Предмет, мета і завдання товарознавства. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Предмет, мета і завдання товарознавства.



Предмет, мета і завдання товарознавства.

Товарознавство – сукупність знань про споживчі властивості товарів, їх здатність задовольняти особисті та загальні потреби.

Термін «товарознавство» походить від слів «товар» і «знати».

Товар – річ, яка задовольняє людські потреби, призначена для продажу та обміну, а також володіє споживчими властивостями.

Мета товарознавства – вивчення харак-ки конкретних груп товарів та їх змін на всіх етапах товаропросування для насичення торгівлі всіма видами товарів високої якості та широкого асортименту.

Завдання товарознавства:

- Вивчення споживчих властивостей товарів з метою випуску нових товарів, що забезпечують потреби людини.

- Отримання нових способів зберігання товару, видів тари(упаковки) з метою зниження їх витрат під час руху від виробника до споживача.

- Вивчення споживчого попиту.

- Встановлення вимог до якості сировини, технології виробництва та готових товарів з високою якістю в порівнянні з існуючими на сучасному етапі.

Дисципліна комерційне товарознавство, як сукупність знань включає:

- Класифікація товарів на групи, види, різновиди та сорти

- Характеристики споживчих властивостей товарів

- Характеристику факторів які формують якість товарів і сприяють її збереженню

- Систему оцінки якості товарів у відповідності із стандартами і нормами якості

- Стандартизація товарів і управління їх якістю

 

Якість товарів. Фактори, які формують якість товарів.

Якість – це одна з основоположних характеристик товару, яка здійснює вирішальний вплив на створ. Споживчих переваг і формування конкурентної здатності.

Якість продукцію – це сукупність властивостей, яка обумовлена придатністю задовольняти визначені потреби в залежності з призначенням товару.

Фактори, які формують якість продукції:

1. Маркетингові дослідження (маркетингом здійснюють аналіз кон’юнктури (стану) ринку, відношення попиту і пропозиції.

2. Нормативна документація повинна пред’являти такі вимоги до якості продукції, її виробництва, вихідної сировини, які б забезпечили максимальний захист інтересів покупців, найвищу якість продукції і її безпеку.

3. Якість сировини і матеріалів

4. Якість технологічного обладнання і процесів виробництва.

5. Якість праці – ефективність кадрів.

 

Фактори, що забезпечують збереження якості та кількості товарів.

1. Упаковка, яка захищає товар від пошкоджень та втрат.

2. Умови зберігання товарів забезпечують стабільність вихідних властивостей та зміну з мінімальними втратами.

3. Товарна обробка являє собою сукупність операцій з підготовки товарів до реалізацій. Її призначення забезпечити належну якість та необхідну3 кількість або комплектність товарів.

4. Реалізація товарі – діяльність з обслуговування по відпуск товарів споживачу; завдяки цьому створюються споживні переваги, що забезпечують об’єм товарів.

5. Післяпродажне обслуговування характеризується комплексом торгових послуг, що забезпечують зберігання товарів у споживача під час їх доставки, експлуатації та використання.

6. Споживання – комплекс операцій, щодо забезпечення використання товарів за функціональними і/або соціальним призначенням. Можливе короткострокове споживання з повною або частковою втратою товару а також довгострокове або багатократне споживання без певних ознак втрати товарів (експлуатація).

7. Зберігання товару – стадія обігу товару, на якій забезпечується, протягом певного часу, придатність товару задовольняти відповідно до його призначення конкретні потреби споживача.

Режим зберігання товарів являє собою поєднання необхідних кліматичних та санітарно-гігієнічних вимог.

 

Штриховий код товару.

Штриховий код товару – комбінація послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами. Призначений для ідентифікації товару.

Штрих код: 482 3003 20006 4

1 2 3 4

1 - код країни виробника

2 – код підприємства виробника

3 – код товару

4 – контрольна цифра

 

Для перевірки штрих коду:

1) Скласти цифри, що стоять на парних позиціях

8+3+0+2+0+6=19

2) Суму, одержану в 1) пункті помножити на 3.

19*3=57

3) Додаємо цифри, що стоять на непарних позиціях, не включаючи контрольне число

4+2+0+3+0+0=9

4) Складаємо суми пункта 2) і 3)

57+9=66

5) Визначаємо контрольне число як різницю між одержаною сумою і найбільшим до нього числом, кратним 10

70-66=4

 

Маркування товару.

