VII. Методика активізації процесу навчання

Методики активізації процесу навчання – методики, що застосовуються для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни.

Проблемні лекції — направлені на розвиток логічного мислення студентів і характеризуються тим, що коло питань теми обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздачею студентам під час лекцій друкованого матеріалу та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються.

Міні-лекції — передбачають виклад навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризуються значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Міні-лекції проводяться, як правило, проводяться як частина заняття-дослідження.

Семінари-дискусії — передбачають обмін думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.

Мозкові атаки — це метод розв'язання невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть його полягає в тому, щоб висловити якнайбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити і здійснити Їх селекцію.

Рольові ігри — форма активізації студентів, за якої вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій.

Дидактичні ігри — метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень в різноманітних ситуаціях шляхом гри за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками, який реалізується через самостійне вирішення студентами поставленої проблеми за умови недостатності необхідних знань, коли він змушений самостійно опановувати повий зміст або шукати нові зв’язки в уже засвоєному матеріалі.

 

ФОРМИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ.

· Реферат (від лат. refero – повідомляю) – найбільш складний продукт компресії тексту. Реферат відповідає на питання: “Що, яку конкретно нову інформацію містить текст”. Студенту необхідно обрати тему, з зазначеного в методичних рекомендаціях переліку тем рефератів; скласти план, опрацювати необхідні психолого-педагогічні джерела (монографії, учбові посібники, спеціалізовані журнали і т. ін.) з обраної теми. Безпосередньо сам реферат повинен містити в собі: план; актуальність проблеми, викладання проблеми, враховуючі основні напрямки її дослідження, різні підходи і точки зору до даної проблеми, власні висновки і рекомендації щодо використання матеріалу в учбовому процесі; перелік використаних джерел, можливо (але не обов’язково, в залежності від теми) додатки. В рефераті можуть бути застосовані схеми, графіки, таблиці, але з обов’язковим посиланням на джерело. Посилки на першоджерела, схеми, таблиці, малюнки, графіки, загальне оформлення реферату здійснюється відповідно до вимог, які прийняті у ВУЗі.

Реферат повинен мати стандартне оформлення: титульний лист, план, основну частину, заключну частину, висновки. Об’єм реферату повинен бути не більше 15 сторінок.

· Ділова гра як фактор активізації самостійної роботи студентів. Передбачається, що дане практичне заняття готують і проводять самі студенти. Викладач здійснює на підготовчому етапі консультування по підготовці та проведенню гри. Метою гри є вироблення вмінь та навичок майбутньої діяльності на практиці, а також ознайомлення майбутніх спеціалістів з права з реальними умовами та деякими завданнями, які їм доведеться вирішувати при виконання своїх обов’язків. Ділова гра включає слідуючи основні етапи: організаційно-підготовчий, ігровий, заключний. Ділова гра повинна мати план-сценарій.

· Учбова конференція мобілізує сили студентів, розвиває пізнавальні інтереси, забезпечує повноцінне повторення і закріплення учбового матеріалу. В період підготовки до конференції студенти включаються у самостійну роботу, яка націлена на пошук та творчість. Викладач своєчасно повідомляє студентів про конференцію по вивченому розділу програми і пропонує окремим студентам на вибір узяти добровільно тему для повідомлення або доповіді. Уся група готується до обговорення; кожен повинен бути готовий виступити як опонент. Студенти, які готують доповіді, отримують консультації у викладача та у спеціалістів по змісту питання і по підбору літератури. Конференція проводиться у відведений розкладом час, на протязі 1 – 2 академічних годин. Обговорюється 3 – 4, 5 – 7 докладів, що послідовно розкривають тему і не перевищують 5-7 хвилин. Студенти – слухачі ставлять питання студентам, які виступають з доповіддю, висловлюють критичні зауваження і доповнення. Під кінець викладач підводить підсумки, робить узагальнення, оцінює роботу студентів, які підготували доповідь, і слухачів, які найбільш активно і творчо виступили. Підготовка та виклад конференції виховує у студентів самостійність, закріплює навички та вміння самостійної роботи, впевненість у своїх силах. Підготовка та виклад доповіді, критичні виступи розвивають мислення, інтерес і перетворює повторення та закріплення на семінарах в цікаве співставлення точок зору, відстоювання своїх позицій та переконань у вільній дискусії

