Платіжна система її суть і функції

Платіжна система (ПС) це платіжна організація, члени платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведення переказу грошей. Переказ грошей є обов’язковою функцією, яку повинна виконувати ПС і здійснюється при допомозі комплексу програмного та технічного забезпечення, із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у відповідності із принципами і правилами проведення переказів.

Загальні засади функціонування ПС регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні». Проведення переказів в межах України здійснюється за допомогою внутрішньодержавних і міжнародних систем, що діють в Україні. До внутрішньодержавних банківських ПС відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські ПС.

З 1 січня 1994 року в Україні функціонує достатньо оперативна, ефективна і надійна внутрішньодержавна банківська ПС – система електронних міжбанківських переказів НБУ (СЕМП НБУ), яка відповідає світовим стандартам і включає в себе систему електронних платежів (СЕП) та систему термінових переказів (СТП).

Система електронних платежів (СЕП) НБУ — це державна ПС, що забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банками як за дорученням клієнтів так і за зобов’язаннями банків на всій території України.Роль платіжної організації виконує НБУ, який свого часу ініціював та організував створення СЕП. Учасниками процесу електронних розрахунків є банки, їх філії, а також головні управління ДКСУ, які готують почат­кові платіжні документи для СЕП і отримують відповідні надходження від неї.

Крім СЕП, міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС), комбінацію систем ВПС і СЕП, міжнародні системи електронних розрахунків та двосторонні прямі кореспондентські відносини.

ВПС передбачає відкриття та ведення субкоррахунків філій, чи інших структурних підрозділів банків безпосередньо у головному офісі з відображенням на них усіх платежів та надходжень. Головний розрахунковий центр банку приймає усі початкові платіжні документи від філій, сортує їх на внутрішні, які оплачує самостійно перерахуванням коштів із субрахунку філії-платника на рахунок філії-одержувача, і на зовнішні, які включає у за­гальний пакет початкових платежів і відсилає у СЕП для оплати зі свого коррахунку.

СЕП НБУ забезпечує здійснення міжбанківських переказів грошей на виконання зобов'язань клієнтів та власних зобов'язань банків. За станом на 1 квітня 2011 року учасниками СЕП були 919 установ, із них: 176 - банки України, 677 - філії банків; 28 - органи Державної казначейської служби України, 37 - установи НБУ,1 – ПрАТ «ВДЦП». У І кварталі 2011 року послугами СЕП у режимі реального часу скористалися 377 учасників СЕП (41% від загальної кількості учасників СЕП).

Основними функціями СЕП НБУ є:

- проведення міжбанківських розрахунків у національній та іноземних валютах;

- обмін інформацією про здійснені міжбанківських розрахунків;

- забезпечення надійності міжбанківських розрахунків;

- контроль достовірності даних на різних стадіях міжбанківських розрахунків;

- контроль НБУ стану кореспондентських рахунків банків;

- захист інформації від несанкціонованого доступу чи фальсифікації.

НБУ

ЦРП АРМ 1

ОУ НБУ

РРП АРМ 2

ОУ НБУ

РРП АРМ 2

ОУ НБУ

РРП АРМ 2

ББанк

ААРМ3

ББанк

ААРМ 3

БГУ ДКУ

ААРМ 3

ББанк

ААРМ 3

ББанк

АРМ 3

БГУ ДКУ

ААРМ 3

ББанк

ААРМ 3

ББанк

ААРМ 3

БГУ ДКУ

ААРМ 3

ФФілія

ААРМ 3

ФФілія

ААРМ 3

ФУпр. ДКУ

ААРМ 3

ФФілія

ААРМ 3

ФФілія

ААРМ 3

ФУпр. ДКУ

ААРМ 3

ФФілія

ААРМ 3

ФФілія

ААРМ 3

ФУпр. ДКУ

ААРМ 3

КЛІЄНТИ

 

Рис. 5.1. Схема організації системи електронних платежів НБУ

На рис. 5.1. зображено структурну схему організації СЕП НБУ, яка працювала з 1993 року до 1996 року. У СЕП чітко виділяються три рівні. На першому банки та їхні філії, тут же територіальні управління Державного казначейства, які забезпечені власною системою автоматизації, програмно-технічним комплексом АРМ-3, засобами захисту інформаціїта електронною поштою. Територіальні управління НБУ, регіональні розрахункові палати (РРП), які працювали на другому (вищому) рівні, були забезпечені програмно-технічним комплексом АРМ-2, засобами захисту інформації та електронною поштою. Третій рівень включав операційне управління НБУ та центральну розрахункову палату, які також були забезпечені відповідним програмно-технічним комплексом АРМ-1, засобами захисту інформації та електронною поштою.

