Аналіз стану і проблем формування творчих здібностей підлітків

Для визначення реального стану музичного виховання підлітків, формування їх творчих здібностей засобами музики, ми проаналізували роботу гуртків музично-естетичного спрямування, провели бесіди, здійснили діагностику сформованості творчих здібностей, визначили типи учнів за виявами цих здібностей. Особливе значення мало визначення критеріїв оцінювання кожного рівня сформованості творчих здібностей.

Експериментальну роботу ми здійснювали протягом 2006-2007 н.р. на базі середньої загальноосвітньої школи №170. Було залучено 124 учнів до експериментального дослідження.

Вивчення планів роботи позакласних виховних заходів, програм гуртків, звітів про позаурочні заходи дозволило зробити висновок, що сфера позаурочного виховання потребує нових підходів до формування творчих здібностей учнів-підлітків. Слід зазначити, що музично-естетичне виховання у позаурочний час не забезпечене необхідними програмами з формування творчої особистості. Недостатньо програмно-методичних матеріалів для гуртків, які враховували б естетично-творчий розвиток учнів.

В процесі констатувального дослідження ми розглянули компоненти творчих здібностей, типологічні ознаки індивідуальності, особливості їх діагностики, можливість і засоби впливу на них.

У дослідженні індивідуальних виявів підлітків програмою констатувального експерименту передбачалось опитування їх для вивчення інтересів, нахилів, тобто спрямованості особистості, їх ставлення до творчої музичної діяльності в позаурочний час. Вивчалися й інші фактори, що суттєво впливають на підсумкові індивідуальні характеристики. Так, було визначено вид діяльності, якому учні віддають перевагу у вільний час, на основі їх відповідей на запитання: „Як ти проводиш свій вільний час?”. Результати відповідей були такі: віддають перевагу перегляду телепередач та електронним іграм, Інтернету - 42,0%; спілкуванню з друзями – 34,4%; музичним іграм 47,1%; читанню – 28,7%; заняттям співом, і грою на музичному інструменті - 23,6%; відвідуванню театру 11,5%; обрали варіант відповіді „мені байдуже чим займатись” 18,5% респондентів. Результати відповідей опитаних свідчать про широкий спектр їх інтересів.

На запитання: „Що допомогло тобі обрати улюблене заняття в позаурочний час?” – більшість відповіли, що їм допомогли визначитись: батьки – 30,6%; порадили вчителі – 21,7%; порадили друзі – 16,6%; „цікава програма” – 14,0%; „захоплююча передача” – 9,6% респондентів. Без сторонньої допомоги обрали улюблену справу 7,6% опитаних. Результати відповідей засвідчили, що найбільший вплив на учнів у виборі улюбленого заняття в позаурочний час мають батьки, вчителі і друзі.

Наступне запитання – ”В якому музичному гуртку ти бажаєш брати участь?”. Відповіді респондентів розділилися, а саме: учні молодшого підліткового віку більше зорієнтовані на творчо-виконавські гуртки: вокальний, хоровий, танцювальний, театральний (54,8%). Старші підлітки віддають перевагу гурткам художньо-пізнавального характеру (61,2%). На наш погляд, така ситуація зумовлена віковими особливостями вихованців, перш за все, розширенням пізнавальних інтересів учнів старшого підліткового віку.

Оскільки програмою констатувального експерименту було передбачено ґрунтовне вивчення музичних інтересів підлітків, то проводилось опитування, вибіркові бесіди. Серед запитань було й таке: „Які твої музичні уподобання?”. У відповідях підлітків віявився широкий спектр музичних інтересів, зокрема, більшість опитаних обрали всі запропоновані варіанти відповідей, а саме: співати; танцювати; слухати музику, музичні розважальні передачі; відвідувати з батьками концерти; читати все про музичне мистецтво (88,5%). У відповідях учнів визначилися й уподобання до накопичення музичної інформації: колекціювання домашньої фонотеки, ілюстрованої інформації з друкованих джерел про улюблених виконавців (36,3%). Аналіз даних дозволяє говорити про переважання музичного мистецтва в інтересах підлітків, а звідси – й можливість її використання для формуванні творчих здібностей. Проте формувальний вплив мистецтва може бути як позитивним, так і негативним. Йдеться про рівень музики, яку слухають учні. У цьому зв’язку необхідно було з’ясувати характер уподобань. На запитання: „Яку музику ти любиш?” – учні відповіли: сучасну естраду – 70,1%, класичну музику – 22,9% і лише 7,0% опитаних виявили схильність до народної музики. Такі результати дозволили констатувати, що вибір учнями зразків естрадної музики не відповідав рівню естетичного.