· Доповідь – це усне повідомлення за науковим текстом. Захист положень доповіді здійснюють один або два студента, які займаються даною проблемою. Студенти, які готують доповідь, отримують консультації викладачів або спеціалістів з даної проблеми. Студенти групи готуються до обговорення поставленої теми, знайомляться з рекомендованою літературою. Зі складу групи призначаються офіційні критики-опоненти. При захисті, студенти, які підготували доповіді, відповідають на зауваження критиків і питання присутніх. У обговоренні приймають участь усі бажаючі. У кінці викладач підводить підсумки дискусії. Він оцінює зміст доповідей, виступи критиків і учасників дискусії.

· Учбовий симпозіум готується і проводиться на заключному етапі вивчення розділу або спеціальної теми. Це своєрідна форма організації підведення підсумків і закріплення знань студентів. Усі студенти отримують тему для коротких виступів, які готуються ними у письмовому вигляді. На симпозіумі спочатку виступає викладач, який формулює загальну проблему. Потім йдуть доповіді, виступи усіх бажаючих і відповіді на питання учасників. У кінці викладач підводить підсумки, робить узагальнення по темі, оцінює виступи, активність студентів, виставляє оцінки.

· Диспут допомагає посилити проблемний, творчий характер навчання. Його організують у випадку необхідності поглибленого вивчення питань, які органічно пов’язані із вивченими та пройденими темами, з метою подальшого творчого осмислення фактів, законів, подій. Диспут може починати або завершувати вивчення теми. Точки зору студентів стають для викладача або відправн6им пунктом у викладенні нового матеріалу, або предметом критичної оцінки. Підготовка до диспуту починається з постановки проблеми. Студенти знайомляться з додатковою літературою, консультуються з викладачем. Вступні повідомлення студентів виражають протилежні позиції і оцінки, підштовхують студентів до викладання і відстоювання своєї точки зору. Полеміка завершується оцінюючим виступом викладача. Викладач робить висновки, враховує для подальшої учбової діяльності рівень мислення та позиції своїх студентів.

· Колоквіум – це бесіда викладача зі студентами з метою оцінювання та підвищення їх знань. Викладач своєчасно повідомляє студентів про колоквіум; оголошує тему, питання; список необхідної та рекомендованої літератури. Колоквіум проводиться як правило для поглибленого вивчення студентами декількох тем або цілого розділу, певної проблеми. Колоквіум може проводитися як із групою чи потоком, так і індивідуально. Може бути як в усній, так і у письмовій формі.

Завдання передбачають письмове їх розв'язання по одному з п'яти варіантів. Студенти, прізвища яких починаються з букв від «А» до «Д» включно, виконують роботу по першому варіанту, від «Е» до «К» - по другому варіанту, від «Л» до «О» - по третьому варіанту, від «П» до «С» -по четвертому варіанту, від «Т» до «Я» - по п'ятому варіанту. Контрольні роботи, виконані з порушенням зазначеного порядку, не рецензуються і на зараховуються.

Виконання контрольної роботи передбачає ретельне вивчення
теоретичного матеріалу та рекомендованих нормативних актів, Під час
розв'язання завдань студент повинен дати повну, ґрунтовну відповідь на всі запитання, поставлені в її умові. Висновки при розв'язанні завдань
необхідно обгрунтувати відповідним аналізом та посиланнями на конкретні статті і пункти нормативних актів.

В кінці роботи необхідно навести список використаних нормативних актів та літератури, зазначити дату виконання роботи, підписати її.

