ТОП 10:

Будова та робота радіоприймача



Радіоприймач побудовано за супергетеродинною схемою з діапазонно-кварцовою системою стабілізації частоти гетеродинів, дискретною установкою частот та автоматичним настроюванням на встановлену частоту.

У радіоприймачі застосовано потрійне перетворення частоти у діапазоні 1,5 – 30 МГц та подвійне перетворення у діапазоні 30 – 60 МГц.

За функціональним призначенням та принципом дії радіоприймач об’єднує такі тракти, системи, канали (рис. 2.7):

– груповий тракт приймання (блоки Б2-12, Б2-32, Б2-33, Б2-4);

– система стабілізації частот (блоки Б1-6, Б1-2, Б1-4);

– канали приймання слухових видів роботи (блок Б4-12);

– канали приймання телефонних односмугових сигналів (блок Б4-25);

– канали приймання автоматичної телеграфної роботи (блоки Б5-72, Б5-46, Б5-81, Б5-2);

– система управління (блоки Б7-2, Б7-53);

– система вбудованого контролю (блок Б7-53);

– система живлення (Б3-28).

Груповий тракт приймання забезпечує попередню селекцію, підсилення та перетворення прийнятих сигналів у сигнал третьої проміжної частоти. Прийнятий сигнал з антени надходить у протилокаційний фільтр та антенний атенюатор (блок Б2-12), де здійснюється послаблення завад від передавачів надвисоких частот та є можливість зменшення рівня вхідного сигналу до 30 дБ з дискретністю 10 дБ. У блоці Б2-12 є генератор шуму та передбачена можливість подання (для проведення повного контролю) відповідного контрольного сигналу на вхід приймального тракту.

Попередня селекція та підсилення прийнятого сигналу у діапазоні 1,5 – 30 МГц виконуються залежно від модифікації радіоприймача блоками Б2-32 або Б-37, а в діапазоні 30 – 60 МГц – блоками Б2-33 або Б2-33,1.

Кожен з блоків ПРЧ – це однокаскадний підсилювач, в навантаження якого вмикають за командою «Включение поддиапазона» відповідний фільтр. Перестроювання блоку ПРЧ всередині піддіапазону виконується за допомогою магазинів дискретних конденсаторів. Команди на перестроювання блоку ПРЧ залежно від частоти, встановленої декадним перемикачем, надходять з блоку Б7-2. Сигнал з частотою настроювання з виходу увімкнутого блоку ПРЧ надходить на вхід блоку проміжної частоти (блок Б2-4).


 


 

 


У разі роботи у КХ діапазоні сигнал подається на перший перетворювач частоти, навантаженням якого є кварцовий фільтр з середньою частотою 37,8 МГц або кварцовий фільтр з середньою частотою 42,8 МГц, залежно від робочої частоти. Смуга пропускання фільтру першої проміжної частоти становить 50 кГц. Сигнал першої проміжної частоти через підсилювач надходить на вхід другого перетворювача, де у взаємодії з частотою другого гетеродина 25 або 30 МГц утворює сигнал другої проміжної частоти (12,8 МГц). Навантаженням другого перетворювача є кварцові фільтри зі смугами пропускання 5, 15, 40 кГц, що комутуються. Увімкнення фільтрів відбувається автоматично у разі встановлення певного виду роботи або за зовнішньою командою у випадку дистанційного управління.

Напруга другої проміжної частоти через регульований підсилювач надходить на третій перетворювач, на другий вхід якого з блоку Б1-4 подається напруга третього гетеродина з частотою 12,672 МГц. Навантаженням третього перетворювача є фільтр нижніх частот з частотою зрізу 180 кГц.

Блок ПЧ має два виходи: один – для підключення каналів слухових видів роботи, каналів односмугової телефонної та автоматичної телеграфної роботи, другий – для підключення зовнішніх пристроїв.

Для роботи в УКХ діапазоні використовують той самий блок ПЧ, але починаючи з другого перетворювача.

Система стабілізації частоти.Для досягнення високої стабільності частоти настроювання у радіоприймачі застосована система діапазонно-кварцової стабілізації частоти, яка дозволяє в усьому діапазоні отримати сітку високостабільних робочих частот з однаковим частотним інтервалом.

Стабільність частот настроювання у будь-якій дискретній точці діапазону визначається стабільністю кварцового ОГ. Частоти першого, другого та третього гетеродинів формуються системою стабілізації частоти з коливань ОГ з частотою 5 МГц зі збереженням величини відносної нестабільності частоти ОГ.