Маркування товарів – це позначки, написи, знаки, які наносять на товар і тару.

Можна безпосередньо маркувати вироби: штампуванням або прикріпленням ярликів паперових, металевих чи з тканини.

Маркування більшості товарів містить такі дані: 1) повне або скорочене найменування підприємства виробника, його адресу; 2) назву, артикул товару, номер нормативно-технічного документа, згідно з яким вироблено товар; 3) ґатунок, ціну, дату випуску, розмір, вид оздоблення тощо.

 

Види стандартів.

1) Основоположні стандарти:

а) організаційно-методичні містять загал положення по проведенню робіт, порядок, розробка нормативно-технічних документів

б) загально-технічний встановлює науково-техн терміни, вимоги до складання документації, норми виробничих процесів

2) Стандарти на продукцію встановлюють вимоги до груп товарів або до конкретної продукції

3) Стандарти на процеси встановлюють вимоги до технологічних процесів

4) Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) регламентують послідовність відбору проб для досліджень, правила проведення досліджень.

 

Експертиза та її види.

Експертиза – це дослідження спеціалістом будь-яких питань, розв*язання яких потребує спеціальних знань в області науки та техніки.

Положення про проведення експертизи передбачає наступні основні випадки при яких вона виконується:

• При виникненні суперечки між виробником(продавцем) і покупцем по відношенню до якості товару

• У випадку пошкодження товару в процесі транспортування, в результаті аварії або стихійного лиха

• У випадку псування товару в процесі тривалого збереження

• При поверненні покупцем товару, який має недоліки

Комплексна експертиза споживчих цінностей(властивостей) товару дає можливість з усіх боків вивчити та оцінити якість групи однотипних товарів масового споживання.

Оперативна експертиза споживчих цінностей(властивостей) товарів проводиться на всіх етапах життєвого циклу товарів: на основних стадіях розробки нових товарів(технічне завдання, проектно-конструкторська документація), на стадіях випуску в масове виробництво та споживання товарів, включно атектацію виробів за категоріями якості.

Основними компонентами експертизи є:

• Суб*єкти-це споживач товарів

• Об*єкт-це споживчі властивості товарів які проявляються при взаємодії з споживачем в процесі споживання

• Результат(акт) експертизи

 

Форми сертифікації.

Сертифікація першою стороною:представляє собою завірення, зроблене продавцем покупцеві(самосертифікація)

Сертифікація другою стороною: являється підтвердженням покупцем відповідності товара необхідним вимогам

Сертифікація третьою стороною: підтвердження відповідності товара встановленим вимогам, зроблене незалежним експертом чи організацією. Використовується у таких випадках:

Коли покупець придбає продукцію у багатьох виробників і йому необхідна участь третьої сторони для перевірки якості продукції

Коли виробник один, а покупців багато, виникає необхідність згоди вимог всіх покупців. Тоді незалежні експерти встановлюють визначений рівень якості, який влаштовує всіх покупців

При виході компанії на новий сегмент ринку з своєю продукцією

 

Етапи сертифікації.

Перший етап:

- проведення передсертифікаційного аудиту підприємства на предмет відповідності наданих послуг стандарту Європейської Економічної Палати Торгівлі, Комерції та Промисловості:

а. обробка даних, отриманих при проведенні передсертифікаційного аудиту

б. складання висновків і написання рекомендацій щодо усунення недоліків

Другий етап:

- надання консалтингових послуг:

в. проведення тренінгів з навчання менеджменту та інших представників підприємства

г. розробка стандарту якості підприємства

д. приведення всіх нормативно-правових документів підприємства до належного стану

Третій етап:

- повторна експертиза:

е. перевірка виконаних рекомендацій

ж. оцінка результатів проходження навчання менеджменту та інших представників підприємства

 

Види РТМ.

Характеризується за двома ознаками.

І) по стаціонарності: 1) стаціонарні(магазинні); 2) напівстаціонарні та пересувні.

ІІ) товарно-асортиментний профіль: 1) змішана(коли торгують продовольчими і непродовольчими товарами); 2) спеціалізована(коли торгують товарами одної або декількох груп); 3) вузькоспеціалізована(коли торгують окремими групами та видів товарів); 4) універсальна(це всі групи продовольчих чи непродовольчих товарів).

 

Структура РТМ.

РТМ- це сукупність роздр. торг. під-в, які розміщені на певній території з метою продажу товарів і обслуговування покупців.

