Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Характері особливості ніемецьких приголоснихСтр 1 из 29Следующая ⇒
Фонематична характеристика німецьких приголосних, як і в англійській мові, визначається:
· участю голосу (глухі, дзвінкі, сонорні приголосні);
· способом творення (смиково-вибухові, щілинні, смиково –щілині, смиково –прохідні, тремтячі дрожащие);
· місцем творення (двогубі, губно-зубні, передньоязичні, середньоязичні, задньоязичні, язичкові, зівальні).
Артикуляційні особливості німецьких приголосних:
· продвинутість язика вперед та контактне положення кінчика язика з нижніми зубами;
· відсутність палаталізації (виняток – легка палаталізація задньоязичкових[k] та [g] перед голосними переднього ряду та після них);
· велика напруженістьглухих смиково-вибухових [р], [t], [k]; їх вимова супроводжується аспірацією;
· інтенсивність глухих щілинних [f], [ç], [x], [ʃ], [s], [pf]; · відсутність напруженостітаглухий початок дзвінких приголосних; · оглушення дзвінких приголосних наприкінці слова та складу;
· оглушення дзвінких приголосних після глухих та перед ними;
· напруженість та тривалість вимови сонорних приголосних, особливо після коротких голосних. Vokale/ Голосні [a:], [a] При артикуляції німецьких голосних [a:], [a] кінчик язика знаходиться у контакті з нижніми зубами. Губи дещо напружені; довгий звук [a:] напружений, короткий [a] – менш напружений. При вимові [a:] рот широко відкритий. Прокажіть: ’a …’a…’a…’a: …’a: …’a: …a: - a… a: - a…. a: - a; da: ta: za: da: ta: za: da: ta: za: das; man; das; man; das; man; a:n; ̕a:nәn; ̓a:da·; ta:t; ba:t; ta:k; za:t; ̓a:l; ba:dn; ba:n; na:zә; ka:m; kam; la:m; lam. Vokale / Голосні: [е:], [ε], [ε:], [ә] При вимові [е:] губи розтягнуті, кінчик язика знаходиться біля нижніх зубів. Відстань між зубами така, що між ними проходить мізинець. При артикулюванні [ε ] губи нетак напружені як при вимові [е:]. Голосний [ε:] відкритий, губи напружені, рот широко відкритий. У ненаголошених позиціях, звичайно в суфіксах, а також у префіксах be-, ge - в німецькій мові вимовляється так званий редукований голосний [ә]. Губи злегка розкриті і пасивні, середня і задня спинки язика трохи піднесені. Звук дуже короткий, напружений і нечіткий. Якщо слово закінчується на -en, то після щілинних [ f, v, s, z, ʃ, x, ç, pf,ts ] та вибухових [ d, t, b, p, k, g ] приголосних голосний [ә] повністю редукується. У суфіксі –chen звук вимовляється.
Прокажіть: ’ε: ’ε: ’ε:; fε: fε: fε:; vε: vε: vε:; dε: dε: dε:; tε: tε: tε:; zε: zε: zε:; nε: nε: nε:; zε:t; ′zε:ən; nε:; nε:t; ′nε:ə n; dε:nə ’ε ’ε ’ε; ’εs; ’εndə; fεt; fεlt; lεst; vεlt; vεndə; ’e: ’e: ’e:; fe: fe: fe:; ve: ve: ve:; te: te: te:; de: de: de:; ne: ne: ne:;; ze: ze: ze: ze:, ze:әn, ne:mәn, le:bn, ge:bn.
Konsonanten/Приголосні [d], [t] При вимові німецьких приголосних [d], [t] кінчик язика притискається до альвеол верхніх зубів, а не до зубів, як в українській мові. Звук [t] супроводжується аспірацією. Звук [d] вимовляється без придихання, не такий дзвінкий, як в англійській мові. Звук [d] наприкінці складу оглушується. Прокажіть: t t t; ta: ta: ta:; te: te: te:; ta:t ta:t ta:t; tanә; fant; amt; a:bεnt; atvεrp; ba:t;bεt; be:tn; bәto:nәn; te:; tantә; d d d; da: da: da:; dε dεdε; de: de: de; ’a:da·; dεn; de:nən; e:rdә; dam; dan; dage:gn; da:mә; dεfεkt; dεka´na:t.
