Орієнтовний перелік питань для підготовки до іспиту з дисципліни «Цивільне право України»

1. Поняття приватного права та його співвідношення з цивільним законодавством

2. Поняття цивільного права

3. Предмет цивільного права України

4. Метод цивільно-правового регулювання

5. Функції цивільного права

6. Принципи {загальні засади) цивільного права

7. Система цивільного права України

8. Джерела цивільного права України

9. Система цивільного законодавства

10. Дія цивільних законів у часі

11. Дія цивільних законів у просторі

12. Аналогія цивільного закону

13. Аналогія цивільного права

14. Загальна характеристика нового Цивільного кодексу України

15. Поняття цивільних правовідносин (цивільного правовіднощення)

16. Структура цивільного правовідношення

17. Держава як учасник цивільних правовідносин

18. Суб'єктивне цивільне право і суб'єктивний цивільний обов'язок

19. Види іщвільних правовідносин

20. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин

21. Класифікація юридичних фактів у цивільному праві України

22. Поняття фізичної особи та її юридичні властивості

23. Ознаки індивідуалізації фізичної особи в цивільному обороті

24. Поняття і принципи цивільної правоздатності фізичної особи

25. Поняття і зміст цивільної дієздатності фізичної особи

26. Види дієздатності фізичної особи за новим ЦК

27. Правоздатність фізичної особи у сфері підприємницької діяльності

28. Підстави обмеження фізичної особи в дієздатності

29. Юридичні наслідки обмеження фізичної особи в дієздатності

30. Підстави визнання фізичної особи недієздатною

31. Юридичні наслідки визнання фізичної особи недієздатною

32. Підстави визнання фізичної особи безвісно відсутньою

33. Юридичні наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою

34. Підстави оголошення фізичної особи померлою

35. Юридичні наслідки оголошення фізичної особи померлою

36. Акти цивільного стану та їх значення в цивільному праві

37. Особисті немайнові відносини як предмет цивільного права

38. Поняття особистих немайнових прав фізичної особи

39. Види особистих немайнових прав фізичної особи

40. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи

41. Особисті немайнові права, що забезпечують суспільне буття фізичної особи

42. Зміст та здійснення особистих немайнових прав

43. Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав

44. Відшкодування моральної шкоди

45. Захист права фізичної особи на гідність та честь

46. Поняття юридичної особи та і'ї ознаки

47. Теорії юридичної особи в цивілістичній науці

48. Засоби індивідуалізації юридичної особи

49. Немайнові права юридичної особи

50. Правоздатність юридичної особи

51. Дієздатність юридичної особи та порядок Гі реалізації

52. Органи юридичної особи

53. Види юридичних осіб

54. Види господарських товариств

55. Створення юридичної особи

56. Державна реєстрація юридичних осіб

57. Статутні документи юридичної особи

58. Філії юридичної особи

59. Представництва юридичної особи

60. Припинення юридичної особи

61. Поняття об'єктів цивільних прав

62. Види об'єктів цивільних прав

63. Нематеріальні блага як об'єкти цивільних прав

64. Майнові блага як об'єкти цивільних прав. Поняття речей та майна

65. Класифікація речей у цивільному праві

66. Нерухомі речі як об'єкти цивільних прав

67. Гроші та цінні папери як об'єкти цивільних прав

68. Дії та послуги як об'єкти цивільних прав

69. Поняття і умови здійснення суб'єктивних цивільних прав

70. Межі здійснення цивільних прав

71. Способи здійснення цивільних прав

72. Виконання цивільних обов'язків

73. Суб'єктивне цивільне право на захист

74. Поняття захисту цивільних прав

75. Способи захисту цивільних прав

76. Самозахист цивільних прав

77. Форми захисту цивільних прав

78. Зловживання цивільним правом та його наслідки

79. Поняття представництва та його суб'єкти

80. Підстави виникнення та види представництва

81. Повноваження представника та передоручення

82. Представництво без повноважень

83. Поняття і види довіреності

84. Вимоги до довіреностей

85. Поняття опіки та піклування

86. Повноваження опікунів та піклувальників

87. Припинення опіки та піклування

88. Поняття строків та термінів у цивільному праві України

89. Класифікація строків і термінів

90. Правила обчислення строків і термінів

91. Поняття та значення строку позовної давності

92. Вимоги, на які позовна давність не поширюється

93. Види строків позовної давності

94. Перебіг строку позовної давності