Структура роздрібної торговельної мережі – це співвідношення

різних типів підприємств:

• співвідношення підприємств, що торгують продовольчими

і непродовольчими товарами;

• питома вага спеціалізованих магазинів в загальній

кількості

• торговельних підприємств;

• форми продажу і методи обслуговування, які

використовуються;

• співвідношення торгових площ, що використовуються для

реалізація окремих груп товарів;

• строк використання торгової площі протягом дня (режим

роботи);

• співвідношення торгової площі підприємств, розташованих в

окремих приміщеннях;

• питома вага магазинів, які забезпечені холодильним

обладнанням, в тому числі підприємств, які торгують товарами

швидкого псування;

Торговельна мережа забезпечує можливість швидко,

зручно, з мінімальними затратами сил і часу купувати потрібні

товари і послуги в умовах вільного вибору з широкого асортименту,

недалеко від місця проживання і роботи, в необхідній кількості.

 

Виробництво меблів.

Стадії виробництва меблів:

• Розкрій: Розкрій дощок і плит на заготовки

• Обробка чорнових заготовок: Фрезерування та стругання заготовок в розмір, підготовка до склеювання і облицювання, отримання об'ємних криволінійних і точених заготовок, підготовка шпону.

• Склеювання та облицювання заготовок: Склеювання заготовок по ширині і товщині, склеювання плит, приклеювання розкладок, облицьовування шпоною, пластиками, зняття звисів

• Повторна обробка чорнових склеєних і фанерованих заготовок: Фрезерування, стругання і торцювання заготовок в розмір

• Обробка чистових заготовок: Формування шипів, вушок, отворів, профілів, зачистка поверхонь

• Попередня збірка виробів: Складання та обтискання виробів, підпилювання, шліфування.

• Оздоблення: Підготовка деревини, нанесення оздоблювальних матеріалів, сушка, облагороджування покриття

• Остаточне складання: Збірка, шліфування, обтиск виробів, обробка після складання

 

25. Класифікація меблевих товарів.

- За експлуатаційного призначенням розрізняють наступні види меблів.

• Меблі побутові - призначені для обстановки квартир, дач, для відкритого повітря.

• Меблі для громадських приміщень - вироби, призначені для обстановки приміщень підприємств і установ з урахуванням характеру їх діяльності та специфіки функціональних процесів.

• Меблі для транспорту-це вироби, призначені для обладнання різних засобів транспорту.

- За функціональним призначенням розрізняють наступні види меблів.

• Меблі для зберігання (корпусні).До них належать: шафи, комоди, тумби, серванти, полиці.

• Меблі для сидіння і лежання. Розрізняють такі меблі: ліжко, диван, лава, табурет і т.д.

• Меблі для роботи та прийому їжі

• Інше: дитячі манежі, вішалки і т.д.

- За конструктивно-технологічним ознаками розрізняють наступні види меблів:

• Меблі секційні, збірні, нерозбірні, вбудовані, гнуті, плетені

- За матеріалами:

• З деревини і деревних матеріалів;

• З пластмас

• З металу

- За характером виробництва:

• Експериментальна представляє собою зразки нових розроблюваних виробів

• Серійні меблі - це вироби, що випускаються партіями (серіями)

• Масова меблі випускається у великій кількості, безперервно протягом тривалого часу і без зміни конструкції.

 

26. Маркування, упаковка, транспортування і зберігання меблів. Якість меблевих товарів.

На кожному виробі повинен бути ярлик, на якому вказано найменування виробника, його місцезнаходження, товарний знак, найменування виробу, артикул, дата в-ва, позначення стандарту.

До збірно-розбірних меблів додається інструкція по збірці.

Упаковка

Для запобігання пошкодження і забруднення меблі упаковуються в тару з картону, синтетичних матеріалів. На упаковку наносять попереджувальні знаки «рюмка» - для меблів зі склом і дзеркалом, «зонтик» - для всіх меблів.

Поліровані поверхні меблів заклеюють плівкою.

Транспортують всіма видами транспорту.

Зберігання меблів.

Меблі зберігають у розпакованому вигляді, в сухих приміщеннях, які добре провітрюються, при температурі 18-20 С, але не нижче 2 С.

Якість тех.. процесу в-ва меблів повинні відповідати вимогам технічних стандартів і НТД. Всі вироби повинні виготовлятись з матеріалів, якість яких відповідає стандартам. Дефекти обробки і складання, які скорочують можливість фукнц. Використання меблів, а також помітно погіршують зовн. вигляд, не допускаються.

