Объём и структура курсовой работы

Объем работы должен составлять 30-40 страниц компьютерного текста.

Структура работы должна включать: титульный лист – 1 стр., содержание – 1 стр., введение – 2 стр., первый раздел – до 8-10 стр., второй раздел – 10-14 стр., третий раздел – 10-12 стр., заключение (выводы, предложения) – 2 стр., список использованных источников 40-50 наименований, приложения (при необходимости).

6. Требования к оформлению курсовой работы

Курсовая работа оформляется с учетом следующих требований: бумага используется формата А-4 (210х297 мм), материал излагается на одной стороне листа; поля, оставляемые чистыми от текста, имеют размер слева 30 мм, справа 15 мм, внизу 20 мм, сверху 20 мм.

Кожну структурну частину роботи, а саме, зміст, вступ, розділи, висновки та пропозиції, список використаних джерел та додатки треба починати з нової сторінки. А наступні підрозділи роботи – одразу після закінчення попереднього.

Розділи, підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту роботи. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ” арабськими цифрами без крапки, наприклад, “РОЗДІЛ 1”, “РОЗДІЛ 2”, “РОЗДІЛ 3”- розміщують посередині рядка симетрично до тексту. Потім з нового рядка друкують заголовок розділу роботи.

Приклад.

РОЗДІЛ 1

Теоретико-методичні засади дослідження механізму функціонування міжнародного ринку послуг

 

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, при цьому номер підрозділу включає номер розділу та порядковий номер підрозділу, відокремлені крапкою. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, 1.1., 1.2., після чого у тому ж рядку слід навести заголовок підрозділу роботи.

Приклад.

1.1. Механізм функціонування міжнародного ринку послуг

 

 

Крапку в кінці заголовків розділів та підрозділів не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Усі заголовки розділів та підрозділів слід розміщувати посередині рядків.

Відстань між заголовком розділів та заголовком підрозділів повинна дорівнювати 3 інтервалам, відстань між заголовком підрозділу та текстом – 2 інтервалам.

Нумерация страниц начинается с титульного листа, однако на листах номера проставляются начиная с 3-й страницы, т.е. с первой страницы введения. Номер страницы ставится справа в верхней части листа, без черточек и точки.

Цифровой материал следует оформлять в виде таблиц. Количество таблиц и иллюстраций определяется содержанием работы и должно быть достаточным для того, чтобы придать тексту ясность и конкретность.

Кожна таблиця у роботі повинна мати тематичний заголовок, що стисло відображає її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею симетрично до тексту та починати друкувати з великої літери жирним шрифтом, а саме слово “Таблиця” зазначають ліворуч над тематичним заголовком та друкують з великої літери курсивом.

Для позначення таблиць у КР, за винятком таблиць, які винесено у додатки, слід використовувати арабські цифри та наскрізну нумерацію у межах кожного розділу роботи. Тому номер таблиці повинен складатися з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, “Таблиця 2.2”, тобто друга таблиця другого розділу роботи. Якщо у тексті роботи є тільки одна таблиця, наприклад у першому розділі роботи, то її позначають “Таблиця 1.1”, якщо у другому розділі – “Таблиця 2.1” тощо.

Приклад побудови таблиці у КР.

 

Таблиця 1.1

Заголовки граф

Назва таблиці

Шапка (головка) таблиці

		Підзаго-ловки граф

 

 

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті роботи. На всі таблиці обов’язково мають бути посилання в тексті роботи, які складаються зі скороченого слова “таблиця” із зазначенням її номера та оформлюються у круглі дужки, наприклад, “(табл. 1.2)” – друга таблиця першого розділу. При повторних посиланнях на розміщену вище таблицю вказують: “(див. табл. 1.2)”. Не доцільно оформлювати посилання на таблицю окремим самостійним реченням, в якому повторюється те, що міститься у її тематичному заголовку чи у пояснювальних даних до неї.