95. Зупинення строків позовної давності

96. Переривання строків позовної давності

97. Застосування строків позовної давності

98. Поняття правочину у цивільному праві України та його ознаки

99. Класифікація право чинів

100. Умовні правочини

101. Умови дійсності правочинів

102. Форма правочину

103. Правові наслідки недотримання форми правочину

104. Воля учасника правочину та її юридичне значення

105. Правочини з недоліками волі

106. Види недійсних правочинів

107. Правові наслідки недійсності правочину

108. Тлумачення правочину

109. Поняття цивільно-правової відповідальності

110. Підстави виникнення відповідальності в цивільному праві

111. Умови цивільно-правової відповідальності

112. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності

113. Види цивільно-правової відповідальності

114. Поняття та види цивільно-правових санкцій

115. Обсяг цивільно-правової відповідальності

116. Поняття та система речового права

117. Поняття права власності

118. Зміст суб'єктивного права власності

119. Здійснення права власності

120. Способи набуття права власності

121. Підстави припинення права власності

122. Ризик випадкового знищення майна

123. Форми і види права власності

124. Право довірчої власності

125. Право спільної власності

126. Поняття цивільно-правового захисту права власності

127. Система засобів захисту права власності в цивільному праві

128. Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація)

129. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння

130. Зобов'язально-правові способи захисту права власності

131. Поняття і види прав на чуже майно (речі)

132. Володіння як самостійний цивільно-правовий інститут

133. Право користування чужим майном (сервітут)

134. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)

135. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)

136. Поняття і об'єкти права інтелектуальної власності

137. Поняття авторських та суміжних прав

138. Особисті немайнові та майнові права автора

139. Поняття та об'єкти патентного права

140. Правова охорона засобів індивідуалізації товарів і послуг

141. Поняття та система зобов'язального права

142. Поняття зобов'язання та його ознаки

143. Елементи зобов'язань

144. Класифікація зобов'язань

145. Підстави виникнення зобов'язань

146. Сторони та множинність осіб у зобов'язанні

147. Поняття регресного зобов'язання

148. Зміна осіб у зобов'язанні

149. Припинення зобов'язання

150. Поняття забезпечення зобов'язань

151. Види способів забезпечення зобов'язань

152. Форма правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання

153. Загальні умови забезпечення виконання зобов'язання

154. Поняття та види неустойки

155. Поняття та умови застосування завдатку

156. Притримання як спосіб забезпечення зобов'язань

157. Порука та підстави її застосування

158. Поняття договору та його значення

159. Функції договору, як правового засобу регулювання відносин

160. Загальні положення про гарантію

161. Поняття та види застави

162. Класифікація цивільно-правових договорів

163. Зміст договору

164. Структура договору як правового документу

165. Форма договору

166. Стадії укладення договору (оферта, акцепт)

167. Врегулювання переддоговірних спорів

168. Зміна та розірвання договору

169. Поняття та система недоговірних зобов'язань в цивільному праві

170. Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди

171. Зобов'язання, що виникають зі створення загрози (життю, здоров'ю, майну)

172. Зобов'язання з безпідставного придбання або збереження майна

173. Поняття та система деліктних зобов'язань

174. Загальні умови виникнення зобов'язання із заподіяння шкоди (деліктних зобов'язань)

175. Зобов'язання по відшкодуванню моральної шкоди

176. Особливості відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки

177. Зобов'язання по відшкодуванню шкоди, завданої життю та здоров'ю

178. Зобов'язання по відшкодуванню шкоди, завданої особами, котрі не мають повної дієздатності

179. Поняття та система спадкового права України

180. Основні поняття спадкового права

181. Суб'єкти спадкових відносин Усунення від права на спадкування

182. Час та місце відкриття спадщини

183. Поняття та склад спадщини

184. Спадкування за заповітом:

185. Поняття та вимоги до заповіту

186. Види заповітів

187. Скасування та зміна заповіту

188. Зміст заповіту

189. Право на обов'язкову частку у спадщині (привілейовані спадкоємці)

190. Спадкування за законом:

