ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Охарактеризуйте основні законодавчі акти про охорону праці



Дайте загальну характеристику основних принципів державної політики в галузі ОП. Поясніть основні завдання ОП

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці

В Законі України «Про охорону праці» задекларовані основні принципи держа­вної політики в галузі охорони праці:

1) — пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства;

2) — повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

3 ) — обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди осо­бам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

4) —_використанняекономічних методш упр,авління отхррдною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці;

5) — комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі національних про­грам з цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної та соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

6) — встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

7) — здійснення навчання населення, професійн.сілідсотовкЕЬІ підвищення квалі­фікації працівників з охорони праці;

8) — співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями хдпроф,с..щлка-ми (представниками трудових колективів) при прийнятті рішень з охорони праці;

9) — міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо покращення умов і підвищення безпеки праці.

Для реалізації цих принципів було створено Національну раду з питань без­печної життєдіяльності при Кабінеті Міністрів України, Держнаглядохоронпраці та його територіальні органи, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, Національний науково-дослідний інститут охорони праці, навчально-методичний центр Держнаглядохоронпраці. Розроблені та реалізуються національна, галузеві, регіональні та виробничі програми покращення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища. В обласних та районних державних адміністраціях діють відповідні ради з безпечної життєдіяльності, а в центральних та міських органах виконавчої влади функціонують підрозділи, що займаються питаннями охорони праці. Вихо­дить щомісячний журнал «Охорона праці». Значними накладами видаються норма­тивні акти, наочні посібники, навчальна, довідкова та інша література з охорони праці. При Держнаглядохоронпраці створюються комп'ютерні мережі, опрацьову­ються та впроваджуються автоматизовані інформаційні системи з найважливіших питань охорони праці.

Основним завданням охорони праці є гуманізація праці, під якою розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створювання умов для всебічного розвитку особистості, зведення до мінімуму вірогідності травмувань та виникнення професійних захворювань.

Завданнями охорони праці є також:


знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;

·
впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці;

·
розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці;

·
забезпечення безпеки виконання робіт працівниками;

·
впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;

·
розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов і охорони праці.

Та б л и ця 1.1

Поясніть які пільги згідно з кодексом законів про ОП мають жінки що виховують дітей віком до 3 років та дітей інвалідів

Дайте визначенню понять нещасний випадок на виробництві, нещасний випаок, гостре професійне захворіння(отруєння), та наведіть приклади нещасних випадків пов’язаних з виробництвом, та які не вважаються такими.

НЕЩАСНІ ВИПАДКИ НЕВИРОБНИЧОГО ХАРАКТЕРУ

 

— не пов'язані з виконанням труд, обов'язків травми, в т. ч. внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень ін. особою, отруєння, самогубства, опіку, обмороження, утеплення, ураження електр. струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стих, лиха, контакту з тваринами тощо, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого. Облік та розслідування Н. в. н. х. здійснюються відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невироб. характеру (затв. КМ України 22.ІІІ 2001). Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час: 1) прямування на роботу чи з роботи пішки, у громадському, власному чи ін. трансп. засобі, що не належить організації і не використовується в інтересах цієї організації; 2) переміщення повітряним, залізнич., мор., внутр. водним, автомоб. тр-том, електротр-том, метрополітеном, канатною дорогою, фунікулером та ін. видами тр-ту; 3) виконання громад, обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до служб, обов'язків); 4) виконання донор, функцій; 5) участі у громад, акціях (мітингах, демонстраціях тощо); 6) участі в культур.-масових заходах, спорт, змаганнях; 7) проведення культур., спорт, та оздоров. заходів, не пов'язаних з навч.-вихов. процесом у навч. закладах; 8) використання газу в побуті; 9) вчинення протиправних дій проти особи, її майна; 10) користування або контакту зі зброєю, боєприпасами та вибух, матеріалами; 11) виконання робіт у дом. г-ві, використання побут, техніки; 12) стих, лиха; 13) перебування у громад, місцях, об'єктах торгівлі та побут, обслуговування, у закладах лік.-оздоров., культур.-осв. та спорт.-розважального призначення, в ін. організаціях. Факт ушкодження здоров'я внаслідок Н. в. н. х. встановлює і засвідчує лік.-профілакт. заклад. Док-том, який засвідчує ушкодження здоров'я особи в результаті Н. в. н. х., є лікарняний листок (листок непрацездатності) чи довідка лік.-профілакт. закладу.   Приклад Працівник підприємства по дорозі додому після роботи потрапив у ДТП і у зв’язку з отриманими травмами знаходиться у лікарні у непритомному стані.
Нещасний випадокна виробництві — це обмежена в часі подія або раптовийвплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, щосталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких булозаподіяно шкоду його здоров'ю або настала смерть. нещасний випадок на виробництві- це раптове погіршання стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника".

