Здійснити аналіз своїх творчих потенцій і шляхів їх реалізації.

Творчий потенціал особистості є системною якістю, що виникає та існує в межах різних систем. За своїм змістом він завжди є соціальним. Передумовами формування структури творчого потенціалу є фізіологічні, психологічні та соціальні явища.
Творчий потенціал формується за різних соціальних та культурних умов. Важливу роль тут відіграє навчально-виховний процес, який може стати „стимулюючою” або „обмежуючою” домінантою творчої життєдіяльності.

Можливості, які надаються системою освіти для розвитку, формування та підтримки творчого потенціалу та творчої самореалізації людини, є досить обмеженими.

Враховуючи те, що творчий потенціал є соціальним явищем, слід зазначити, що він не лише формується суспільством, а й постійно оцінюється ним з точки зору „суспільної корисності” креативної діяльності особистості. Тому великого значення набуває підтримка таланту та створення сприятливих умов для його розвитку та реалізації. Одним із основних методів формування творчого налаштовання з потенційними можливостями до активного перетворення дійсності є мистецько-інтерактивні освітні практики або „уроки творчості”. Вони передбачають залучення не лише до споглядання творів мистецтва та їхньою аналізу, а й до активної творчої діяльності під час навчання. Метою мистецько-інтерактивних освітніх практик є пробудження і розвиток креативних якостей, духовного потенціалу, формування позиції творця, виховання креативного ставлення до себе та оточуючого середовища.

Здійснити уявний історичний екскурс у педагогіку творчості. З ким із

Видатних творчих особистостей педагогів минулого Вам хотілося б

Зустрітися? Підготувати коло питань щодо проблеми творчості для

Обговорення з ними.

Напевно зараз я б усе віддала заради зустрічі з Василем Олександровичем Сухомлинським. Його педагогічний шлях, творчість надихають мене працювати з дітьми. І я б дуже хотіла, перейняти його досвід. Напевно питань було б дуже багато, але найбільше мене б цікавили питання, щодо правильного виховання; як залучити добровільно дітей до праці; що краще: навчання на природі чи все ж на свіжому повітрі; як діти сприймають інформацію в тій чи іншій обстановці.

Тема 5. Технології організації творчої діяльності учнів у освітньому

Процесі ЗОШ

На основі вивчення наукових джерел скласти таблицю психолого-

Педагогічних умов керівництва творчою музично-естетичною діяльністю

Учнів (письмово).

Обґрунтовуючи найважливіші питання, пов'язані із вихованням особистості, класики педагогіки надавали великого значення естетичному розвитку людини. І це не випадково, оскільки естетичне виховання є важливим компонентом виховної системи. Неможливо виростити повноцінну особистість без виховання в неї почуття прекрасного. Розвитоку підростаючого покоління цього почуття є головним із найважливіших завдань педагогіки, адже кожна людина за своєю природою — художник або музикант, поет або прозаїк, композитор або гармонійно вихована людина, яка точно розуміє красу природи й людського співіснування. Розуміючи це, великої уваги естетичному вихованню в своїх закладах приділяв А.С.Макаренко — український педагог, досвід якого й понині не втрачає своєї актуальності як у вітчизняній, так і у зарубіжній педагогіці.

Педагогічне керівництво – це динамічний процес, який складається з кількох етапів: 1) планування дії, накопичення інформації про об’єкт управління цілями і завданнями; 2) процес безпосереднього впливу; 3) аналіз результатів, узагальнення висновків і планування нових завдань.

Процес керівництва навчанням і вихованням передбачає розкриття суті педагогічної діяльності, чіткість постановки мети, найбільш ефективні засоби її досягнення, доцільні методичні прийоми емоційного впливу й упевненості в результативності своєї діяльності.

Специфіка музично-творчої діяльності студентів зумовлює своєрідний підхід до вирішення проблеми “керівництва”, який у своїй основі базується на загальній концепції педагогічного керівництва. Під час розвитку творчої активності майбутніх учителів на заняттях з основного музичного інструменту необхідним є різноманітний комплекс педагогічного впливу, який проявляється в особливому принциповому підході до вибору музичного матеріалу для уроку: вибір із програми творів, які можуть слугувати основою для формування конкретних творчих навичок і в той же час відповідати загальноприйнятим дидактичним вимогам.

Найбільш ефективне педагогічне керівництво процесом музичного виховання можливе за умови організації таких форм діяльності, при виконанні яких студенти набувають соціально-корисного музичного досвіду, самостійно засвоюють комплекс знань і творчо їх використовують.

Сучасними педагогами розроблена методика непрямого керівництва музично-творчим процесом у ході оптимального педагогічного спілкування. Вона спирається на загальну концепцію педагогічного керівництва і враховує специфіку музично-творчої діяльності. Методика музично-творчого розвитку має базуватися на непрямому керівництві їх творчістю. Практика доводить ефективність непрямого методу керівництва. Це досягається шляхом створення мікроклімату, сприятливих умов для творчої діяльності за допомогою емоційного впливу та змісту завдань, які цікавлять студентів у процесі творчого спілкування у спільній діяльності. Непряме, безпосереднє керівництво творчістю сприяє пробудженню у студентів природного бажання і потреби в музично-творчій діяльності, досягненню захопленості і позитивного ставлення до праці, підвищенню важливості продуктивної діяльності для особистості. Для того, щоб творчий мікроклімат був ефективним, необхідно створювати уявні ситуації у процесі занять.

З цього робимо висновок: непряме керівництво музичним процесом може трактуватися як засіб педагогічної регуляції продуктивної діяльності, яка здійснюється опосередковано, у прихованій формі за допомогою прийомів емоційного впливу. Для створення певного мікроклімату організовуються проблемні ситуації в ході виконання творчих завдань і спілкування викладача у музично-творчій діяльності.