Черезпечінковий лізис жовчних каменів протипоказаний за наявності пігментних і кальцифікованих каменів, аномалій і дуже маленького ложа жовчного міхура, а також у разі порушення згортання крові. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Черезпечінковий лізис жовчних каменів протипоказаний за наявності пігментних і кальцифікованих каменів, аномалій і дуже маленького ложа жовчного міхура, а також у разі порушення згортання крові.



Якщо жовчнокам'яна хвороба ускладнена холедохолітіазом, найдоцільнішим методом лікування є ендоскопічна папілосфінктеротомія, що дозволяє запобігти розвитку ускладнень, пов'язаних з порушенням пасажу жовчі. Однак ризик розвитку гострого холециститу в пацієнтів, яким була проведена ендоскопічна папілосфінктеротомія без видалення жовчного міхура, залишається на рівні 5-20 % протягом наступного 3-5-річного спостерігання.

Лікування хворих пацієнтів із жовчнокам'яною хворобою III (клінічної) стадії залежить від клінічного варіанта перебігу захворювання. При гострому чи вираженому загостренні хронічного калькульозного холециститу, у період нападу жовчної кольки хворі мають бути госпіталізовані в хірургічне відділення.

Для усунення больового синдрому, особливо в разі жовчної кольки, вводять внутрішньом'язево спазмолітики (но-шпа по 2 мл 2% розчину, бускопан по 1-2 мл 2% розчину, папаверину гідрохлорид по 2 мл 2% розчину, галідор по 2 мл 2,5% розчину), холінолітики підшкірно (платифіліну гідротартрат по 1 мл 0,2% розчину, пірензепін по 2 мл 0,5% розчину), інгібітор кальцієвих каналів з міотропним спазмолітичним ефектом дицетел (пінаверію бромід по 0,05 г 3—4 рази на день), знеболювальні (баралгін, новокаїн по 5—10 мл 0,5 % розчину, промедол по 1 мл 2 % розчину; при цьому морфіну гідрохлорид — протипоказаний, тому що викликає спазм сфінктера Одді ), валідол, нітрогліцерин по 1 таблетці під язик, настій або настоянка чистотілу, олеметин по 2 капсули 3 рази на день до іди.

За відсутності перитонеальних явищ показана гаряча грілка на ділянку правого підребер'я, гаряча ванна, внутрішньошкірна новокаїнова блокада зон шкірної гіперестезії.

У разі наявності холестазу призначають ентеросгель по 15 г (розтерти з ЗО мл води) 3 рази на день.

Якщо жовчна колька супроводжується лихоманкою протягом 2-3 днів, призначають антибактеріальну і дезінтоксикаційну терапію.

Як антибактеріальні використовують такі препарати:

· ципрофлоксацин усередину по 500 мг 2 рази на день (в окремих випадках разова доза може становити 750 мг, а кратність застосування 3-4 рази на день). Тривалість лікування — від 10 днів до 4 тиж. За показаннями лікування можна починати з внутрішньовенного (краплинного) уведення 200 мг 2 рази на день;

· доксициклін усередину або внутрішньовенно (краплинно) в перший день лікування 200 мг на день, а в подальшому — 100-200 мг на день залежно від тяжкості клінічного перебігу захворювання. Тривалість лікування від 10 днів до 4 тиж;

· цефалоспорини (кефзон, фортум, плафоран) внутрішньом'язово по 2 г кожні 12 год або по 1 г кожні 8 год протягом 6-8 днів;

· септрин (бактрим, бісептол) усередину по 960 мг 2 рази на добу з інтервалами 12 год або внутрішньовенно (краплинно) з розрахунку 20 мг на 1 кг маси тіла триметроприну і 100 мг на 1 кг маси тіла сульфаметанеазолу за 2 введення на день протягом 2 тиж.

У разі гнійного процесу препаратами вибору є меронем (меропінем) по 500 мг внутрішньовенно (краплинно) через кожні 8 год або тієнам (іміленем) внутрішньовенно (краплинно) 2-4 рази на день протягом 10-14 днів.