 

За кількістю потерпілих нещасні випадки бувають одиночні та групові(одночасно з двома і більше працівниками).

 

Наслідком нещасного випадку може бути:

 

> переведення потерпілого на легшу роботу;

 

> одужання потерпілого;

 

> встановлення потерпілому інвалідності;

 

> смерть потерпілого.

Приклади

· перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місціроботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство і до його виходу (який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку) або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

· підготовки до роботи, приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

· проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на іншомутранспортному засобі, наданому роботодавцем;

· використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

· виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);

· ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах ітранспортних засобах, що використовуються підприємством;

· надання підприємством шефської допомоги;

· перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

· надання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов'язків;

· прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженимимаршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

· прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Нещасні випадки визнаються пов'язаними з виробництвом також у випадках:

· раптового погіршення стану здоров'я працівника або його природної смерті під час перебування на підземних роботах чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності;

· нанесення тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи;

· які сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою).

Неща́сний ви́падок (подія) — тілесні пошкодження або смерть, інколи пошкодження майна, причиною яких є несподіваний збіг обставин. При цьому зазвичай мається на увазі, що негативного імовірнісного результату можливо було уникнути або запобігти, якщо причини, що привели до нещасного випадку, були би розпізнані раніше.Неща́сний ви́падок (подія) — тілесні пошкодження або смерть, інколи пошкодження майна, причиною яких є несподіваний збіг обставин. При цьому зазвичай мається на увазі, що негативного імовірнісного результату можливо було уникнути або запобігти, якщо причини, що привели до нещасного випадку, були би розпізнані раніше.

Професійне захворювання - захворювання, викликане впливом шкідливих умов праці.
Професійне отруєння - гостра або хронічна інтоксикація, викликана шкідливим хімічним чинником в умовах виробництва.
Гостре професійне захворювання - захворювання, що виникло після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу шкідливих професійних чинників.
Хронічне професійне захворювання - захворювання, що виникло після багаторазового і тривалого впливу шкідливих виробничих факторів.
Гострим професійним отруєнням називається захворювання, що виникло після одноразового впливу шкідливої ​​речовини на працюючого. Гострі отруєнняможуть мати місце у випадку аварій, значних порушень технологічного режиму, правил техніки безпеки і промислової санітарії, коли зміст шкідливої ​​речовини значно, в десятки і сотні разів, перевищує гранично допустиму концентрацію. Що виникає в результаті цього отруєння може закінчитися швидким одужанням, виявитися смертельним, або викликати наступні стійкі порушення здоров'я.
Хронічним отруєнням називається захворювання, що розвивається після систематичного тривалого впливу малих концентрацій або доз шкідливої ​​речовини. Мається на увазі дози, які при одноразовому надходженні в організм не викликають симптомів отруєння.
Професійна захворюваність - число осіб з вперше встановленим захворюванням в поточному календарному році, віднесене до числа працюючих.
Групове професійне захворювання - захворювання, при якому одночасно захворіло (постраждало) два і більше осіб.
Термін "профзахворювання" має законодавчо-страхове значення. Список професійних захворювань затверджується в законодавчому порядку.
Єдиної класифікації професійних захворювань немає. Найбільш прийнята класифікація, заснована на етіологічним принципом. Виділяють наступні професійні захворювання, що викликаються дією:
промислового пилу;
хімічних виробничих факторів;
фізичних виробничих чинників;
біологічних виробничих факторів;
перенапруженням.
Багато професійних фактори в сучасних умовах надають комплексний вплив.

