Вкажіть відповідь, в якій названо структурний елемент суспільних відносин?

1) підозрюваний;

2) обвинувачений;

3) підсудний;

4) ініціатор злочину;

5) злочинні наслідки;

6) засоби вчинення злочину;

7) місце вчинення злочину;

8) предмет, з приводу якого виникають і існують суспільні відносини;

9) речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода охоронюваним кримінальним законом суспільним відносинам.

42.Суб’єктами суспільних відносин можуть бути (вкажіть найбільш повну і точну відповідь):

1) тільки держава;

2) тільки фізичні особи;

3) тільки юридичні особи;

4) держава і фізичні особи;

5) держава і юридичні особи;

6) фізичні і юридичні особи;

7) різні об’єднання громадян;

8) держава, різні об’єднання громадян, юридичні і фізичні особи;

9) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

43.За ступенем узагальнення охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин об’єкти злочину класифікуються на:

1) основний, факультативний, загальний;

2) факультативний, загальний, додатковий;

3) загальний, додатковий, основний;

4) додатковий, родовий, основний;

5) основний, безпосередній, родовий;

6) основний, безпосередній, додатковий;

7) додатковий, факультативний, безпосередній;

8) додатковий, загальний, факультативний;

9) загальний, родовий, безпосередній;

10) загальний, родовий, додатковий.

 

44.Під загальним об’єктом злочину слід розуміти:

1) конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

2) суспільні відносини, яким не завжди суспільно небезпечним діянням особи заподіюється шкода;

3) група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода, у зв’язку з чим вони охороняються єдиним комплексом кримінально-правових норм;

4) суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

5) всю сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;

6) суспільні відносини, що виникають у зв’язку з вчиненням конкретного злочину, між державою і особою, яка вчинила злочин;

7) суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

8) суспільні відносини, які виникають у процесі боротьби зі злочинністю;

9) структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, через вплив на який, їм заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

10) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

45.Родовий об’єкт злочину - це:

1) конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

2) суспільні відносини, яким не завжди суспільно небезпечним діянням особи заподіюється шкода;

3) група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода, у зв’язку з чим вони охороняються єдиним комплексом кримінально-правових норм;

4) суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

5) всю сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;

6) суспільні відносини, що виникають у зв’язку з вчиненням конкретного злочину, між державою і особою, яка вчинила злочин;

7) суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

8) суспільні відносини, які виникають у процесі боротьби зі злочинністю;

9) структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, через вплив на який, їм заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

10) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

46.Безпосередній об’єкт злочину – це:

1) конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

2) суспільні відносини, яким не завжди суспільно небезпечним діянням особи заподіюється шкода;

3) група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода, у зв’язку з чим вони охороняються єдиним комплексом кримінально-правових норм;

4) суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

5) всю сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;

6) суспільні відносини, що виникають у зв’язку з вчиненням конкретного злочину, між державою і особою, яка вчинила злочин;

7) суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

8) суспільні відносини, які виникають у процесі боротьби зі злочинністю;

9) структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, через вплив на який, їм заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

47.Основний безпосередній об’єкт злочину – це:

1) структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, через вплив на який, цим відносинам заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

2) суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

3) цінності, що поставлені під охорону законом;

4) суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

5) група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

6) конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

7) конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, на яке прямо і безпосередньо посягає даний злочин і якому при цьому завжди спричиняється або може бути заподіяна істотна шкода;

8) вся сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;

9) всі тотожні і різнорідні суспільні відносини;

10) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

48.Додатковий безпосередній об’єкт злочину – це:

1) структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, через вплив на який, цим відносинам заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

2) суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

3) цінності, що поставлені під охорону законом;

4) суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

5) група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

6) конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

7) конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, на яке прямо і безпосередньо посягає даний злочин і якому при цьому завжди спричиняться або може бути заподіяна істотна шкода;

8) вся сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;

9) всі тотожні і різнорідні суспільні відносини;

10) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

49.Факультативний безпосередній об’єкт злочину – це:

1) структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, через вплив на який, їм заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

2) суспільні відносини, що врегульовані кримінально-правовими нормами;

3) цінності, що поставлені під охорону законом;

4) суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

5) група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

6) конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

7) конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, на яке прямо і безпосередньо посягає даний злочин і якому при цьому завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

8) вся сукупність, суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;

9) всі тотожні і різнорідні суспільні відносини;

10) суспільні відносини, яким при вчиненні даного суспільно небезпечного діяння не завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода.

