Створення або утримання місць розпусти і звідництво

Об'єктом злочину є моральні засади суспільства в частині встановлення зв'язків між людьми для задоволення їх статевих потреб. З позицій суспільної моралі задоволення статевих потреб має здійснюватися без проявів розпусти, безладних статевих контактів, проституції. Недопустимим є і надання іншим особам місць для вчинення розпусних дій, створення або утримання таких дій.

Предметом злочину є місця розпусти. Ними є будь-які споруди чи інші об'єкти, в яких вчиняються розпуст дії. Це, зокрема, окремий жилий будинок, квартира чи їх частина, різноманітні нежилі (підвали, горища), виробничі (лазня, лікарський чи масажний кабінет) приміщення, транспортні засоби (каюти суден, вагони, салони автобусів чи літаків), а також намети, курені.

Об'єктивна сторона злочину проявляється у: 1) створенні місць розпусти; 2) їх утриманні; 3) звідництві для розпусти.

Створення місць розпусти - це дії, завдяки яким певний об'єкт починає використовуватися для розпусти (безладних статевих зв'язків, групових сексуальних дій, проституції). Це зокрема: відкриття закладів, які маскуються іншим призначенням (масажні кабінети, лазні нічні клуби, стриптиз-бари), але використовуються для розпусти, щ бір персоналу, придбання або наймання приміщень для вказаної мети та ін.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

Кваліфікований вид злочину має місце, коли вказані вище дії вчинено: 1) з метою наживи, 2) особою, раніше судимою за цей злочин; 3) організованою групою (ч. 2 ст. 302), а особливо кваліфікований - коли створення або утримання місць розпусти чи звідництво для розпусти вчинюються із залученням неповнолітнього.

Вчиненими з метою наживи вказані дії вважаються тоді, коли вони вчинені з метою отримання матеріальної винагороди в будьякій формі, а також ухилення від сплати суми, яку винний повинен був передати. Особою, раніше судимою за цей злочин, слід визнавати особу, яка має судимість за злочин, передбачений ст. 302 КК 2001 р. або ст. 210 КК 1960 р., якщо судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку.

Неповнолітнім є особа, яка не досягла 18-річного віку. Залучення до створення або утримання місць розпусти чи звідництва для розпусти неповнолітніх, які не досягли 16-річного віку, поєднане з наступним вчиненням щодо них розпусних дій, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ч. З ст. 302 і відповідною частиною ст. 156.

 

Сутенерство

Під сутенерством у цій статті слід розуміти дії особи по забезпеченню заняття проституцією іншою особою.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є моральні засади суспільства в частині підстав задоволення статевих потреб. Суспільна мораль вимагає, щоб зв'язки між людьми для задоволення статевих потреб встановлювалися на основі особистої симпатії, не допускає ведення статевого життя виключно за винагороду. Небезпека сутенерства та втягнення в заняття проституцією різнобічна і полягає у тому, що принижуються честь і гідність тих, хто нею займається, створюється загроза поширення небезпечних хвороб, виникають аморальні джерела доходів тощо. Додатковим об'єктом злочину, передбаченого ст. 303, є статева свобода, а також здоров'я особи і власність.

Об'єктивна сторона злочину характеризується вчиненням таких дій:

1) втягнення особи в заняття проституцією;

2) примушування до заняття проституцією;

3) сутенерство.

Проституція - це надання сексуальних послуг (здійснення статевих актів, задоволення статевої пристрасті в неприродних формах, вчинення будь-яких інших дій сексуального характеру, пов'язаних зокрема з різноманітними формами сексуальних збочень) з метою отримання доходу різним партнерам і не на основі особистої симпатії, приязні.

Втягнення - це дії, внаслідок яких інша особа спонукається до певної поведінки (у даному випадку - до заняття проституцією), залучається до неї, в такої особи виникає бажання поводитись певним чином.

Примушування полягає у діях, внаслідок яких інша особа всупереч своєму бажанню повинна почати займатися проституцією.

Способами примушування є: обман; шантаж; використання уразливого стану потерпілого; насильство чи погроза його застосування.

Закінченим втягнення в заняття проституцією чи примушування до заняття проституцією чи вважається з моменту виконання дій, вказаних у диспозиції ч. 1 ст. 303. При цьому злочин є закінченим незалежно від успішності (результативності) дій.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) щодо кількох осіб; 2) повторно; 3) за попередньою змовою групою осіб; 4) службовою особою з використанням службового становища; 5) особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності (ч. 2 ст. 303), а особливо кваліфікуючими - вчинення цього злочину: 1) щодо неповнолітнього; 2) організованою групою (ч. 3 ст. 303); 3) щодо малолітнього або 4) спричинення ним тяжких наслідків (ч. 4 ст. 303).