На запитання „Якби ти був музикантом, то обов’язково зробив...”, варіанти відповідей розподілились так: створив би нову естрадну пісню – 18,5%; зіграв би на музичному інструменті в оркестрі – 15,9%; виступив би як соліст – 13,4%; заспівав би у хорі – 12,7%; написав би новий музичний твір – 8,9% респондентів. Серед додаткової інформації були зафіксовані варіанти: „створив би рок-групу” – 12,7%; „записав би кліп на улюблену пісню” – 10,2%; „створив би шоу–програму” – 7,6%. Результати дослідження засвідчують готовність учнів до самореалізації в музично-творчій діяльності.

Щоб визначити найважливіші творчі якості та здібності особистості було сформульовано таке запитання: „Які якості та здібності ти хотів би мати?”. При визначенні творчих якостей учні відчули певні труднощі, плутаючи творчі якості з рисами характеру. Так, більшість респондентів назвали такі: працелюбність – 29,9%; наполегливість – 15,3%; сміливість – 19,1%; рішучість – 16, 6%; дисциплінованість – 14,0%, терпіння – 5,1%.

Проблема формування творчих здібностей учнів 5-9 класів може мати позитивне вирішення лише за умови активного включення підлітків у позакласну діяльність. Тому для виявлення мотивів залучення до неї ми поставити таке запитання: „Що тобі подобається у позакласній виховній роботі?”. Відповіді узагальнювалися: „Що б ти змінив на краще у позаурочній діяльності?”. Відповіді були такими: на запитання “Щоб ти змінив на краще у позаурочній діяльності?”. Відповіді були такими „Зробити заходи цікавішими і різноманітнішими” (19,1%); “Розширити можливості для неформального спілкування” (25,5%); надати можливість „кожному виявити себе” (33,1%); створити умови для „впевненості і підтримки у колективній діяльності” (22,3%). Аналіз відповідей на запитання дозволяє визначити шляхи удосконалення позаурочної виховної діяльності з учнями 5-9 класів, а саме: спрямувати педагогів, керівників гуртків позаурочної виховної діяльності на вивчення індивідуальних особливостей учнів; виявити ефективні засоби подолання труднощів проведення у позакласній роботі; розробити методику виховної роботи з підлітками із застосуванням музичного мистецтва. В ході констатувального експерименту встановлено, що основною умовою для підвищення ефективності формування творчих здібностей підлітків є відповідна методика, 5-9 класів є педагогічна виховна технологія, що реалізується у практичній сфері позакласної діяльності шляхом засвоєння учнями музичного мистецтва. Проведене дослідження дозволило отримати інформацію про здібності, інтереси, нахили, уподобання підлітків. Це дозволяє стверджувати, що кожен учень є неповторною індивідуальністю, яку характеризує певний рівень розвитку, а особливо творчих здібностей.

Визначити рівень сформованості творчих здібностей учнів дозволяє критеріальний підхід до їх діагностування. Специфіка художньо-естетичного виховання учнів у позаурочний час засобами музичного мистецтва вимагає уточнення критеріїв сформованості творчих здібностей відповідно до їх компонентної структури.

Визначені нами критерії високого рівня сформованості творчих здібностей, зокрема, критерій мотиваційно-орієнтаційної спрямованості учнів, що передбачає такі показники: яскраво виявлені стійкі мотиви до творчої діяльності взагалі і до музичного мистецтва зокрема; потреба поповнювати і розвивати художні знання, уміння організації й здійснення музичної діяльності (індивідуальної і колективної).

Розвиненість пізнавальних здібностей характеризується рівнем знань в галузі мистецтва та успішною творчою діяльністю, спрямованою на формування стійкої системи знань і прийомів інтелектуальної діяльності.

Високий рівень комунікативно-творчих здібностей виявляється у продуктивній співтворчості на основі колективного вирішення творчих завдань, створення атмосфери, взаємодопомоги для досягнення позитивних результатів

Критерії середнього рівня сформованості творчих здібностей характеризуються наявністю в учнів стійкої мотивації до музичного мистецтва, якому вони надають перевагу у творчій гуртковій діяльності в позаурочний час; усвідомлення ними потреби розширювати музично-теоретичні знання; вибірковий інтерес до інших видів мистецтв – літератури, живопису; недостатність активного самовияву в художньо-естетичній діяльності.