Перед реалізацією меблів в роздрібній торгівлі здійснюється перевірка якості.

Для меблевих товарів встановлена обов’язкова сертифікація якості та відповідності. Якщо фірма-виробник хоче отримати доступ на новий ринок, потрібно обов’язково пройти сертифікацію.

В результаті сертифікації меблевих товарів встановлюється відповідність виробів обов’язковим вимогам, які забезпечують безпеку життя та здоровя населення.

Ці вимоги стосуються наявності дефектів на фурнітурі, на поверхні виробів, міцності меблів.

 

27. Загальні відомості про будівлі.

У будівельній практиці розрізняють поняття "будинок" і "споруда".

Спорудженням прийнято називати усе, що штучно зведено людиною для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства.

Будинком називають наземне спорудження, що має внутрішній простір, призначений і пристосоване для того чи іншого виду людської діяльності (наприклад, житлові будинки, заводські корпуси, вокзали і т.д.).

Таким чином, ми бачимо, що поняття "спорудження" як би містить у собі і поняття "будинок".

У практичній діяльності прийнятої всі інші спорудження відносити до так званих інженерних. Іншими словами, спорудження призначені для виконання сугубо технічних задач (наприклад, міст, телевізійна щогла, тунель, станція метро, димар, резервуар і т.д.).

Внутрішній простір будинків розділяється на окремі приміщення (житлова кімната, кухня, аудиторія, службовий кабінет, цех і ін.). Приміщення, розташовані в одному рівні, утворять поверх. Поверхи розділяються перекриттями.

У будь-якому будинку можна умовно виділити три групи взаємно зв'язаних між собою чи частин елементів, що у той же час як би доповнюють і визначають один одного: об'ємно-планувальні елементи, тобто великі частини, на які можна розчленувати весь обсяг будинку (поверх, окреме приміщення, частина будинку між основними його стінами, що розчленовують, і ін.); конструктивні елементи, що визначають структуру будинку (фундаменти, стіни, перекриття, дах і ін.); будівельні вироби, тобто порівняно дрібні деталі, з яких складаються конструктивні елементи.

Форма будинку в плані, його розміри, а також розміри окремих приміщень, поверховість і інші характерні ознаки визначаються в ході проектування будинку з урахуванням його призначення

 

28. Класифікація будівельних товарів.

Виходячи з умов роботи матеріалу в споруді, будівельні матеріали поділяють за призначенням на:

- матеріали для несучих конструкцій (конструкційні), призначені для сприйняття та передачі навантаження: природні камені, бетони, розчини, кераміка, скло, ситали, метали;

- оздоблювальні матеріали та вироби, призначені для надання декоративних властивостей будівельним конструкціям, а також для захисту матеріалів цих конструкцій від впливу зовнішніх факторів(архітектурно-будівельне скло, вироби на основі полімерів і цементу, гірські породи, синтетичні фарби, шаруваті пластики, деревно-волокнисті плити, облицювальні керамічні плитки, вологостійкі шпалери та плівки, суха гіпсова штукатурка і т.п.);

- теплоізоляційні, основне призначення яких - зведення до необхідного рівня втрат тепла крізь будівельні конструкції із забезпеченням потрібного теплового режиму (мінераловатні вироби, теплоізоляційні пластмаси, піноскло і т.п.);

- акустичні матеріали й вироби, звукопоглинаючі й звукоізоляційні, призначені для зниження рівня «шумового забруднення» помешкання до регламентованих меж;

- гідроізоляційні й покрівельні матеріали для створення водонепроникних прошарків у будинках та спорудах, які піддаються впливу води та водяної пари: покрівельне залізо, азбоцементні плити (шифер),рулонні матеріали на основі полімерних, бітумних в’яжучих,

- герметизуючи – для обробки стиків різних конструкцій.

В основу класифікації матеріалів також покладено походження, у зв'язку з чим матеріали можуть бути:

- неорганічними (природні камені, цементи, кераміка, стекло);

- органічними (деревина, полімери, бітуми, дьогті).

За способом виготовлення матеріали поділяють на:

- природні(деревина, природне каміння), які піддають тільки механічній обробці;

- безвипалювальні – матеріали,які твердіють у звичайних умовах, а також матеріали автоклавної обробки;

- отримані за допомогою теплової обробки та при випалюванні зі спіканням (кераміка, мінеральні в’яжучі);

- отримані плавленням – скло, метали

 

Поняття про тканини.