191. Умови та черговість спадкування за законом

192. Черги спадкоємців за законом

193. Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія

194. Порядок прийняття спадщини

195. Відмова від спадщини

196. Оформлення права на спадщину

197. Відумерлість спадщини

198. Частки спадкоємців у спадщині

199. Охорона спадкового майна та управління спадщиною

200. Виконання заповіту

201. Спадковий договір

202. Поняття договору купівлі-продажу

203. Види договорів купівлі-продажу

204. Елементи договірного зобов'язання купівлі-продажу

205. Форма договору купівлі-продажу

206. Права та обов'язки продавця

207. Права та обов'язки покупця

208. Правові наслідки порушення договору купівлі-продажу

209. Право покупця, який придбав товар неналежної якості

210. Захист прав споживачів в Україні

211. Поняття договору міни та його видова характеристика

212. Елементи договірного зобов'язання міни

213. Предмет договору міни

214. Форма договору міни

215. Права та обов'язки покупця та продавця за договором міни

216. відповідальність за порушення зобов'язання з договору міни

217. Поняття договору поставки та його видова характеристика

218. Сторони та суб'єкти поставки

219. Предмет поставки

220. Форма договору поставки

221. Порядок реалізації договору поставки

222. Права та обов'язки постачальника

223. Права та обов 'язки покупця

224. Наслідки порушення договору поставки

225. Поняття договору дарування та його видова характеристика

226. Сторони договору дарування

227. Предмет договору дарування

228. Форма договору дарування

229. Права та обов'язки сторін у договорі дарування

230. Поняття договору ренти та його видова характеристика

231. Поняття та особливості ренти

232. Елементи договірного зобов'язання ренти

233. Права та обов'язки одержувача ренти

234. Права та обов 'язки платника ренти

235. Ризик випадкового знищення чи пошкодження майна в договорі ренти

236. Поняття договору довічного утримання та його видова характеристика

237. Елементи договірного зобов'язання довічного утримання

238. Права та обов язки відчужувача

239. Права та обов язки набувача

240. Поняття договору найму та його видова характеристика

241. Види договорів найму

242. Елементи договірного зобов'язання найму

243. Строки в договорі найму

244. Права та обов'язки наймача

245. Права та обов'язки наймодавця

246. Порядок укладення договору піднайму

247. Юридична доля поліпшень майна, шо зроблені наймачем

248. Припинення договору найму

249. Поняття договору підряду та його видова характеристика

250. Види договорів підряду

251. Елементи договірного зобов'язання підряду

252. Ціна та кошторис у договорі підряду

253. Права та обов'язки підрядника

254. Права та обов'язки замовника

255. Якість роботи в договорі підряду

256. Ризики та строки позовної давності в договорах підряду

257. Поняття та види договорів з надання послуг

258. Загальні положення про договір з надання послуг

259. Поня гтя та основні елементи договору доручення

260. Права та обов'язки повіреного та довірителя

261. Припинення договору доручення та його юридичні наслідки

262. Понятгя та елементи договору комісії

263. Права та обов'язки комітента 1 комісіонера

264. Агентський договір

265. Понятіятавиди транспортних договорів

266. Загальні положення про договір перевезення

267. Договір перевезення вантажу

268. Договір перевезення пасажира

269. Договір чартеру (фрахтування)

270. Договір транспортного експедирування

271. Поняття кредитно-розрахункових правовідносин та види розрахунків

272. Форми безготівкових розрахунків

273. Поняття договору позики

274. Елементи договірного зобов'язання позики

275. Форма договору позики

276. Права та обов'язки сторін в договорі позики

277. Поняття та сторони договору банківського вкладу

278. Предмет договору банківського вкладу

279. Форма договору банківського вкладу

280. Види банківських вкладів

281. Ощадна книжка

282. Поняття та сторони договору банківського рахунка

283. Предмет договору банківського рахунка

284. Укладення договору банківського рахунка

285. Списання грошових коштів з рахунка

286. Розірвання договору банківського рахунка

287. Договір банківського кредитування

288. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності

289. Ліцензійний договір; поняття, суб'єкти, предмет

290. Строки ліцензійних договорів

291. Договори про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності

292. Договори про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності

293. Договір комерційної концесії

294. Поняття та види спільної діяльності

295. Поняття договору про спільну діяльність

296. Форма та умови договору про спільну діяльність

297. Договір простого товариства

298. Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства

299. Ведення спільних справ учасників договору простого товариства

300. Відповідальність учасників договору простого товариства за спільними зобов'язаннями

Законодавство для усіх тем:

Конституція України, прийнята ВР України на 5 сесії від 28.06.1996р// ВВР,- 1996.- №30.