Учні здатні розкривати образно-емоційний зміст твору в цілому, хоча недостатньо орієнтуються у засобах художньої виразності, специфічних саме для музичного мистецтва. Порівняння, узагальнення, співставлення виконуються ними фрагментарно, на простих або недостатньо складних музичних зразках. Підлітки орієнтуються лише в окремих музичних жанрах. В цілому для учнів характерне володіння комунікативними вміннями і навичками для досягнення результатів діяльності. Недостатньо сформовані здібності до співтворчості.

Опанування учнями багатожанрового музичного мистецтва ґрунтується на певній логіці засвоєння: від народно-пісенних, танцювальних, інструментальних зразків – до академічної музики; від „буденного” музикування – до сценічно-артистичного втілення музичних творів в умовах позаурочної виховної діяльності.

Низький рівень сформованості творчих здібностей визначається такими критеріями: підлітки виявляють нестійкі мотиви до музичного мистецтва, але беруть участь у роботі гуртка в позаурочний час, прагнучи самовираження. Вони часто неусвідомлено застосовують набуті знання у практичній діяльності. Фрагментарність музично-теоретичних знань впливає й на певні розходження в діях для досягнення результативності у творчій діяльності.

У колективній діяльності під керівництвом учителя чи керівника гуртка ці вихованці віддають перевагу популярним стандартам міжособистісного спілкування. У цьому простежується невпевненість, невміння встановлювати необхідний контакт.

Отже, для розвитку творчих здібностей необхідне їх вивчення і діагностування.

На констатувальму етапі дослідження за результатами педагогічного спостереження, опитування респондентів бесід, інтерв’ювання, аналізу досвіду роботи в системі позаурочної діяльності, було визначено чотири найяскравіше виражених загальних типи учнів за виявом їх творчих здібностей, визначено їх інтегральні характеристики. Ми користувались класифікацією типів учнів, розробленої Л.Руденко. Запропоновану типологію учнів не можна вважати універсальною, оскільки підлітки кожного типу мають не тільки спільні особливості, а й свої відмінності.

Перший тип – “пасивні”(53,5%), що об’єднує учнів з недостатнім рівнем пізнавальних можливостей, творчої активності. Представники даного типу нерегулярно беруть участь у роботі гуртків позакласної діяльності, не відрізняються цілеспрямованістю, допитливістю, мало цікавляться проблемами мистецтва, інтереси їх обмежені. Відсутність інтересу негативно впливає на розвиток міжособистісного спілкування. Почуття, колективізму виявляють недостатньо. Риси творчої особистості учнів даного типу виражені слабко. Їх роботи не відрізняються оригінальністю, без допомоги вчителя не здатні до самостійних висновків. В музичних уподобаннях переважають естрадно-розважальні жанри, музичні шоу.

Відсутність достатнього рівня знань, вмінь, навичок, досвіду творчої діяльності не дозволяє самореалізуватись в художньо-творчій діяльності.

Дослідженням виявлено, що кількість представників “пасивного” типу досить значна – 53,5%, що спонукає до пошуків педагогічних впливів, спрямованих на поглиблення їх інтересів та розвитку здібностей.

Другий тип – „критики”(24,2%) – учні з виразною орієнтацією на оцінку, хоч їх мало цікавить застосування знань у нестандартних ситуаціях. Багато з них не можуть знайти виду діяльності, що відповідав би їх інтересам, що призводить до частої зміни видів діяльності. Учні цього типу відвідують театри, цікавляться музичним мистецтвом. Спілкування з друзями, участь у шкільних гуртках, не завжди задовольняє їх, бо внутрішнє невдоволення, скептицизм схиляють до „критиканства”. В їх музичних інтересах переважає естрадна музика. Цим учням властиві такі якості, як допитливість, активність, самостійність. Вони здатні завершити розпочату справу, але результати не завжди відрізняються оригінальністю, новизною, оскільки в них не сформована мотивація до творчості. Вони добре навчаються, виявляють зацікавленість мистецтвом, але внутрішньо невдоволені і критично сприймають школу і навколишнє середовище. Їх не задовольняє шкільне життя, набуті знання, уміння, навички, ініціатива, творчі задатки не знаходять належного застосування і позитивної оцінки.