Konsonanten/Приголосні [s], [z] Кінчик язика притиснутий до нижніх зубів, передня спинка піднята до верхніх зубів та альвеол. ß вимовляється завжди як [s], s перед голосними вимовляється дзвінко. Прокажіть: s s s; ’a:s ’a:s; ’as ’as ’as; ’a:st; das; εs; gast; last; kastn; mast; nεst; z z z; za za za; za:s; za:t; zamt; zeltn; ze:nən; zεkt; zat; za:gn, ze:lə.
Konsonanten/Приголосні [m], [n] При артикуляції приголосного [m] кінчик язика контактує (впирається в) з нижніми зубами, губи відсунуті від зубів, утворюючи додатковий резонатор. Звук вимовляється за участю голоса, особливо напружений і тривалий після коротких голосних та наприкінці слова.
Приголосний [n] також вимовляється за участю голоса, рот трохи відкритий, струя воздуху, який видихається, проходить через ніс. Німецький звук [n] особливо напружений і тривалий після коротких голосних та наприкінці слова. Особливістю звука є легка палаталізація. Прокажіть: nnn; na:; ’a:n;’ana·; na:t; nas; dan; zant; ̓ a:nt; fant; vant; mmm; ma: ma: ma:; na:m; na:mst; ’am; ’amt; dam; man; zamt, rant; mεnsa·, markt; mεrkn.
Kovsonanten/Приголосні [f], [v] Артикуляція німецьких приголосних [f] та [v] нагадує артикуляцію англійських [f] та [v ] і українських [ф] [в]. Різниця в тому,що німецький [f] більш напружений та тривалий, а [v] менш дзвінкий і має глухий початок.
Прокажіть: f f f; bε.fa: fa: fa:; fast fast fast; v v v; va: va: va:; vi vi vi va va va; van; vant; vas; va:gә; va:rә; vεk; ve:k; vafә; va:zә; vεrp; valt; vant; van; ve:k; volkә; vεkɐ; frεmt; afә; fant; fe:lɐ; fal; fakt; fe:; farbә; fa:tɐ;fa:rәn; fa:bl; fεlt.
Konsonanten/Приголосні [b], [p] Артикулювання німецьких приголосних [b], [p] близьке до артикулювання аналогічних звуків в англійській мові. Різниця полягає у контакті кінчика язика з нижніми зубами. Обидва звуки вибухові, вимовляються за участю обох губ. [b] – дзвінкий приголосний, [p] – глухий, вимовляється з аспірацією. [b] наприкінці словазвучитьглухо, без придихання. Прокажіть: b… b… …p…p…pa…pa…pa…ba…ba…ba…be…be…be… pe:… pe:…pe:…bε… bε… bε… pε… pε… pε….; ba:n; ba:t; past; pakn; plat; bakn; ba:dn; bal; bant; bεt; blat; pla:n; paprika·; pa·ra:dә; pεrlә.
Konsonanten/Приголосні [r], [ɐ] Приголосний [r] в німецькій мові має три варіанти артикулювання: передньоязиковий, язичковий та задньоязиковий. Німецький передньоязиковий [г ] схожий на відповідний звук в російській мові, але при його вимові язик ненапружений і кількість вібрацій має бути не більше двох-трьох. У префіксах er-, her-, ver-, zer -, у ненаголошеному складі –er,атакож у наголошених та ненаголошених складах після довгого голосного, крім [a:], сонант [r ] звучить как редукований голосний (вокализований) [ɐ]). При вимові язичкового [r] маленький язичок опускається на задню стінку язика і коливається під натиском воздуху, який видихається. При артикулюванні задньоязикового щілинного [r] задня частина спинки язика піднімається до м̓ якого піднебіння і утворює щілину, в якій потік повітря створює слабкий звук тертя. Голосові зв̓язки вібрують. Усі три варіанти [r] рівноправні,але язичковий та задньоязиковий більш поширені, ніж передньоязиковий. Прокажіть: ra…ra…ra…rε…rε…rε; ra:t, rant; vartn; pa:r; dra:t; fεrn; lεrnәn; ra:tn; vartn; ’ɐ´fa:rən; ̓arm; a:bɐ; fa:tɐ; fe:lɐ; te·a:tɐ; e·ɐ; me:ɐ; ɐ´ra:tn; ɐ´fasn; fɐ´lasn.