Все иллюстрации (кроме таблиц) обозначают словом "Рис." и нумеруют последовательно арабскими цифрами в границах раздела. Например, "Рис. 2.2. Динамика внешней торговли товарами". Наименование рисунков размещают под иллюстрацией. Рисунки, схемы озаглавливаются и нумеруются сразу после их оформления в тексте курсовой работы так же, как, и таблицы. Формулы, приводимые в работе, также нумеруются. Порядковый номер ставится в квадратных скобках справа от формулы и включает номер раздела и порядковый номер формулы, разделенных точкой.

При написанні роботи студент в обов’язковому порядку повинен давати посилання на джерела літератури, положення, ідеї, цифровий матеріал та основні висновки з яких вивчались та використовувались студентом при написанні роботи. Такі посилання на джерела літератури, включені до списку використаних джерел КР є атрибутом наукової етики, дають змогу перевірити достовірність відомостей про цитування розміщеного в згаданих джерелах інформації матеріалу, запобігають проявам компіляції та плагіату, що є недопустимим при написанні КР. Без посилань на використані джерела та цитування можна приводити написаний самостійно текст, складений чи отриманий ним самостійно цифровий та графічний матеріал, що є результатом його науково-дослідної та творчо-пошукової діяльності.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових наукових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в магістерській дипломній роботі. Посилання на джерела необхідно наводити одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідна сторінка джерела, наприклад, [16, с. 135], що означає посилання на джерело під номером 4, сторінку 35.

На міжнародному рівні економічну інтеграцію можна визначити як якісно новий стан розвитку і форму прояву інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування, переплетення всіх структур національних господарств [16, с.135].

Відповідний опис у списку використаних джерел:

16. Коростишевська Е. М. Наукова інтеграція: політико-економічний аспект / Е. М. Коростишевська. – СПб.: Наука, 1998. – 416 с.

За необхідності наведення у роботі посилання на декілька джерел, вони оформлюються у квадратних дужках і відокремлюються пунктуаційним знаком – крапкою з комою, наприклад, [249; 203; 77; 196; 245], або комою, наприклад, [249], [203], [77], [196], [245].

Аналіз останніх досліджень і публікацій українських і російських учених-економістів свідчить про те, що однозначного визначення конкурентоспроможності не сформовано. Деякі автори ([249], [203], [77], [196], [245]) дотримуються маркетингового трактування, основаного на „перевазі об’єкту над аналогічними, що визначається ринком [8, с. 82-83]”.

Посилання матеріали декількох літературних джерел, які у списку використаних джерел літератури розміщені один за одним за порядковими номерами, можна оформити таким чином:

Серед інших науковців проблеми, тенденції та перспективи розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону окреслила науковець Бережна І.В. [13-17].

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точного відтворення цитованого тексту, оскільки будь-яке його скорочення змінити смислове навантаження, закладене його автором. Тому при цитуванні слід дотримуватись таких загальних правил:

а) тест цитати починається і закінчується лапками, наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання, знаків пунктуації;

б) кожна цитата повинна супроводжуватись посиланням на джерело, яке оформлюють у квадратних дужках з обов’язковим зазначенням сторінок джерела цитування;

в) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення і перекручень авторського тексту, закладених ним думок. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками, які ставлять у будь-якому місці цитати;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) слід бути точним у викладенні думок при передачі суті положень авторського тексту, коректним щодо оцінювання його результатів. Слід також наводити посилання на відповідні джерело.

Приклад.

Так, під глобалізованим регіоном слід розуміти „економічну територію, що здійснює регулярні господарські зв’язки із зарубіжжям, як самостійний геоекономічний суб’єкт, які стають суттєвим чинником її соціально-економічного розвитку [253, с. 54]”.

При використанні студентами науково-практичної, аналітичної та статистичної інформації з джерел мережі Інтернет посилання в тексті роботи наводяться за викладеними вище загальними правилами. У списку використаних джерел літератури КР може бути використана інформація лише з офіційних джерел (тобто з офіційних сайтів установ та організацій).