Третій тип – “інтелектуали”,(12,7%). Вони виявляють інтерес до дисциплін гуманітарного циклу, цікавляться мистецтвом, із задоволенням відвідують школу, вимогам якої охоче підкоряються. Переважає інтерес до розумової праці. Такі учні багато читають, дозвілля проводять активно, прагнуть розширювати свій музичний кругозір, брати участь у різних шкільних гуртках, студіях. “Інтелектуали” прагнуть творчих досягнень, вони допитливі, виявляють інтерес до незвичайних речей, ідей, знаходять для них нестандартне застосування. Однак їм не завжди вистачає впевненості у собі, сміливості, наполегливості у доведенні справи до кінця, самокритичності.

Четвертий тип – “реформатори”(9,6%), діяльність яких є позитивною для школи. Їх розумова активність значна, успіхи у навчанні достатньо високі. Вони багато читають, виявляють особливий інтерес до дисциплін гуманітарного циклу, мистецтва, культури. У планах на майбутнє – інтелектуальна, творча праця. “Реформатори” дуже відповідальні у навчанні, праці. Стосунки з педагогами, батьками, товаришами добрі. “Реформатори”, найактивніші учасники позаурочних виховних заходів, ініціативні, творчі, з розвиненим почуттям гумору, здатністю до генерування ідей та шляхів розв’язання проблем. Їх спрямованість зорієнтована на спілкування, підтримку стосунків з ровесниками, має ознаки лідерства. “Реформатори” відрізняються розвиненою уявою, фантазією, спостережливістю, емоційністю, що дозволяє вважати їх здатними до творчої музичної діяльності.

Отже, розвиток спрямованості особистості значною мірою залежить від школи, вільного спілкування, в класі, а особливо, – від організації процесу навчання й виховання в умовах як класно-урочної, так і позаурочної освіти.

Аналіз отриманих результатів потребує застосування комплексу заходів для формування творчої особистості учня.

Аналіз здобутих експериментальних даних дозволив визначити основні напрями творчого виховання учнів у позаурочний час, а саме: систематичне виконання учнями різноманітних творчих завдань з орієнтацією на оригінальність результатів діяльності; вміння творчо ставитись до будь-якої діяльності; сприяння засвоєнню учнями національних художніх надбань, творів народної творчості, світової культури; доцільна участь учнів у колективній діяльності, виконання суспільно значущих справ у позаурочній діяльності і в школі; насичення освітнього середовища різними видами діяльності. Особлива роль у цьому процесі позаурочної творчості учнів, що повинна мати продуктивну реалізацію у: спільній художній діяльності і спілкуванні; у вільному виборі певного виду діяльності відповідно до інтересів кожного, їх потенціальних індивідуально-творчих можливостей.

Таким чином, результати констатувалього експерименту дозволили дійти висновку, що формування творчих здібностей підлітків у позакласній діяльності є процесом багатогранним, що потребує врахування індивідуальних особливостей кожного. Позитивна результативність цього процесу можлива за умови збагачення змісту творчої діяльності та застосування педагогічних умов, адекватних меті і завданням, дієвість яких у процесі багатоаспектної виховної роботи забезпечить її ефективність.

Висновки до другого розділу

Здійснене дослідження на констатувальному етапі проведення експерименту дозволило виявити ряд проблемних питань організації позаурочної діяльності та шляхів подальшого удосконалення музичного виховання у позаурочний час з акцентом на формуванні творчих здібностей учнів.

Дослідженням доведено, що в організації позаурочної діяльності основними є такі перешкоди: відсутність науково обґрунтованих методичних програм і розробок для забезпечення організації позаурочної діяльності недостатність посібників, матеріальної бази; переважання репродуктивних видів діяльності над творчою; незорієнтованість позаурочних форм роботи з учнями на розвиток їх творчих здібностей; негативний вплив засобів масової інформації на естетичні інтереси, музичні уподобання учнів; слабку організацію творчо-пошукової діяльності учнів.

За результатами проведеного констатувального експерименту на основі розроблених критеріїв визначено загальний рівень сформованості творчих здібностей учнів (високий, середній, низький). Охарактеризовано умовні типи підлітків за виявами творчих здібностей, а саме: „пасивні”, „критики”, „інтелектуали”, „реформатори”.

 

2.2. Динаміка...

Формувальний експеримент проводився на базі СЗШ № 170.Для проведення формуючого експерименту було утворено на експериментальну (61 учень) та контрольну (63 учні) групи. Учні експериментальної групи залучалися до систематичної участі в різних формах позакласної діяльності. Підлітки залучались до проведення лекцій- концертів, музичних свят і вистав.

