Розділ 6. Правові інформаційно-пошукові системи

Розділ 6. Правові інформаційно-пошукові системи

Тема №1. Правова інформаційно-пошукова система "ЛІГА:ЗАКОН", її характеристики

Мета: знати основні характеристики інформаційно-пошукової системи «ЛІГА:ЗАКОН»

План:

1. Текстові бази даних нормативних до­кументів.

2. Тематичні комп’ютерні довідники на основі інформаційно-пошукової системи «ЛІГА:ЗАКОН».

3. Основні види пошуку нормативних документів.

Література:

1. Денисова О.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності. – К.: КНЕУ, 2003. – с. 144 – 152

1. Текстові бази даних нормативних до­кументів

Однією з найбільш популярних комп'ютерних правових си­стем в Україні є спеціалізована інформаційно-пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН» (розробка інформаційно-аналітичного центру «Ліга», http://www.liga.kiev.ua). Система складається з програмної оболонки, яка забезпечує пошук документів, та інформаційного ядра - текстових баз даних нормативних документів:

• «Загальне законодавство» - документи, прийняті вищими органами влади України: Верховною Радою України з 1990 p., Кабінетом Міністрів України з 1991 p., Президентом України з 1991 p., а також документи міністерств і відомств, які зареєстро­вані Міністерством юстиції України з 1993 p.;

• «Кодекси» - усі чинні кодекси України в контрольному стані;

• «Податки в Україні» - роз'яснення, листи, накази та інструкції Державної податкової адміністрації; листи, телеграми та інші документи НБУ та Міністерства фінансів; документи фінансового права, прийняті вищими органами влади, міністерствами і відомствами;

• «Міжнародні угоди» - міжнародні договори, угоди, конвенції;

• «Митне право» - документи, що регламентують митне право, видані Державною митною службою, вищими органами влади, міністерствами і відомствами;

• «Різне» - документи про кадрові перестановки;

• «Ліга: столиця» - довідкова база нормативних документів, що регламентують ділове життя м. Києва;

• «Регіони» - документи, прийняті регіональними органами влади;

• «Консультації» - актуальні матеріали у вигляді анотацій статей, коментарів, відповідей на запитання з більше ніж 30 еко­номічних видань із проблем оподаткування, підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності, валютного регулювання, почина­ючи з 1999 p.;

• «Типові договори і форми» - систематизовані посилання на нормативні документи, якими затверджені різні типові статути, договори, форми тощо; зразки цивільно-правових договорів і процесуальних документів;

• «Довідники» - довідково-аналітичні матеріали за різними напрямками (державні класифікатори, плани рахунків, ставки зборів, тарифи тощо), оформлені у вигляді систематизованих по­силань на нормативні документи чи зведених таблиць; курси валют, індекси інфляції тощо з можливістю побудови динамічних графіків та їх масштабування;

• «Термінологічний словник» - терміни і поняття, що вжи­ваються у нормативно-правових актах;

• «Моніторинг законодавства» - анотації фахівців ІАЦ «ЛІГА» до нових документів, що надходять у систему.

Система «ЛІГА:ЗАКОН» поставляється у версіях «Стандарт» і «Професіонал», які різняться за повнотою функцій та інформаційним наповненням.

Пошукові агенти

За останні роки технології пошуку інформації в Інтернет змі­нились завдяки пошуковим агентам.

Агент - це програма, розміщена у певному середовищі і здатна до гнучкої автономної поведінки для досягнення визначеної мети. Агент не тільки сприймає імпульси від середовища, в якому він функ­ціонує, а й може змінювати його. У користувача не має необхідності втручатись у роботу агента, контролювати його дії або внутрішній стан. Гнучкість агента виявляться у його проактивності, здатності до змін і взаємодії з користувачами та іншими агентами.

Термін «агент» використовується в обчислювальній техніці вже понад 10 років. Початковою функцією агентів був поточний контроль за діяльністю центрального процесора та периферійно­го обладнання. Сьогодні агенти розрізняються за функціями, що вони їх виконують, зокрема, виділяють класи мобільних та інте­лектуальних («розумних») агентів.