Приложения. Каждое приложение начинают с новой страницы, дают ему тематический заголовок, а выше его, в правом углу, указывают слово «Приложение» и арабскими цифрами порядковый номер: приложение А, приложение Б и т. д. (пишут с прописной буквы). Ссылки на приложения в тексте курсовой работы оформляют аналогично ссылкам на таблицы и рисунки, например: (прил. А).

Сокращения и условные обозначения. Сокращения слов в заголовках разделов, подразделов, таблиц, приложений и в и подписях под рисунками не допускается, а в тексте оно возможно лишь в тех случаях, когда установлено соответствующим стандартом или правилом русской орфографии и пунктуации, например: и так далее — и т. д.; год (годы) г. (гг.); тысячи, миллионы, миллиарды – тыс., млн. и млрд. Могут применяться также узкоспециализированные сокращения. При этом необходимо один раз детально расшифровать их в скобках после первого упоминания, а в последующем эту расшифровку не повторять.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, причому українсько- та російськомовні джерела слід розміщувати одним бібліографічним описом, а іншомовні джерела та електронні джерела – під даним описом іншими окремими бібліографічними описами (найпоширеніший спосіб); у порядку появи посилань у тексті (найзручніший для користування магістрантів при написанні роботи спосіб); у хронологічному порядку.

Рекомендовані літературні джерела:

1) Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, Кодекси України;

2) інструкції та нормативні акти міністерств і відомств;

3) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами;

4) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами (при чому їхня кількість повинна складати не менше, ніж 20% від загальної кількості літературних джерел, включених до списку використаних джерел);

5) наукова, аналітична, статистична інформація, що розміщена в мережі Internet (наприклад, www.zakon.rada.gov.ua, www.ukrstat.gov.ua та ін.).

Приклади запису джерел літератури та відповідні пояснення подано нижче (табл. 1.).

Найменування місця видання слід писати повністю, при цьому допускаються загальноприйняті скорочення, наприклад, К. – Київ, Х. – Харків і т.д. Видавництво слід вказувати так, як воно надруковано на титульному аркуші джерела, рік випуску – тільки арабськими цифрами, без дописування слова „рік”, сторінки – тільки арабськими цифрами у такому порядку:

− для книги (монографії, навчального посібника) вказується загальна кількість сторінок, наприклад, 345 с.

− для періодичних продовжуваних видань, частини книги вказується кількість сторінок, на яких викладено статтю, наприклад, С. 65-67.

 