Тканини – це текстильний виріб, виготовлений на текстильному верстаті методом переплетення взаємно перпендикулярних систем ниток: основних в довжину тканини і поперечних (уточні) ниток. Споживчі властивості тканини залежать не тільки від сировини, але й від переплетення.

Переплетення – це порядок взаємного перекриття ниток основи нитками утка.

Dизначають 4 класи ткацьких переплетень:

1. Прості (полотняні, саржеві, сатинові, атласні)

2. Дрібно візерункові

3. Крупно візерункові

4. Складні переплетення утворені з 3-х і більше систем ниток.

Малюнок ткацького переплетення, який повторюється називається – рапорт.

1) Прості: рапорт по основі дорівнює рапорту по утку. В межах рапорту кожна основна нитка перетинається з уточною тільки один раз.

Полотняні – найпростіші і найбільш розповсюджені, в яких основні і уточні нитки чергуються через одну. При цьому переплетенні лицьова сторона і ізнанка однакові (льняні, шерстяні, ситець).

Саржеве - переплетення характеризується наявністю діагональних смуг, які йдуть знизу вверх. Таким переплетенням виробляють бавовняні, льняні тканини.

Сатинове і атласне переплетення надають тканині гладку поверхню.

2) Дрібно візерункові – такі переплетення створюють нескладні малюнки у вигляді квадратів, ромбів, ялинок. Розміри малюнків не перевищують 1 см.

3) Крупно візерункові – малюнки цих переплетень різноманітні по формі, тематиці, розмірам: геометричні, різноманітні орнаменти. Застосовуються для виготовлення серветок, скатертин, рушників, портьєр, меблево-декоративних виробів.

4) Складні: найбільш розповсюджені двохслойні, ворсові.

Двохслойні переплетення застосовують для виготовлення драпів, ряду шерстяних тканин, бавовняної байки. Додаткові системи ниток вводяться для збільшення товщини, покращення теплозахисних властивостей.

Ворсове – переплетення отримують із системи ниток: одна - ворсова і дві – корінні, основна і уточна.

Махрове – переплетення являється різновидом ворсового. Таким переплетенням виготовляють махрові тканини для рушників, халатів, білизни і деяких меблево-декоративних тканин.

Обробка тканин – це комплекс хімічних і фізико-хімічного впливу на тканину для покращення її споживчих властивостей. При фарбуванні тканина профарбовується наскрізь і рівномірно. Такі тканини називаються гладко фарбованими. Таку тканину можна отримати при використанні пофарбованих волокон, тоді тканина має рівномірне забарвлення не тільки на поверхні, але і по товщині.

Друкування – це процес нанесення і закріплення фарбника на окремих ділянках матеріалу.

Друкування здійснюється різними способами:

1. Машинним

2. Сітчатим

3. Шаблонним

Тканини після попередньої обробки фарбування і друкування не мають товарного вигляду для кращого оформлення тканини і покращення їх естетичних властивостей необхідно заключна обробка. Спеціальні види обробок виконують для знищення або усунення недоліків, для надання їм важливих властивостей (водонепрникненість і др.)

 

Способи складання машин.

Складають машини за способом повної, неповної взаємозамінності та індувідуального підганяння. В основі вибору способу складання лежить точність виготовлення складових елементів машин: деталей, вузлів тощо.

1. За способом повної взаємозамінності. Упроцесі цїого способу складання використовують деталі, виготовлені з відповідною точністю, а тому вони не потребують додаткового оброблення перед з’єднанням у вузли. Такий спосіб складання застосовують у великосерйозному та масовому виробництві.

2. За способом неповної взаємозамінності. У процесі цього способу складання потрібної посадки з’єднання деталей або вузлів досягають попереднім підбиранням їх за розмірами. Якщо деталі чи вузли, призначені для складання, групують за розмірами, то такий спосіб складання називають складанням за способом групового підбирання. У разі індивідуального підбирання до розміру місця шукають відповідного розміру деталь.

3. За способом індивідуального підганяння. Складання полягає в тому, що для досягнення відповідної посадки деталі після виготовлення дооброблюють ручним способом для отримання певної форми, розмірів і шорсткості поверхні тощо. Такий спосіб складання застосовують в одиничному та малосерійному виробництві.

 

Друкована продукція.