Якщо є потреба, антибактеріальні препарати можна комбінувати залежно від мікробної чутливості та індивідуальної сумісності.

Між періодами печінкової кольки у хворих і безсимптомним носійством каменів характер харчування істотно залежить від маси тіла. Хворим з надмірною масою показана малокалорійна збалансована дієта. Обмежують цукор, солодощі, тваринні жири при достатній кількості рослинних жирів (25-40 г). Їжа повинна містити велику кількість харчових волокон, які є в овочах, фруктах, неподрібненому зерні, а також у спеціальних препаратах (фібожель, пшеничні висівки, регулакс та ін.). Їжа з великою кількістю харчових волокон знижує рівень холестерину жовчі, збільшує холато-холестериновий коефіцієнт, переважно за рахунок збільшення пула хенодезоксихолатів. Рекомендується 5-6-разове споживання їжі невеликими порціями, що веде до зниження апетиту і сприяє випорожненню жовчного міхура. З раціону виключають м'ясні, рибні та грибні навари, приправи, міцний оцет, перець, гірчицю, хрін, часник, цибулю, ковбаси, дуже солоні страви, консерви, копчене м'ясо і рибу, смажені продукти. Особливо обмежують продукти, які багаті на холестерин (яєчні жовтки, тваринні тугоплавкі жири). Забороняють страви, виготовлені з печінки, нирок, інших субпродуктів. До харчового раціону можна включити сир, молоко, кефір, яєчні білки, овочеві та молочні супи, нежирні, варені та парові — м'ясо, рибу, овочі (крім бобових), фруктові соки, яблучне пюре, протертий овочевий суп чи вегетаріанський борщ без сметани.

У період загострення і після нападу печінкової кольки слід застосувати більш сувору дієту. На короткий час виключають чорний хліб, сирі овочі та фрукти, м'ясо, рибу. Дозволяють протерті вегетаріанські супи, протерті каші та овочеве пюре, черствий пшеничний хліб грубого помелу.

Санаторно-курортне лікування пацієнтів із жовчнокам'яною хворобою ефективне лише за відсутності частих нападів жовчної кольки і ускладнень цього захворювання. Рекомендують курорти Миргород, Моршин, Трускавець, Березівські Мінеральні Води, а також місцеві профільні санаторії. Основним засобом бальнеологічного лікування таких хворих є мінеральні води.

Для боротьби із закрепами до комплексу лікування доцільно включати ректальні процедури із застосуванням мінеральної води, які рефлекторно викликають спорожнення жовчного міхура.

Теплолікування слід використовувати досить обережно, особливо невдовзі після загострення. Грязьові аплікації, озокерито- і парафінотерапію призначають за щадною методикою.

Хворим, які недавно перенесли напад печінкової кольки, доцільно призначити електрофорез 10 % розчину магнію сульфату або новокаїну, УВЧ-терапію. Седативний ефект дають хвойні або радонові ванни.

Курортне лікування показане хворим у період ремісії, за винятком тих, в яких жовчнокам'яна хвороба ускладнена інфекцією і частими загостреннями, а також тих, які потребують хірургічного втручання (наявність множинних або великих поодиноких конкрементів, закупорювання жовчних шляхів). Хворим з частими і тяжкими нападами жовчнокам'яної хвороби і наявністю активної інфекції (збільшення ШОЕ, лейкоцитоз), а також хворим із жовтяницею санаторно-курортне лікування протипоказане.

У разі неефективності консервативної терапії хворі з жовчною колькою підлягають хірургічному лікуванню.

Абсолютними показаннями для оперативного лікування пацієнтів із жовчнокам'яною хворобою є:

· гострий холецистит;

· жовчні кольки, що часто рецидивують у хворих із жовчним міхуром, що не функціонує;

· холедохолітіаз;

· водянка, гангрена жовчного міхура;

· перфорація чи загроза перфорації жовчного міхура;

· розвиток кишкової непрохідності.