Таблиця 1

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у магістерській роботі

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Книги (монографії, підручники, навчальні посібники)
Один автор	1. Чужиков В. Глобальна регіоналістика: історія та сучасна методологія: монографія / Віктор Чужиков. – К.: КНЕУ, 2008. – 272 с. 2. Жук М. В. Регіональні економіка: підруч. / М. В. Жук. – К.: ВЦ „Академія”, 2008. – 416 с. 3. Семенов В. Ф. Регіональна економіка: навч. посіб. / В. Ф. Семенов. – К.: „МП Леся”, 2008. – 596 с.
Два автори	1. Макконнелл К. Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика: пер. с англ. 11-го изд. / К. Р. Макконнелл, С. Л. Брю. – К.: ХаГар, 2000. – 785 с. 2. Кизим Н. А. Концентрация экономики и конкурентоспособность стран мира: монография / Н. А. Кизим, В. М. Горбатов. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2005. – 216 с.
Три автори	1. Береснева М. А. Курортный Крым глазами отдыхающих: материалы исследований / Береснева М. А., Клевцова Ю. С., Семаева О. А. – Симферополь: Крымский архив, 2002. – 52 с. 2. Данильчук В. Ф. Методология оценки рекреационных территорий: монография / Данильчук В. Ф., Алейникова Г. М., Бовсуновская А. Я. – Донецк: ДИТБ, 2003. – 197 с.
Чотири автори	1. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [Вітвицький В. В., Кислячнко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. – К.: НДІ „Украгропромпродуктивність”, 2006. – 106 с. – (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи). 2. Механізація переробної галузі агропромислового комплексу: [підруч. для учнів проф..-техн. навч. закл.] / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Ю. П. Рогач, М. М. Сердюк. – К.: Вища освіта, 206. – 478 с. – (ПТО: Професійно-технічна освіта).
П’ять і більше авторів, колектив авторів	1. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: підруч. / [Ковалевський В. В., Михайлюк О. Л., Семенов В. Ф.та ін.]; за ред. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. – [8-ме вид.]. – К.: Знання, 2006. – 350 с.
	2. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку: монографія / [Варналій З. С., Мокій А. І., Новікова О. Ф. та ін.]; за ред. З. С. Варналія. – К.: Знання України, 2005. – 498 с.
Без автора	1. Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря / [авт. тексту В. Колос]. – К.: Грані-Т, 2007. – 119 с. – (Грані світу).
Періодичні продовжуванні видання, частина книги
Один автор	1. Петрова Г. Є. Конкурентоспроможність країни як фактор національної економічної безпеки / Г. Є. Петрова // Держава та регіони. – 2008. – № 3. – С. 178-181. – (Серія: Економіка та підприємництво). 2. Гончарова Н. П. Концептуальные параметры конкурентоспособности национальной экономики / Н. П. Гончарова // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 8 (62). – С. 43-54. 3. Вельгош Н. З. Механизмы повышения конкурентоспособности региона в стратегии развития курортно-рекреационной сферы Крыма / Н. З. Вельгош // Методические аспекты формирования стратегии меж-дународной экономической деятельности в регионе: монография / [И. Н. Буценко, Н. З. Вельгош, А. С. Горда и др.]; под ред. проф. Ф. В. Зиновьева и В. Е. Реутова. – Симферополь: ТОВ „ДіАйПі”. – С. 117-124. 5. Чорний Д. М. Міське самоврядування: тягарі проблем. Принади цивілізації / Д. М. Чорний // По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України: (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / Д. М. Чорний. – Х., 2007. – Розд. 3. – С. 137–202.
Два автори	1. Внукова Н. М. Базова методика оцінки економічного ризику підприємств / Н. М. Внукова, В. А. Смоляк // Фінанси України. – 2002. – № 10. – С. 15-21. 2. Андреева Е. Морское побережье постсоветской России: потенциал эффективного социально-экономического использования и пути его реализации / Е. Андреева, В. Соколов // Российский экономический журнал. – 2005. – № 5-6. – С. 23-40.
Три автори	1. Захарченко В. І. Моделювання розвитку інноваційного виробництва / Захарченко В. І., Меркулов Н. Н., Саровська І. І. // Культура народов Причерноморья. – 2006. - №78. – С. 28-30.
Чотири, п’ять і більше, без автора	См. приклади оформлення книг з урахування правил оформлення періодичних видань
Матеріали конференцій, з’їздів
Один автор	1. Вельгош Н. З. Межрегиональная конкуренция на рынке курортно-рекреационных услуг: материалы Междунар. науч.-практ. конф. ученых и специалистов [«Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие»], (Симферополь, 25-26 апреля, 2007 г.) / Академия эконом. наук Украины, М-во экономики АРК [и др.]. – Симферополь: Крым. эконом. ин-т ГВУЗ «КНЭУ им. В. Гетьмана», 2007. – С. 40-42. 2. Вельгош Н. З. Порівняльний аналіз конкурентоспроможності курортно-туристичного продукту АР Крим: міжнародний аспект: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [„Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні”], (Жовті Води, 10-11 листоп. 2005 р.) / Гол. упр-ня освіти і науки Дніпропетр. обл. держ. адм-ції, Дніпропетр. держ. ун-т [та ін.]. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т. 2. – 2005. – С. 10-15.