Видання – твір друку, поліграфії, самостійно оформлений. Який пройшов редакцію – видавниче оброблення, має вихідні дані та призначений для передачі інформації, що міститься в ньому. Якщо видання не має вихідних даних, воно вважається анонімним. Видання належить до того чи іншого типу літератури. Види видань:

-за матеріальною конструкцією: книжки, журнали, аркушеве, газетне, плакат, буклет, карткове, комплексне

- за знаковою природою й інформацією: текстове, нотне, картографічне, книжково – видавниче

- за періодичністю: неперіодичне, періодичне, тривале

- за структурою: книга, брошура, збірник, одно- чи багатотомне видання, зібрання творів, вибрані праці, журнал, газети

- за цільовим призначенням і характером: інформаційно-офіційне, наукове. Науково-популярне, масово-політичне, навчальне, виробниче, довідкове, рекламне, інформаційне, літературно-художнє.

 

Інформаційні видання можна класифікувати:

- За способом розповсюдження: замовне, передплатне, мікровидання

- За поліграфічним використанням: мініатюрне, мікровидання

- Стосовно події: ювілейне. Меморіальне

Книга – неперіодичне видання, обсягом, не менше 48 сторінок.

Журнал – періодичне видання, що виходить щотижня, щомісяця, один раз на 2 місяці, один раз. Журнали поділяються на: політичні, літературні, наукові, галузеві, для жінок, чоловіків, молоді, дітей, ілюстровані і неілюстровані.

 

Товари побутової хімії.

До товарів побутової хімії відносять клеї, абразивні матеріали, засоби для прання і миття, засоби для чищення, лакофарбові товари, засоби по догляду за житлом, предметами побуту, садом і городом і ін.

Клеї - це полімери, чи сполуки на їх основі, що застосовуються для з'єднання різних матеріалів. В склад клею входять полімери (клейкі речовини),розчинники,наповнювачі. До функціональних власт клеїв відносять їх ключу здатність, термічну і хім стійкість,універсальність. Еластичні власт залежать від кольору,прозорості,упаковки. Надійність визначається довговічністю склеєних сполук, зберіганням клеїв та ін. Клеї поділ в залежності від різних ознак:

-За призначенням: виробничі (для з'єднань матеріалів) і побутові (для ремонту, склеювання)

-За походженням клейової речовини: синтетичні і штучні (з целюлози, білків і силікатів)

-По універсальності: одно цільові (склеювання паперу), напівуніверсальні і універсальні (склеювання різних матеріалів).

-По консистенції:тверді (у вигляді порошків) і рідкі (розчини,емульсії).

До абразивних тов відносять тов,виготовлені на основі абразивних матеріалів (зернистої будови, що застосовуються для шліфування і полірування других матеріалів, заточки інструментів). Є абразивні тов природні - наждак, пемза, корунд; штучні – електрокорунд, карборунд; синтетичний-алмаз та ін.

Засоби для прання та миття: А)Миючі засоби - це сполуки, основною складовою яких є миючі речовини. До них відносять господарське мило і синтетичні миючі засоби. Надійність миючих засобів характер-ся зберіганням їх складу, кольору, запаху. Естетичні власт визначаються однорідністю кольору і художнім оформленням упаковки. Б)Відбілюючи засоби викор для відновлення білизни тканин. Є у вигляді порошків, рідин і таблеток. В) Водопом'якшуючі засоби (кальцинована сода та ін.) застосовують для пом'якшення води, щоб зменшити розхід миючих засобів, збільшити їх ефективність. Засоби для прання і миття повинні мати миючу здатність,приємний запах,встановлений колір,однорідну консистенцію,добре розчинятися у воді.

Засоби для очищення. За призначенням їх ділять на засоби: для очищення керамічних виробів, емальованих поверхонь (ванн та ін.); для очищення посуду, виробів із металів; для чищення і миття скла; для чищення килимів, декоративних тканин; для видалення плям і чищення одягу та ін. Випускаються у вигляді порошків, паст, рідин, аерозолів, салфеток.

До лакофарбових тов відносять лакофарбові матеріали і інструменти для малярних робіт.Лакофарбові матеріали-це складові, які містять плівкоутворюючі речовини (синтетичні полімери,рослинні масла, клеї, силікати),пігменти (сухі фарби), наповнювачі (крейда,каолін), розчинники (скипидар,бензин),сикативи -прискорювачі висихання. Лакофарбові матеріали включають оліфи, лаки,фарби,емалі,шпаклівки і доп матеріали для обробки, які підвищують естетичні властивості.

