Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Клофелін (клонідин) (Сlорhеlіnum)Стр 1 из 3Следующая ⇒
Клофелін (клонідин) (Сlорhеlіnum) Форма випуску: таблетки 0,000075-0,00015 г; ампули 1 мл 0,01 % розчину. Механізм дії: гіпотензивний ефект через 1–2 години при прийомі всередину, триває 6 - 12 годин; збуджує α2 - адренорецептори ЦНС, що спричинює зниження тонусу симпатичної нервової системи, сповільнення скорочень серця, пригнічення судинорухового центру, тому зменшується робота серця (брадикардія) і периферичний опір судин, розширюються кровоносні судини, знижується АТ; виявляє загальну седативну і снотворну дію, зменшує почуття страху, соматовегетативні прояви опіатної і алкогольної абстиненції. Призначають всередину по 1 таблетці 2 - 4 рази на день після іди, сублінгвально, парентерально тільки в стаціонарі – підшкірно, внутрішньом’язово 0,5 – 1,5 мл, внутрішньо-венно повільно в 10 – 20 мл ізотонічного розчину; при введенні в вену можливе короткочасне підвищення АТ (збуджує α1 - адренорецептори судин). Для запобігання ортостатичний реакцій під час парентерального введення і протягом 2 годин після нього хворий повинен лежати. Застосування: різні форми гіпертонічної хвороби, гіпертонічний криз. Побічні ефекти: сонливість, запаморочення, сухість в роті, запор, втома, брадикардія, ортостатичний колапс, "синдром відміни" (при різкій відміні значне підвищення АТ, відчуття страху, безсоння, пітливість). Протипоказання: кардіогенний шок, артеріальна гіпотензія, блокади серця; не призначають разом зі снотворними, транквілізаторами, нейролептиками, антидепресантами, ніфедипіном, спиртними напоями; не слід призначати лицям, професія яких потребує швидкої психічної та фізичної реакції. Метилдофа (допегіт, альдомет) (Меthуldopa) форма випуску: таблетки 0,25 – 0,5 г. механізм дії: гіпотензивний ефект починається через 4-5 годин, триває понад добу; в організмі перетворюється в метилнорадреналін, який збуджує а2-адренорецептори ЦНС, що спричинює зниження тонусу симпатичної нервової системи, сповільнення скорочень серця, пригнічення судинорухового центру, тому зменшується робота серця (брадикардія) і периферичний опір судин, розширюються кровоносні судини, знижується АТ; після припинення прийому препарату АТ повертається до вихідного рівня через 2 – 3 дні. Препарат покращує нирковий, мозковий, коронарний кровообіги. Призначають всередину по 1 таблетці 2 – 3 рази на день. Під час лікування – контроль функцій печінки і картини крові.
Застосування: різні форми гіпертонічної хвороби (особливо стадії ІІА і ІІБ), гіпертензія у вагітних. Побічні ефекти: сонливість, сухість в роті, головний біль, периферичні набряки, гіпертермія, депресії, стан тривоги, ортостатична гіпотензія, звикання, інколи шкірні висипи, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, міокардит, ураження печінки з виникненням холестатичної жовтяниці. Протипоказання: гострі захворювання печінки, феохромоцитома. Також в якості центрального стимулятору α2– адренорецепторів застосовують гуанфацин (естулік) – при різних формах гіпертонічної хвороби, включаючи ниркову гіпертензію.
Дибазол (Dibazolum) Форма випуску: таблетки 0,02 г; ампули 1 – 2 - 5 мл 1 % розчину. механізм дії: виявляє міотропну спазмолітичну, судинорозширювальну, гіпотензивну дію, стимулює функції спинного мозку, підвищує працездатність, проявляє помірні імуностимулюючі властивості. Входить до складу таблеток “Папазол”, “Андипал”, “Теодибаверин”. Застосування: внутрішньом’язово, внутрішньовенно по 3 - 4 мл при гіпер-тонічному кризі; внутрішньом’язово по 2 мл 2 – 3 рази на день при загостренні гіпертонічній хвороби зі значним підвищенням АТ; по 1 – 2 таблетці 2 - 3 рази на день при виразковій хворобі, спастичних колітах.
- антагоністи іонів кальцію Препарати групи можна віднести до непрямих вазодилятаторів, гіпотензивний ефект обумовлений гальмуванням проникнення іонів кальцію всередину м'язових клітин судин, внаслідок чого зменшується тонус периферичних артеріальних судин і загальний периферичний опір судин. Менш небезпечним та більш зручним для застосування є використання препаратів тривалої дії (верапаміл ретард, ніфедипін ретард, дилтіазем ретард, амлодипін, фелодипін). Міноксидил (Minoxidil) Форма випуску: таблетки 0,005 г. Механізм дії: периферичний вазодилятатор, розширює артеріоли, знижує системний АТ, зменшує навантаження на міокард; судинорозширювальна та гіпотензивна дія пов’язана з тим, що препарат є відкривачем калієвих каналів в гладеньких м’язах судин. Призначають спочатку по 1 таблетці на добу з поступовим підвищенням дози до стабілізації рівня АТ. Комбінують з β- адреноблокатори і діуретиками.
Застосування: тяжкі форми артеріальної гіпертензії, резистентної до інших судинорозширювальних засобів.