 

50. Предмет злочину – це (вкажіть найбільш повну і точну відповідь):

1) речі матеріального світу;

2) цінності, що поставлені під охорону законом;

3) шкода, що заподіюється або може бути заподіяна суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;

4) те, на що направлено посягання, чому заподіюється або може бути заподіяна шкода;

5) грошові засоби або майно, придбане завідомо незаконним шляхом;

6) структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, через вплив на який цим відносинам заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

7) речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;

8) речі, процеси, явища, якими безпосередньо не заподіюється або не може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом, але які полегшують вчинення злочину;

9) речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом і які полегшують вчинення злочину;

10) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

51.Знаряддя вчинення злочину – це:

1) речі матеріального світу;

2) цінності, що поставлені під охорону законом;

3) шкода, що заподіюється або може бути заподіяна суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;

4) те, на що направлено посягання, чому заподіюється або може бути заподіяна шкода;

5) грошові засоби або майно, придбане завідомо незаконним шляхом;

6) структурний елемент, охоронюваних кримінальним законом, суспільних відносин, через вплив на який цим відносинам заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

7) речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;

8) речі, процеси, явища, якими безпосередньо не заподіюється або не може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом, але які полегшують вчинення злочину;

9) речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом і які полегшують вчинення злочину;

10) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

52.Засоби вчинення злочину – це:

1) речі матеріального світу;

2) цінності, що поставлені під охорону законом;

3) шкода, що заподіюється або може бути заподіяна суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;

4) те, на що направлено посягання, чому заподіюється або може бути заподіяна шкода;

5) грошові засоби або майно, придбане завідомо незаконним шляхом;

6) структурний елемент, охоронюваних кримінальним законом, суспільних відносин, через вплив на який цим відносинам заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

7) речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;

8) речі, процеси, явища, якими безпосередньо не заподіюється або не може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом, але які полегшують вчинення злочину;

9) речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом і які полегшують вчинення злочину;

10) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.

 

53. Згідно із законодавчим його визначенням суб’єкт злочину - це:

1) злочинець;

2) будь-яка особа (фізична чи юридична), що вчинила передбачене Кримінальним кодексом України (далі – КК) суспільно небезпечне діяння;

3) особа, яка за вчинений нею злочин засуджена до покарання;

4) фізична особа;

5) фізична осудна особа;

6) фізична підсудна особа;

7) фізична осудна особа, яка досягла встановленого КК віку;

8) фізична підсудна особа, яка досягла встановленого КК віку;

9) фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;

10) фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;

11) фізична особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб¢єктом якого може бути лише певна особа;

12) фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб¢єктом якого може бути лише певна особа;

13) фізична особа (людина), яка після досягнення встановленого КК віку вчинила у стані осудності передбачене цим законом суспільно небезпечне діяння;

14) фізична особа (людина), яка після досягнення встановленого КК віку, у стані осудності та за наявності у визначених цим законом випадках й інших ознак, вчинила передбачене ним суспільно небезпечне діяння;

15) фізична особа (людина), що у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або у стані осудності вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння;

 

54.В якій відповіді названа ознака суб’єкта злочину?

1. Діяння.

2. Вина.

3. Неосудність.

4. Підсудність.

5. Вік.

6. Соціальний стан.

7. Місце проживання.

8. Здоров’я.

9. Національність.

10. У жодній з наведених вище відповідей ознака суб’єкта злочину не названа.

 

55.Чи може бути за чинним КК суб’єктом злочину юридична особа?

1. Може.

2. Не може.

3. Може бути суб’єктом лише господарських злочинів.

4. Може бути суб’єктом лише злочинів проти довкілля.

5. Може бути суб’єктом лише злочинів, які посягають на кредитні і фінансові відносини та бюджетну систему

6. Може але за неї будуть нести кримінальну відповідальність її керівники.

 

56.За загальним правилом суб’єктом злочину визнається особа, яка до моменту вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння досягла:

1) 12 років;

2) 14 років;

3) 15 років;

4) 16 років;

5) 17 років;

6) 18 років;

7) 20 років;

8) 25 років;

9) чинним КК це питання не врегульоване;

10) це питання у кожному конкретному випадку вирішується слідчим, прокурором, судом.

 

57.Чи визнається чинним КК суб’єктом злочину особа, яка до моменту вчинення передбаченого ним суспільно небезпечного діяння досягла 15 років?

1. Визнається суб’єктом усіх злочинів.

2. Не визнається суб’єктом жодного злочину.

3. Визнається суб’єктом лише умисних злочинів.

4. Визнається суб’єктом лише тяжких злочинів.

5. Визнається суб’єктом лише особливо тяжких злочинів.