Повторним є вчинення цього злочину особою, яка до цього вже вчинила злочин, передбачений ст. 303, у будь-якій його формі як щодо однієї й тієї самої особи, так і щодо кількох осіб у різний час.

 

8. Злочини проти здоров‘я населення – це передбачені розділом ХІІІ Особливої частини КК суспільно-небезпечні умисні або необережні діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров‘ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, від дії отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, від впливу радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.

Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів – це діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров‘ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.

Певній групі злочинів властивий додатковий об’єкт. Так, при викраденні наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 308 КК) поряд із здоров’ям шкода заподіюється і відносинам власності, а у разі незаконної видачі рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 319 КК) порушується нормальна діяльність відповідних установ.

Більшість предметів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, введені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі – Перелік) у виді Таблиць І-ІV, затвердженого постановою КМ.

Класифікація:

1. Наркотичні засоби– це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, що становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання. (гашиш, марихуана, опій, канабіс)

Ознаки наркотичних засобів як предмету злочинів:

1) медична ознака характеризує здатність вказаних засобів при їх вживанні викликати наркотичне сп’яніння (ейфорію – хворобливі зміни в організмі людини), а при неодноразовому вживанні й захворювання на наркоманію – стійкий хворобливий потяг до таких засобів.

2) юридична ознака означає, що засіб віднесено до наркотичних за поданням Комітету з контролю за наркотиками МОЗ України до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, який затверджується Кабінетом Міністрів України і публікується в офіційних друкованих виданнях.

2. Психотропні речовини – це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або обумовлювати порушення сприйняття, емоцій, мислення, поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними.

Ознаки психотропних речовин як предмету злочинів:

1) медична – психотропні речовини здатні викликати стан одурманювання – сп’яніння та залежності;

2) юридична – речовини віднесено до психотропних Комітетом з контролю наркотиків МОЗ України, наведено у відповідному Переліку.

До психотропних речовин відносять мескалін, амфетамін, барбітал, діазепан, феназепам, ЛСД тощо.

3.Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин - це заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку, їх хімічна структура і властивості подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють.

4. Прекурсори - речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці IV Переліку.

5. Отруйні речовини (ст. 321) - це речовини рослинного, тваринного і мінерального походження або продукти хімічного синтезу, здатні при впливі на живий організм викликати гостре або хронічне отруєння або смерть (ангідрит оцтової кислоти, миш‘як).

6. Сильнодіючі речовини (ст. 321) - це речовини синтетичного або природного походження, в тому числі рослини, зо заподіюють небезпечний вплив на організм людини, і можуть нанести шкоду її здоров‘ю та життю при прийомі їх не в медичних цілях.

7. Одурманюючі засоби (ст.ст.322, 324) - це засоби, що спричиняють одурманюючий ефект, який змінює психіку і поведінку людини, і не входять до списку наркотичних, психотропних, отруйних і сильнодіючих речовин.

8. Мікробіологічні та інші біологічні агенти – ст. 326 – предмети і речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біологічні препарати, мікроорганізми, патогенні для людей і тварин тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров‘я людей.

9. Допінг ( ст. 323) - речовини і методи, які використовуються для підвищення працездатності спортсменів, є потенційно небезпечними для здоров‘я і заборонені для вживання антидопінговим Кодексом Олімпійського руху.

10. Токсини ( ст. 326) - сполуки (частина білкової природи) бактерійного, рослинного або тваринного походження, здатні при потраплянні в організм людини спричиняти захворювання або смерть (містяться в отрутах змій, павуків, скорпіонів).

11. Радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (ст. 327) – продукти рослинного або тваринного походження, призначені для вживання людьми, а також будь-яка інша продукція сільськогосподарського або іншого походження, яка має на поверхні частинки радіоактивного матеріалу у вигляді пилу або містить радіоактивні частинки в клітинах рослин або тварин понад допустимі рівні.

Об’єктивна сторона більшості злочинів проти здоров’я населення характеризується діяннями у формі активних дій: це – викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 КК); схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 315 КК); спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (ст. 323 КК).

З суб’єктивної сторони злочини проти здоров’я населення можуть вчинюватись умисно (у переважній більшості) та з необережності.

Суб’єктом розглядуваних злочинів являється фізична осудна особа, яка досягла 16-ти річного віку. Виключенням являється викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 КК), які передбачають кримінальну відповідальність з 14-ти років.