 

Лікування.

При лікуванні функціональних розладів голосу рекомендується дотримуватися голосового режиму і особистої гігієни голосу, який виключає паління тютюну, вживання алкоголю. Необхідна санація вогнищ хронічної інфекції в носоглотці.

Органічні захворювання голосового апарату потребують призначення терапії подібної до тієї, яка проводиться в загальній оториноларингологи: інстиляція масел в гортань, прийом антигістамінних препаратів, інгаляції лікарських засобів. Показані фізіотерапевтичні процедури.

 

Повітряно-тепловий режим

6.1. Температура повітря в приміщеннях дошкільного навчального закладу повинна становити: в приймальні, ігровій для дітей у віці до 2 років - +22 - 23° C, для дітей від 2 до 3 років - +21 - 22° C; в роздягальні і груповій для дітей від 3 до 5 років - +21 - 23° C, для дітей старше 5 років - +19 - 21° C. Температура повітря в спальнях повинна бути +19 - 21° C, у туалетних для дітей до 3 років - +20 - 22° C, для дітей старше 3 років - +19 - 20° C. У залах для занять музикою та фізичною культурою температура повітря повинна бути +18 - 19° C, приміщеннях басейну - +29 - 30° C, медичних приміщеннях - +21 - 22° C, теплих переходах - +15 - 16° C. У приміщеннях, що займають кутове положення або знаходяться в торці будинку дошкільного навчального закладу, температура повітря повинна бути на 2° C вище.

Контроль за температурою повітря у приміщеннях здійснюється за допомогою кімнатних термометрів, що розміщують на внутрішній поверхні кожного приміщення, де перебувають діти, на рівні 0,8 - 1,2 м від підлоги залежно від зросту дітей.

В одноповерхових дошкільних закладах місткістю до 50 місць, що розташовані в сільській місцевості, допускається пічне опалення за погодженням з територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Пічні отвори з герметичними дверцятами необхідно розміщувати тільки у коридорах. Пічки потрібно топити за відсутності дітей і закінчувати не пізніше ніж за 2 години до приходу дітей.

Лабораторний контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень дошкільних навчальних закладів з пічним опаленням здійснюється двічі впродовж опалювального сезону.

В основних приміщеннях дошкільного навчального закладу вміст CO2 повинен бути не більше 0,07 %, запиленість - 1,75 млн пилинок у 1 м3 повітря, окислюваність повітря - 6 - 9 мг O2 в 1 м3, кількість мікроорганізмів - 4000 в 1 м3повітря взимку, граничнодопустима концентрація (далі - ГДК) аміаку - 0,1 мг/м3, фенолу - 0,006 мг/м3, формальдегіду - 0,003 мг/м3.

6.2. Природна вентиляція приміщень дошкільних навчальних закладів здійснюється через вентиляційні канали. Окремі системи вентиляції повинні бути в харчоблоці, ізоляторі, приймальнях, роздягальнях, туалетних. Температуру повітря та кратність повітрообміну в приміщеннях дошкільних навчальних закладів наведено у додатку 7 до Санітарних правил.