6. Визнається лише суб’єктом злочинів проти основ національної безпеки України.

7. Визнається лише суб’єктом злочинів проти особи.

8. Визнається лише суб’єктом злочинів проти власності.

9. Визнається лише суб’єктом злочинів, за вчинення яких передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.

10.Визнається суб’єктом лише тих злочинів, вичерпний перелік яких на кожний даний момент визначений у відповідній статті Загальної частини КК.

 

58. Осудність - це:

1) відсутність в особи психічного захворювання;

2) можливість (здатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

3) можливість (здатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними;

4) можливість (здатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними;

5) можливість (здатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

6) наявність вини;

7) досягнення особою віку, з якого вона може бути суб’єктом злочину;

8) жодна з наведених вище відповідей поняття осудності не містить.

 

59.Примусові заходи медичного характеру застосовуються з метою:

1) лікування осіб, які мають хворобу, що становить небезпеку для здоров¢я інших людей;

2) лікування психічно хворих осіб;

3) запобігання вчиненню злочинів психічно хворими особами;

4) запобігання вчиненню нових злочинів;

5) обов¢язкового лікування осіб, які вчинили передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, та запобігання вчиненню ними таких діянь;

6) обов¢язкового лікування осіб, які вчинили злочин;

7) обов¢язкового лікування осіб, які вчинили злочин у стані обмежної осудності, та запобігання вчиненню ними передбачених КК суспільно небезпечних діянь;

8) обов¢язкового лікування осіб, які вчинили злочин, від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії;

9) обов¢язкового лікування осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли до постановлення вироку на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, та запобігання вчиненню ними передбачених КК суспільно небезпечних діянь;

10) обов¢язкового лікування осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, та запобігання вчиненню ними передбачених КК суспільно небезпечних діянь;

11) виправлення засуджених і запобігання вчиненню нових злочинів.

 

 

60.Примусові заходи медичного характеру можуть застосовуватись:

1) до осіб, які до моменту вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння не досягли встановленого віку;

2) лише до осіб, які вчинили передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності;

3) до осіб, які вчинили передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності;

4) лише до осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли до постановлення вироку на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

5) лише до осіб, які захворіли під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

6) до осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли до постановлення вироку або під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

7) до осіб, які вчинили злочин у стані обмеженої осудності;

8) лише до осіб, які вчинили злочин у стані обмеженої осудності;

9) до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров¢я інших осіб;

10) лише до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров¢я інших осіб;

11) до осіб, які вчинили злочин на ґрунті алкоголізму, наркоманії чи токсикоманії;

12) лише до осіб, які вчинили злочин на ґрунті алкоголізму, наркоманії чи токсикоманії;

13) до осіб, які вчинили передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані звичайного (фізіологічного, простого) сп’яніння.

 

61. Суб’єктивна сторона складу злочину – це:

1) психічне відношення винної особи до дій, які вона вчиняє;

2) психічне ставлення особи до злочину і його наслідків;

3) внутрішня сторона складу злочину, яка визначає психічну діяльність особи під час вчинення злочину;

4) внутрішня сторона складу злочину, яка визначає ставлення особи до злочину;

5) внутрішня сторона складу злочину, яка характеризує винну особу;

6) внутрішня сторона складу злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості до суспільно-небезпечного діяння, котре нею вчиняється;

7) внутрішня сторона складу злочину, що вивчає психічне ставлення волі особи до вчинюваного злочину;

8) внутрішній зміст злочинної поведінки винної особи;

внутрішня сторона складу злочину, яка характеризує психічну діяльність особи під час вчинення злочину через такі ознаки як вина, мотив, мета, емоції.

 

62. Вина- це:

1) внутрішні спонукання, що лежать в основі діяльності людини;

2) внутрішня сторона складу злочину людини;

3) психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності;

4) факультативна ознака суб’єктивної сторони складу злочину;

5) усвідомлене спонукання особи, яке викликає у неї рішучість вчинити суспільно небезпечне діяння;

6) уява про бажаний результат, досягти який бажає особа, вчиняючи злочин;

7) усвідомлена вольова поведінка особи під час вчинення злочину;

8) психічний стан особи, при якому вона усвідомлює значення своїх дій;

9) стан свідомості і волі особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння.

 

63.Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно вказані форми вини:

1) умисел і злочинна недбалість;

2) прямий умисел та непрямий умисел;

3) злочинна самовпевненість і непрямий умисел;

4) умисел і необережність;

5) необережність і випадок;

6) зухвалість і непередбачуваність;

7) злочинна завідомість і непрямий умисел;