Konsonanten/Приголосні [k], [g] Німецький глухий приголосний [k] напружений, вимовляється з придихом. Придих особливо відчутний перед голосним та сонорним приголосним в наголошеном складі та наприкінці слова. Дзвінкість приголосного [g] порівняно з українським суттєво послаблена. Наприкінці слова і перед глухим приголосним він оглушується. Прокажіть: k…k…k… g…g…g…; ka… ka… ka…; ga….ga…. ga…; ge….ge:… ge:..;.kan; kraft; za:k; ma:k; ta:k; gast; gans; ga:p;, kεlɐ; bakn; gla:s; ge: ən;´ ka:fe·; ka:dɐ; ga:bl; gartn; gεrn..
Konsonant/Приголосний [l] При вимові німецького [l] кінчик язика лежить на альвеолах біля верхніх зубів. Спинка язика опущена та розслаблена. Прокажіть: l…l…l… la… la… la… le:… le:… le:… la:… le: … la: … le:…; ̓ a:l; za:l; ma:l; va: l; ma:lən; ̛aləs; ̓alt; ̓ als; valt; faltə; fla:mə; ga:bl; le:bn; lεrnən; le:rən.
ФОНЕТИЧНІ ВПРАВИ 1. Прочитайте данні слова. Стежте за правильністю вимови довгого [a:] та короткого [a] та твердим приступом на початку слова: ̓a:l – ̓̓alә; ̓a:bεnt – ̓apεl; ̓a:bɐ - ̓̓aple:gn; ̓a.da· – ̓adrεsә; ̓a:dam - ̓adaptɐ; ̓̓a:mәn – ̓amt; ̓a: nən – ̓ana·.
2. Прочитайте наступні слова. Розрізняйте довгі та короткі звуки:
e Tat (вчинок), r Damm(дамба), r Abend (вечір), e Tasse (чашка), dann, (потім) s Bad (ванна кімната), r Tag (день),, fand (знайшов), s Band (стрічка), r Sand (пісок), e Wand (стіна), sagen (говорити), r Saat (посів), satt (ситий),
s Maß (міра), r Salat (салат), e Sahne (вершки), r Sand (пісок).
3. Прочитайте данні слова. Стежте за тим, щоб звук [ε] вимовлявся коротко і попередній приголосний не пом̕ якшувався.
bεt, nεt, dεn, fεst, nεnәn, fεnstɐ, rεtn, vεn, fεlt, vεk, kεtә, vεlt, vεlә,fεt, lεst.
4. Прочитайте наступні слова. Не забувайте, що звук [ε:] відкритий. trε:nә, nε:әn, vε:lәn, kε:mәn, kε:zә, dε:nә zε:t; zε:ən; nε:t; nε:ən.
5. Прочитайте данні слова. Стежте за твердим приступом на початку слова. ̓εs,, ̓ εntә, ̓εndә, ̓εrtnә, ̓εsn, ̓εndә, ̓εkә, ̓εltεrn.
6. Прочитайте слова із звуком [e:]. Губи розтягнуті, напружені, кінчик язика лежить на нижніх зубах. ̓e:ә, fe:, te:, ze:, se:әn, le:zn, le:zt, ve:t, ̓e:ɐ, ̓e:bn, ne:mәn, ve:k, pe:tɐ, ve: ɐ, ze:ɐ, be:t,̓ e:dl,̓ e:va, le:bn.
7. Прочитайте пари слів, розрізняйте звуки [е:] та [ε]. Запишіть слова в орфографії: de:n – dεn, ve:n – vεn, be:t – bεt, fe:lt – fεlt, ve:k – vεk.
8. Прочитайте слова, вимовляйте звук [ə] ненапружено: ′tanə,′tantə, ′tasə, ′masə, ′na:zə, za:mə, na:mə, za:nə, ′zaetə, ′di:zə,di:səs, mi:tə, ′’a:nən, ′za:ən, ′na:ən.