Кратність обміну повітря у приміщеннях дошкільного навчального закладу повинна становити 1,5 об'єму приміщення на годину, у пральні - 5. За відсутності дітей приміщення дошкільних навчальних закладів повинні періодично провітрюватися. Ефективним є наскрізне або кутове провітрювання. Забороняється провітрювання через туалетні. Тривалість провітрювання залежить від температури зовнішнього повітря, напрямку вітру та ефективності роботи опалювальної системи. Для забезпечення достатнього рівня провітрювання коефіцієнт аерації повинен бути 1:50 (співвідношення площ фрамуг до підлоги). Наскрізне провітрювання має проводитися кожні 1,5 години з тривалістю не менше 10 хвилин. У спальнях наскрізне провітрювання здійснюється до та після сну дітей.

6.3. У холодний період року провітрювання повинно бути закінчене не пізніше ніж за 30 хвилин до приходу дітей із занять або з прогулянки і за 30 хвилин до сну. Під час сну може бути забезпечено доступ свіжого повітря з одного боку приміщення, але за 30 хвилин до підйому дітей його припиняють. Після короткочасних провітрювань допускається зниження температури повітря у групових осередках до +19° C для дітей 4 - 5 років і до +18° C для дітей старше 5 років.

У теплий період року в приміщеннях із постійним перебуванням дітей забезпечується широкий доступ свіжого повітря, а саме через однобічну аерацію приміщень у присутності дітей. Денний і нічний сон має бути при відкритих вікнах, фрамугах, кватирках за відсутності протягів.

6.4. Відносна вологість повітря в приміщеннях, де перебувають діти, повинна бути в межах 40 - 60 %, на харчоблоці та у пральні - 60 - 70 %.

У комп'ютерних класах оптимальна температура повітря повинна бути у межах +19 - 21° C, вологість - 55 - 62 %, швидкість руху повітря - не більше 0,1 м/сек.

6.5. Одягати дітей необхідно залежно від температури повітря та інтенсивності рухової активності. При помірній руховій активності одяг дітей у приміщеннях дошкільних закладів має відповідати вимогам таблиці 2.

Таблиця

6.6. При вході до дошкільного навчального закладу необхідно розміщувати термометр для контролю за температурою повітря на вулиці. Прогулянки на відкритому повітрі повинні проводитися не рідше 2 разів на день із загальним часом перебування не менше 4 годин з достатньою руховою активністю та за умови раціонального одягу дітей.

6.7. Взимку притемпературі повітря від -4 до -10° C і швидкості руху повітря до 2 м/сек дітей необхідно одягати у зимові пальта, шуби, комбінезони (4 - 5 шарів одягу). При цьому допускаються ігри з руховою активністю середньої інтенсивності. При подальшому зниженні температури та збільшенні швидкості руху повітря рухову активність потрібно збільшувати. Прогулянки на вулиці дозволяється проводити при температурі повітря не нижче -16° C і швидкості руху повітря до 5 м/сек (на дитині 5 шарів одягу). Рухливі ігри дозволяється проводити при температурі повітря від +3 до -3° C і швидкості вітру не більше 5 м/сек (3 - 4 шари одягу). Прогулянки дітей на вулиці не проводяться притемпературі повітря нижче -16° C або швидкості руху повітря понад 7 м/сек.

6.8. Влітку під час прогулянок діти повинні мати головні убори (капелюшки, косинки). Для запобігання перегріванню на сонці частину прогулянки необхідно проводити в тіні дерев і під тіньовими навісами. Прогулянки влітку при відсутності вітру бажано супроводжувати водними процедурами, іграми з водою з використанням плескальних басейнів, лійок, гідроіграшок. Під час дощу діти повинні гуляти під тіньовими навісами.

6.9. Лабораторний контроль показників мікроклімату у дошкільних навчальних закладах проводиться не рідше двох разів на рік не менше 6 вимірів.