Завдання формувального експерименту – активізація художньо-творчої діяльності підлітків у позаурочний час. Мета такої діяльності – художньо-естетичне виховання підлітків. Згідно з концепцією розвитку особистості. Ми прагнули активізувати потенційні творчі можливості кожного вихованця, оскільки участь учнів у виховному процесі сприяє розвитку їх творчих здібностей.

Традиційна колективна форма організації художньо-творчої діяльності мала значний моральний потенціал, розширюючи сферу міжособистісного спілкування у досягненні позитивного результату, головної мети виховного заходу. Вона формувала колективні відносини, культуру колективної творчої праці та почуття глибокої відповідальності й обов’язку.

Виховним заходам з учнями експериментальних груп передувала розгорнута бесіда, під час якої виявлялися художньо-естетичні інтереси й потреби підлітків, поглиблювалися знання з історії й теорії музичного мистецтва, формувалася самостійність у творчих пошуках. Створення доброзичливої атмосфери, довіри сприяло розкутості у висловлюванні різних думок.

В рамках дослідження ми провели лекцію-концерт “музика Бітлз” проведений захід в межах музичного лекторію сприяв залученню учнів до самовиявлення у творчості, зокрема, при визначенні теми заходу, його композиції, побудови, добору репертуару, оформлення аудиторії, музичної ілюстрації та інших універсальних засобів – запрошення вчителів англійської мови, батьків, друзів тощо. У процесі художньо-творчої діяльності вихованці збагачували свій досвід, активізували набуті знання і вміння, удосконалюючи їх у процесі цієї діяльності. Вони виявили впевненість у своїх силах, у можливості виконувати завдання на більш продуктивному рівні, продемонстрували свої знання, зокрема, володіння англійською мовою в межах індивідуальної підготовки.

За розробленою нами програмою було передбачено ряд заходів, найвагомішими серед яких стали „Новорічні свята”. Їх програма включала кілька складових: традиційний обряд „Колядування”, новорічний карнавал та новорічна дискотека (для учнів старшого підліткового віку). Естетичність і продуктивність діяльності полягала в організації та участі у цих святах, а саме: чіткість планування, ритмічність колективної роботи, створення атмосфери творчого пошуку, „мажорний тон” у стосунках, оптимальний режим напруження і відпочинку, дисциплінованість, нівелювання зовнішніх перешкод тощо. За ініціативою гуртківців був проведений конкурс на кращий колективний сценарій Новорічного свята.

Поданий на конкурс сценарій „Щедрий вечір” був схвалений організаторами свята й включений як епізод до театрального дійства-обряду „Колядування”. Демонстрація обізнаності з фольклором й обрядовими традиціями новорічної тематики відбувалися із задоволенням. Вихованці емоційно реагували на сам процес творення „ на очах” інших: написання сценарію, участь у самому дійстві. Не всі вихованці брали участь у виставі, вони були включені в інші заходи – новорічний карнавал для учнів (5-7 кл.) та новорічна дискотека (8-9 кл.). Демонстрація „моди” карнавального костюма з публічною оцінкою самих учнів-експертів та заохоченнями (призи за цікавий костюм) підкреслювали особливу роль у ранньому підлітковому віці колективної оцінної діяльності. Підкреслимо домінуючий принцип колективної роботи. У такій діяльності вихованці висували свої пропозиції („пасивні” й „критики”), а деякі („інтелектуали” й „реформатори”) – свої варіанти. Порівняння й оцінювання запропонованої інформації пробуджувала всіх до пошуків і швидко збагачувала їх досвід, залучаючи кожного до знахідок. Таким чином, вихованці опановували механізми творчості, оскільки прийнятий ними найкращий результат постає як створена ними модель діяльності.