Мобільні агенти - програми, що переміщуються по базах да­них і знань (зокрема, по Web-вузлах) для пошуку інформації. Зви­чайний агент розміщується в інформаційній системі користувача, у той час, коли мобільний переміщується в ту систему, в якій є дані, що їх слід розшукати, і після закінчення пошуку в одній базі може перейти до іншої системи. Для прискорення процесу пошуку мобільний агент може створювати підагентів і розсилати їх для паралель­ної роботи. Результати пошуку передаються користувачеві через мережу. Крім пошуку інформації мобільні агенти можуть виконува­ти ділові процедури, наприклад, агенти покупців і продавців, зу­стрічаючись в Інтернет, можуть укладати комерційні угоди.

Агенти, що їх позначають як інтелектуальні, крім названих вище функцій, можуть вести спостереження і здійснювати вимі­рювання, керувати комп'ютерними мережами, передавати пові­домлення, сортувати електронну пошту. Програмні агенти зміню­ють людино-машинний інтерфейс - на їх основі розробляються інтерактивні персонажі, з якими можна спілкуватись і радитись.

Аналітики вважають, що застосування інтелектуальних мобіль­них агентів може призвести до порушення захисту інформації і зниження пропускної спроможності каналів передавання даних. Висловлюються попередження, що роботу агентів буде немож­ливо контролювати через їх поширення по мережах. Ці проблеми поки неактуальні, оскільки зрілі стандарти для підготовки і впро­вадження досконалих агентів відсутні.

Роботи з інтелектуальних агентів є відгалуженням досліджень зі штучного інтелекту. Для їх створення застосовується апарат нейронних мереж, нечіткої логіки, інтерпретації текстів природ­ною мовою, колаборативної фільтрації (видачі рекомендацій ін­дивідуальному користувачеві на основі відомостей про переваги певного співтовариства, до якого він належить). Незважаючи на великі можливості названих технологій, агенти поки не можуть стати дійсно розумними. До того ж для їх реалізації потрібні по­тужні суперкомп'ютери, розподілені сховища даних, ефективні низькорівневі технології пошуку та операційні системи, що під­тримують виконання мобільного коду.

Але незалежно від їх втілення, програмні агенти мають одне спільне завдання - підвищення продуктивності та ефективності роботи користувачів. Для цього вони виконують таку кількість дій, яку людина не в змозі зробити самостійно через їх трудомісткість або складність.

ІС «Розшук»

ІС «Розшук» призначена для централізованого збирання інфор­мації від ініціаторів розшуку про осіб, що розшукуються і встанов­люються, які оголошені в регіональний, державний, міждержавний розшук, її оброблення та надання за запитами працівників ОВС, ін­ших зацікавлених міністерств і відомств. Функціонування ІС (рис. 9.1) регламентовано Законом України від 18.02.1992 р. «Про опера­тивно-розшукову діяльність» і відповідними наказами та розпо­рядженнями МВС України.

 

 

Інформація збирається ініціаторами розшуку на регіональному рівні в управліннях (відділеннях) оперативної інформації (УОІ/ВО1) ГУ-УМВС, обробляється і передається каналами електронної пошти до УОІ МВС України для об'єднання з інформацією, яка надійшла з інших регіонів. Концентрація інформації про розшукові справи в УОІ МВСУ дає можливість вчасно надсилати відомості про осіб, оголошених у міждержавний розшук на території України, до Голов­ного інформаційно-обчислювального центру МВС Російської Фе­дерації і стежити за передорученням розшуку. Інформація про осіб, що розшукуються в країнах СНД, надходить в електронному вигля­ді і інтегрується до банку даних. Після узагальнення вся інформація розсилається електронної поштою в УОІ/ВОІ ГУ-УМВС України. Отже, кожна інформаційна служба областей України мас загальний масив інформації про осіб, оголошених у регіональний, державний і міждержавний розшук.

ІС «Пізнання»

ІС «Пізнання» призначена для обліку осіб, зниклих безвісті, ' невпізнаних трупів, невідомих хворих; проведення пізнавальних заходів щодо цих категорій осіб в автоматизованому режимі; на­дання рекомендацій на проведення пізнавальних заходів.