9. Прочитайте данні слова, стежте за правильністю вимови звуків [е:], [ε], [ε:], [ә]:
weht – wählt – Welt – Waage Beere – Bär – Bett – Bande sehen – säen – setzen – gesagt nehmen – Nähe - Wette – benehmen
10. Прочитайте слова, слідкуйте за правильністю вимови звуків [е:], [ε], [ε:], [ә]. Запишіть слова у 3 колонки: 1 – з довгим [е:], 2 – з довгим [ε:],3 – з коротким [ε]:
pl Themen, den, etwas, mähen, sehen, wenn, e Wende, s Fest, pl Fäden, dehnen, essen,e Seele, lest, sehnen, elf, nennen, wen, e Welt, r Tee, nett,, wehen, lässt, denn, s Ende, lesen, nehmen, e Nähe, s Fett.
11. Прочитайте наступні слова. Розрізняйте звуки [е:], [ε], [ε:], [ә]: s Bett (кровать), fest (міцний), denn (тому що – сполучник), nehmen (взяти), r See (озеро), s Fest (свято), e Tanne (ялинка), e Sahne (вершки), weg(геть), r Weg (шлях), e Welle (хвиля), sehnen (сумувати), elf (одинадцять), nennen (називати), s Thema (тема), r Bär (ведмідь), e Beere (ягода),e Ecke (куток), pl. Eltern (батьки), es (воно – особовий займенник), e Ente (утка), s Ende (кінець), e Ernte(урожай), essen (їсти).
12. Прочитайте слова зі звуками [d], [t]. Не забувайте, що язик притискається до верхніх альвеол: da:, a:da·, dam, fant, tan ә, ta:k, de·n, d ε n, takt, trεnәn, dεlta·, da:mә, tantә.
13. Прочитайте слова. Пам̓ ятайте, що звук [d] наприкінці складу оглушується:
r Damm (дамба), r Abend (вечір), s Bad (ванна кімната), fand (знайшов), s Band (стрічка), r Sand (пісок), e Wand (стіна), r Wald (ліс), reden (говорити), dort (там), e Tat (вчинок), r Tag (день), e Tabelle (таблиця), e Tablette (пігулька), e Tara (тара), s Adverb (прислівник).
14. Прочитайте наступні слова. Слідкуйте за правильністю артикулювання. Запишіть слова в орфографії: das, vas, za:gn, le:zn, ze:әn, samt, sant, pas, a:s, za:t, na:zә, ra:tzam.
15. Прочитайте данні слова. Пам̓ ятайте, що звук [s]перед голосними вимовляється дзвінко: r Pass (паспорт), r Sekt (шампанське), aß (їв), satt (ситий), r Saat (посів), ratsam (зозважливий), lassen (дозволяти), was (що), s Wasser (вода), lesen (читати), sehen (бачити), r Asket (аскет), r Aspekt (аспект), e Adresse (адреса), e Aster (астра).
16. Прочитайте пари слів. Зверніть увагу на вимову дзвінкого звуку [z] та глухого [s]: lasen – lassen, rasen – Rassen, Vasen- fassen, Basen – passen, Käse – Kessel.
17. Прочитайте наступні слова. Стежте за правильністю артикулювання при вимові звука [m]: kam, man, warm, am, mapә, me:l, maskә, mast, me:ɐ, masә.
18. Прочитайте слова зі звуком [m]: Marta (ім̓ я), mag (любить), s Mehl (мука), s Meer (море), r Markt (ринок), damals (тоді),,e Madame (мадам), r Maler (художник), Magadan (назва міста), mager (худий), s Magma (магма), elfmal (11 разів), e Mensa (студентська їдальня), r Damm (дамба), kam (приходив), e Dame (дама), Bamberg (назва міста), s Kamel (верблюд).