Особливу зацікавленість у молоді викликають такі демократичні форми культурно-дозвіллєвої діяльності як дискотеки. За типологією серед них розрізняють просвітницько-дозвіллєві і танцювально-розважальні. У дослідженні ми розглядали дискотеки просвітницько-дозвіллєвого спрямування. При підготовці й проведенні „Новорічної дискотеки” для учнів 8-9 класів брали участь експериментальної групи „Музичне джерело”. З їх ініціативи було розроблено й реалізовано „класичний” варіант проведення дискотеки: театралізовані мініатюри (скетчі) гумористичного змісту, „випадкові” радіотрансляційні інтерв’ю; виступи виконавців естрадної пісні; хореографічні номери (сучасної бальної хореографії), а також різножанровий музично-танцювальний блок із світловими ефектами. Дискотека мала динамічний характер, її успіх значною мірою залежав від організації та складу виконавців. Вихованців поєднував не стільки вік і рівень підготовленості до вирішення досить складного завдання, скільки захопленість справою, спільність інтересів, відповідальне ставлення і, безумовно, цілеспрямована творчість для досягнення успіху.

Найпоширенішою формою роботи з учнями винятково у позаурочний час є тематичні вечори, комплексні за постановкою й реалізацією завдань, за своєю структурою, змістом, складом учасників, музичним, художнім й технічним оформленням. У процесі дослідження ми підготували цикл тематичних вечорів, що мали педагогічний вплив на учнів. Тематичні вечори мали за мету стимулювати пізнавальний інтерес учнів, викликати певний емоційний стан, розвивати соціальну активність, формувати творчі здібності та якості. Моральне задоволення учні мають тільки від тих заходів, до яких самі залучають всіх бажаючих.

В організації циклу тематичних вечорів ми враховували такі педагогічні вимоги: зміст вечора повинен мати чітку тематичну спрямованість, певну цільову настанову та відповідати віковим особливостям його учасників; форми, засоби й методи проведення вечора повинні бути різноманітними й доступними для даної категорії учасників; поєднання раціональних та емоційних елементів у композиційній структурі вечора; програма та організація вечора повинна мати виховне значення для всіх його учасників.

Наводимо сценарій проведення вечора, присвяченого 155–річниці видання „Кобзаря” Т.Шевченка (Додаток Е).

Слід зазначити, що здійснювана робота в експериментальних групах довела її позитивність. Це виявилося у творчому ставленні учнів до різних видів цієї діяльності, формуванні творчих здібностей до перенесення здобутих знань з однієї галузі в іншу, мобільність у здобутті нової інформації, активній взаємодії у спілкуванні поряд з емоційно-задовільним настроєм виконання всіх окреслених завдань.

В процесі проведення експериментальної роботи як: лекцій-концертів за тематикою: „Танець і танцювальна музика”, „Музичні жанри і живопис”; літературно-музична композиція за казкою І.Каменевої „Фальшива нотка”, „У лукомор’я”, „Снігова королева” (за музичним альбомом Ж.Колодуб). Взаємодія літератури і музики полягала в розкритті художнього образу тих творів, зазначених в репертуарі, їх коментували та ілюстрували – літературні герої в музиці, казкові сюжети, природа і почуття людини, історичні події тощо. Крім того, були розкриті портрети композиторів М.Глінки, М.Лисенка, С.Прокоф’єва, Ф.Шуберта, Д.Шостаковича та сучасних авторів – Ж.Колодуб, О.Костіна, К.Домінчена, П.Майбороди, О.Білаша. Головним напрямом діяльності було ознайомлення учнів із специфікою жанрів, стилів, засобів виразності різних видів мистецтв, серед яких чинне місце належить музиці. Тематика лекцій, хоча й була спрямована на вирішення конкретної проблеми, проте безпосередньо торкалася й близьких до неї питань, пов’язаних з іншими видами мистецтв, такими як живопис, скульптура, література, хореографія, виконавство. Таким чином, залучення учнів до активних форм музично-просвітницької діяльності теж мало позитивну результативність у формуванні їх творчих здібностей шляхом збагачення уявлень, розширення діапазону музичних знань, практичних вмінь і навичок, перетворенню їх в усвідомлену потребу.

Проведення лекції-концерту, літературно-музичних композицій як певний результат колективної діяльності стало ефективним засобом залучення учнів експериментальної групи до музичного мистецтва, стимулювало музичну діяльність учнів, розвиваючи у них здібність розуміти цей вид мистецтва, пропагувати його кращі зразки, доступні для сприймання й усвідомлення школярами. Таким чином, завдяки впровадженню зазначених заходів вихованцями гуртка постійно здійснювалася культурно-пошукова, ціннісно-орієнтаційна, комунікативна, художньо-творча діяльність, впливаючи на розвиток їх творчих можливостей і творчих здібностей. Після кожного заходу виявлялося оцінне ставлення вихованців до нього: задоволення від своєї участі у виконанні конкретного завдання, наміри покращити свої дії або в цілому захід, пропозиції для удосконалення цієї форми діяльності. Різноманітність та мобільність форм і засобів активізації художньо-творчої діяльності учнів дозволили відзначити значне зростання їх мотиваційних орієнтацій у сфері мистецтва, що також сприяло підвищенню рівня освіченості, творчого потенціалу, сформованості художніх потреб та інтересів.