Документом для формування бази даних та оброблення запи­тів є пізнавальна карта, яка надсилається з УОІ ГУ-УМВС в об­ластях до МВСУ. Запити на перевірку надсилаються поштою, те­летайпом або електронною поштою.

Для системи характерні нагромадження і зберігання великих обсягів інформації; розширені можливості доступу до даних; під­тримка значної кількості типів даних, у тому числі широкого спектра промислових стандартів графічних об'єктів; забезпечен­ня багатокористувацького режиму роботи.

Основні складові системи:

1) підсистема авторизації користувачів, що забезпечує захист від несанкціонованого доступу;

2) підсистема вводу, що дає змогу нагромаджувати інформа­цію і здійснювати її логічний контроль;

3) підсистема пізнання;

4) підсистема резервного копіювання/відновлення, яка забез­печує можливість відновлення системи в разі виникнення збоїв.

До банку даних вводяться такі характеристики осіб, які варі­юються для різних категорій останніх і об'єднані у логічні групи:

· установчі дані - ОВС, що надав інформацію, дактилоформула, формула обліку, стать, дата зникнення (виявлення), дата народження (смерті), вік, зріст (довжина трупа), національність (расовий тип), розмір голови, розмір ноги, група крові, місце зник­нення (виявлення), прізвище, ім'я, по батькові, фотографія, дата фотографування;

· характерні прикмети - місцезнаходження прикмети (дво­значний числовий код області тіла людини), опис прикмети від­повідно до словника прикмет, текстова фабула, що доповнює й уточнює прикмету;

· стан зубів - зубна формула (опис стану кожного зуба від­повідно до словника);

· особливості зовнішності - словесний портрет зовнішності особи за словником зовнішності;

· одяг - вид, колір, матеріал одягу за відповідними словни­ками, а також текстова фабула, що уточнює і доповнює інформа­цію про одяг;

· хвороби;

· додаткові відомості. Для безвісті зниклих - місце наро­дження, місце мешкання, професія, обставини зникнення, дані про судимість, можливе місце мешкання. Для невпізнаних тру­пів - стан трупа, причина смерті, дата розтину трупа, час похо­вання (дата), місце поховання (номер могили);

· додаткові дані - дата подачі заяви; дата заведення пошуко­вої справи; номер справи; дата надання оперативної інформації; ОВС, що надав інформацію; дата постановки на облік в області; дата перевірки за обліками області; дата постановки на облік у МВС; дата перевірки за обліками у МВС; дата направлення інфор­мації до Москви; особа, яка здійснювала перевірку правильності заповнення документа; дата постановки на облік у БД; користувач, який здійснив введення інформації.

Для перевірки правильності заповнення пізнавальної карти, коригування даних, зняття осіб з обліку та підрахунку статистики підсистема вводу забезпечує пошук за номером і датою заведен­ня справи, ОВС, що надав інформацію, датою зникнення (вияв­лення), датою постановки на облік, статтю, прізвищем, ім'ям, по батькові (для безвісті зниклих). У разі зняття осіб з обліку фізич­не вилучення інформації з бази не відбувається, що дає змогу по­новити інформацію в разі помилкового зняття з обліку, перегля­нути інформацію і сформувати повні статистичні дані.

Процес пізнання заснований на порівнянні прикмет та інших характеристик облікових об'єктів. Для підвищення ефективності і достовірності прикмети і характеристики розділено на дві групи залежно від ідентифікаційної цінності.

Першу групу складають прикмети, які дають можливість з ви­сокою ймовірністю відсіяти об'єкти з великими розбіжностя­ми - категорія обліку, стать, дата зникнення (виявлення), вік, зріст (довжина трупа), істотні характерні прикмети (наприклад, ампутації).

До другої групи входять прикмети, що дають змогу в сукуп­ності з іншими прикметами цієї групи визначати основних кан­дидатів для остаточної ідентифікації: стан зубів, характерні прик­мети, особливості зовнішності, одяг.

