Завдання та функції органів зовнішнього фінансового контролю

Вищим органом зовнішнього фінансо­вого контролю, який утворюється Верховною Радою України, є Рахункова палата України (Рахункова палата). Вона здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

Законопроект про «Контрольну палату» опрацьовувався ще з 1992 року, але був прийнятий після подоланням вето Президента України лише у 1996 році як Закон «Про Рахункову палату Верховної Ради України». 23 грудня 1997 року Конституційний суд України вилучив з нього ряд положень і уточнений Закон України «Про Рахункову палату» був остаточно затверджений Верховною Радою України 14 січня 1998 року. В процесі уточнень було скасовано статус Рахункової палати як органу Верховної Ради України, що здійснює вищий державний фінансово-економічний контроль, скасовано функції контролю за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою постанов, у тому числі з фінансових і економічних питань, за формуванням доходної частини бюджету та контролю за надходженням до державного бюджету коштів, отриманих від розпорядження державним майном.

Сьогодні Рахункова палата виконує такі функції:

- організовує і здійснює контроль за своєчасним виконання видаткової частини Державного бюджету України;

- контролює витрачання бюджетних коштів, у т. ч. коштів загальнодержавних та позабюджетних фондів за обсягами, структурою та цільовим призначенням;

- контролює утворення і погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України;

- визначає ефективність та доцільність видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

- контролює фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

- контролює дотриманням законності щодо надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бюджеті України;

- контролює законність та своєчасність руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах НБУ та уповноважених банках;

- аналізує виявлені відхилення від показників Державного бюджету України та готує пропозиції про їх усунення, а також про удосконалення бюджетного процесу в цілому;

- регулярно інформує Верховну Раду, її комітети про хід виконання Державного бюджету України та стан внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій;

- виконує інші завдання, передбачені чинним законодавством України.

Для розгляду питань планування і організації роботи Рахункової палати, методології контрольно-ревізійної діяльності, прийняття колегіальних рішень і підготовки висновків з матеріалів перевірок, ревізій, обслідувань та експертиз, а також підготовки звітів та інформаційних повідомлень створюється Колегія Рахункової палати.

До складу Колегії Рахункової палати входять голова Рахункової палати, Перший заступник і заступник голови, а також головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати, секретар Рахункової палати. Рахункова палата має 10 регіональних відділень.

Голова та інші члени Рахункової палати призначається на посаду і звільняються з посади Верховною Радою України. Термін їх повноважень - 7 років з правом обрання на другий строк.

Для реалізації завдань Рахункової палати, постановою колегії від 2 лютого 1998 року створе­ні Департаменти Рахункової палати за такими напрямами діяльності:

- контроль видатків на державне управління та національну безпеку;

- контроль видатків на економічну діяльність держави;

- контроль використання коштів державних цільових та позабюджетних фондів;

- контроль видатків соціального спрямування;

- контроль та аналіз бюджетного процесу;

- контроль та аналіз видатків бюджетів;

- контроль банківських та міждержавних фінансово-економічних операцій;

- правове забезпечення діяльності Рахункової палати.

Іншимдержавним органом зовнішнього фінансового контролю є Державна фінансова інспекція України (ДФІУ), яка діє при Міністерстві фінансів України і є правонаступницею Головного контрольно-ревізійного управління України. У січні 1993 року було ухвалено Закон України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні». Закон визначив статус Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові засади діяльності.

Завданнями Державної контрольно-ревізійної слу­жби було здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, Державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і пору­шень та запобігання їм.

Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 затверджено Положення про ДФІУ та визначено її статус як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями ДФІУ є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування. До інших її завдань відноситься:

1) здійснення державного фінансового контролю за:

- використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна;

- станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у державному секторі економіки та на економічних суб’єктах, які отримують (отримували) бюджетні кошти;

- за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу та законодавства про державні закупівлі;

2) здійснення контроль за:

- виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

- цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

- складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, кошторисів та інших документів;

- станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

- усуненням виявлених недоліків і порушень.