 

План евакуації учнів і працівників на випадок виникнення пожежі

 

· Повідомлення про пожежу При виявленні пожежі необхідно повідомити про пожежу в пожежну частину по тел. Задіяти систему сповіщення, повідомити керівника навчального закладу

· Евакуація дітей і працівників, порядок евакуації при різних варіантах Евакуацію дітей і працівників необхідно починати з приміщення, де викликана пожежа, а також приміщення, якому загрожує розповсюдження пожежі, через коридори і запасні виходи

· Перевірка кількості евакуйованих Перевірити евакуйованих за списком .

· Повідомлення про пункти розміщення евакуйованих Направити всіх дітей і працівників у безпечне місце. Вказати адресу.

· Гасіння пожежі обслуговуючим персоналом до прибуття пожежників Гасіння пожежі організовується і проводиться негайно з моменту її виявлення працівниками навчального закладу, які зайняті в евакуації. Для гасіння пожежі використовують засоби пожежегасіння, які наявні.

· Участь в гасінні пожежі до прибуття пожежників Для зустрічі пожежників необхідно виділити працівника з обслуговуючого персоналу, який чітко проінформує начальника підрозділу пожежників, який прибув, про те, що всі учні і працівники евакуйовані з небезпечного місця і в яких приміщеннях залишились люди

 

 

Про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій радіоактивного, хімічного, бактеріологічного зараження, катастрофічного затоплення та інших видів небезпеки ДНЗ отримує повідомлення від місцевого штабу ЦЗ по радіо, телебаченню і можливо, через пресу, якщо дозволяє час.

- При аварії на АЕС

Отримавши повідомлення штабу ЦЗ:

«Увага! Говорить штаб цивільної оборони! Громадяни! Сталася аварія на АЕС. В населених пунктах району (місті) очікуються опади. Населенню району (міста) необхідно знаходитись в приміщенні, провести додатково герметизацію житлових приміщень та продуктів харчування. Прийняти йодистий препарат. У подальшому діяти відповідно за вказівок штабу ЦЗ.

необхідно:

- оповістити працівників про аварію та можливе радіоактивне забруднення місцевості і постановити завдання щодо організації захисту дітей від ураження (відповідальний – зав. ДНЗ);

- укрити дітей в захисних спорудах (ЗС), якщо вони є ; при відсутності ЗС або неможливості зайняти їх, укрити в приміщенні та провести додаткову його герметизацію (затулити вікна, двері, горища, димохід та заклеїти в них щілини) (відповідальні – вихователі);

- організувати прийняття йодового препарату (відповідальні – медичні сестри);

- прогнозувати радіаційну обстановку за даними місцевого штабу ЦЗ (відповідальний – зав. ДНЗ);

- ввести режим радіаційного захисту (відповідальний – зав. ДНЗ);

- провести додаткову герметизацію продуктів харчування та питної води (відповідальний – шеф-кухар);

-організувати евакуацію працівників і членів їхніх сімей згідно з вказівками штабу ЦЗ (відповідальний – зав. ДНЗ).

 

2. При авари на підприємстві з викидом СДОР

Отримавши повідомлення штабу ЦЗ про аварію на хімічно-небезпечному об’єкті «Лукор» з викидом аміаку (хлору та т..) та небезпеку хімічного зараження,

необхідно:

- негайно оповістити працівників та організувати виведення дітей із зони зараження в безпечне місце (відповідальний – зав. ДНЗ);

- укрити дітей в приміщенні, в разі неможливості негайно вийти із зони зараження, провести додаткову герметизацію приміщення (відповідальний – вихователь);

- провести додаткову герметизацію продуктів харчування та питної води (відповідальний – шеф-кухар);

- евакуювати дітей в безпечне місце проходження первинної хмари забрудненого повітря, якщо евакуація не проведена до його проходження (відповідальний – вихователі);

виявити уражених дітей та надати медичну допомогу, у разі необхідності направити до лікарні (відповідальний – старша медсестра);

- доповісти завідувачу рай (міськ) во про стан справ (відповідальний –зав. ДНЗ).