Процес ідентифікації організовано в три етапи:

1) вибірка об'єктів на основі прикмет з першої групи;

2) робота з одержаною вибіркою - для кожного об'єкта об­числюється сумарний коефіцієнт відповідності його параметрів (прикмет і характеристик) параметрам об'єкта, що ідентифіку­ється;

3) упорядкування вибірки за зменшенням сумарного коефіці­єнта відповідності або будь-якої його складової (наприклад, за складовою, утвореною завдяки аналізу одягу), візуальний аналіз експерта, ухвалення рішення в кожному конкретному випадку, яке фіксується в БД. Експерт також може надати рекомендацію на проведення пізнавальних дій. Після підтвердження з ОВС про проведені дії, в разі впізнання, цей факт записується у БД, особа автоматично знімається з обліку і у подальших процедурах пі­знання системою до уваги не береться.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Основне призначення інформаційної системи «Інтегрований банк даних».

2. За якими критеріями здійснюється пошук в ІБД?

3. Основне призначення інформаційної системи «Розшук».

4. Основне призначення інформаційної системи «Пізнання».

5. Основні складові системи «Пізнання».

 

Тема №10. Характеристика єдиної системи централізованого номерного обліку вогнепальної зброї у системі МВСУ "Арсенал"

Мета: знати основне призначення єдиної системи централізованого номерного обліку вогнепальної зброї у системі МВСУ "Арсенал"

План:

1. Система "Арсенал".

Література:

1. Денисова О.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності. – К.: КНЕУ, 2003. – с. 288 – 295

1. Система "Арсенал"

Єдина система централізованого номерного обліку вогнепаль­ної зброї у системі МВС України «Арсенал» створена з метою здійснення всебічного контролю за зброєю згідно з дорученням Кабінету Міністрів України.

ІС «Арсенал» створено на базі наявного в УОІ (ВОІ) ГУМВС, УМВС масиву «Мисливець», який регламентується наказом МВС України № 170-93. У ній містяться дані про вогнепальну, пневма­тичну, калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 м/с зброю; холодну зброю; спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та подразнюючої дії (газові пістолети та револьвери, що перебувають у користуванні грома­дян і організацій); дані про зброю органів внутрішніх справ, військових частин, навчальних закладів системи МВС та про зброю, що зберігається на складах військових баз МВС. Реквізитами, що зберігаються, є вид зброї, серія, марка, модель, номер, калібр, рік випуску, призначення, право власності, дата видачі дозволу, об­ласть, орган, який видав дозвіл, прізвище, ім'я та по батькові влас­ника, дата народження, відомості про зняття з обліку, дата введення/коригування даних.

Структурно ІС «Арсенал» поділяється на підсистеми обласно­го і державного рівня. Обмін інформацією між ними здійснюєть­ся каналами електронної пошти.

Система забезпечує пакетне введення інформації у формати вхідних документів; інтерактивне введення інформації; коригу­вання бази даних; пошук документів за номерами, серіями; по­шук документів за фрагментами установчих даних. За допомогою інформації з ІС «Арсенал» встановлюється належність зброї за її номерами, контролюється переміщення зброї від одного власника до іншого.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Основне призначення єдиної системи централізованого номерного обліку вогнепальної зброї у системі МВСУ "Арсенал"?

2. На які підсистеми поділяється інформаційна система «Арсенал»?

Тема №11. Характеристика ІС "ОАЗИС"

Мета: знати основне призначення та використання інформаційної системи «ОАЗИС»

План:

1. Інформаційна система «ОАЗІС».

Література:

1. Денисова О.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності. – К.: КНЕУ, 2003. – с. 288 – 295

Логічна структура ЄДАПС

За логічною структурою ЄДАПС являє собою трирівневу ін­формаційно-аналітичну систему.