ДФІУ вимагає від керівників та інших службових осіб усунення виявлених порушень законодавства, звертається до суду, якщо такі вимоги не виконуються, накладає стягнення, санкції до осіб, винних у порушенні законодавства, передає правоохоронним органам матеріали щодо порушень,які передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь, проводить аналіз стану фінансової дисципліни, готує пропозиції щодо усунення та запобігання причинам і умовам, які зумовили ці недоліки і порушення.

Про виконанням центральними органам виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог і пропозицій ДФІУ, остання інформує про це Кабінет Міністрів України і Мінфін України. Щомісячно звіти про узагальнені результати контролю за дотриманням бюджетного законодавства подаються ДФІУ Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Мінфіну України.

ДФІУ координує та контролює роботу контрольно-ревізійних підрозділів центральних органів виконавчої влади та здійснює оцінку фахового рівня працівників таких підрозділів.

До інших важливих функцій ДФІУ відноситься розгляд листів, заяв і скарг громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань та узагальнення практики застосування законодавства і розроблення пропозиції щодо його вдосконалення.

Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в одержувати необхідну інформацію, документи і матеріали, залучати до співпраці учених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними системами зв'язку і комунікацій та іншими технічними засобами.

При здійсненні державного фінансового контролю ДФІУ може проводити планові та позапланові ревізій, державний фінансовий аудит та перевірку державних закупівель. При цьому вона має право:

- безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення;

- вимагати (навіть через суд) проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, опечатувати в установленому порядку каси, касові приміщення, склади та архіви;

- одержувати письмові пояснення з питань, які виникають у ході контролю;

- вилучати копії документів, які свідчать про порушення, а за рішенням суду - оригінали цих документів;

- одержувати від НБУ, інших банків та кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що контролюються, а від інших економічних суб’єктів - довідки і копії документів про операції і розрахунки з цими об’єктами;

- звертатися до контролюючих чи правоохоронних органів інших держав за додатковою інформацією про порушення фінансової дисципліни;

- проводити зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку;

- пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- зупиняти бюджетні асигнування, операції з бюджетними коштами, застосовувати інші заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства;

- вилучати до бюджету в судовому порядку приховані, занижені валютні та інші цінності, ініціювати припинення бюджетного фінансування і кредитування у разі використання коштів і позички з порушенням законодавства;

- ініціювати визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, і у судовому порядку стягувати кошти, отримані за ними;

- накладати адміністративні стягнення;

- порушувати питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах, взаємодіючи з іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами, організаціями, всеукраїнськими об'єднаннями профспілок і всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців.

ДФІУ очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняє з посади Президент України. Голова має двох заступників, у тому числі одного першого. Першого заступника, заступника Голови ДФІУ призначає на посади за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови ДФІУ, погоджених із Міністром та звільняє з посад Президент України.

Для погодженого вирішення питань, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у ДФІУ утворюється колегія у складі Голови ДФІУ (голова колегії), першого заступника та заступника Голови ДФІУ за посадою, визначених посадових осіб Мінфіну України. У разі потреби до складу колегії ДФІУ можуть входити керівники структурних підрозділів ДФІУ, а також у встановленому порядку інші особи.

 

Основні поняття та терміни:

 

Державна фінансова інспекція України – центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у органах виконавчої влади, бюджетних установах, організаціях що отримують кошти з бюджетів та/або користуються державним чи комунальним майном.

Державна податкова служба України - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, у завдання якого входить контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів та цільових фондів податків і зборів, а також неподаткових платежів, ведення обліку платників податків тощо.

Державна казначейська служба України – урядовий орган державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується, який забезпечує виконання бюджетів та обслуговування бюджетних установ, облік, звітність та контроль руху бюджетних коштів.

Державний митна служба України - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує дотримання митного та іншого законодавства при перетині митного кордону країни громадянами чи товарами.

Колегія ДКСУ - орган колегіального вирішення важливих питань діяльності Казначейства, який затверджується головою ДКСУ.

Контрольні повноваження ДКСУ – контролює надходження до бюджетів, відповідність видатків бюджетним асигнуванням та затвердженим кошторисам, дотримання правил бухгалтерського обліку бюджетних операцій та звітності.

