Інформаційно-пошукова система «Нормативні акти України»

Особливістю ІПС «Нормативні акти України» (НАУ, http://www.nau.kiev.ua/) є реалізація трьома мовами - українсь­кою, російською, англійською.

База даних НАУ має такий склад:

1) повна нормативно-правова база (нормативні акти в акту­альному стані, з урахуванням внесених змін та усі попередні ре­дакції):

• Конституція, кодекси, закони та постанови Верховної Ради України;

• укази та розпорядження Президента України;

• постанови, розпорядження і декрети Кабінету Міністрів України;

• нормативні акти міністерств та відомств, зареєстровані в Міністерстві юстиції, а також вузьковідомчі документи: листи, роз'яснення, розпорядження;

• міжнародні угоди - двосторонні угоди України, міжнародні конвенції;

чинні нормативні акти органів влади СРСР та УРСР;

• нормативні акти місцевих органів влади;

• перспективне законодавство - тексти прийнятих, але не підписаних законів, тексти резонансних законопроектів, оприлюд­нених для обговорення;

2) судова практика:

• рішення, висновки, ухвали Конституційного Суду України;

• постанови пленуму Верховного Суду України, ухвали судо­вих колегій, роз'яснення, листи;

• постанови, рішення, листи Вищого Господарського Суду України;

• матеріали реальних справ у загальних судах України (трудо­ві, житлові, сімейні, майнові, зобов'язальні, земельні, спадкові спори тощо);

• матеріали реальних справ у господарських судах України (зобов'язальні, податкові, митні, майнові, корпоративні спори, визнання недійсним актів органів влади) та аналітичні коментарі до них;

3) консультації, роз'яснення, погляди:

• дайджести опублікованих у пресі статей з поточних еконо­мічних питань;

• офіційні повідомлення та роз'яснення органів державної влади;

• ексклюзивні аналітичні статті правозастосувального характеру;

4) класифікатори, довідники, форми:

• тематичний класифікатор законодавства: тематичні добірки нормативних актів у сферах підприємництва, податкового, мит­ного законодавства, міжнародного права, зовнішньоекономічної діяльності, бухгалтерського обліку;

• каталог публікацій нормативних актів в офіційних та відом­чих виданнях;

• словник термінів: визначення термінів із посиланнями на відповідні закони, підзаконні акти, судові рішення, міжнародні угоди;

• бланки звітності у форматі текстового редактора Microsoft Word, готові до заповнення та друку;

• довідник органів влади - структура, адреси, телефони, ос­новоположні документи органів державної влади України;

• каталог порушених справ про банкрутство підприємств, під­готовлений за офіційними повідомленнями господарчих судів України;

• зведені таблиці: щоденні курси валют НБУ, індекси інфля­ції, розміри облікової ставки, мінімальної зарплати, пенсії, подат­кового мінімуму, список офшорних зон і т. ін.;

• нормативно затверджені типові документи: договори, фор­ми, бланки, правила, положення і т. ін.;

• моніторинг - щотижневий огляд нових нормативних актів.

Крім основної системи, пропонується компакт-диск «Митний бюлетень», який має такий вміст:

1) повна нормативно-правова база;

2) митне законодавство - аналіз за темами «Спеціальні пра­вові режими зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД)», «Система тарифного (митно-тарифного) регулювання ЗЕД», «Система нетарифного регулювання ЗЕД», «Організація митної справи», «Митний та інші види контролю», «Митні режими», «Митне оформлення», «Митні платежі», «Порядок ввозу (вивозу, переси­лання) товарів фізичними особами», «Порушення митних правил і контрабанда», «Спеціальна (вільна) економічна зона» та ін.;

3) міжнародне митне право - міжнародні конвенції та дво­сторонні угоди України про співробітництво в митній галузі;

4) аналіз судової практики - аналіз арбітражних справ з мит­ної діяльності;

5) типові документи, форми, бланки, митні довідники - струк­тура митних органів України, курси валют НБУ, індекси інфляції, Товарна номенклатура ЗЕД, перелік банків, яким надано ліцензії на здійснення валютних операцій, перелік префіксів шрихових кодів (товарна нумерація EAN), ІНКОТЕРМС, довідники країн, перелік офшорних зон, електронні адреси торговельно-економіч­них місій та ін.;

6) словник законодавчих термінів - нормативні означення термінів з посиланнями на відповідні документи;

7) оперативна інформація в Інтернет - огляди митного зако­нодавства та митних правил деяких країн, сайти державних орга­нів влади України.

До сім'ї систем НАУ входить також «Електронний інформа­ційний бюлетень», який є складовою ІС Верховної Ради України.