Діапазон частот першого гетеродина 42,8 – 72,8 МГц перекривається за допомогою шести генераторів, що перестроюються. Сигнал увімкненого генератора за допомогою ЗМ тракту перетворення приводиться до частоти діапазону 12,8 – 14,8 МГц і надходить на вхід фазового детектора для порівняння з частотою опорного сигналу синтезатора та формування напруги управління перестроюванням.

Формування в синтезаторі високостабільної дискретної сітки частот у діапазоні 12,8 – 14,8 МГц з кроком 10 Гц ґрунтується на використанні системи фазового автопідстроювання частоти, в ланцюзі зворотного зв’язку якого використовується дільник частоти з дрібним змінним коефіцієнтом ділення (ДЗКД).

Канали слухових видів роботи.Блок Б4-12 забезпечує основну селекцію, підсилення та детектування телеграфних сигналів з АМн, телефонних з АМ та ЧМ сигналів. Блок має виходи на лінію та гнізда для підключення головних телефонів. У блоці передбачено слуховий контроль сигналів автоматичної телеграфної роботи.

Регульований підсилювач проміжної частоти, схема АРП та підсилювач звукової частоти, розміщені у блоці, є загальними для всіх слухових видів роботи.

Для приймання телеграфних сигналів від передавачів з високою стабільністю частоти використовують режим А1-V, коли у тракті приймання вмикається фільтр із смугою пропускання 300 Гц.

Приймання телеграфних сигналів від передавача із значною похибкою частоти здійснюється у режимі А1-III. У цьому випадку в тракті приймання вмикається фільтр із смугою пропускання 1200 Гц. Перетворення сигналів третьої проміжної частоти в напругу звукової частоти здійснюється у ЗМ за допомогою напруги гетеродина. Перестроювання гетеродина у межах ± 5 кГц відносно середньої частоти, що дорівнює 128 кГц, проводять рукояткою «ТОН КГЦ» на передній панелі радіоприймача.

Для приймання телефонних сигналів із АМ (А3) використовують широкосмуговий канал зі смугою пропускання фільтра 20 кГц. Виділений фільтром сигнал підсилюється, детектується за допомогою амплітудного детектора та подається на загальний підсилювач звукової частоти.

Для приймання телефонних сигналів з ЧМ (F3) використовують той самий широкосмуговий тракт, але замість амплітудного детектора вмикаються обмежувач і частотний детектор.

Для приймання ЧМС застосовується подавлювач шуму, який різко зменшує коефіцієнт підсилення підсилювача звукової частоти за відсутності корисного сигналу на вході радіоприймача.

Для контролю автоматичної телеграфної роботи у блоці є тон-маніпулятор, роботою якого управляє напруга з виходу відповідного каналу блоку Б5-72.

Для приймання телефонних сигналів з АМ у блоці передбачена можливість роботи із увімкненою АРП та різними постійними часу (0,1; 1; 5 с). При цьому за допомогою потенціометра «УСИЛЕНИЕ А1, А3, F3» здійснюється РРП тракту низької частоти. У разі увімкнення режиму РРП потенціометром «УСИЛЕНИЕ А1, А3, F3» забезпечується регулювання підсилення тракту НЧ.

Під час приймання телефонних ЧМ-сигналів (F3) у тракті ПЧ блоку вмикається режим максимального підсилення, а потенціометр «УСИЛИНИЕ А1, А3, F3» дозволяє змінити підсилення тракту НЧ.

Канали приймання односмугових сигналів. Блок Б4-25 складається з двох ідентичних каналів, що забезпечують приймання односмугових сигналів НБ та ВБ смугами частот, і тракту виділення пілот-сигналу. Схеми каналів різняться тільки фільтрами.

Кожен канал приймання має вхідний узгоджувальний підсилювач, кварцовий фільтр на одну бічну смугу частот, регульований підсилювач, детектор, підсилювач звукових частот. Детектування односмугового сигналу здійснюється за допомогою місцевої несучої, сформованої у блоці Б1-4 з опорної частоти 5 МГц.

Для забезпечення якісного приймання односмугових сигналів у разі відхилення частоти передавача до ± 100 Гц, а також для компенсації ефекту Допплера використовують режим роботи із увімкненим автоматичним підстроюванням частоти. У цьому режимі підстроювання частоти третього гетеродина виконується за несучою частотою сигналу.

