ТОП 10:

Обов’язковим додатком є аркуші демонстраційного матеріалу (з титульним листом), які виносять на захист дипломного проекту.



 

ПЕРЕЛІК ЗАУВАЖЕНЬ НОРМОКОНТРОЛЕРА

Повинен відповідати встановленої в ДонНТУ формі (додаток Ж).

7 Комплексні дипломні проекти

 

Комплексні дипломні проекти (КДП) є однієї з форм організації навчального процесу на заключному етапі навчання студентів в університеті і розробляються з метою поліпшення фахівців на основі поєднання навчальної роботи з науково-дослідницькою, а також використання творчого потенціалу студентів для вирішення актуальних завдань народного господарства, науки і техніки. У порівняні з роботою над звичайними проектами участь у роботі над КДП дозволяє студентам вирішувати більш широкі і змістові завдання.

КДП складається з декількох окремих взаємозалежних і взаємообумовлених розділів, кожний з яких є індивідуальним дипломним проектом (роботою), що має самостійне значення, і спрямований на досягнення загальних цілей і вирішення завдань комплексного проекту.

Комплексні дипломні проекти можуть бути наступних типів:

- кафедральні КДП – розробляються студентами однієї спеціальності, що дипломують на одній кафедрі;

- міжкафедральні КДП – розробляються студентами декількох кафедр;

- міжвузівські КДП – розробляються студентами декількох навчальних закладів.

Індивідуальний проект, у якому розробляється один з розділів КДП, складається з пояснювальної записки і графічних матеріалів. Пояснювальна записка повинна містити, як правило, всі основні розділи, що передбачені для дипломного проекту по даній спеціальності. Зміст частин (розділів) пояснювальної записки індивідуального дипломною проекту визначається його призначенням у вирішенні загальних завдань КДП.

Рішення про розробку КДП приймаються випускаючими кафедрами університету виходячи з результатів науково-дослідних робіт, завдань розвитку відповідних галузей народного господарства, особливо по поліпшенню якості продукції, ефективності виробництва, економії енергоресурсів, інтенсифікації технологічних процесів.

Тематика КДП повинна бути актуальної, відповідати сучасному стану і перспективам розвитку науки і техніки, по своєму змісту, відповідати цілям дипломного проектування у вищих навчальних закладах, враховувати реальні задачі розвитку народного господарства, науки і культури. При розробці теми КДП повинні враховуватися можливості використання результатів НДРС, як складових частин індивідуальних проектів (робіт).

Склад КДП визначається головним, керівником від випускаючої кафедри за узгодженням із завідувачем кафедрою, іншими кафедрами університету, а також кафедрами інших вузів, по яких дипломуються студенти відповідних спеціальностей.

Відповідно до теми, цілей і завдань, обсягу дослідницьких і проектних робіт у КДП визначаються теми і кількість індивідуальних проектів (робіт), кількість учасників за фахами і відповідно тип проекту кафедральний, міжкафедральний, міжвузівський. Оптимальним варто вважати КДП із числом виконавців: для внутривузівського 3-7 чоловік, міжвузівського - 10-20 чоловік. До виконання КДП можуть бути залученими студенти усіх форм навчання.

Для загального керівництва КДП на випускаючій кафедрі призначається головний керівник з числа професорсько-викладацького складу. По розділах КДП (індивідуальним проектам) відповідними кафедрами також призначаються керівники проектів (робіт), а по частинах кожного індивідуального проекту відповідні кафедри виділяють консультантів. Рекомендується призначати загальних консультантів по однакових частинах індивідуальних проектів (робіт), що входять в один КДП. З числа виконавців КДП випускаючою кафедрою призначається староста бригади студентів.

Головний керівник КДП разом з керівниками окремих розділів індивідуальних проектів) складає програму КДП (перелік індивідуальних проектів, їхніх виконавців) і погоджує її з усіма кафедрами, що беруть участь у розробці проекту, а також складає проект наказу на КДП.

Загальне найменування (тема) КДП, теми індивідуальних проектів, список виконавців і керівників затверджується наказом по університеті.

Перед початком переддипломної практики головний керівник КДП проводить загальні збори виконавців і керівників КДП, де роз'яснює загальне завдання і мсту окремих складових частин проекту, намічає послідовність розробки проекту, графік виконання робіт, визначає необхідність одержання консультації у проектних науково-дослідних інститутах, на підприємствах та інших організаціях і установах.

Кожен студент-виконавець розділу КДП разом зі своїм керівником складає календарний графік роботи на весь період дипломування. У графіку вкачуються терміни видачі вихідних даних виконання інших проектів комплексу і одержання вихідних матеріалів від інших учасників КДП. Календарний графік узгоджується з головним керівником КДП та іншими виконавцями.

Найбільш складною організаційною роботою є координація виконання окремих розділів КДП, щоб забезпечити одночасне закінчення роботи всіма учасниками.

Після завершення окремих розділів КДП (індивідуальних проектів) вони проходять звичайну процедуру перевірки керівниками, консультантами з написанням відгуків і виставлянням відміток за окремі частини і проект в цілому.

