі.

Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) створенні шкідливих програмних чи технічних засобів з метою їх подальшого використання, розповсюдження або збуту; 2) їх розповсюдженні; 3) їх збуті.

Створенням слід вважати як розробку (виготовлення) абсолютно нового шкідливого програмного чи технічного засобу, так і модифікацію уже існуючого засобу, наслідком якої є зміна його властивостей.

Використання шкідливих програмних чи технічних засобів - це дії, спрямовані на застосування цих засобів відповідно до їх властивостей і призначення.

Розповсюдженням шкідливих програмних чи технічних засобів є відкриття доступу до них невизначеному колу осіб, а також дії, внаслідок яких ці засоби (зокрема, комп'ютерні віруси) починають автоматично відтворюватися і поширюватися в ЕОМ, АС чи комп'ютерних мережах.

Збутом шкідливих програмних чи технічних засобів є здійснена будь-яким способом оплатна чи безоплатна передача їх у розпорядження іншої особи. Збутом слід вважати і передачу копій шкідливих програмних засобів.

Злочин, вчинений у формі створення шкідливих програмних чи технічних засобів, є закінченим з моменту завершення процесу створення хоча б одного такого засобу. У разі вчинення злочину у формі розповсюдження його слід вважати закінченим з моменту надання доступу до такого засобу іншим особам, або ж дій, після яких починається його автоматичне відтворення і поширення. У разі збуту таких засобів злочин є закінченим з моменту передачі іншій особі хоча б однієї програми чи технічного пристрою, які є шкідливими програмними чи технічними засобами.

Суб'єктивна сторона такого злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Особа має усвідомлювати шкідливі властивості створеного, поширеного чи збутого нею програмного чи технічного засобу. Для вчинення злочину у формі створення шкідливого програмного чи технічного засобу обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є мета подальшого використання, розповсюдження або збуту такого засобу.

Суб'єкт злочину загальний.

Кваліфікуючими ознаками (ч, 2 ст. 361) злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) заподіяння ним істотної шкоди.

Особливістю додаткового покарання, яке застосовується до винного у вчиненні злочину, передбаченого цією статтею, є те, що конфіскації підлягають будь-які належні винному програмні та технічні засоби, призначені для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ, АС, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, а не лише ті, що були створені, розповсюджені чи збуті під час вчинення даного злочину.