Під час приймання односмугових сигналів можлива робота із різними постійними часу (0,1; 1; 5 с). При цьому в кожному каналі окремо (за встановлення тумблера «СЛОЖ. АРУ» у положення «ОТКЛ.») залежно від положення перемикача «ВИД РОБОТИ ТЛФ» вмикають відповідні види АРП: за спектром («А3J-А1», «А3J-В1», «А3В под.»); за пілот-сигналом (в усіх інших положеннях перемикача).

Для роботи з АРП потенціометр «УСИЛЕНИЕ А1» («УСИЛЕНИЕ В1») дозволяє регулювати підсилення у тракті НЧ відповідного каналу.

У разі встановлення перемикача «ВИД РЛУ» у положення «РРУ» потенціометр «УСИЛЕНИЕ А1» («УСИЛЕНИЕ В1») забезпечує регулювання підсилення трактом ПЧ у відповідному каналі, при цьому підсилення в НЧ максимальне.

Канали автоматичної телеграфної роботи. Основну селекцію, підсилення, детектування ЧМнС та сигналів з відносною фазовою маніпуляцією, а також формування вихідних імпульсів, необхідних для автоматичного приймання за допомогою кінцевої апаратури реєстрування, забезпечує блок Б5-72.

Залежно від положення перемикача «ВИД РАБОТЫ ТЛГ» (перемикач «РОД РАБОТЫ» – у положенні «ТЛГ») вхідний сигнал надходить на відповідний смуговий фільтр, який забезпечує основну вибірковість сигналу.

Через підсилювач-обмежувач сигнал надходить на ЗМ, де за допомогою частоти допоміжного генератора відбувається пониження частоти сигналу з метою спрощення побудови цифрового демодулятора. З виходу демодулятора через фільтр нижніх частот сигнали подаються на формувач посилок постійного струму. Смуга пропускання фільтру нижніх частот перемикається під час вибору виду роботи за допомогою перемикача «ВИД РАБОТЫ ТЛГ».

З виходу блоку Б5-72 сигнал у вигляді посилок постійного струму надходить на блок релейних виходів (блок Б5-2), що забезпечує роботу букводрукуючих телеграфних апаратів.

Блок Б5-2 складається з двох однакових каналів. У кожному каналі є електронне реле, роботою якого управляють імпульси з блоку Б5-72. Електронне реле, у свою чергу, управляє лінійним ланцюгом букводрукуючого апарату.

Способи управління частотою настроювання та видами роботи радіоприймача.Радіоприймач дозволяє як ручне управління за допомогою органів управління, розміщених на передній панелі, так і дистанційне – з виносного ПДУ. Передню панель радіоприймача показано на рис. 2.8.

Спосіб управління визначається перемикачем «ВИД УПРАВЛЕНИЯ», що має три положення:

– «МЕСТН.» – місцеве управління, коли все управління забезпечується з передньої панелі радіоприймача;

– «МД» – місцеве дистанційне управління, за якого забезпечується управління режимами роботи з передньої панелі, а управління частотою настроювання – дистанційно;

– «ДИСТ.» – дистанційне управління частотою настроювання та режимами роботи радіоприймача.

Настроювання радіоприймача на частоту, встановлену декадними перемикачами «КИЛОГЕРЦЫ», здійснюється автоматично. З декадних перемикачів залежно від установленої частоти подаються команди управління на синтезатор та через блок Б7-2 на блоки ПРЧ, блок перетворення частоти синтезатора, блок ПЧ. У підсумку забезпечується:

– увімкнення відповідних фільтрів блоку ПРЧ;

– перестроювання контурів блоку ПРЧ за допомогою дискретних конденсаторів;

– встановлення частот першого та другого гетеродинів;

– перемикання фільтрів та інші комутації, які здійснюють підготовку тракту ПЧ до роботи.

Для перестроювання контурів блоку ПРЧ використовують магазини дискретних конденсаторів, де як комутуючі елементи використовують реле, виконані на високочастотних магніто-управляємих контактах (герконах). Перемикання контурів блоку ПРЧ забезпечують електромеханічні реле та геркони.

Вибір виду роботи радіоприймача здійснюється за допомогою перемикачів «РОД РАБОТЫ», «ВИД РАБОТЫ ТЛГ», «ВИД РАБОТЫ ТЛФ», «СЛУХ. ПРИЕМ».