Як довела практика, важливим засобом активізації мисленнєвих дій, а отже, й творчої діяльності в позаурочний час є застосування такої форми роботи, як заняття - що на художньо-творчому етапі експериментально-дослідної роботи передбачає вільний обмін думками з проблемних ситуацій у процесі творчого пошуку істини, яка „не народжується і не знаходиться в голові окремої людини, а породжується між людьми, які спільно шукають істину в процесі їх діалогічного спілкування” Саме в дискусії відбувається активізація мислення школярів, виявляються творчі, оригінальні, нестандартні шляхи розв’язання проблемних завдань, здійснюється продуктивна діяльність у висуненні гіпотези, вирішенні проблеми. Під час дискусії учні висловлювали свої думки на основі наявних знань, розвивали критичність думки, виявляли здатність розуміти та усвідомлювати висловлювання інших учасників дискусії, вносили нові ідеї та пропозиції. Як форма активізації творчого мислення, дискусія не передбачала єдиного рішення для всіх її учасників, висловлювалися різні, навіть протилежні думки з приводу обговорюваного питання, що виховувало толерантність та вміння переконувати. Отже, заняття - є унікальним інструментом формування творчих здібностей та якостей особистості, особливо в період її становлення, коли підліток перебуває в ситуації вибору життєвих пріоритетів, духовних цінностей, ідеалів, стилю поведінки.

Під час підготовки до цієї форми роботи були з’ясовані проблемні питання, що хвилюють учнів, які б вони хотіли обговорити із своїми однолітками. Такою проблемою, на думку більшості вихованців, є сучасна українська естрадна популярна музика. Було обрано ведучого дискусії серед старших, найдосвідченіших, ерудованих і комунікабельних вихованців гуртка.

Протокол дискусії для учнів 8-9 класів на тему „Сучасна українська естрадна популярна музика: за і проти” наведено в додатках (Додаток З).

Організація і проведення заняття - дозволили виявити творчі здібності вести діалог та бачити зв’язки між змістовним наповненням кожного аргументу і ефективністю спільного розв’язання проблемних питань. Серед учнів експериментальної групи відповіді були оригінальними, думки ґрунтовними, особливо в діалогічних репліках, що сприяло їх позитивній мотивації, розвитку уяви і комунікативних здібностей поряд із керованістю емоційно-вольових станів, які регулювали діалогічну процесуальність на засадах толерантності і взаємоповаги. Зафіксовано позитивні трансформаційні зрушення і в типологічних групах учнів, а саме: зменшилась кількість вихованців, віднесених нами до „пасивних”, оскільки діапазон їх інтересів, індивідуального когнітивного простору у сфері мистецько-художніх знань був ширшим, це надавало їм можливість вільно висловлюватися, аргументувати власну точку зору, що супроводжувалось сприятливою доброзичливою атмосферою, психологічною розкутістю, а отже, зняттям психічних бар’єрів, обумовлених їх нерішучістю, сором’язливістю, низьким рівнем самооцінки. Вихованці, віднесені нами до групи „критиків”, виявили зацікавленість, інтерес, самостійність в обґрунтуванні думок, демонструючи ясність, логіку, послідовність, а іноді й несподівані та оригінальні думки. Незважаючи на притаманні їм скептицизм, іронію, вони більш стримано, врівноважено, але й критично обстоювали власну позицію. Представники „інтелектуалів” виявляли самостійність і здатність генерувати оригінальні ідеї, що, безперечно, свідчило про динамічні зміни в їх творчому зростанні. Для вихованців-„реформаторів” така дискусія сприяла зростанню їх суб’єктності, впевненості у своїх силах, усвідомленню власних потенцій, реалізувавшись у створенні навколо себе лідерської групи.