Діуретичні засоби. Механізм гіпотензивної дії діуретиків (фуросемид, дихлотіозид, клопамід, індапамід тощо) пов’язаний зі зниженням вмісту іонів натрію в м’язових клітинах судин, зменшенням загального периферичного опору судин, з виведенням надлишку рідини з організму, зменшенням об’єму циркулюючої крові. Проте тривале застосування діуретиків при гіпертонії порушує водно-електролітний обмін, тому їх застосовують в комбінації з іншими гіпотензивними препаратами. Для лікування гіпертонічної хвороби, поруч із сучасними гіпотензивними засобами, можуть бути застосовані лікарські рослини: барвінок малий, буркун лікарський, глід колючий, грицики звичайні, живокіст лікарський, ягоди калини, кріп, нагідки, ожина, омела біла, рута запашна, синюха блакитна, собача кропива, спориш, сухоцвіт болотяний тощо. Монотерапія з приводу гіпертонічної хвороби в наш час використовується лише в початкових стадіях хвороби. У більшості випадків застосовують комбіновану терапію з використанням гіпотензивних засобів з різними механізмами дії. Комбіноване застосування підвищує ефективність гіпотензивних засобів та зменшує побічні ефекти. Найуживаніші комбінації гіпотензивних засобів: - діуретики з резерпіном, клофеліном, метилдофою; - β-адреноблокатори з міотропними спазмолітиками; - резерпін + діуретик + спазмодітик міотропної дії; - β-адреноблокатор + діуретик + спазмодітик міотропної дії; - ніфедипін + анаприлін + діуретик; - β-адреноблокатор + діуретик або антагоніст кальцію; - діуретик + α- адреноблокатор або β-адреноблокатор або інгібітор АПФ; - інгібітор АПФ + діуретик або антагоніст кальцію; - інгібітор АПФ + β-адреноблокатор + діуретик тощо. ІІІ етап. · збільшення дози препарату, що використовується · призначення іншого препарату · додаткове призначення другого препарату з іншої групи ІV етап. · додаткове призначення другого або третього препарату та/чи діуретика, якщо він ще не використовувався. Індивідуалізація антигіпертензивної терапії: Рекомендована українським товариством кардіологів
· ускладнені кризи – невідкладні стани, представляють пряму загрозу життю пацієнта, потребують зниження АТ протягом години з використанням внутрішньовенного введення препаратів. Це інфаркт міокарду, інсульт, гостра лівошлуночкова недостатність, аритмії, еклампсія, кровотечі тощо.
· Неускладнені кризи – стани, при яких немає гострого ураження органів і загрози життю пацієнта, потребують зниження АТ протягом 24 годин з призначенням гіпотензивних препаратів швидкої дії.
Клофелін (клонідин) (Сlорhеlіnum) Форма випуску: таблетки 0,000075-0,00015 г; ампули 1 мл 0,01 % розчину. Механізм дії: гіпотензивний ефект через 1–2 години при прийомі всередину, триває 6 - 12 годин; збуджує α2 - адренорецептори ЦНС, що спричинює зниження тонусу симпатичної нервової системи, сповільнення скорочень серця, пригнічення судинорухового центру, тому зменшується робота серця (брадикардія) і периферичний опір судин, розширюються кровоносні судини, знижується АТ; виявляє загальну седативну і снотворну дію, зменшує почуття страху, соматовегетативні прояви опіатної і алкогольної абстиненції. Призначають всередину по 1 таблетці 2 - 4 рази на день після іди, сублінгвально, парентерально тільки в стаціонарі – підшкірно, внутрішньом’язово 0,5 – 1,5 мл, внутрішньо-венно повільно в 10 – 20 мл ізотонічного розчину; при введенні в вену можливе короткочасне підвищення АТ (збуджує α1 - адренорецептори судин). Для запобігання ортостатичний реакцій під час парентерального введення і протягом 2 годин після нього хворий повинен лежати.
Застосування: різні форми гіпертонічної хвороби, гіпертонічний криз. Побічні ефекти: сонливість, запаморочення, сухість в роті, запор, втома, брадикардія, ортостатичний колапс, "синдром відміни" (при різкій відміні значне підвищення АТ, відчуття страху, безсоння, пітливість). Протипоказання: кардіогенний шок, артеріальна гіпотензія, блокади серця; не призначають разом зі снотворними, транквілізаторами, нейролептиками, антидепресантами, ніфедипіном, спиртними напоями; не слід призначати лицям, професія яких потребує швидкої психічної та фізичної реакції. Метилдофа (допегіт, альдомет) (Меthуldopa) форма випуску: таблетки 0,25 – 0,5 г. механізм дії: гіпотензивний ефект починається через 4-5 годин, триває понад добу; в організмі перетворюється в метилнорадреналін, який збуджує а2-адренорецептори ЦНС, що спричинює зниження тонусу симпатичної нервової системи, сповільнення скорочень серця, пригнічення судинорухового центру, тому зменшується робота серця (брадикардія) і периферичний опір судин, розширюються кровоносні судини, знижується АТ; після припинення прийому препарату АТ повертається до вихідного рівня через 2 – 3 дні. Препарат покращує нирковий, мозковий, коронарний кровообіги. Призначають всередину по 1 таблетці 2 – 3 рази на день. Під час лікування – контроль функцій печінки і картини крові. Застосування: різні форми гіпертонічної хвороби (особливо стадії ІІА і ІІБ), гіпертензія у вагітних. Побічні ефекти: сонливість, сухість в роті, головний біль, периферичні набряки, гіпертермія, депресії, стан тривоги, ортостатична гіпотензія, звикання, інколи шкірні висипи, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, міокардит, ураження печінки з виникненням холестатичної жовтяниці. Протипоказання: гострі захворювання печінки, феохромоцитома. Також в якості центрального стимулятору α2– адренорецепторів застосовують гуанфацин (естулік) – при різних формах гіпертонічної хвороби, включаючи ниркову гіпертензію.
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-16; просмотров: 68; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.225.209.95 (0.015 с.) |