3. При забрудненні ртуттю, її парами

необхідно;

-негайно повідомити штаб району (міста) та санепідемстанцію(відповідальний – зав. ДНЗ);

- вивести дітей із забрудненої території та включити доступ до на (відповідальні ~ вихователі);

-зробити механічне вилучення ртуті (збирання вакуумною т.соскою) (відповідальний – т.. медсестра);

- організувати демеркуризацію і санітарний контроль за її проведенням, утриманням парів ртуті в повітрі /в приміщенні після демеркуризаії повинно бути більше за 0,0003 мг/м куб./ (відповідальний – зав. ДНЗ);

-зробити двічі (з інтервалом 7 днів) повторний контроль за утриманням парів ртуті

(відповідальний – т.. медсестра);

-дозволити знаходитися в приміщенні тільки після отримання на це дозволу місцевої адміністрації (відповідно – зав. ДНЗ);

-доповісти завідувачу рай (міськ)во про стан справ (відповідальний –зав. ДНЗ).

 

4. При виникненні пожежі в приміщенні ДНЗ

необхідно:

- негайно викликати пожежну службу (відповідальний – зав. ДНЗ);

- евакуювати дітей в небезпечне місце згідно із схемою евакуації при пожежі (відповідальний – вихователі);

- припинити подачу електроенергії, газу (відповідальний – зав. ДНЗ);

- організувати винесення майна в безпечне місце та його надійну охорону

(відповідальний – завгосп);

-організувати гасіння пожежі наявним первинними засобами пожежогасіння до прибуття пожежної служби (відповідальний – методист);

- організувати зустріч пожежних підрозділів (відповідальний – зав, ДНЗ);

-при рятуванні потерпілих із охопленого полум’ям приміщення та гасіння дотримуватися правил:

• перш ніж увійти в приміщення, накритися з головою мокрим рядном;

• відчиняти двері в задимлене приміщення обережно, щоб запобігти спалаху полум’я від шкідливого приливу свіжого повітря, відчиняючи двері, знаходитися з боку по ходу дверного полотна;

• у сильно задимленому приміщені рухатися, зігнувшись або повзком;

• для захисту від чадного газу дихати через зволожену тканину.

П а м ‘ я m а й m е :

~ маленькі діти від страху ховаються під ліжками, в шафах, забиваються в куток, якщо на вас загорівся одяг, лягайте на землю і, перекочуйтеся, збивайте полум ‘я; бігти не можна – це ще більше роздуває полум ’я;

- побачивши людину в охопленому полум’ям одязі, накиньте на неї пальто, плащ або рядно і щільно притисніть; на місце опіку слід накласти пов’язку та

відправити в лікарню;

~ вогнегасні речовини направляти не в місця найбільш інтенсивного горіння полум’я, а на поверхню, охоплену вогнем;

- виходити із зони пожежі в невітряну сторону.

 

5. При загрозі виникнення затоплення (катастрофічного затоплення)

Отримавши повідомлення при загрозу затоплення від штабу ЦЗ,

необхідно:

- зібрати працівників, довести до них обстановку та поставити завдання у відповідності до розпорядження штабу ЦЗ (відповідальний – зав. ДНЗ);

- видати попереднє розпорядження щодо організації необхідних дій (відповідальний – зав. ДНЗ);

- погодити з місцевим штабом ЦО послідовність та порядок евакуації із зони затоплення

- (відповідальний – зав. ДНЗ);

- зосередити на верхніх поверхах м’який інвентар та наочне обладнання (завгосп);

- припинити подачу електроенергії, газу, води (завгосп);

- евакуювати працівників і членів їх сімей (відповідальний – зав. ДНЗ).

