Спеціальності «Музичне мистецтво» 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Спеціальності «Музичне мистецтво»



Студентка ІІ курсу

Спеціальності «Музичне мистецтво»

Групи Ммб-1-12-40д

Бех Оксана Леонідівна


Тема 1. Історія розвитку педагогіки творчості

1. Здійснити порівняльний аналіз теоретичних поглядів на проблему

Творчості, творчої особистості представників педагогіки античності і

Підготувати доповідь на тему «Перспективи використання ідей

С.Шацького, А.Кримського, С.Русової, Я.Чепіги щодо творчого

З’ясувати погляди вчених-дослідників на педагогіку творчості на

сучасному етапі розвитку науки.
Педагогіка творчості – це галузь загальної педагогіки, яка вивчає закони та закономірності: формування творчої особистості, розвитку та саморозвитку її творчих можливостей в процесі освіти та навчання; створення психолого-педагогічних умов для прояву творчого потенціалу особистості в суспільно-корисних і індивідуально-значущих для неї видах життєдіяльності. Педагогіці творчості, з точки зору розуміння її як фундаментальної науки, притаманна єдність абстрактного й конкретного. У такому контексті можна говорити про емпіричну й фундаментальну фази теорії педагогіки творчості, які відповідно відображають конкретні й абстрактні знання.
Виходячи з концепції творчості Я.О. Пономарьова, педагогіку творчості слід розглядати як фундаментальну науку – галузь загальної педагогіки, яка вбирає в себе результати досліджень психології творчості. Це вимагає зняття вікових обмежень предмета педагогіки, розуміння її як науки про виховання і навчання в широкому розумінні вікових меж. Включення психології творчості лише в наукознавство, яке розглядає проблеми наукової творчості, звужує можливості використання наслідків фундаментальних досліджень у галузі психології творчості.

П.Ф. Кравчук обґрунтовує недостатність результативного підходу до творчості, бо при цьому не розкриваються відмінності між творчістю як процесом і її зовнішніми результатами, між сутністю творчості і не завжди адекватними формами її виявлення. Ґрунтовний аналіз численних виявів творчості на основі вивчення вітчизняних і зарубіжних досліджень був проведений Я.О. Пономарьовим. Він встановив зв'язки творчості з психологічними якостями особистості, проаналізував структуру психологічного механізму творчості та визначив творчість як «механізм розвитку», як «взаємодію, що веде до ро звитку».

Тема 2. Педагогічна творчість як предмет педагогіки

На основі систематизації та узагальнення сучасних досліджень

Педагогічної творчості (М.Поташника, В.Крутецького, Я.Пономарьова,

В.Загвязинського, І.Зязюна, В.Кан-Калика, Н.Кичук, В.Рибалко,

Здійснити порівняльний аналіз понять «творчість», «творча діяльність», «педагогічна творчість» та дати їм власне тлумачення.

Творчість – одне із найзагадковіших явищ у житті кожної людини і суспільства в цілому. Творчість не тільки забезпечує поступальний рух суспільства вперед, розвиток земної цивілізації.

Творча діяльність це синтезування сприйняття, відображення дійсності, плюс задум автора (втілення власного бачення, надання йому оригінальної інтерпретації), а також процес складної чуттєво-мисленнєвої переробки отриманого внаслідок активного відбору різноманітного матеріалу завершується виявом творчою особистістю самої себе через предметність.

Педагогічна творчість – особистісна якість педагога, яка є невичерпним джерелом його ініціативи, активності, інновацій, постійного натхнення для вдосконалення всього педагогічного процесу.

Таким чином, творчість є процесом діяльності. Дана діяльність є творчою в тому випадку, якщо іде процес створення чи перетворення.

 

Співвіднести поняття «педагогічна творчість» і «педагогічна

Діяльність».Чи є вони ідентичними, однопорядковими? Власну позицію

Обгрунтувати.