Сформовані на першому рівні документи (файли) розрахунково-платіжних документів перевірялися програмно-технічним комплексом АРМ-3 і відправлялися до РРП. Остання з допомогою АРМ-2 приймала ці документи перевіряла їх і відсилала до відповідного АРМ-3 квитанцію. На суму, зазначену у цих документах, зменшувалися залишки коштів на технічному коррахунку банку, що відправив документи.

АРМ-2 формував нові пакети документів (файли) для банків – одержувачів платежів, які відправлялися безпосередньо до банку-одержувача, якщо він обслуговувався у цій же РРП чи до іншої РРП. Після одержання документи перевірялися АРМ-2 РРП, де обслуговувався банк-одержувач коштів, і відповідні суми зараховувалися на його технічний коррахунок з відповідним повідомленням РРП – ініціатора переказу.

При здійсненні платежів автоматично контролювалася наявність достатнього залишку коштів для їх проведення. З цією метою РРП на початку кожного робочого дня отримувала інформацію від управління НБУ про залишки коштів на реальних кореспондентських рахунках.

Обслуговування учасників у СЕП організовується за незалежним чи за консолідованим кореспондентським рахунком. У першому випадку всі учасники системи є рівноправними і не залежать один від одного, у іншому - учасниками СЕП є тільки юридичні особи. Підпорядковані філії, у другому випадку, працюють через єдиний консолідований коррахунок за однією із моделей обслуговування такого коррахунку, яку самостійно обирає учасник ПС.

З 10 листопада 2006 року запроваджено СЕП-2, яка крім нового програмного і технічного забезпечення, має і нову архітектуру (Рис.5.2.). Тепер в ЦРП ведеться єдина база даних СЕП і тут же відбувається обробка платіжної ті технологічної інформації (раніше такі операції проводились і в РРП, що розпорошувало їх та ускладнювало взаємозв’язки між АРМ 1 і АРМ 2). В РРП тепер працює новий комплекс АРМ-РП, призначений для моніторингу роботи банків регіону в СЕП.

Учасники СЕП-2 нині напряму пов’язані із ЦРП новим програмним комплексом АРМ-СЕП. Проведені платежі відображаються в Центрі обробки СЕП за коррахунками учасників СЕП в територіальних управліннях НБУ та рахунках обліку міжобласних оборотів в ОПЕРУ НБУ.

У СЕП-2 вилучено 1, 2, 5 та 6 моделі обслуговування консолідованого коррахунку. Учасники системи, враховуючи свої потреби, самостійно вирішують працювати їм за окремим чи консолідованим кореспондентським рахунком.

Найбільшим попитом серед учасників СЕП користується 3 модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, за якою юридична особа має консолідований кореспондентський рахунок і внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему, яка забезпечує проведення переказу коштів між філіями банку та взаємодію із СЕП для виконання міжбанківського переказу коштів філіями банку. У І кварталі 2011 року учасники системи, які працювали за цією моделлю, виконали 43 618 тис. початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень (56% від загального обсягу), що на 3 122 тис. шт. (на 7,7%) більше, ніж у І кварталі 2010 року.

Центральна розрахункова палата Центр оброблення СЕП	Відображення	ОПЕРУ НБУ   Рахунки міжобласних оборотів
Довідкова Відображення інформація
СТП СЕП	АРМ - РП Коррахунки учасників СЕП   Територіальне управління НБУ
АРМ – СЕП Система автоматизації учасника СЕП   Учасники СЕП

 

Рис.3. Структурна схема СЕП-2

 

У 2010 році у середньому за день через СЕП проходило 1,34 млн. початкових платежів на суму більше 31,5 млрд. грн., що на 10 млрд. грн. більше ніж у 2009 році. У І кварталі 2011 року в середньому за день оброблялося 1, 27 млн. початкових платежів на суму 35 млрд. грн. У 2010 рік органами ДКСУ виконано близько 32 млн. початкових платежів на суму майже 1,5 трлн. грн.