Місцевий рівень ЄДАПС - це автоматизовані системи пас­портних відділень районних УВС, які повинні забезпечувати ви­рішення таких задач:

• введення даних з первинних документів (заяв про отримання паспорта, прописку, виписку), контроль і передача їх на вищі рів­ні системи;

• введення в базу даних оцифрованих за допомогою сканера фотографій або фотографування за допомогою цифрової відеокамери;

• введення в базу даних за допомогою сканера оцифрованих особистих підписів;

• ведення бази даних про отримання і заміну паспортів громадянина України і паспортів для виїзду за кордон, прибуття і ви­буття громадян, зміни їх сімейного стану і т. ін.;

• автоматизація документообігу (формування і друк адресних листків прибуття і вибуття, статталонів до них, звітів про роботу та ін.) і забезпечення безпаперової технології оброблення даних;

• взаємодія з іншими системами обліку громадян (реєстр плат­ників податків, реєстр населення, системи військового обліку, охорони здоров'я тощо);

• інформаційне обслуговування запитів користувачів системи. Регіональний рівень ЄДАПС - це автоматизовані системи адресних бюро обласних УВС, які складаються з робочих станцій працівників довідкової служби адресного бюро і регіонального центру автоматизованої підготовки паспортів. На цьому рівні забезпечується:

• інформаційне обслуговування запитів користувачів системи;

• введення в базу даних оцифрованих фотозображень за до­помогою сканера з фотографії або фотографування за допомогою цифрової відеокамери;

• введення в базу даних за допомогою сканера оцифрованих особистих підписів;

• автоматизоване внесення паспортних даних (текст, фото­графія, особистий підпис) в паспорт або паспорт-картку методом комп'ютерного друку з подальшим ламінуванням;

• контрольне зчитування надрукованого паспорта-картки або сторінки паспорта для виїзду за кордон;

• облік використаних бланків паспортів;

• взаємодія з іншими системами обліку громадян обласного рівня.

Державний рівень ЄДАПС - це автоматизована система рів­ня МВС, яка підтримує центральну базу даних про громадян, що проживають в Україні, а також бази даних спеціального призна­чення (оперативно-довідкові, пошукові та інші картотеки). На цьому рівні виконуються:

• отримання даних про прибуття і вибуття громадян за фор­мами адресних листків з АС паспортних відділень, їх автомати­зована перевірка по спеціалізованих базах даних МВС і запис в центральну базу даних;

• отримання заяв про видачу паспортів громадян України і пас­портів для виїзду за кордон з місцевого рівня, їх автоматизована перевірка по спеціалізованих базах даних МВС, передача даних в АС адресних бюро для автоматизованого оформлення паспортів;

• отримання даних з нижніх рівнів про оформлені та видані громадянам паспорти і внесення їх в центральну базу даних (ре­єстрація видачі паспортів);

• інформаційне обслуговування запитів користувачів системи;

• ведення оперативно-довідкових і пошукових картотек у вза­ємодії зі спеціалізованими базами даних МВС України;

• інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень сто­совно широкого кола соціальних питань, пов'язаних зі структу­рою, міграцією та динамікою розвитку населення.

Через мережу віддалених терміналів користувачами системи на державному рівні, крім органів МВС, можуть бути також служ­би інших відомств (СБУ, МЗС, суду і прокуратур, Мінстата, Мін­фіну та ін.) за згодою МВС.

Отже, місцевий рівень є основним для введення і первинного оброблення інформації. Особисті дані громадян заносяться до ба­зи даних цього рівня і через регіональний рівень передаються в базу даних центрального рівня для оброблення та виготовлення паспортів (у майбутньому - і свідоцтв про народження). Після одержання підтвердження дані автоматично фіксуються в базах даних усіх рівнів і стають доступними для використання в інших системах. Регіональний рівень забезпечує підтримку бази даних з обліковою інформацією про громадян, які проживають у відповід­ному регіоні. Завданням центрального рівня є ведення інтегрова­ної бази даних та управління всіма вузлами системи. У разі над­ходження запитів від суб'єктів нижчих рівнів стосовно окремої особи на центральному рівні проводиться верифікація отриманої інформації. За позитивних результатів перевірки відбувається за­пис (або модифікація) в базу даних центрального рівня, повідом­лення про це автоматично передається на відповідні регіональ­ний та місцевий рівні.