 

6. При снігових буранах, ураганах, смерчах та інших стихійних лихах

Отримавши попередження про можливі стихійні лиха,

необхідно:

- довести до працівників обстановку та поставити завдання у відповідності до розпорядження штабу ЦЗ (відповідальний – зав. ДНЗ);

- організувати герметизацію приміщень (відповідальний –вихователі);

- організувати укріплення окремих елементів споруд (відповідальний –завгосп);

- підготувати засоби аварійного освітлення (відповідальний –завгосп);

- створити запас питної води та продуктів харчування (відповідальний –комірник);

- під час бурі або інших стихійних лих заборонити вихід із приміщення (відповідальний – зав. ДНЗ);

- доповісти завідувачу рай (міськ) во про наслідки стихійного лиха (відповідальний –зав. ДНЗ).

 

Загальні положення

1.1. Вимоги інструкції з охорони праці, безпеки життєдіяльності є обов'язковими для виконання працівниками відповідно до Закону України «Про охорону праці» і Кодексу законів про працю України.

1.2. Вихователь відповідає за охорону життя і здоров'я вихованців групи, в якій він працює, забезпечує їхнє виховання, навчання і розвиток.

1.3. Вихователь дошкільного навчального закладу (далі - ДНЗ) один раз на 3 роки проходить навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності з подальшою перевіркою знань.

1.4. Перед допуском до роботи завідувач ДНЗ проводить із вихователем первинний інструктаж з охорони праці, знайомить з умовами праці. Повторний (періодичний) інструктаж з охорони праці проводиться один раз на 6 місяців.

1.5. Вихователь повинен знати правила пожежної безпеки й уміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

1.6. У разі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформлюються роз­порядження чи інші документи, вихователь повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.

1.7. Вихователь повинен мати навички надання першої (долікарської) допомоги, у разі захворювання дитини чи при нещасному випадку необхідно негайно викликати лікаря чи старшу медичну сестру.

1.8. Про виявлені несправності обладнання, устаткування, пристроїв, інші небезпечні чинника а також про нещасні випадки, які трапились у ДНЗ, повідомити завідувача ДНЗ.

1.9. Можливі небезпечні фактори:

- ураження електричним струмом під час використання електрифікованих наочних посібників, обладнання та устаткування;

- травмування під час виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;

- травмування у дорожньо-транспортних пригодах під час виконання службових обов'язків (організації екскурсії, піших прогулянок, виконання службових доручень).

Загальні положення.

1.1. Вимоги інструкції з охорони праці є обов'язковими для ви­конання працівниками відповідно до Закону України "Про охорону праці" і Кодексу законів про працю України.

1.2. Вихователь відповідає за охорону життя і здоров'я вихован­ців групи, у якій він працює, забезпечує їхнє виховання, на­вчання й розвиток.

1.3. Вихователь ДНЗ один раз на 3 роки проходить навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності з подальшою перевіркою знань.

1.4. Перед допуском до роботи завідувач ДНЗ проводить із вихо­вателем первинний інструктаж з охорони праці, знайомить з умовами праці. Повторний (періодичний) інструктаж з охо­рони праці проводиться один раз на 6 місяців.

1.5. Вихователь повинен знати правила пожежної безпеки й умі­ти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

1.6. У разі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформляються розпорядження чи інші доку­менти, вихователь повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.

1.7. Вихователь повинен мати навички в наданні першої (долі­карської) допомоги, у разі захворювання дитини чи при нещасному випадку необхідно негайно викликати старшу медичну сестру.

1.8. При виявленні несправності обладнання, устаткування, при­строїв, інших небезпечних чинників, а також про нещасні ви­падки, які трапились у ДНЗ, вихователь повинен повідомити завідувача ДНЗ.

Загальні положення.

1.1. Вимоги інструкції з охорони праці є обов'язковими для ви­конання працівниками відповідно до Закону України "Про охорону праці" і Кодексу законів про працю України.

1.2. Вихователь відповідає за охорону життя і здоров'я вихован­ців групи, у якій він працює, забезпечує їхнє виховання, на­вчання й розвиток.

1.3. Вихователь ДНЗ один раз на 3 роки проходить навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності з подаль­шою перевіркою знань.