19. Прочитайте наступні слова.Не забувайте, що звук [n] напружений та тривалий. Кінчик язика знаходиться на верхніх альвеолах. ’ana·, na:t, nas, dan, zant, a:nt, na:, ’an, na:t, nεnәn. 20. Прочитайте слова зі звуком [n]: nah (близько), r Name (ім̓ я), dann (потім), e Nase (ніс), s Nest (гніздо), s Band (стрічка), e Panne (аварія), r Nebel (туман), nackt (голий), e Nadel (голка), nehmen (изяти), r Narr (дурень), e Bahn (залізниця), e Ananas (ананас), e Banda (духовий оркестр), galant (галантний), r General (генерал). 21. Прочитайте наступні слова. Стежте за правильністю артикулювання звуків [b] та [p]. Звук [p] вимовляється з придихом. Надайте орфографічну форму цих слів:. bakn,ba:t, ba:dn, bal, bant, bεt, blat, pl:an, paprika·, pa·ra:dә, pεrlә.
22. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на те, що дзвінкий [b] наприкінці слова вимовляються глухо, без придиху: ̓ap, ̓ gra:p, hεrap, ga:p, halp, kalp.
23. Прочитайте слова зі звуками [b]та [p]:
backen (пекти), packen (пакувати), platt (плоский), e Gasse (провулок), s Paar (пара), baden (купатись), s Bad (ванна кімната), aber (але). 24. Прочитайте слова зі звуком [k]. Не забувайте вимовляти слова з придихом. Запишіть слова в орфографії: kalt, kann, akt, fakt, εkә, dεkә, vεkn, ka:m, ka:dɐ, kaba:lә, kartә, kεtә.
25. Прочитайте слова зі звуком [k]. Не забувайте вимовляти слова з придихом: kann (можу),r Kamm (гребінь), r Kern (кісточка), s Gebäck (печиво), s Gepäck (багаж), decken (накривати), r Knabe (хлопчина), s Kind (дитина), r Krebs (рак), wecken (будити).
26. Прочитайте слова зі звуком [g]. Не забувайте, що наприкінці слова і перед глухим приголосним він оглушується: ge:bn, gεlt, gεltn, ta:k, vεk, ga:bә, gәza:kt, gәvalt, gәlεndә.
27. Прочитайте слова зі звуком [g]: e Gabel (виделка), r Weg (путь), e Gans (гусак), s Geld (гроші), r Garten (сад), sagen (казати), fragen (питати), tragen (носити), r Gast (гість), s Glas (скло), r Tag (день), r Wagen (автомобіль), gelb (жовтий), r Berg (гора), mag (люблю).
28. Прочитайте слова. Розрізняйте звуки [k] та [g]:
r Garten – e Karte, e Gasse – e Kasse, r Kabel – e Gabel, r Kern – gern, r Käse – s Gras, r Lack – e Lage, r Krach – r Graf.
29. Прочитайте пари слів. Зверніть увагу на вимову дзвінких та глухих приголосних: r Bass – r Pass e Bar - s Paar e Gasse – e Kasse backen – packen r Bär – e Perle bellen - pellen
30. Прочитайте слова зі звуками [f] та [v]: e Feder (перо), e Tafel (дошка), fegen (мести), fehlen (бути відсутнім), s Ferment (фермент), s Fragment (фрагмент), was (що?), e Krawatte (краватка), s Wetter (погода), wählen (вибирати), e Welt (світ), e Waffe (зброя), r Wagen (автомобіль), e Ware (товар), s Wasser (вода), warm (теплий), r Weg (шлях), r Wald (ліс), e Wand (стіна), e Veranda (веранда). 31. Прочитайте наступні слова. Слідкуйте за положенням язика при вимові звука [l]. Кінчик язика притиснутий до альвеол. lant, lampә, lapn,, last, lεrm,, gεlp, leta:l, kεltә, balt, dεlta·, glat, gεlt, palmә.
32. Прочитайте слова зі звуком [l]: fehlen (бути відсутнім), s Land (країна), e Lampe (лампа), e Leber (печінка), legen (покласти), lernen (вчитись), r Lehrer (вчитель), e Last (вантаж, тягар), bald (скоро), glatt (гладкий, рівний), r Lappen (ганчірка), fallen (впасти).
33. Прочитайте наступні слова. Слідкуйте за правилним артикулюванням при вимові звуків [r] та [ɐ]. Надайте орфографічну форму цих слів: ɐfa:rәn, vasɐ, rεnәn, fεrn,, rεspεkt, rεsεrvә, ra:bә, re:dn, rake:tә, arm, e·ɐ, de·ɐ, me:ɐ, ɐnεnәn.
