Споруди та устрої конвеєрного транспорту. Споруди конвеєрного транспорту слід передбачати відкритими з верхнім укриттям (без стін), закритими неопалювальними або закритими опалювальними.

Вибір виду споруд (відкриті, закриті неопалювальні, закриті опалювальні) та виду кліматичного виконання конвеєрного обладнання слід здійснювати на підставі техніко-економічних розрахунків у відповідності з вимогами галузевих норм технологічного проектування підприємств з врахуванням будівельно-кліматичних зон, температурного режиму цехів, які обслуговуються, фізико-механічних властивостей вантажів, що перевозяться, та забезпечення потрібної надійності роботи конвеєрного транспорту, способу прибирання просипу та пилу.

Вантажні вузли слід за можливістю частково або повністю розміщувати у виробничих будівлях цехів, які обслуговуються.

Вантажі натяжних устроїв та натяжні барабани повинні бути огороджені та розташовані так, щоб при обриві стрічки або каната виключалася можливість падіння вантажу або барабана на людей або обладнання.

З метою покращення санітарних умов, попередження скупчення пилу та просипу в необхідних випадках слід передбачати устрої для аспірації та зрошення, а також максимально обмежувати на будівельних конструкціях кількість елементів, які виступають; кути нахилу елементів, які виступають, повинні бути не менш 60°. При необхідності окремі вузли та елементи конструкцій слід закривати кожухами. При роботі на пожеженебезпечних та токсичних виробництвах слід передбачати усмоктування пилу, а на вибухонебезпечних виробництвах, – крім того, застосовувати електроприводи конвеєра у вибухонебезпечному виконанні.

Прибирання матеріалу, який просипався з під стрічкових конвеєрів слід передбачати механізованим способом. Головні та хвостові барабани конвеєрів повинні мати огородження, яке виключає прибирання біля барабанів під час роботи конвеєра.

При прибиранні пилу та просипу в галереях гідрозмивом необхідно передбачати устрої для стоку води та захист будівельних конструкцій від корозії. Лотки стоку води слід, як правило, розташовувати під конвеєрами. Поперечний ухил підлоги до лотка повинен бути не менш 2 % в межах підходів та не менш 4 % під конвеєрами. В горизонтальних галереях слід забезпечувати повздовжній ухил лотків не менш 2 %.

Стокові води від систем мокрого прибирання приміщень конвеєрного транспорту повинні, як правило, використовуватися в технологічному процесі. При неможливості їх використання в технологічному процесі стокові води направляються у виробничу каналізацію промислового підприємства.

Для забезпечення природної вентиляції в галереях слід передбачати вікна, які відчиняються та розташовуються з боку основного проходу, дефлектори та інші устрої.

В галереях шириною більш 5м необхідно передбачати устрій вікон з обох сторін, які відчиняються всередину галереї.

 

4.3 Розрахунок часу виконання вантажних операцій

 

При навантаженні або розвантаженні групи вагонів підготовчі операції з усіма вагонами, крім першого, і заключні операції з усіма вагонами, крім останнього, повинні сполучатися за часом з іншими операціями навантаження-вивантаження та не повинні враховуватися при розрахунку загальних витрат часу на навантаження-вивантаження.

Час виконання вантажних операцій визначається за формулою:

 

, хв. (4.34)

 

де n_пр - кількість вагонів, що одночасно завантажуються, або розвантажуються, при використанні декількох машин m.

t_підг - підготовчі операції: зняття пломб, закруток, відкривання дверей, люків, встановлення або зняття загороджень, встановлення стійок, містків, відбір проб, t_підг = 5 хв.;

t_закл - заключні операції закривання дверей вагона, встановлення закруток і пломб, ув'язування вантажу, очищення вагонів після вивантаження, закривання люків, розрівнювання вантажу, t_закл = 5 хв.;

t_вант - час навантаження вантажу у вагон або вивантаження вантажу з вагона за допомогою засобів механізації, включаючи необхідні пересування вагона або механізму, розраховується за формулою:

 

, хв. (4.35)

 

де q_в - середня маса вантажу у вагоні, т;

П - продуктивність вантажного механізму, т/год.;

t_д - витрати часу на допоміжні операції в процесі навантаження, вивантаження, що не входять у робочий цикл (переміщення вагона або механізму, що не входять у робочий цикл, перерви в роботі й т. ін.), t_д = 5 хв.

Навантажувально-розвантажувальні машини поділяються на машини циклічної дії, що перевантажують вантажі через певний інтервал часу окремими порціями, і безперервної дії, що перевантажують вантажі безперервним потоком [12].

Для машин циклічної дії (автонавантажувачів, екскаваторів, вагоноперекидачів, кранів) продуктивністьвизначається за формулою:

 

, т/год (4.36)

 

де t_ц - тривалість одного циклу роботи, с. Визначається відрізком часу від одного захвата вантажу до наступного захвата й встановлюється розрахунковим шляхом на підставі даних технічної характеристики машини: швидкості руху виконавчих механізмів, швидкості пересування для самохідних машин й інших даних. У розрахунках повинна враховуватися можливість поєднання робочих рухів машини за часом.

q_ц - середня маса вантажу, що переміщується за один цикл, т. Значення q_ц не може перевищувати третину вантажопідйомності транспортного засобу та визначається за формулою:

 

, т (4.37)

 

де V_гр – об'єм грейфера, м³;

γ – об’ємна маса вантажу, т/м³.