1.4. Перед допуском до роботи завідувач ДНЗ проводить із ви­хователем первинний інструктаж з охорони праці, знайомить з умовами праці. Повторний (періодичний) інструктаж з охо­рони праці проводиться один раз на 6 місяців.

1.5. Вихователь повинен знати правила пожежної безпеки й умі­ти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

1.6. У разі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформляються розпорядження чи інші доку­менти, вихователь повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.

1.7. Вихователь повинен мати навички в наданні першої (долі­карської) допомоги, у разі захворювання дитини чи при нещасному випадку необхідно негайно викликати старшу медичну сестру.

1.8. При виявленні несправності обладнання, устаткування, при­строїв, інших небезпечних чинників, а також про нещасні випадки, які трапились у ДНЗ, вихователь повинен повідоми­ти завідувача ДНЗ.

Загальні положення.

1.1. Вимоги інструкції з охорони праці є обов'язковими для ви­конання працівниками відповідно до Закону України "Про охорону праці" і Кодексу законів про працю України.

1.2. Вихователь відповідає за охорону життя і здоров'я вихован­ців групи, у якій він працює, забезпечує їхнє виховання, на­вчання й розвиток.

1.3. Вихователь ДНЗ один раз на 3 роки проходить навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності з подаль­шою перевіркою знань.

1.4. Перед допуском до роботи завідувач ДНЗ проводить із вихо­вателем первинний інструктаж з охорони праці, знайомить з умовами праці. Повторний (періодичний) інструктаж з охо­рони праці проводиться один раз на 6 місяців.

1.5. Вихователь повинен знати правила пожежної безпеки й умі­ти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

1.6. У разі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформляються розпорядження чи інші доку­менти, вихователь повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.

1.7. Вихователь повинен мати навички в наданні першої (долі­карської) допомоги, у разі захворювання дитини чи при нещасному випадку необхідно негайно викликати старшу медичну сестру.

1.8. При виявленні несправності обладнання, устаткування, при­строїв, інших небезпечних чинників, а також про нещасні ви­падки, які трапились у ДНЗ, вихователь повинен повідомити завідувача ДНЗ.

Загальні положення.

1.1. Вимоги інструкції з охорони праці є обов'язковими для ви­конання працівниками відповідно до Закону України "Про охорону праці" і Кодексу законів про працю України.

1.2. Вихователь відповідає за охорону життя і здоров'я вихован­ців групи, у якій він працює, забезпечує їхнє виховання, на­вчання й розвиток.

1.3. Вихователь ДНЗ один раз на 3 роки проходить навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності з подаль­шою перевіркою знань.

1.4. Перед допуском до роботи завідувач ДНЗ проводить із вихо­вателем первинний інструктаж з охорони "праці, знайомить з умовами праці. Повторний (періодичний) інструктаж з охо­рони праці проводиться один раз на 6 місяців.

1.5. Вихователь повинен знати правила пожежної безпеки і умі­ти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

1.6. У разі виконання робіт, які не передбачені трудовою угодою або на які не оформляються розпорядження чи інші доку­менти, вихователь повинен одержати цільовий інструктаж на робочому місці.

1.7. Вихователь повинен мати навички в наданні першої (до­лікарської) допомоги, .у разі захворювання дитини чи при нещасному випадку необхідно негайно викликати старшу медичну сестру.

1.8. При виявленні несправності обладнання, устаткування, при­строїв, інших небезпечних чинників, а також про нещасні випадки, які трапились у ДНЗ, вихователь повинен пові­домити завідувача ДНЗ.

1.9. Можлива небезпека: пошкодження шкірних покривів, очей.

Перша допомога при ударі

Щоб попередити виникнення крововиливу і зменшити біль, треба забезпечити спокій пошкодженої частини тіла, а якщо це кінцівка, то надати їй високе положення. На ушкоджену ділянку необхідно накласти холод: гумовий міхур або





Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.234.247.75 (0.042 с.)