Педагог, який прагне до майстерності, має проводити навчально-виховну роботу на рівні мистецтва, тобто вміло, вправно, оскільки вона скерована на формування особистості вихованця. Саме на цьому аспекті педагогічної діяльності наголошував К.Д. Ушинський, коли писав; «Усяка практична діяльність, що прагне задовольнити вищі моральні і взагалі духовні потреби людини, тобто ті потреби, які належать виключно людині і становлять виключно риси її природи, це вже мистецтво. В цьому розумінні і педагогіка буде, звичайно, вищим з мистецтв, бо вона прагне задовольнити найбільшу з потреб людини і людства – їхнє прагнення до вдосконалення в

самій людській природі; не до вираження досконалості на полотні або в мармурі, а до удосконалення самої природи людини – її душі і тіла, а вічно передуючий ідеал цього мистецтва є довершена людина».

Творчість є обов'язковою умовою майстерності. Педагогічна майстерність учителя формується й удосконалюється на основі його творчої активності, пошуково, перетворюючої діяльності в навчально-виховному процесі. Саме тому творчий вчитель може ще не встигнути стати майстром, але необхідною умовою руху до педагогічної майстерності є його творчість. Високого рівня майстерності вчитель досягає лише на основі педагогічної творчості й обов'язково за рахунок сумлінності, завзятості, працелюбності, подолання труднощів, перетворення вміння на навички, тобто при накопиченні досвіду, з часом.

Поняття продукту педагогічної творчості для вчителів і вчених-педагогів різне. Сьогодні проблема правового визнання продуктів науково-педагогічної творчості вже вирішується.

Виділено більше 30 класів продуктів науково-педагогічної творчості. Серед них такі, як «концепція», «система», «алгоритм», «закономірність» тощо. Їх можна віднести і до наукових, і до методичних досягнень вчених та учителів-практиків. Необхідно стимулювати дослідницькі пошуки вчителів, надавати практичним досягненням теоретико - наукового змісту, що, безумовно, привело б до підвищення рівня наукової, теоретичної і методичної підготовки вчителів, їх творчої практичної діяльності.

Творчих відкриттів.

Незважаючи на складність визначення етапів розвитку уяви у людини, можна виділити певні закономірності в його формуванні. Так, перші прояви уяви тісно пов'язані з процесом сприйняття.

Уява відіграє істотну роль у кожному творчому процесі. Його значення особливо велике в художній творчості. Кожен художній твір, гідний цього імені, має ідейний зміст, але на відміну від наукового трактату воно виражає його в конкретно - образній формі. Якщо художник змушений вивести ідею свого твору в абстрактних формулах так, що ідейний зміст художнього твору виступає поряд з його образами, не отримуючи адекватного і досить яскравого вираження всередині їх, його твір втрачає свою художність. Наочно - образний зміст художнього твору, і тільки воно, має бути носієм його ідейного змісту. Сутність художньої уяви полягає насамперед у тому, щоб уміти створити нові образи, здатні бути пластичним носієм ідейного змісту. Особлива міць художньої уяви полягає в тому, щоб створити нову ситуацію не шляхом порушення, а за умови збереження основних вимог життєвої реальності.
У корені помилковим є те уявлення, що чим химерніше і рідше твір, тим про більшу силу уяви воно свідчить. Уява Льва Толстого не слабкіше, ніж уява Едгара По. Це лише інше уяву. Для того щоб створити нові образи і намалювати на великому полотні широку картину, максимально дотримуючись умов об'єктивної дійсності, потрібні особлива оригінальність, пластичність і творча самостійність уяви. Чим реалістичніше художній твір, тим суворіше в ньому дотримується життєва реальність, тим потужнішим має бути уяву, щоб зробити наочно - образний зміст, яким оперує художник, пластичним вираженням його художнього задуму

БЕТХОВЕН

Вроджені якості Набуті якості
Схильність до усамітнення; Самотність; Мовчазність; Недовірливість; Боязливість; Неохайність. Працьовитість; Алкоголізм; Композиторські якості; Меланхолія; Запальність; Депресія.

У характері й поведінці Бетховена дуже багато рис, які наближають його до групи хворих, що позначається як «імпульсивний тип емоційно нестійкого розладу особистості». У композитора можна виявити практично всі основні критерії цього психічного захворювання. Перший - виразна тенденція до несподіваних вчинків без урахування їх наслідків. Другий - тенденція до сварок і конфліктів, що підсилюється при перешкоджанні імпульсивних дій або осудженні їх. Третій - схильність до спалахів люті і насильства з нездатністю контролювати експлозивне спонукання. Четвертий – лабільний і непередбачуваний настрій.