Два, три, чотири, п’ять і більше авторів	См. приклади оформлення книг з урахування правил оформлення матеріалів конференцій
Дисертації, автореферати дисертацій
Дисертація	1. Гудзь П. В. Механізм розвитку курортно-рекреаційних територій в сучасних умовах: дис.... д-ра екон. наук: 08.10.01 / Гудзь Петро Васильович. – Донецьк, 2003. – 450 c. 2. Сива Т. В. Формування конкурентних відносин у трансформаційній економіці України: дис.... канд. екон. наук: 08.01.01 / Сива Тетяна Василівна. – Львів, 2005. – 212 с.
Автореферат дисертації	1. Павловська О. Д. Конкурентоспроможність національних економік в умовах інвестиційної глобалізації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01. „Світове господарство і міжнародні економічні відносини” / О. Д. Павловська. – Київ, 2004 – 26 с. 2. Москвіна А. О. Національні конкурентні переваги та особливості їх реалізації в транзитивній економіці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.01.01 „Економічна теорія” / А.О. Москвіна. – Харків, 2004. – 20 с. 3. Чужиков В. І. Регіональний розвиток у європейському спільному економічному просторі (динамізація та структурні зміни): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.10.01 „Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка” / В.І. Чужиков. – К., 2003. – 33 с. 4. Бейдик О. О. Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра геогр. наук: спец. 11.00.02. „Економічна та соціальна географія” / О. О. Бейдик. – Київ, 2004. – 39 с.
Законодавчі та нормативні документи
Закони України, Кодекси України	1. Закон України „Про підприємництво” від 07.02.1991 р. №698-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 168. 2. Закон України „Про стимулювання розвитку регіонів” від 08.09.2005 р. №2850-IV // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 51. – Ст. 548. 3. Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2006. – 207 с. – (Бібліотека офіційних видань).
Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України	1. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження державної стратегії регіонального розвитку до 2015 року” від 21.07.2006 р. №1001 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 30. – Ст. 2132. 2. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року” від 21.07.2006 р. №1001 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 30. – Ст. 2132
Інші законодавчі та нормативні видання	1. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) „Шляхом Європейської інтеграції” / А. С. Гальчинський, В. М. Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. досліджень, Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтеграції України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - С. 44.
Словники, статистичні джерела інформації, багатотомні документи
Словники	1. Малый экономический словарь / [ред.-сост. А. Н. Азрилиян]. – М.: Институт новой экономики, 2000. – 1088 с. 2. Большой экономический словарь / [авт.-сост. Азрилиян А. Н., Азрилиян О. М., Калашникова Е. В. и др.; под ред. А. Н. Азрилияна]. – [6-е изд., доп.]. – М.: Институт новой экономики, 2004. – 1376 с.
Статистичні джерела інформації	1. Внешнеэкономическая деятельность предприятий и организаций Автономной Республики Крым: статистический бюллетень / Государственный комитет статистики Украины, Главное управление статистики в АР Крым. – Симферополь: ГУС в АР Крым, 2006. – 47 с. 2. Внешнеэкономические отношения Автономной Республики Крым со странами Европейского Союза за 2005 г.: экономический доклад / Государственный комитет статистики Украины, Главное управление статистики в АР Крым. – Симферополь: ГУС в АР Крым, 2006. – 38 с. 3. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в Автономній Республіці Крим у 2005/2006 р.: статистичний збірник / Державний комітет статистики України, Головне управління статистики в АР Крим. – Сімферополь: ГУС в АР Крим, 2006. – 95 с.
Багатотомні видання	1. Економічна енциклопедія: [у 3 т.] / ред. рада: Гаврилишин Б.Д. (голова) [та ін.]. Т. 1. / [ред. кол.: Мочерний С.В. та ін.]. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. – 864 с. 2. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: монографія: у 2 т. / [Лук’яненко Д.Г., Поручник А.М., Антонюк Л.Л. та ін.; за заг. ред. Д.Г. Лук’яненка, А.М. Поручника].– К.: КНЕУ, 2006. – Т. II. – 2006. – 592 с.
Електроні ресурси
Електронні видання	1. Глобальний доклад про конкурентоспроможність за 2004-2005 рр. [Електронний ресурс] / під ред. А. Лорез-Кларос // Режим доступу: http://www.weforum.org/pdf/Gcr/GCR_04_05_Executive_Summary.pdf.
Електронні періодичні продовжуванні видання	1. Баринов В. А. Развитие организации в конкурентной среде [Електрон-ний ресурс] / В. А. Баринов, А. В. Синельников // Менеджмент в России и за рубежом. – 2000. – № 6. – Режим доступу до журн.: http://www.dis.ru/ manag/arhiv/2000/6/853.html. 2. Гринчель Б. М. Важнейшие факторы повышения конкурентоспособ-ности региона [Електронний ресурс] / Б. М. Гринчель, Н. Е. Костылева // Режим доступу: http://hoster.metod.ru:8086/regionforum/ forum/materials/0