Контрольні повноваження Міністерства фінансів України – контролює і забезпечує реалізацію всіх стадій бюджетного процесу.

Контрольні повноваження Рахункової палати - контролює ефективність та цільове використання бюджетних коштів, реалізацію бюджетних програм, утворення, обслуговування та погашення державного боргу, дотримання вимог бюджетного законодавства.

Міністерство фінансів України – центральний орган виконавчої влади,орган оперативного управління бюджетом, який забезпечує розроблення та реалізацію фінансової політики держави, управління бюджетним процесом, регулювання фінансового ринку та організацію фінансових відносини у суспільстві.

Рахункова палата – інший центральний орган державного управління, орган зовнішнього фінансо­вого контролю, який утворюється Верховною Радою України, і здійснює контроль за використанням коштів бюджету та позабюджетних фондів.

Податкова міліція – підрозділ ДПА, у функції якого входить боротьба з податковими правопорушеннями, контроль за додержанням податкового законодавства, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна та охоронна діяльність.

 

Питання для самопідготовки та самоконтролю:

1. Дайте загальну характеристику органів управління бюджетом.

2. Назвіть завдання і функції центрального апарату Мінфіну України.

3. Охарактеризуйте організаційну структуру Мінфіну України.

4. Назвіть основні департаменти Мінфіну та напрямки їх діяльності.

5. Які завдання та функції реалізують місцеві фінансові органи?

6. Обґрунтуйте необхідність створення Державного казна­чейства. України.

7. Яка структура, функції і завдання органів Казна­чейства?

8. Яку роль відіграють органи Казна­чейства у бюджетному процесі?

9. Яка роль у бюджетному процесі органів ДПСУ?

10. Назвіть завдання та функції органів ДПСУ.

11. Якими повноваженнями наділені органи ДПСУ?

12. Охарактеризуйте організаційну структуру ДПСУ.

13. Які завдання вирішує Рахункова палата?

14. Яка організаційна структура Рахункової палати?

15. Назвіть функції та повноваження Рахункової палати?

16. Яку роль в бюджетному процесі відіграє Державна фінансова інспекція?

17. Назвіть функції та повноваження ДФІУ.

18. Які види контролю забезпечує ДФІУ?

Література: 1,2,5,17-22, 24,25,39,41,42,53,71,82,90,102.

Практичні завдання:

Тести:

 

1. Термін «казна» означає:

1) фінансові ресурси держави;

2) скарб, цінність;

3) архів;

4) всі відповіді неправильні.

 

2. Державне Казначейство України утворено:

1) в 1993 р.;

2) в 1995 р.;

3) в 1999 р..

 

3. Повноваження Державної Казначейської служби України встановлені:

1) Законом України;

2) Указом Президента України;

3) Постановою Верховної Ради України;

4) Постановою Кабінет Міністрів України;

5) Наказом ДКСУ.

 

4. Голову Державної казначейської служби України призначає:

1) Верховна Рада України;

2) Президент України;

3) Кабінет Міністрів України;

4) Прем’єр – міністр України;

5) Міністр фінансів України.

 

5. Державне Казначейство України стало учасником системи електронних

платежів НБУ:

1) в 1995 р.;

2) в 1999 р.;

3) в 2001 р..

 

6. Яку функцію Казначейство не виконує:

1) складання проекту бюджетів;

2) операції з коштами державного бюджету;

3) операції з коштами місцевих бюджетів;

4) розрахунково-касове обслуговування місцевих бюджетів;

5) облік та звітність виконання бюджетів.

 

7. Виконання Державного бюджету України за доходами не здійснюють:

1) Міністерство фінансів України;

2) Державна казначейська служба України;

3) Державна податкова служба України;

4) банківські установи;

 

8. З якими державними структурами співпрацюють органи ДКСУ в процесі

обслуговування бюджетів?

1) органами ДМСУ;

2) фінансовими органами;

3) органами ДПСУ;

4) органами ДФІУ;

5) усі відповіді вірні.

 

9. Які функції не виконує Казначейство при касовому обслуговуванні бюджетів за доходами?

1) відкриття бюджетних рахунків;

2) облік доходів бюджетів;

3) установлення строків сплати податків;

4) розподіл платежів між бюджетами.