Пояснювальна записка кожного індивідуального дипломного проекту, що входить до складу КДП, забезпечується титульним листом із загальним найменуванням КДП і листом, що містить перелік усіх тем індивідуальних дипломних проектів і прізвищами їх виконавців.

Після вирішення питання про допуск студентів до захисту, індивідуальні проекти направляють на резензування провідним фахівцям з виробництва, наукових та інших установ. Також бажано одержати загальну рецензію на КДП в цілому.

Головний керівник КДП разом з керівниками індивідуальних проектів визначає послідовність захисту КДП і погоджує зміст виступів окремих виконавців-студентів під час захисту. Захист КДП проводять на спеціальному засіданні ДЕК у встановлений наказом термін.

Якщо в КДП беруть участь студенти декількох спеціальностей, що входять до різних ДЕК, то для захисту КДП, може бути призначений спеціальний склад ДЕК, або до складу ДЕК вводять відповідних фахівців. Рекомендується захист КДП проводити на підприємствах, установах і організаціях, для яких гема КДП складає практичний чи науковий інтерес.

Па початку захисту КДП староста бригади студентів дає загальну характеристику об'єкту КДП, повідомляє його мсту і задачі, перелічує основні напрямки виконаних розділів КДП і їхніх виконавців. Після цього ДЕК заслуховує кожен індивідуальний проект, що входить до КДП, і приймає по них рішення. Після закінчення захисту староста бригади студентів підводить підсумки по основних рішеннях КДП.

Студенти інших вузів, що беруть участь у міжвузівському КДП, можуть захищати індивідуальні проекти (розділи КДІ І) у своїх вузах. При захисті КДІ І вони коротко доповідають зміст проробленої ними роботи з наданням необхідного графічного матеріалу.

 

8 ГРАФІЧНА ЧАСТИНА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

 

Графічна частина дипломного проекту тісно погоджується з розрахунковою і обов’язково виконується у виді креслень стандартного формату на ватмані згідно ЄСКД, а також забезпечується рамкою, основним та додатковим штампами встановленого зразка (додаток П). Графи повинні заповнюватися відповідно до ДСТ 2.104-68, а саме:

- у графі 1 - найменування об'єкту;

- у графі 2 - позначення документу;

- у графі 3 - найменування вищого навчального закладу та групи;

- у графі 4 - позначення матеріалу на кресленнях деталей.

Написи на кресленнях повинні виконуватися креслярським шрифтом за ДСТ 2.304-81.

Структура позначення документа (графа 2)

 

ДП 7.090404 - 04 - ХХХ. 49.3.00.00

Фрагмент креслення

Номер плаката (креслення)

Шифр кафедри

Три останні цифри

номера залікової книжки

Рік захисту

Шифр спеціальності

Код проекту (роботи) (ДП - дипломний проект, ДР - дипломна робота,

МР - магістерська робота)

Кваліфікаційний рівень – спеціаліст: 7.090404

Кваліфікаційний рівень – магістр: 8.090404

Приклад позначення складальної одиниці:

ДП 7.090404 - 04 - 506. 49.3.03.01.СБ

МР 8.090404 - 04 - 799. 49.3.02.01.СБ

У загальному випадку обсяг графічної частини складає 7-10 креслень формату А1 та містить:

- план розташування обладнання агрегату (цеху чи ділянки) до реконструкції та всі запропоновані варіанти реконструкції;

- калібровка валків та монтаж калібрів (графіки режимів обтиснень, маршрути волочіння або технологічні карти кування), які були розраховані в технологічній частині проекту (розділ 6.2) (2-3 плакати);

- загальний вид елемента основного або допоміжного обладнання, для умов якого здійснено перевірочний або проектний розрахунок в розділі 6.3.2 проекту;

- схему автоматизації роботи ділянки або агрегату (розділ 6.4);

- таблицю розрахункових техніко-економічних показників проекту (розділ 10).

Загальна кількість креслень та їх зміст визначається керівником дипломного проекту, з обов’язковим урахуванням попередніх вимог.

Креслення загального виду, як правило, містять зображення машин з їх проекціями, розрізами, перетинами, а також текстову частину і написи. На кресленнях загального виду дозволяється виносити технічну характеристику машини. Загальний вид супроводжується специфікацією на вузли (складові одиниці). Якщо конструктивна розробка або складова частина машини розташовується на декількох кресленнях, то повинні бути навідані відповідні вказівки щодо спільного розташування креслень. Номера позицій вказують на тих зображеннях, на яких відповідні складові частини проектуються як ті, що можна бачити. Номера позицій розташовують паралельно головному напису креслення, поза контуром зображення з обов’язковим групуванням їх у стовпчик, або у рядок, (по можливості по однієї лінії). Номера позицій наносять на креслення, як правило, один раз.

Креслення є невід'ємною складовою частиною дипломного проекту, візуються консультантами по відповідних розділах, нормоконтролером і керівником проекту, а також затверджуються завідувачем кафедрою під час оформлення дозволу на захист.

Всі ілюстраційні матеріали дипломного проекту виконуються в одному стилі: в туші або олівцем.

Зображення на кресленнях виконують у масштабах за ДСТ 2.302-68.