φ_гр – коефіцієнт заповнення грейфера.

Для крупнокускових вантажів φ_гр = 0,6…0,7, для порошкоподібних вантажів φ_гр = 0,8…1,0.

 

Для прольотних (мостових і козлових) кранів тривалість робочого циклу визначається за формулою:

 

, с (4.38)

 

де j_о – коефіцієнт суміщення операцій машиністом під час керування краном, j_о = 0,7…0,8;

Н_по – сумарна висота підйому-опускання вантажу за цикл (з урахуванням безпечного зазору між вантажем та поверхнею вагону 0,5 м), м;

L_пв – сумарний шлях переміщення вантажного візка крану за цикл, м;

L_пк – сумарний шлях переміщення крану за цикл, приймається із дрібномасштабної схеми складу, м;

v_по, v_пв, v_пк – відповідно швидкості підйому-опускання вантажу, переміщення вантажного візка та переміщення крану із урахуванням часу на пуск і гальмування, становлять 90 % від відповідних максимальних швидкостей для даної машини, м/с;

t_з – час захоплення вантажу, t_з = 10...15 с;

t_в – час вивільнення вантажу, t_в = 5…12 с.

 

Для стрілових самохідних кранів тривалість робочого циклу:

 

, с (4.39)

 

де a_об – сумарний кут повороту башти крану за цикл, a_об = 180…240^о;

n_об – середня частота обертання башти крана із врахуванням пуску, гальмування та вибігу, об/хв., становить 90 % від максимальної частоти обертання башти, що вказана в технічній характеристиці машини.

 

Тривалість робочого циклу навантажувачів періодичної дії (навантажувачів, тракторних лопат):

 

, с (4.40)

де t₀ – тривалість нульового циклу, під яким розуміється тривалість найпростіших операцій окрім переміщення вантажу із місця його розташування до місця штабелювання (захоплення і вивільнення вантажу, підйом і опускання вил або ковша), t₀ = 30...40 с;

L_д – дальність переміщення вантажу із місця його розташування до місця штабелювання, м;

L_о – плече переміщення навантажувача при виконанні операцій нульового циклу, L_о = 5 м;

v_сер – середнє арифметичне значення швидкості навантажувача між її мінімальним і максимальним значенням, що указані в технічній характеристиці прийнятої машини, м/с.

 

Тривалість робочого циклу роботи екскаватору визначається за формулою (4.39).

Час на виконання вантажних операцій повинен відповідати встановленим нормам. Норма часу вивантаження вагонів визначається за таблицею 4.14.

Для виконання норм часу навантаження вагонів t_вант (таблиці 4.15, 4.16) необхідно визначити необхідну кількість машин m за формулою:

, од (4.41)

Таблиця 4.14 - Норми часу вивантаження вагонів на підвищених коліях та естакадах, приймальних бункерах і траншеях (у год. на всю групу вагонів на фронті)

 

№ з/п	Найменування вантажів	на один бік	на два боки
	Вугілля всяке, кокс, брикети паливні всякі	0,67	0,43
	Торф	0,85	0,42
	Шлак усякий	1,05	0,63
	Пісок усякий	0,45	0,29
	Гравій, щебінь, руда всяка, флюси, мармурова крихта, керамзит, термозит, мінеральні добрива	0,52	0,32

 

Таблиця 4.15 – Норми часу навантаження навалочних вантажів стріловими кранами та екскаваторами

 

№ з/п	Найменування вантажів	Норма часу на вагон, год.
	Вугілля, сланці горючі, брикети паливні різні, кокс	0,84
	Торф	0,98
	Пісок усякий	0,71
	Гравій, щебінь, галька, руда всяка	0,96
	Шлак каменевугільний і гранульований, глина суха	1,08

Примітка.

1. При використанні стрілових кранів і екскаваторів з грейферами місткістю 2 м³ час навантаження зменшується на 10 %; з грейферами місткістю 2,5 м³ - на 20 % і т. д.

2. Час (t_підг + t_закл) прийнято рівним нулю.

 

Таблиця 4.16 – Норми часу навантаження навалочних вантажів портальними та іншими кранами, обладнаними грейферами

 

№ з/п	Найменування вантажів	Місткість грейфера, м^3
Норма часу на вагон, год.
	Кокс	0,53	0,42	0,35	0,31	0,27
	Коксовий дріб'язок	0,44	0,34	0,29	0,25	0,23
	Вугілля всяке, брикети паливні, сланці горючі	0,47	0,37	0,31	0,27	0,24
	Руда всяка	0,28	0,22	0,19	-	-

Примітка. Час (t_підг + t_закл) прийнято рівним нулю.

 

Час навантаження автомобілю визначається за формулою:

 

, хв. (4.42)

 

де q_авт - середня маса вантажу у автомобілі, т.