ДКСУ працює за 8 моделлю, при якій центральний апарат ДКСУ має консолідований кореспондентський рахунок в регіональному управлінні НБУ, а обласним управлінням ДКСУ відкриваються субкореспондентські рахунки на балансі ДКСУ та технічні рахунки в ОУ НБУ.

Функціонування СЕП організовується за такими принципами:

- абсолютна закритість - грошові кошти не виходять із СЕП;

- відображення кожного платежу на відповідних коррахунках учасників СЕП;

- виконання доручень у черговості їх надходження у СЕП і у межах наявних на коррахунку коштів;

- здійснення усіх операції виключно у безготівковій (елект­ронній) формі;

- здійснення і завершення усіх платежів і розрахунків протягом операційного дня;

- ініціювання переказу здійснюється учасником, який дебетує свій рахунок;

- зарахування коштів одержувачу тільки після надхо­дження їх на коррахунок

учасника.

Забезпечення стабільної роботи ДКСУ в СЕП НБУ є одним з актуальних завдань державної політики у сфері фінансів. У вepecнi 2003 року наказом ДКУ було затверджено Положення про порядок здійснення розрахунків ДКУ при роботі за єдиним казначейським рахунком у СЕП НБУ. У жовтні 2003 року ДКУ разом з НБУ розробили 8-му модель роботи за єдиним кореспондентським(казначейським) рахунком (ЄКР), яка розподілила великий обсяг платежів мiж усіма головними управліннями (ГУДКУ) та центральним апаратом ДКУ, забезпечивши при цьому ведення ЄКР та механізм управління платоспроможністю ГУДКУ з боку ДКУ.

Сьогодні в СЕП НБУ працює центр оброблення (ЦОСЕП) - єдиний складний програмно-технічний комплекс, який здійснює оброблення платіжної i технологічної інформації, складається з серверів бази даних, серверів застосувань, клієнтських місць керування роботою СЕП. Уся платіжна i технологічна інформація, якою обмінюються ДКСУ та його головні управління з СЕП, обробляється в АС «Казна-Доходи» i надходить до неї від СЕП через АРМ-­СЕП, який виконує функцію шлюзу до СЕП.

У СЕП НБУ існує два режими взаємодії з учасником СЕП – он-лайновий та оф-лайновий (файловий). Під он-лайновим режимом взаємодії розуміють режим, за яким встановлюється он-лайнове з'єднання мiж АС «Казна-Доходи» та АРМ-СЕП, який, у свою чергу, встановлює: он-лайнове з'єднання з вiдповiдним сервером застосувань ЦОСЕП i обмінюється з ЦОСЕП інформацією у вигляді пакетів ТСР/IP. Реакція СЕП на iнiцiалiзовану певним пакетом подію (переказ коштів або технологічну дію) відбувається практично миттєво (за частки секунди), а результат її виконання оформлений технологічно як невід’ємна частина самої події. В он-лайновому режимі працює тільки центральний апарат ДКУ. Платежі, здійснені іншими учасниками СЕП на адресу ГУДКСУ в он-лайновому режимі, отримуються у файловому режимі та обов'язково обробляються.

Оф-лайновий (файловий) режим взаємодії з СЕП передбачає, що ДКСУ та ГУДКСУ засобами АС «Казна-Доходи» формують i приймають файли з платіжною i технологічною інформацією, якими обмінюються iз СЕП за допомогою АРМ-СЕП. Реакція СЕП на iнiцiалiзований переказ або технологічну дію відбувається за певний проміжок часу (хвилини, години), а отримання результату її виконання оформлене у вигляді окремої технологічної дії (файл-квитанцiя). Файли, що були передані з АС «Казна-Доходи» та оброблені АРМ-СЕП, передаються до ЦОСЕП, а файли, сформовані ЦОСЕП, передаються до АРМ-СЕП для оброблення i подальшої передачі в АС «Казна-Доходи» засобами електронної пошти НБУ (NBUMAIL). У файловому режимі працюють ДКСУ та ГУДКСУ.

Незважаючи на те, що в ролі учасників СЕП виступають лише 28 органів ДКУ, (3,0% від загальної кiлькостi учасників СЕП (919 учасників СЕП на 01.01.2011р.) на ДКУ припадає 38% загальної суми та 13% загальної кiлькостi здійснених початкових платежів у 2010 році.

Отже, Державна казначейська служба України є найбільшим учасником СЕП НБУ, стабільність функціонування якої значною мірою визначає стабільність роботи системи електронних платежів у цілому.