 

10. Який орган здійснює контроль за роботою системи електронних платежів?

1) Міністерство фінансів України;

2) Державна казначейська служба України;

3) Рахункова палата України;

4) Національний банк України.

 

11. Положення про єдиний казначейський рахунок затверджено:

1) Президентом України;

2) Верховною Радою України;

3) Кабінетом Міністром України;

4) Міністром фінансів;

5) Головою Державної казначейської служби України.

 

12. Управління єдиним казначейським рахунком здійснює:

1) Міністерство фінансів України;

2) Рахункова Палата;

3) Національний банк України;

4) Державна казначейська служба України.

 

13. В яких органах відкриваються бюджетні рахунки?

1) в органах Державного казначейства України;

2) в управліннях Національного банку України;

3) у банківських установах;

4) усі відповіді правильні.

 

14. Хто встановлює порядок відкриття бюджетних рахунків для зарахування надходжень до бюджетів?

1) Міністерство фінансів України;

2) Національний банк України;

3) Державна казначейська служба України;

4) усі відповіді вірні.

15. Хто подає до органів ДКСУ мережу розпорядників коштів нижчого рівня?

1) Міністерство фінансів України;

2) Міністерство статистики України;

3) головні розпорядники коштів;

4) фінансові управління.

 

16. З якими державними структурами співпрацюють органи ДКСУ в процесі обслуговування бюджетів?

1) митними органами;

2) фінансовими органами;

3) органами ДПА;

4) органами ДФІУ;

5) усі відповіді вірні.

 

17. Державна казначейська служба України підпорядкована:

1) Президенту України;

2) Кабінету міністрів України;

3) Міністерству фінансів України;

4) Національному банку України.

 

18. Рахункова палата України підпорядкована:

1) Верховній Раді України;

2) Президенту України;

3) Кабінету міністрів України;

4) Міністерству фінансів України;

5) нема правильної відповіді.

 

19. Державна податкова служба України забезпечує:

1) виконання бюджетів за доходами та видатками;

2) виконання бюджетів за доходами;

3) контроль дотримання податкового законодавства;

4) контроль виконання кошторисів бюджетних установ.

 

20. Державна фінансова інспекція України:

1) організовує контроль використання коштів бюджетів;

2) здійснює зовнішній фінансовий контроль;

3) організовує та здійснює аудит;

4) всі відповіді правильні;

5) правильні відповіді 1) та 2).

 

21. Функцію оперативного управління державним бюджетом виконує:

1) Кабінет Міністрів України;

2) Міністерство фінансів України;

3) Рахункова палата України;

4) Державна казначейська служба України.

 

22. Проекти місцевих бюджетів розробляються:

1) відповідними місцевими Радами;

2) відповідними державними адміністраціями;

3) відповідними фінансовими управліннями держадміністрацій;

4) іншими органами влади.

 

23. Якщо державний бюджет не затверджений до 31 грудня, то в наступному бюджетному році видатки здійснюють:

1) на цілі, визначені законом про Державний бюджет на попередній рік і одночасно передбачені у проекті відповідного закону на наступний рік;

2) на цілі, які визначені у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період;

3) не більше 1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період.

 

24. Місцеві бюджети на наступний бюджетний період затверджуються:

1) не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування Закону про Державний бюджет України;

2) не пізніше ніж у двотижневий термін після затвердження проекту Закону про Державний бюджет України;

3) не пізніше місяця після затвердження Закону про Державний бюджет України.

 

25. Проект Державного бюджету України остаточно приймається Верховною Радою України у термін:

1) до 1 січня року, наступного за поточним;

2) до 1 грудня року, який передує плановому;

3) до 10 грудня року, який передує плановому;

4) до 25 грудня року, який передує плановому.

 

26. Проект Державного бюджету України подається на розгляд Кабінету Міністрів України:

1) до 1 серпня;

2) до 15 серпня;

3) до 1 вересня;

4) до 15 липня.

 

27. Розробку основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України забезпечують:

1) Міністерство фінансів України;

2) Державна фінансова інспекція України;

3) Рахункова палата України;

4) Національний банк України;

5) Державна казначейська служба України.