До засобів по догляду за житлом і предметами домашнього побуту відносять засоби для чищення предметів домаш побуту; засоби догляду за підлогою, меблями; для знешкодження побутових комах; для боротьби з гризунами; дезінфікуючі засоби; для знешкодження неприємного запаху. + засоби догляду за садом і городом, мінеральні добрива, регулятори росту рослин, засоби хім захисту рослин, для боротьби з шкідниками рослин, засоби догляду за рослинами.

Маркування тов передбачає наявність інфо про найменування підприємства-виробника,місцезнаходження,тов. знак, назву виробу,місткість,№ партії,строк придатності,призначення,спосіб застосування,умови зберіг,попереджувальні написи, дату вигот. Дані розміщуються на етикетках або на упаковці. Тов побутової хімії зберігають при температурі не нижче 0°С и не вище 15°С.

 

Мінеральна сировина.

Промислові металеві руди – корисні копалини, які містять один або декілька металів. Із руд видобувають чорні метали(залізо, чавун, сталь) та кольорові (алюміній, мідь, золото). Вироби з чорних металів характеризуються високою міцністю на згинання, розтягнення. Недоліком металів являється те, що вони піддаються корозії(крім благородних металів).

Нерудна сировина – слугує джерелом отримання неметалів(сірка, фосфор), солей, буд.матеріалів, мін.добрив.

Найважливішими видами нерудної сировини є самородна сірка, в невеликих кількостях міститься в кам*яному вугіллі і нафті. Серед природних солей головне значення має поварена сіль та сода. До нерудної сировини відносять алмази.

За походженням нерудна сировина буває:

- Вивержена(граніт, базальт)

- Осадова(гіпс, вапно, крейда)

- Видозмінена, яка утворилася в результаті горіння вивержених або осадових порід(мрамор)

Всі горні породи можуть використовуватись самостійно у вигляді буд.матеріалів(глина,вапно), а також у вигляді сировини для вир-ва більшості буд.матеріалів(цегла,цемент, фаянс)

Пальна мінеральна сировина – паливо. Паливо – горючі органічні речовини, які являються джерелом теплової енергії і сировиною для хім.металургії.

За агрегатним станом паливо поділяється на:

-тверде(торф,деревина,вугілля)

-рідке(нафта)

-газоподібне(прир.газ)

 

61. Класифікація іграшок.

Іграшки для дітей ясельного віку (до 3 років). Для дітей раннього ясельного віку (до року) іграшка є предметом першої необхідності, за допомогою якої у них розвиваються зір, слух, сприйняття кольору, хапальні рухи. Дітям цього віку необхідні брязкальця, підвіски, кулі, які підвішують над ліжечком, гумові та пластмасові іграшки невеликого розміру. Іграшки повинні бути яскравими, легкими, простими за формою л-Дитина часто бере іграшку в рот, отже, вони повинні бути гігієнічними і безпечними.

Іграшки для дітей дошкільного віку (від 3 до 7 років). Найбільш складним вважається дошкільний період виховання дітей. Діти дошкільного віку проявляють особливий інтерес до навколишніх предметів і явищ, люблять фантазувати.

Діти у віці від 3 до 4 років багато часу проводять на повітрі і відрізняються великою рухливістю. У зв'язку з цим їм необхідні спортивні іграшки - триколісні велосипеди, обручі, м'ячі, каталки, санки Діти від 4 до 5 років грають переважно тими ж іграшками, що і молодші дошкільнята. Тільки зміст ігор ускладнюється. Велике значення набувають тематичні набори - групи іграшок, об'єднаних однією темою

Іграшки для дітей шкільного віку (від 7 до 17 років). Характер ігор для молодших школярів (7-9 років) визначається великою самостійністю дітей, прагненням все знати, все досліджувати. Вони люблять наслідувати, фантазувати. Ігри стають більш поглибленими, змістовними.

Іграшки розвиваючі початкові руху і сприйняття. Це найважливіша група іграшок, призначена для дітей ясельного віку (до 1 року). Вони сприяють розвитку органів чуття (зору, слуху, дотику), координації рухів, сприйняття кольору і форми. Перші рухи дитини значною мірою викликаються такими іграшками, як брязкальця, підвіски, кульки, кільця, залучають їх звучанням, формою, кольором.