34. Прочитайте слова зі звуками [r] та [ɐ]:
raten (радити), fern (далеко), e Adresse (адреса), s Meer (море), fremd (чужий),, r Vater (батько), r Kader(кадр), r Lehrer (вчитель), erben (наслідувати), e Erbse (горох), erkalten (охолоджуватись), erkennen (пізнавати), r Bär (ведмідь), e Bar (бар), r Berg (гора), e Krabbe (краб).
35. Прочитайте наступні слова в орфографії та запишить їх в транскрипції: r Takt (такт), bat (просив), da (тут, ось), matt (матовий), e Tanne (ялинка), baden (купатись), nett (привабливий), s Beet (грядка), s Fenster (вікно),, r Tee (чай), e Nase (ніс), e Kette (ланцюжок), e Seele (душа), e Träne (сльоза), r Käse (сир), e Tante (тітка), e Wende (поворот). e Ära, wem (кому), r Mann (чоловік), r Name (ім̓ я), s Band (стрічка), e Panne (аварія), s Mehl (мука), e Vase (ваза), r Wecker(будильник), wann (коли?), r Fehler (помилка), e Tafel (дошка), s Feld (поле), r Pass (паспорт), gab (давав), bellen (гавкати), geben (давати), e Palme (пальма), r Pädagoge (педагог), r Garten (сад), e Kasse (каса), s Glas (скло), r Berg (гора), s Gebäck (печиво), r Knabe (хлопчик), e r Krebs (рак), arm (бідний), s Rad (колесо), r Maler (художник), sagen (говорити), s Messe (ніж)r, satt (ситий), was (що?), r Pass (паспорт), leben (жити), e Kälte (холод), r Ball (м̕ яч), r Damm (дамба), fand (знайшов), reden (розмовляти), r Tag (день), e Tante (тітка).
36. Вивчіть німецькі римування та скоромовки: · Man muss das Leben eben nehmen, wie das Leben eben ist.
· Eberhard Eben lebt von Reben. Von Reben? Na, eben.
· Graben Grabgräber Gräben? Grabengräber graben Gräben. Grubengräber graben Gruben. Grabgräber graben Gräber.
· Peter packt pausenlos prima Picknickpakete.
ПРАВОПИС
· В німецькій мові всі іменники пишуться з великої літери: Vater, Wasser; Adresse, Name, Sand. · В середені слова після короткого голосного пишеться ss, після довгого та дифтонга ß: Klasse, Gasse, weiß, Straße.
ПРАВИЛА ЧИТАННЯ
· Дзвінкі приголосні наприкінці слова вимовляються глухо. Щоб не помилитись в написанні, слід змінити слово так, щоб після цього приголосного був голосний: Wand – Wände [vant] [vεndә], legt – legen [le:kt] [le:gn]. · Подвоєні приголосні вимовляються як один звук: dann [dan], Mann [man]. · Літера e перед сполученнями rd, rt, rst читається як довгий звук [e:]: Erde [̕ e:rdә], wert [ve:rt], erst [̕ e:rst]. · В словах іншомовного походження буква v читається як [ v ]: Vase [va:zә]. · Буква s перед голосним читається як [z]: Sand [zant].
Голосний вимовляється довго: · у відкритому складі (закінчується на голосний): da [da:], sagen [za:gn]; · в умовно відкритому складі: Tag [ta:k] – Tage [ta:gә]; · при подвоєнні голосного: Saat [za:t]; · перед h: sehen [ze: әn], gehen [ge: әn], mehr [me:ɐ]; · у ненаголошеному складі довгий голосний вимовляється напівдовго: [̓ ada·].
Голосний вимовляється коротко:
· у закритому складі: satt [zat], das [das]; · перед подвоєною приголосною: wann [van], Mann [man]; · перед двома або більше приголосними: Wand [vant], Sand [zant].
ГРАМАТИКА Іменники в німецькій мові вживаються з артиклем, який вказує на рід іменника і змінюється при відмінюванні.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-19; просмотров: 228; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.79.70 (0.104 с.) |