Реалізацію основних завдань центрального рівня покладено на головний центр паспортизації - ВАТ «Київське підприємство обчислювальної техніки і інформатики» (ВАТ «КП ОТІ»), яке на перших етапах створення ЄДАПС виконує функції головного об­числювального центру, а з розширенням системи буде реоргані­зоване у самостійний орган управління.

Підсистеми ЄДАПС

Функціонально ЄДАПС складається з окремих підсистем, які поступово впроваджуються на різних рівнях і мають взаємодіяти між собою. Основні підсистеми ЄДАПС забезпечуватимуть:

• підсистема ідентифікації особи - підготовку, введення, об­роблення і зберігання, оперативний пошук і перевірку ідентифі­каційної інформації;

• підсистема обліку громадян - підготовку, введення, оброб­лення і зберігання облікової інформації; контроль за додержан­ням громадянами правил паспортної системи;

• підсистема документування громадян - підготовку і форму­вання інформації, необхідної для виготовлення/заповнення паспор­тів/документів, що посвідчують особу; автоматизований контроль проходження документів по всьому технологічному ланцюгу від замовлення до виготовлення і доставки документів замовникові;

• підсистема запитів та аналізу даних - оперативний пошук і отримання облікової інформації про громадян у рамках повнова­жень користувачів; формування аналітичних і статистичних зве­день для прийняття управлінських рішень і сприяння проведенню
різноманітних державних і регіональних заходів;

• підсистема взаємодії із зовнішніми системами - обмін ін­формацією і взаємодію з іншими загальнодержавними системами та авторизованими зовнішніми користувачами;

• підсистема контролю доступу і захисту інформації - конт­роль функціонування програмно-апаратних засобів та управління роботою системи в цілому; контроль доступу і захист від несанк­ціонованого доступу; надійність, безпеку і цілісність інформації,
що зберігатиметься в системі.

Центральною частиною ЄДАПС є потужний обчислювальний комплекс головного центру паспортизації, який каналами зв'язку з'єднується з підпорядкованими центрами регіонального рівня. Взаємодія на місцевому і на регіональному рівнях забезпечується за клієнт-серверною технологією з використанням потужних сер­верів та спеціалізованих АРМ.

Особливістю ЄДАПС є використання спеціалізованого техніч­ного забезпечення. Насамперед це пристрої, які забезпечують введення графічних даних (фотокарток і особистих підписів), а також друк даних і їх контрольне зчитування.

Склад ГІС ОВС України

До складу ГІС ОВС України входять такі функціональні модулі:

• бази даних підвідомчої території;

• сервер оперативної бази даних;

• модуль оперативного керування ситуацією на підвідомчій території з АРМ оперативного чергового та АРМ збирання інфор­мації та обліку конкретних подій;

• модуль розв'язування аналітичних задач та упорядкування звітів.

До складу функціональних модулів можуть входити підмодулі:

• картографічної інформації (бази додаткових даних про тери­торію);

• доступу до спеціальної інформації (органів МВС, СБУ, по­даткової міліції, митниці, Міністерства надзвичайних ситуацій тощо) баз даних території (прикордонні райони, морські об'єкти тощо);

• відстеження і зв'язку з мобільними об'єктами;

• прогнозування і моделювання.

Під час роботи з ГІС з бази даних керування територією інфор­мація надходить до модуля оперативної бази даних, звідки пе­редається до функціональних модулів. У модулі оперативного керування територією відбувається координатна прив'язка подій до геокодованої картографічної електронної основи. У результаті на екрані АРМ оперативного чергового на електронній карті автоматично з'являється умовне позначення події. Далі залежно від виду події (рухливі - викрадення або статичні - пограбування, пожежа тощо) починає працювати АРМ вирішення оперативних задач: визначення особливостей місця події; визначення найкоротшого шляху для патрульної мобільної групи; визначення зон пе­рехоплення; виділення в зоні спостереження особливих об'єктів (кількість жителів будинку, селища, наявність піднаглядних осіб тощо); оперативне формування протоколу події і проектів наказів оперативного чергового для керування силами і засобами.