VIII.Карта самостійної роботи студентів

з дисципліни Адміністративне право

для студентів спеціальності “ Правознавство”

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
Денна та вечірня форми навчання
4 –й семестр
1. Обов’язкові
1.1підготовка до семінарських занять, що потребує виконання завдань самостійної роботи	за розкладом занять	активна участь у семінарських заняттях
1.2.виконання двох модульних завдань	за розкладом занять: 1 –й модуль – після опрацювання 1-9 тем курсу; 2 – й модуль – після опрацювання 10 –12 тем курсу	виконання завдань для модульного контролю № 1; виконання завдань для модульного контролю № 2	10 за 1 модуль 10 х 2 = 20
1.3. підготовка і написання практичних завдань, що винесені на самостійне опрацювання	до 15 травня	усне опитування та перевірка письмових навчальних завдань під час індивідуально-консультативної роботи
Разом балів за обов’язкові види СРС 35
ІІ. Вибіркові
2.1.написання реферату чи іншої наукової роботи (аналітичний огляд наукових публікацій)	до 1 травня	обговорення результатів проведеної роботи під час ІКР
2.2 участь у конференції, олімпіаді або науковому студентському гуртку	за планом	обговорення результатів проведеної роботи під час ІКР
Разом балів за вибіркові види СРС 5
Всього балів за СРС 40

Карта самостійної роботи студента

з дисципліни Адміністративне право

для студентів спеціальності “Правознавство”

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності	Максимальна кількість балів
Заочна форма навчання
4 – й семестр
І. Обов’язкові
1.1.підготовка і написання письмової контрольної роботи	подається на кафедру за місяць до початку сесії	захист роботи на ІКР
1.2.модульні контрольні завдання	модульний контроль проводиться у період сесії	письмові робота, що виконується в присутності викладача
Разом балів за обов’язкові види СРС 35
ІІ. Вибіркові
2.1.написання реферату чи іншої наукової роботи (аналітичний огляд наукових публікацій)	подається на кафедру за місяць до початку сесії	обговорення результатів проведеної роботи під час ІКР
2.2.участь у конференції або олімпіаді	за планом	обговорення результатів проведеної роботи під час ІКР
Разом балів за вибіркові види СРС 5
Всього балів за СРС у 4 семестрі 40

IX. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ОБОВ‘ЯЗКОВИХ ВИДІВ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з дисципліни “Адміністративне право”

Навчальним тематичним планом дисципліни “Адміністративне право” передбачена обов‘язкова самостійна робота студентів денної та вечірньої форми навчання по опрацюванню окремих питань (тем) курсу, виконання навчальних домашніх завдань у письмовій формі.

Така самостійна робота передбачає необхідність самостійного опанування студентами основних теоретичних положень, категорій, термінів, що використовуються даною навчальною дисципліною, а також самостійне оволодіння основними методами наукового дослідження та розвиток самостійного теоретичного правового мислення.

Опрацьовуючи самостійно матеріал студенти зобов‘язані використовувати джерела, що запропоновані в загальному списку рекомендованих джерел, а також застосовувати останні редакції нормативно-правових актів, що, в свою чергу, дасть можливість уникнути використання норм та положень, що втратили чинність.

Формами контролю виконання студентами самостійної роботи є усне опитування та перевірка правильності виконання письмових навчальних завдань під час індивідуально-консультативної роботи викладача.

Оцінювання. За результатами систематичного та успішного виконання обов‘язкових видів самостійної роботи з курсу студент отримує 5 балів від загальної кількості балів семестрового поточно-модульного контролю знань. Дана робота може бути оцінена такою, що здійснювалась систематично та успішно, якщо студент має середній бал успішності не менше «4» за усні відповіді та виконання письмових навчальних завдань. Загальна кількість опрацьованих питань (завдань) СРС має становити не менше 80 відсотків від їх загальної кількості.

Термін виконання:

-1-й блок завдань виконується до 10 квітня.

-2-й блок завдань виконується до 15 травня.

БЛОК № 1