 

Іншомовні джерела літератури слід оформлювати відповідно до викладених вище правил та дотримуючись вимог до оформлення літературних джерел міжнародних стандартів.

Приклади запису іншомовних джерел:

1. Begg I. Cities and competitiveness / I. Begg. // Urban Studies. – 1999. – Vol.36. – P. 795-809.

2. Martin R. L. A study on the Factors of Regional Competitiveness. A draft final report for The European Commission Directorate-General Regional Policy / R. L. Martin. – Cambridge, University of Cambridge, 2004. – 184 p.

3. Roeller L.-H. Efficiency Gains from Mergers / Roeller L.-H., Stennek J., Verboven F. – Discussion papers. – 2000. – August. – P. 11-27.

 

7. Краткое содержание отдельных тем курсовых работ

 

ТЕМА: ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ

1.1. Експортний потенціал як складова формування конкурентоспроможності національної економіки країни

1.2. Методика дослідження

РОЗДІЛ 2. Аналіз експортного потенціалу України

2.1. Експортний потенціал в розрізі товарних груп

2.2. Експортний потенціал в географічному розрізі

РОЗДІЛ 3. Напрямки та перспективи розвитку експортного потенціалу України

3.1. Оцінка факторів формування та реалізації експортного потенціалу

3.2. Інструменти підвищення експортного потенціалу

Висновки ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Список використанИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Методичні вказівки:

Мета дослідження – оцінка стану експортного потенціалу України в контексті розвитку світового господарства та визначення напрямків його подальшого розвитку, як складової підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Об’єкт дослідження – процес формування і використання експортного потенціалу України в контексті розвитку світового господарства.

Предмет дослідження – теоретико-прикладні аспекти оцінки і розвитку експортного потенціалу, як складової підвищення національної конкурентоспроможності.

Методи дослідження: загальнонаукові методи дослідження – метод історичного і логічного аналізу (при розкритті сутності експорту та його концепцій розвитку як елементу міжнародної торгівлі); структурний метод і метод статистичного аналізу; методи економіко-математичного, кореляційно-регресійного і порівняльного аналізу (для оцінки товарної і географічної структури експортного потенціалу України); метод системного підходу (при розробці системи напрямків стимулювання розвитку експортного потенціалу та її реалізації в межах кластера).

Інформаційна база: монографії та наукові публікації українських і зарубіжних учених-економістів у сфері міжнародних економічних відносин і зовнішньої торгівлі, дані міжнародної статистики і Держкомстату України, аналітичні матеріали провідних міжнародних організацій, законодавчі та програмні документи Уряду України.

Рекомендується використовувати у роботі такі форми таблиць:

Таблиця 1.1

Визначення поняття “експортний потенціал”

У сучасних дослідженнях

Джерело	Визначення поняття
1. Пирець Н. М. [5]	експортний потенціал – це здатність національної економіки виробляти конкурентоспроможні товари та реалізовувати їх на міжнародних ринках за умов постійного зростання ефективності використання природних ресурсів, розвитку науково-технічного потенціалу, валютної і фінансово-кредитної систем, а також сервісно-збутової інфраструктури підтримки експорту без нанесення збитків економіці при забезпеченні економічної безпеки країни в цілому.
…..	…..

Таблиця 1.2