Цивільний кодекс України, прийнятий 16.01.2003р. // ОВУ, 2003. - №11.

Господарський кодекс України, прийнятий 16.01.2003р. // ОВУ, 2003. -№ 12.

Цивільний процесуальний кодекс України, прийнятий 18.03.2004р.//ОВУ, 2004.- №16.

Сімейний кодекс України, прийнятий 10.01.2002р. // ВВР, 2002. №21-22.

Закон України «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів» від 29.11.2001р. // ВВР, 2002.- №10.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.2002р. у редакції Закону України від 30.06.1999р.// ВВР, 1999.- №42-43.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р.// ВВР, 2000.- №5-6.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р. // ВВР, 2004. - №30.

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003р. // ВВР, 2003. - №38.

Закон України «Про іпотеку» від 05.06.2003р. // ВВР, 2003.- №38.

Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19.06.2003р. // ВВР, 2004.- №1.

Закон України «Про нотаріат» від 02.09.1993р. (зі змінами і доповненнями 2009р.) // ВВР, 1993. - №39.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. // ВВР, 2001. - №47.

Закон України «Про заставу» від 02.10.1992р. // ВВР, 1992. -№ 47.

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996р. // ВВР, 1996.- №36.

Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Першого протоколу та протоколів № 2, 4,7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997р. // ВВР, 1997. - №40.

Закон України «Про третейські суди» від 11.05.2004р. // ОВУ, 2004.- №23.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996 – ХІV.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003р. № 755-ІV.

Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р. № 2235-ХІІ.

Закон України «Про акціонерні товариства» який набрав чинності з 3 квітня 2009 року.

Закон України «Про оренду землі» в редакції від 02.10.2003р. №1211- ІV.

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в редакції від 01.06.2000р. №1771-ІІІ.

Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001р. №2346-ІІІ.

 

Юридичний словник:

Автор - фізична особа, творчою працею якої створено твір.

Аналогія закону - застосування до неврегульованих відносин норм, які регулюють подібні правовідносини.

Аналогія права - заповнення прогалин у законодавстві на підставі загального змісту законів.

Відокремлене майно - це частина державного майна, яке не закріплене за окремими юридичними особами.

Віндикаційний позов - це позов про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відчуження майна - це передача майнових прав та обов'язків іншій особі.

Виключне право – майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, па використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого законом.

Виконавець - актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює, чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів.

Володіння - це закріплення матеріальних благ за конкретними, власниками, індивідами чи колективами, фактичне утримання речі в сфері господарювання цих

Винахід - результат творчої діяльності людини в будь-якій галузі технології, який має винахідницький рівень та придатний для промислового використання.

Виробник фонограм - фізична чи юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків.

Витрати на розкіш - покращення речі, які не є необхідними з точки зору звичайного її використання.

Географічне зазначення походження товару - назва географічного місця, яка вживається як позначення у назві товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора.

Господарське товариство - це юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Двустороння реституція - повернення сторін у первинне становище, тобто настає обов'язок для сторін повернути один одному усе виконане по недійсному правочину.

Деліктоздатність - можливість нести самостійну майнову відповідальність.

Добросовісний набувач - це набувач, який не знав та не повинен був знати про незаконність свого володіння.

Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для пред'явлення перед третіми особами.

Емфітевзис - це довгострокове, відчужуване і таке, що переходить у спадщину право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Здійснення цивільного права – це використання тих можливостей, які закріплені законом чи договором за власником цивільного права.

Знаки для товарів та послуг — це зареєстровані у встановленому порядку позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.

Ідеальна частка — це частка в праві на річ.

Інститут цивільного права – це сукупність норм, які регулюють певні групи цивільних правовідносин.

Інформація, яка порушує особисті немайнові права - це інформація, яка або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або якимось іншим чином перешкоджає особі у повному і своєчасному здійсненні свого особистого немайнового права.

Ім'я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по батькові автора, ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо.

Комерційна таємниця - це інформація, яка має дійсну або потенційну комерційну цінність в силу її невідомості третім особам, до якої нема вільного доступу на законних підставах і відношенню до якої володілець інформації вживає заходи щодо її конфіденційності.