 

Як відносні показання до хірургічного втручання визначені такі стани в клініці жовчнокам'яної хвороби:

· хронічний калькульозний холецистит і стадії загострення;

· відключений жовчний міхур;

· наявність великих (понад 3 см) конкрементів, які загрожують виникненню пролежнів;

· наявність дрібних (5 мм і менше) каменів (небезпеку виходу їх у жовчні протоки).

 

У разі розвитку холедохолітіазу навіть при маловираженій клінічній картині захворювання відносними показаннями до оперативного лікування є:

· пігментні камені будь-яких розмірів;

· наявність супутніх захворювань (цукровий діабет);

· безуспішність проведеного консервативного лікування.

 

Прогноз.

Прогноз при жовчнокам'яній хворобі залежить від багатьох чинників, у тому числі наявності або розвитку ускладнень супутніх захворювань.

Хімічне розчинення каменів при відповідних показаннях (див. вище) можливе у 50-70% хворих (залежно від величини каменів).

Ударно-хвильова літотрипсія, незважаючи на високу ефективність, показана лише 25-30% хворих із безсимптомним носінням каменів і 10-20% хворих з активною (клінічною) формою жовчнокам'яної хвороби.

Хірургічне лікування, усуваючи прояви калькульозного холециститу, не впливає на обмінні порушення, які призводять до холелітіазу і, відповідно, не запобігають його рецидивам.

Тривале або постійне лікування підтримуваними дозами препаратів жовчних кислот для запобігання рецидивам утворення каменів після їх розчинення або холецистектомії поліпшує прогноз.

 

Профілактика.

Профілактика жовчнокам'яної хвороби полягає у виявленні осіб групи ризику її розвитку і в усуненні у них причин застою жовчі. Особливу увагу слід звернути на пацієнтів з дискінезіями жовчного міхура і хронічним холециститом з метою проведення у них активних запобіжних і лікувальних заходів. Рекомендується:

· часте споживання їжі невеликими порціями, обмеження споживання жирної, висококалорійної, багатої на холестерин їжі;

· заняття фізкультурою і спортом, виробничою гімнастикою, зміни положення тіла в процесі трудової діяльності;

· пішохідні прогулянки;

· усунення закрепів;

· носіння зручного одягу, відмова від тугих пасків, ременів.

Жінкам у післяродовий період дуже корисно годувати дитину грудьми, оскільки при цьому з організму виводиться надлишок холестерину.

Диспансерне спостереження пацієнтів із жовчнокам'яною хворобою здійснюють терапевт або гастроентеролог поліклініки 1-2 рази на рік.

Медико-соціальна експертиза. Для оцінювання працездатності вирішальне значення мають частота, інтенсивність і тривалість больових нападів.

У разі легкого перебігу жовчнокам'яної хвороби стійкої втрати працездатності, як правило, не настає, тимчасова непрацездатність становить від декількох днів до 1,5 місяця на рік. Після проведеного лікування абсолютна більшість хворих зберігають працездатність, їм доступна будь-яка робота, що не пов'язана з постійним фізичним навантаженням і дозволяє дотримуватися харчового режиму. Обмеження в праці їм можуть надаватися МСЕК.

Пацієнтам із перебігом захворювання середньої тяжкості протипоказана праця, що вимагає фізичних зусиль, вимушеного положення тіла, напруження м'язів передньої черевної стінки, струсів тіла, а також тривала ходьба. Тимчасова непрацездатність становить 3-3,5 місяця на рік. У разі переходу на іншу роботу з втратою кваліфікації хворі можуть визнаватись інвалідами III групи.

При тяжкому перебігу жовчнокам'яної хвороби протипоказана будь-яка регулярна праця. Тимчасова непрацездатність становить іноді 4-5 міс на рік. Хворим, як правило, визначають II групу інвалідності.

Працездатність осіб із жовчнокам'яною хворобою, які перенесли холецистектомію, зазвичай зберігається і вони (за винятком осіб, що займаються важкою фізичною працею) повертаються до роботи за своєю професією. Інвалідами їх визнають рідко і на незначний термін.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 415; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.74.73 (0.084 с.)