База даних системи НАУ має ієрархічну структуру - докумен­ти систематизовано за типами, тематикою, офіційними публікаці­ями, хронологією надходження. У будь-якому розділі бази працюють універсальні пошуки за словом чи контекстом у тексті, за контекстом у назві або за датою. Також користувачеві надаєть­ся можливість задати складні комбінації контекстів із застосуванням логічних операцій ТА, ЧИ, НЕ, керувати порядком слів та їх входженням в один абзац, речення, словосполучення. Норма­тивні документи можна знайти і за їхніми реквізитами: видавцем, номером, датою, назвою, видом, статусом, відомостями про ре­єстрацію. Для реквізитів створено словники всіх можливих зна­чень. Відразу після того, як користувач указав значення певного реквізиту, система підраховує кількість документів, які підпада­ють під запит, що допомагає звужувати поле пошуку.

Списки знайдених документів можна відсортувати за датою чи типом, провести серед них додатковий пошук, зберегти у власній базі. У власній базі даних (система дає змогу створити кілька баз із довільною структурою) користувач може розмістити та організува­ти за тематиками власні тексти і файли, посилання на документи основної бази, посилання на розділи та рубрики основної бази, за-кладки-коментарі до текстів, колекції пошукових запитів. На власні бази поширюється дія універсальних пошуків. Такими базами мож­на обмінюватися з іншими користувачами НАУ.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Який склад має база даних НАУ?

2. Який вміст має «Митний бюлетень»?

3. Яку структуру має база даних системи НАУ?

Тема №3. Використання програмних агентів для пошуку інформації в Інтернет. Тема №4. Характеристики пошукових систем

Мета: знати дію пошукових агентів під час пошуку інформації в Інтернет та основні характеристики пошукових систем

План:

1. Пошукові агенти.

2. Характеристики пошукових систем.

Література:

1. Денисова О.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності. – К.: КНЕУ, 2003. – с. 152 – 176

Пошукові агенти

За останні роки технології пошуку інформації в Інтернет змі­нились завдяки пошуковим агентам.

Агент - це програма, розміщена у певному середовищі і здатна до гнучкої автономної поведінки для досягнення визначеної мети. Агент не тільки сприймає імпульси від середовища, в якому він функ­ціонує, а й може змінювати його. У користувача не має необхідності втручатись у роботу агента, контролювати його дії або внутрішній стан. Гнучкість агента виявляться у його проактивності, здатності до змін і взаємодії з користувачами та іншими агентами.

Термін «агент» використовується в обчислювальній техніці вже понад 10 років. Початковою функцією агентів був поточний контроль за діяльністю центрального процесора та периферійно­го обладнання. Сьогодні агенти розрізняються за функціями, що вони їх виконують, зокрема, виділяють класи мобільних та інте­лектуальних («розумних») агентів.

Мобільні агенти - програми, що переміщуються по базах да­них і знань (зокрема, по Web-вузлах) для пошуку інформації. Зви­чайний агент розміщується в інформаційній системі користувача, у той час, коли мобільний переміщується в ту систему, в якій є дані, що їх слід розшукати, і після закінчення пошуку в одній базі може перейти до іншої системи. Для прискорення процесу пошуку мобільний агент може створювати підагентів і розсилати їх для паралель­ної роботи. Результати пошуку передаються користувачеві через мережу. Крім пошуку інформації мобільні агенти можуть виконува­ти ділові процедури, наприклад, агенти покупців і продавців, зу­стрічаючись в Інтернет, можуть укладати комерційні угоди.

Агенти, що їх позначають як інтелектуальні, крім названих вище функцій, можуть вести спостереження і здійснювати вимі­рювання, керувати комп'ютерними мережами, передавати пові­домлення, сортувати електронну пошту. Програмні агенти зміню­ють людино-машинний інтерфейс - на їх основі розробляються інтерактивні персонажі, з якими можна спілкуватись і радитись.

Аналітики вважають, що застосування інтелектуальних мобіль­них агентів може призвести до порушення захисту інформації і зниження пропускної спроможності каналів передавання даних. Висловлюються попередження, що роботу агентів буде немож­ливо контролювати через їх поширення по мережах. Ці проблеми поки неактуальні, оскільки зрілі стандарти для підготовки і впро­вадження досконалих агентів відсутні.

Роботи з інтелектуальних агентів є відгалуженням досліджень зі штучного інтелекту. Для їх створення застосовується апарат нейронних мереж, нечіткої логіки, інтерпретації текстів природ­ною мовою, колаборативної фільтрації (видачі рекомендацій ін­дивідуальному користувачеві на основі відомостей про переваги певного співтовариства, до якого він належить). Незважаючи на великі можливості названих технологій, агенти поки не можуть стати дійсно розумними. До того ж для їх реалізації потрібні по­тужні суперкомп'ютери, розподілені сховища даних, ефективні низькорівневі технології пошуку та операційні системи, що під­тримують виконання мобільного коду.

Але незалежно від їх втілення, програмні агенти мають одне спільне завдання - підвищення продуктивності та ефективності роботи користувачів. Для цього вони виконують таку кількість дій, яку людина не в змозі зробити самостійно через їх трудомісткість або складність.