Корисна модель - конструктивне виконання пристрою.

Межі здійснення цивільних прав - встановлені законом межі діяльності суб'єктів правовідносин по реалізації можливостей, які складають його зміст.

Метод цивільного права - це сукупність прийомів та способів виливу на учасників відносин, які входять до сфери дії цивільного права.

Наукове відкриття - це встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, особливостей та явищ матеріального світу, які вносять істотні зміни до рівня наукового пізнання.

Негаторний позов - це позов про усунення перешкод, які заважають нормальному здійсненню правомочностей користування та розпорядження майном.

Недобросовісний набувач - це набувач, який знав або повинен був знати про незаконність свого володіння.

Необхідні витрати - витрати, без яких стан речі суттєво б погіршився, внаслідок чого вона не могла б бути використана за прямим призначенням.

Неправдива інформація - інформація, яка не відповідає дійсності чи викладена неправдиво.

Норма цивільною права - це правило поведінки приватних осіб у сфері цивільного обороту, встановлене їх угодою, актом законодавства або яке виходить з положень звичаєвою права.

Об'єкт права власності - індивідуально визначена річ та їх сукупність.

Патент - це техніко-юридичний документ, який засвідчує визнання заявленого винаходу (корисної моделі), авторство на них та пріоритет власності на вказані об'єкти та виключне право на їх використання.

Патентоздатність - це сукупність властивостей технічного рішення, без наявності яких винахід (корисна модель або промисловий зразок) не може бути визнаний як такий.

Приватне право - сукупність правил та норм, які стосуються визначення статусу та захисту інтересів окремих осіб, які не єфігурантами держави, не знаходиться у відносинах влади-підпорядкування один одному, рівноправно та вільно встановлюють собі права та обов'язки у відносинах, які виникають з їх ініціативи.

Підгалузь цивільного права - це сукупність інститутів та окремих норм, які регулюють цілісну групу відносин у сфері цивільного обороту.

Плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не е автором цього твору.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Покращення - це такі витрати на майно, які, з одного боку, не продиктовані необхідністю його збереження, але з іншого - носять обґрунтований характер, оскільки покращують експлуатаційні властивості речі.

Поширення інформації - доведення її до відома третьої особи будь-яким способами за умови здатності сприйняття останньою її змісту.

Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Право на відповідь - це право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права.

Право власності як правовий інститут - сукупність правових норм, які регулю­ють відносини по володінню, користуванню та розпорядженню певним майном.

Право інтелектуальної власності — це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право спільної власності - це право двох чи більше осіб на один і той же об'єкт.

Право на спростування - право вимагати від особи, яка порушила особисте немайнове право фізичних осіб шляхом поширення недостовірної інформації, визнання цієї інформації неправдивою у формі, яка є ідентичною чи адекватною до форми поширення неправдивої інформації.

Предмет цивільного права України – особисті немайнові та майнові підносний.

Представництво - це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Представництво - це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, які вона представляє.

Промисловий зразок - це нове конструктивне рішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд та придатне для здійснення промисловим способом.

Промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання, який визначає його зовнішній вигляд та застосовується для відтворення промисловим способом.

Раціоналізаторська пропозиція - це пропозиція, яка є новою та корисною для підприємства, якому вона подана, та яка передбачає створення чи зміну конструкції виробів, технології виробництва, техніки чи складу матеріалів.

Реальна частка - це право на частину речі.

Сервітут - це право обмеженого користування чужою річчю чи майном.

Сорт рослин — це штучно відібрана сукупність рослин в межах одного й того ж таксону з властивими їм біологічними ознаками, які характеризують їх спадковість, що має хоча б одну відмінність від відомих сукупностей рослин того ж ботанічного таксону та може вважатися єдиною з точки зору придатності для відтворення сорту.

Спільне майно подружжя - це майно, набуте подружжям за період шлюбу.

Спільна сумісна власність - це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Спільна часткова власність - це власність двох і більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Строк - певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Суб'єктивне цивільне право - це визначена законом міра можливої поведінки управомоченої особи.

Суб'єктивний цивільний обов'язок - це міра необхідної поведінки зобов'язаної особи для задоволення інтересів уповноваженої особи.