Слід зазначити, що характер дискусії змінювався з акцентом на поглиблення знань сучасної естрадної популярної музики. Разом з тим учні контрольних груп, які також брали участь в цій дискусії, включались в обговорення цієї проблеми на рівні часткового повторення висловлювань інших або простого погодження з ними. Доповнення висловлювань партнера мали переважно описовий характер, типу: „Мені здається, що ця думка слушна” або „Я погоджуюся з висловлюванням”, „Кожного дня випускається значна кількість альбомів й записів різних виконавців”. Тому серед учнів контрольних груп виникали питання, де їх знайти. Зафіксовано й просте непогодження з думкою партнерів чи сумніви. Висловлювання учнів-учасників клубу „Дебати” мали обґрунтованіший характер порівняно з учнями контрольних груп, що пояснюється їх значним досвідом участі в таких заходах. Отже, проведення дискусій довело ефективність їх застосування в умовах позаурочної роботи. Вони сприяли продуктивному розвитку індивідуальних творчих здібностей та якостей вихованців. Дискусії дали інтенсифікуючий ефект як у формуванні знань і навичок в умовах спільної взаємоузгодженої діяльності всіх вихованців у мікрогрупах, так і в розвитку критичного мислення, в набутті досвіду вести творчий діалог та формувати адекватну самооцінку в ситуаціях дискусійної взаємодії.

На звітному етапі роботи було організовано заключний концерт. Він став своєрідним підсумком діяльності вже колективу вихованців, реальним втіленням у життя поставленої мети – опанування широкого кола музичних творів, набуття історичних, музично-теоретичних і практичних знань, умінь і навичок, засобом художнього самовираження, де особливого значення має вияв творчості. Г.Нейгауз, Г.Струве зазначали, що участь у концертах виявляє всі творчі можливості особистості на її художні успіхи, досягнутий виконавський рівень, демонструє активність, дисципліну, сценічність, зібраність. Кожен концерт має виховне значення. Для учасників колективної творчості не байдуже чи зрозуміють, чи оцінять їх загальну музично-художню працю ті, хто слухатиме й здійснюватиме підсумки здобутих результатів

До заключного концерту було залучено всіх учасників експериментальної групи, оскільки цей захід мав за мету – продемонструвати художньо-виконавські можливості учнів. Крім того, участь їх у різних видах навчально-виховної діяльності дозволяла учням відчувати себе організаторами, артистами, художниками, виконавцями-інтерпретаторами, емоційно переживати музичні твори, які вони добирали, вивчали й мають демонструвати перед аудиторією слухачів, концентруючи свої духовні сили. Звітний концерт став кульмінацією всієї попередньої музично-освітньої, виховної і художньо-творчої діяльності підлітків в умовах позакласної роботи. Програма концерту включала твори класичної і сучасної музики різних жанрів і стилів. Крім того, до участі в заключному концерті були залучені й виконавці інших шкільних гуртків: літературного та танцювального.

Аналіз заходу дозволив дійти висновку, що роз’єднати, організаційну, технологічну, інтелектуальну, художньо-емоційну, виконавсько-інтерпретаційну діяльність вихованців, практично, неможливо. Адже перед концертом була проведена робота для визначення складових елементів музичного дійства, тобто режисури, кожного номера програми концерту в динамічному – розгорнутому плані його реалізації.

Сам концертний виступ точно відтворював авторський задум кожного твору, музичний і літературний зміст (вокально-хорового); характер танцювальних мініатюр. Все це досягалося шляхом глибокого усвідомлення учнями їх сутності як художнього феномена.

Результати дослідно-експериментальної роботи з формування творчих здібностей учнів 5–9 класів у позаурочний час засобами музичного мистецтва дозволили визначити ефективність запровадженої методики.

Спираючись на критерії сформованості творчих здібностей учнів, було визначено їх рівневе значення з урахуванням розробленої теоретичної моделі. Аналіз здобутих експериментальних даних на першому педагогічному зрізі дозволив дійти таких висновків: перш за все, учні експериментальних і контрольних груп виявили недостатність музично-теоретичних знань, що обмежувало їх судження про художньо-образну сферу музичних творів, порівняння, зіставлення, здійснення переконливих умовиводів; завдання творчого характеру, особливо пов’язані з ілюстрацією мелодії або цілісної інтерпретації вокального твору чи окремого фрагменту, не завжди чітко усвідомлювалися; учні молодшого підліткового віку виявили недостатню розвиненість здібностей мотиваційно-орієнтаційного спрямування, при виконанні блок-завдань вони губилися й не завжди мали бажання виконувати програмні завдання, тобто їх здібності до регуляції поведінки і своєї діяльності виявилися недостатніми поряд із здатністю до переборення труднощів.