Іграшки, що знайомлять дітей з навколишнім їх середовищем і природою. Це велика група сюжетно-образних іграшок, дуже різноманітних за змістом, що сприяють розширенню загального кругозору дітей, розвивають кмітливість, мова. До них відносяться іграшки, що знайомлять дітей з предметами домашнього вжитку (меблі, посуд, одяг), тваринним і рослинним світом, транспортом, з окремими професіями людей.

1)Іграшки, які фізичному розвитку дітей. Іграшки для рухливих і спортивних ігор дуже різноманітні і призначені для дітей різного віку. Вони сприяють зміцненню фізичних сил дитини, розвитку мускулатури, спритності і гнучкості всього тіла.

2)Спортивні іграшки призначені для дітей всіх вікових груп, але зроблять позитивний дію тільки в тому випадку, якщо підібрані з урахуванням віку та фізичного розвитку дитини.

Дидактичні іграшки. Призначені ці іграшки для дітей різного віку. Вони сприяють розумовому розвитку дітей, розширення їх загального кругозору. Педагогічна цінність дидактичних іграшок полягає в тому, що вони містять елемент навчання в процесі гри.

1)Настільні ігри широко застосовуються для закріплення знань, набутих дітьми в школі (зоологічне лото, ігри із запам'ятовування іноземних слів, «хімік-аматор", досліди з фізики і т. д.), а дітей молодшого віку при вмілому керівництві вони готують до занять у школі. Настільні ігри викликають інтерес до знань, повідомляють дітям інформацію з історії, літератури, географії, астрономії. Вони сприяють широкому розвитку дитячого кругозору і виховання художнього смаку.

Іграшки, що знайомлять дітей з елементами науки і техніки. Іграшки цієї групи цілком особливими, цікавими шляхами вводять дітей у світ техніки. Вони допомагають дітям знайомитися з пристроєм і конструкцією машин, механізмів і будівельних споруд, розібратися в принципах їх дій, виробляють навички самостійного конструювання.

Іграшки, що знайомлять дітей з трудовими процесами і прищеплюють початкові трудові навички. Видатний радянський педагог А.С. Макаренко писав, що «правильне радянське виховання неможливо собі уявити як виховання нетрудовое».

Іграшки, які художньому та музичному розвитку дітей. Розвиток художніх здібностей дітей є невід'ємною частиною їх естетичного виховання. У цю групу входять музичні та театральні іграшки, а також конструктивно-художні гри.

1)Музичні іграшки розвивають музичний слух, почуття ритму, привчають дітей любити музику, знайомлять з різними видами музичних інструментів.

2)Театральні іграшки (ляльковий театр, тіньовий театр, театральні ляльки) допомагають дітям відтворювати в грі різноманітні театральні постановки і невеликі забавні сценки з життя самих хлопців. Вони доставляють дітям багато радості та сміху, сприяють збагаченню мови, знайомлять з театром.

Іграшки-забави. Призначення цього виду іграшок - сприяти вихованню у дітей

почуття гумору, викликати сміх, виховати дитину веселим і життєрадісним. Як правило, це іграшки з веселою тематикою та оригінальною конструкцією; для більшої цікавості їх виготовляють з механізмами руху, наприклад співаючі птахи, заєць-барабанщик, перекидаються мавпочка і ін.

 

Класифікація фруктів.

В основу класифікації фруктів покладена їх будова і природно-кліматичні зони вирощування.

Насіннячкові плоди складаються зі шкірочки, м'якоті, насіннєвої камери і насіння. До плодів цієї групи відносять яблука, груші, айву, горобину, мушмулу, глід.

Кісточкові плоди складаються зі шкірочки, м'якоті і кісточки, в якій міститься насіння. До кісточкових плодів належать сливи, вишні, черешні, абрикоси, персики.

Ягоди поділяють на справжні — утворюються за рахунок зав'язі, складаються зі шкірочки, м'якоті, в якій розміщено насіння (є безнасіннєві ягоди), до яких відносять виноград, смородину, порічки, аґрус, журавлину, чорницю, брусницю; несправжні — складаються з розрослого плодоложа, на якому містяться сухі плодики-сім'янки, це суниці і полуниці; складні — складаються з окремих плодиків, що зрослися між собою — малина, ожина.

Тропічні плоди мають різну будову і об'єднані в групу за природно-кліматичною зоною вирощування: ананаси, банани, манго, фініки, папайя, авокадо, гуява, мангустан, лічжі, сапотіла, пасіфлора, карамбола, анони.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 161; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.226.94.217 (0.152 с.)