Суперфіций - це тривале, відчужуване і таке, що переходить у спадщину, право користування чужою земельною ділянкою для забудови.

Творчість - це цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю.

Тестаментоздатність — можливість складати заповіти, приймати спадщину та відмовлятися від неї.

Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Титульний володілець - володілець, який володіє майном на законних підставах (титулу).

Товариство - це організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.

Торговельна марка - будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.

Трансдіездатність - здатність обирати собі представника та самому виступати в якості представника третіх осіб.

Угодоздатність — здатність самостійно укладати угоди, тобто здійснювати правомірні дії, спрямовані на настання, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Узус - право на коригування чужим майном без отримання прибутку.

Узуфрукт - право на користування чужим майном і отриманням прибутку.

Установа - це організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Філія - це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Цивільне право - це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють на засадах диспозитивності, юридичної рівності та ініціативи сторін особисті немайнові та майнові відносини заучастю громадян, організацій та інших соціальних утворень, які пес фігурантами держави, з метою задоволення матеріальних та духовних потреб цих осіб та захисту їх Інтересів.

Цивільні правовідносини - це майнові та особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права.

Цивільна правоздатність - це здатність фізичних осіб мати цивільні права та цивільні обов'язки.

Цивільна дієздатність — це здатність фізичної особи своїми діями набувати цивільні права та створювати для себе цивільні обов'язки.

Шкода - це дії, які здійснюються при реалізації права, але виключно з наміром заподіяти шкоду іншій особі.

Юридичні факти в цивільному праві — це факти реального життя, з якими норми цивільного права пов'язують настання, зміну чи припинення суб'єктивних цивільних прав та обов'язків.

Юридичний склад — система юридичних фактів, пов'язаних між собою так, що правові наслідки настають лише при наявності всіх елементів цього складу.

Юридичний стан - складні юридичні факти, які характеризуються відносною стабільністю та тривалістю періоду існування, протягом якого вони можуть неодноразово викликати настання юридичних наслідків.

Юридична особа — це організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

 

 

В "Методиці активізації пронесу навчання" слід представити навчальні технології, що застосовуються для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни (проблемні лекції, міні-лекції, робота в малих групах, семінари-дискусії, мозкові атаки, кейси, презентації, рольові ігри, дидактичні ігри, банки візуального супроводження навчального процесу тощо).

Проблемні лекції — направлені на розвиток логічного мислення студентів і характеризуються тим, що коло питань теми обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздачею студентам під час лекції друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. При читанні лекцій студентам даються питання для самостійного розмірковування, проте лектор сам відповідає на них. не чекаючи відповідей студентів. Система питань в ході лекції відіграє активізуючи роль, заставляє студентів сконцентруватися і почати активно мислити в пошуках правильної відповіді.

Міні-лекції — передбачають виклад навчального матеріалу закоротким проміжок часу й характеризуються значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Міні-лекції проводяться, як правило, проводяться як частина заняття-дослідження.

Робота в малих групах — використовується з метою активізації роботи студентів при проведенні семінарських і практичних занять. Це так звані групи психологічного комфорту, де кожен учасник відіграє свою особливу роль і певними своїми якостями доповнює інших.. Використання цієї технології дає змогу структурувати практично-семінарські заняття за формою і змістом, створює можливості для участі кожного студента в роботі за темою заняття, забезпечує формування особистісних якостей та досвіду соціального спілкування.

Семінари-дискусії — передбачають обмін думками і поглядами учасників з приводу даної темп, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх. вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

Мозкові атаки — це метод розв'язання невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть його полягає в тому, щоб висловити якнайбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити і здійснити їх селекцію.

Кейс-метод (метод аналізу конкретних ситуацій) — дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу..

Презентації — виступи перед аудиторією — використовуються для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуальних завдань, Інструктажу, демонстрації нових товарів та послуг.

Рольові ігри (інсценізації) — форма активізації студентів, за якої вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій.

Дидактичні ігри — метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками, який реалізується через самостійне вирішення студентами поставленої проблеми за умови недостатності необхідних знань, коли він змушений самостійно опановувати новий зміст або шукати нові зв'язки вуже засвоєномуматеріалі.

Банки візуального супроводження — сприяють активізації творчого сприйняття змісту дисциплінза допомогою наочності.

 

 

[1] Індивідуально-консультативна робота викладача зі студентами