На підставі записаних даних про оперативний стан у модулі вирішення аналітичних задач і звітів можуть бути підготовлені ста­тичні звіти за той чи інший період по різних видах подій і райо­нах території. Може бути проведений порівняльний аналіз за злочинами, визначена їх кореляція з піднаглядними особами, транспортними розв'язками, наявністю зброї, наркотиків тощо.

На АРМ прогнозування можна побудувати тривимірні моделі за обраними статистичними даними, скласти необхідний маршрут, визначите місця охорони і спостереження, розрахувати необхідні сили і засоби.

 

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Для чого використовуються ГІС?

2. Які основні задачі вирішуються залежно від видів карт і зображень на них?

3. Крім підготовки статистичних і аналітичних звітів для ОВС, для чого можуть бути використані ГІС?

4. Які функціональні модулі входять до складу ГІС ОВС України?

Розділ 6. Правові інформаційно-пошукові системи

Тема №1. Правова інформаційно-пошукова система "ЛІГА:ЗАКОН", її характеристики

Мета: знати основні характеристики інформаційно-пошукової системи «ЛІГА:ЗАКОН»

План:

1. Текстові бази даних нормативних до­кументів.

2. Тематичні комп’ютерні довідники на основі інформаційно-пошукової системи «ЛІГА:ЗАКОН».

3. Основні види пошуку нормативних документів.

Література:

1. Денисова О.О. Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності. – К.: КНЕУ, 2003. – с. 144 – 152

1. Текстові бази даних нормативних до­кументів

Однією з найбільш популярних комп'ютерних правових си­стем в Україні є спеціалізована інформаційно-пошукова система «ЛІГА:ЗАКОН» (розробка інформаційно-аналітичного центру «Ліга», http://www.liga.kiev.ua). Система складається з програмної оболонки, яка забезпечує пошук документів, та інформаційного ядра - текстових баз даних нормативних документів:

• «Загальне законодавство» - документи, прийняті вищими органами влади України: Верховною Радою України з 1990 p., Кабінетом Міністрів України з 1991 p., Президентом України з 1991 p., а також документи міністерств і відомств, які зареєстро­вані Міністерством юстиції України з 1993 p.;

• «Кодекси» - усі чинні кодекси України в контрольному стані;

• «Податки в Україні» - роз'яснення, листи, накази та інструкції Державної податкової адміністрації; листи, телеграми та інші документи НБУ та Міністерства фінансів; документи фінансового права, прийняті вищими органами влади, міністерствами і відомствами;

• «Міжнародні угоди» - міжнародні договори, угоди, конвенції;

• «Митне право» - документи, що регламентують митне право, видані Державною митною службою, вищими органами влади, міністерствами і відомствами;

• «Різне» - документи про кадрові перестановки;

• «Ліга: столиця» - довідкова база нормативних документів, що регламентують ділове життя м. Києва;

• «Регіони» - документи, прийняті регіональними органами влади;

• «Консультації» - актуальні матеріали у вигляді анотацій статей, коментарів, відповідей на запитання з більше ніж 30 еко­номічних видань із проблем оподаткування, підприємництва, зовнішньоекономічної діяльності, валютного регулювання, почина­ючи з 1999 p.;

• «Типові договори і форми» - систематизовані посилання на нормативні документи, якими затверджені різні типові статути, договори, форми тощо; зразки цивільно-правових договорів і процесуальних документів;

• «Довідники» - довідково-аналітичні матеріали за різними напрямками (державні класифікатори, плани рахунків, ставки зборів, тарифи тощо), оформлені у вигляді систематизованих по­силань на нормативні документи чи зведених таблиць; курси валют, індекси інфляції тощо з можливістю побудови динамічних графіків та їх масштабування;

• «Термінологічний словник» - терміни і поняття, що вжи­ваються у нормативно-правових актах;

• «Моніторинг законодавства» - анотації фахівців ІАЦ «ЛІГА» до нових документів, що надходять у систему.

Система «ЛІГА:ЗАКОН» поставляється у версіях «Стандарт» і «Професіонал», які різняться за повнотою функцій та інформаційним наповненням.