Масштаби зменшення: 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000.

Масштаби збільшення відповідні масштабам зменшення.


9 ВИМОГИ щодо ОФОРМЛЕННя ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

ДО ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)

 

Пояснювальна записка до дипломного проекту та дипломної роботи виконується українською мовою.

Обсяг пояснювальної записки до дипломної роботи складає не більш 60 сторінок основного тексту, а пояснювальна записка до дипломного проекту - не більш 70–80 сторінок основного тексту.

Пояснювальну записку друкують на одній стороні листа білого папера формату А4 (210х297 мм) з використанням комп’ютерної техніки. При цьому гарнітура шрифту – Times New Roman (Cyr), кегль (висота букв) – 14, колір – чорний, інтервал між строк (інтерліньяж) – полуторний. Щільність тексту повинна бути рівномірною (без розріджень і ущільнень). Текст не прийнято перевантажувати маркерами, курсивом, іншими шрифтами. Він мусить виглядати досить одноманітно.

Кожна сторінка повинна мати наступні поля: ліворуч (у місці підшивки) - 30 мм, зверху - 20 мм, знизу - 20 мм, праворуч поле - 10 мм.

Виклад записки повинен бути стислим, грамотним та чітким, що виключає можливість суб'єктивного тлумачення. Термінологія й визначення повинні бути єдиними і відповідати встановленим у науково-технічній літературі.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки повинні стисло і чітко відбивати зміст розділів та підрозділів.

Назви структурних частин друкують таким же шрифтом, але великими (заголовними) буквами і вирівнюють по центру сторінки. Наприклад: ВСТУП, РОЗДІЛ, ДОДАТКИ і т.д.

Приклад оформлення назви структурної частини:

 

1 ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БАНДАЖІВ

 

Заголовки підпунктів усередині структурних частин друкують з абзацного відступу (по центру сторінки не вирівнюють) із великої букви звичайним шрифтом. Відстань між заголовком і підзаголовком (або текстом) повинна бути 3 інтервали, що відповідає одному пропущеному рядку.

Приклад оформлення заголовка підпункту:

 

1 ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БАНДАЖІВ

 

1.1 Аналіз технологічних аспектів виробництва бандажів

 

Якщо заголовок складається з двох пропозицій, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку не дозволяється. Кожен розділ текстового документа варто починати з нового листа.

Структурні елементи "Реферат", "Зміст", "Вступ", "Висновки", "Перелік посилань" не нумерують, а їх назва виконується функції заголовків структурних елементів.

Усі сторінки пояснювальної записки варто нумерувати арабськими цифрами у верхньому правому куті сторінки без крапки наприкінці.

"Титульний лист", "Завдання" включають до загальної нумерації сторінок записки, але номера на них не проставляють.

Розділи записки повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті. Розділи, підрозділи, пункти й підпункти варто нумерувати арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розмежованих крапкою. Після номера розділу й підрозділу крапку не ставлять.

Приклад розбивки розділу 6 на підрозділи та пункти наведено у додатку М.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) варто розташовувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в тексті записки. При посиланнях на ілюстрації варто писати "... відповідно до рисунка 1.3”. Під ілюстрацією розташовують пояснюючі дані (підрисуночний текст).

 

Приклад оформлення рисунка:

 

Схема гідравлічного преса зусиллям 40/20 МН наведена на рисунку 1.1.

 

 

1 – архітрав; 2 – станина; 3 – колони; 4 – рухома траверса ...

 

Рисунок 1.1 – Гідравлічний формувальний прес зусиллям 40/20 МН

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що наводяться в додатках. Номер ілюстрацій складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, які розмежовані крапкою.

Цифровий матеріал, оформляють, як правило, у вигляді таблиць. На всі таблиці повинні бути наведені посилання в тексті записки. При посиланні варто писати “...у таблиці 2.3” Таблицю, у залежності від її розміру, розташовують під текстом, у якому вперше дане посилання на неї, або на наступній сторінці, а при необхідності - в додатку. Таблиці, за винятком таблиць додатків, нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, які відмежовані крапкою. Таблиці додатка нумеруються шляхом позначення додатка з додаванням номера таблиці в додатку, наприклад, "Таблиця В.1".

Перед таблицею слово "Таблиця" пишеться з червоного рядка, далі її номер, далі після тире пишеться її назва з великої літери.

Таблиці, ліворуч, праворуч, зверху та знизу, як правило, обмежують лініями. Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, дозволяється не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Якщо наприкінці сторінки таблиця переривається та її продовження буде розташоване на наступній сторінці, у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю не проводять.

У випадку переносу частки таблиці на інші сторінки назву поміщають тільки над першою частиною таблиці, а голову дозволяється замінювати відповідно номером граф та рядків. Присвоєння відповідних номерів графам і рядкам здійснюється тільки в першій частині таблиці. Для нумерації граф і рядків використовуються арабські цифри.

Слово "Таблиця" вказується один раз над першою частиною таблиці. Над іншими частинами праворуч пишуть: "Продовження таблиці 1.1" з указівкою номера таблиці.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-16; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.200.226.179 (0.015 с.)