Встановлення перемикача «РОД РАБОТЫ» у положення «ОТКЛ.» забезпечує вибір слухових видів роботи за допомогою перемикача «СЛУХ. ПРИЕМ».

Встановленням перемикача «РОД РАБОТЫ» у положення «ТЛФ» забезпечується вибір односмугових видів роботи за допомогою перемикача «ВИД РАБОТЫ ТЛФ». Встановлення перемикача «РОД РАБОТЫ» у положення «ТЛГ» забезпечує вибір автоматичних телеграфних видів роботи за допомогою перемикача «ВИД РАБОТЫ ТЛГ». Для приймання сигналів односмугової телефонної або автоматичної телеграфної роботи (перемикач «РОД РАБОТЫ» – в положенні «ТЛФ» чи «ТЛГ») за допомогою перемикача «СЛУХ. ПРИЕМ» забезпечується слуховий контроль сигналу, що приймається.


 

 
 

 

Передбачена можливість роботи радіоприймача з апаратурою адаптивного зв’язку. Режим АДАПТ-1 вмикається за подачі відповідної зовнішньої команди та встановлення перемикача «ВИД УПРАВЛЕНИЯ» у положення «МД» або «ДИСТ.». При цьому забезпечується:

– дистанційне управління частотою настроювання;

– вимкнення внутрішнього (третього) гетеродина та робота від зовнішнього (третього) гетеродина;

– увімкнення у груповому тракті радіоприймача смуги пропускання 15 кГц;

– увімкнення каналу приймання командних сигналів.

Вмикання режиму АДАПТ-2 виконується у разі подання відповідної зовнішньої команди.

У радіоприймачі передбачено можливість закривання приймального тракту для роботи в режимі автоматичного півдуплекса у складі радіостанції. У разі увімкнення тумблера «АРПД» замикається ланцюг закриваючої напруги із зовнішнього входу на блоки Б2-32, Б2-4, Б4-12 та Б4-25, що робить можливим закривання підсилювача.

Елементами управління в системі управління радіоприймача є перемикачі та тумблери. Виконуючими елементами системи управління є електромагнітні реле постійного струму та електронні ключі.

Вбудована система контролю. Радіоприймач має розгалужену вбудовану систему контролю, яка дозволяє проводити оцінку його працездатності в цілому, а у разі відмови в роботі дозволяє відшукати поломку навіть у функціональному вузлі (блоці).

Система контролю за допомогою перемикачів контролю, стрілочних індикаторів, сигнальних лампочок та інших елементів забезпечує:

– контроль встановленої частоти;

– контроль вихідної напруги окремих блоків;

– перевірку точності частоти ОГ за зовнішнім еталонним сигналом («СВЕРКА ЧАСТ.»);

– контроль напруги мережі та вихідної напруги блоку живлення;

– сигналізацію про увімкнення живлення ОГ та подачу напруги живлення з блоку живлення;

– сигналізацію про перегрів ОГ («АВАРИЯ ОГ»);

– сигналізацію про увімкнення вентилятора;

– сигналізацію про коротке замикання у ланцюзі релейних виходів (у разі встановлення блоків Б5-2, виконаних на оптронах);

– узагальнений контроль працездатності активних функціональних вузлів радіоприймача зі світловою сигналізацією «ГОТОВ К РАБОТЕ»;

– контроль проходження сигналу по усьому тракту за подачі на вхід контрольного сигналу з видачею світлової сигналізації «СКВОЗН. КОНТР»;

– слуховий контроль (за допомогою головних телефонів) прийнятих сигналів.

Контроль встановленої частоти здійснюється після натиснення кнопки «ОТСЧЕТ ЧАСТОТЫ». Вибір виду контрольного сигналу, що подається до приймального тракту, виконується за допомогою перемикача «СКВОЗН. КОНТР.». Для крізного контролю можуть бути використані:

– гармоніки сигналу ОГ («ГАРМ.»);

– напруга від вбудованого генератора шуму;

– сигнал частоти настроювання виробу, який надходить з виходу тракту зворотного перетворювача частоти ТОН. У цьому випадку сигнал тонального генератора надходить на вхід тракту зворотного перетворення частоти (ЗПРЧ), де перетворюється в високочастотний сигнал.

У разі подання зовнішньої команди «ВКЛ. ЗПРЧ (МсН)» забезпечується повний контроль приймального тракту за допомогою сигналу радіочастоти, отриманого в тракті ЗПРЧ з сигналу місцевої несучої.




Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам.Обратная связь - 54.221.131.67