Обговорення з ними.

Напевно зараз я б усе віддала заради зустрічі з Василем Олександровичем Сухомлинським. Його педагогічний шлях, творчість надихають мене працювати з дітьми. І я б дуже хотіла, перейняти його досвід. Напевно питань було б дуже багато, але найбільше мене б цікавили питання, щодо правильного виховання; як залучити добровільно дітей до праці; що краще: навчання на природі чи все ж на свіжому повітрі; як діти сприймають інформацію в тій чи іншій обстановці.

Процесі ЗОШ

Учнів (письмово).

Обґрунтовуючи найважливіші питання, пов'язані із вихованням особистості, класики педагогіки надавали великого значення естетичному розвитку людини. І це не випадково, оскільки естетичне виховання є важливим компонентом виховної системи. Неможливо виростити повноцінну особистість без виховання в неї почуття прекрасного. Розвитоку підростаючого покоління цього почуття є головним із найважливіших завдань педагогіки, адже кожна людина за своєю природою — художник або музикант, поет або прозаїк, композитор або гармонійно вихована людина, яка точно розуміє красу природи й людського співіснування. Розуміючи це, великої уваги естетичному вихованню в своїх закладах приділяв А.С.Макаренко — український педагог, досвід якого й понині не втрачає своєї актуальності як у вітчизняній, так і у зарубіжній педагогіці.

Педагогічне керівництво – це динамічний процес, який складається з кількох етапів: 1) планування дії, накопичення інформації про об’єкт управління цілями і завданнями; 2) процес безпосереднього впливу; 3) аналіз результатів, узагальнення висновків і планування нових завдань.

Процес керівництва навчанням і вихованням передбачає розкриття суті педагогічної діяльності, чіткість постановки мети, найбільш ефективні засоби її досягнення, доцільні методичні прийоми емоційного впливу й упевненості в результативності своєї діяльності.

Специфіка музично-творчої діяльності студентів зумовлює своєрідний підхід до вирішення проблеми “керівництва”, який у своїй основі базується на загальній концепції педагогічного керівництва. Під час розвитку творчої активності майбутніх учителів на заняттях з основного музичного інструменту необхідним є різноманітний комплекс педагогічного впливу, який проявляється в особливому принциповому підході до вибору музичного матеріалу для уроку: вибір із програми творів, які можуть слугувати основою для формування конкретних творчих навичок і в той же час відповідати загальноприйнятим дидактичним вимогам.

Найбільш ефективне педагогічне керівництво процесом музичного виховання можливе за умови організації таких форм діяльності, при виконанні яких студенти набувають соціально-корисного музичного досвіду, самостійно засвоюють комплекс знань і творчо їх використовують.

Сучасними педагогами розроблена методика непрямого керівництва музично-творчим процесом у ході оптимального педагогічного спілкування. Вона спирається на загальну концепцію педагогічного керівництва і враховує специфіку музично-творчої діяльності. Методика музично-творчого розвитку має базуватися на непрямому керівництві їх творчістю. Практика доводить ефективність непрямого методу керівництва. Це досягається шляхом створення мікроклімату, сприятливих умов для творчої діяльності за допомогою емоційного впливу та змісту завдань, які цікавлять студентів у процесі творчого спілкування у спільній діяльності. Непряме, безпосереднє керівництво творчістю сприяє пробудженню у студентів природного бажання і потреби в музично-творчій діяльності, досягненню захопленості і позитивного ставлення до праці, підвищенню важливості продуктивної діяльності для особистості. Для того, щоб творчий мікроклімат був ефективним, необхідно створювати уявні ситуації у процесі занять.

З цього робимо висновок: непряме керівництво музичним процесом може трактуватися як засіб педагогічної регуляції продуктивної діяльності, яка здійснюється опосередковано, у прихованій формі за допомогою прийомів емоційного впливу. Для створення певного мікроклімату організовуються проблемні ситуації в ході виконання творчих завдань і спілкування викладача у музично-творчій діяльності.

Студентка ІІ курсу

Спеціальності «Музичне мистецтво»

Групи Ммб-1-12-40д

Бех Оксана Леонідівна



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 83; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.213.80.203 (0.03 с.)