Отрути тваринного походження

 

На земній кулі нараховується біля 5 тис. видів отруйних тварин. Їх

ядовитість позв'язують з процесом еволюційного розвитку.

 

За походженням токсинів усі отруйні тварини поділяють на первинно- та

вторинно отруйні. Первинно отруйні тварини самі виробляють отруту, а

вторинно отруйні накопичують токсичні речовини, які проникають в

організм з їжею та водою. Тварини, що мають органи, за допомогою яких

вони виробляють отруту в спеціальних залозах, вважають активно

отруйними, інших, які мають в організмі отруйні речовини в печінці,

крові, статевих залозах та інших тканинах - пасивно отруйними. Отрути

тваринного походження викликають різні ураження, механізми їх токсичної

дії поки-що вивчені недостатньо.

 

Отрути медуз. У водах, які омивають континенти, зустрічаються отруйні

медузи. Хімічна структура отрути не встановлена, але відомо, що вона

дуже стійка, роками зберігається в мертвих медузах і не руйнується

навіть при довгому кип`ятінні.

 

Після контакту з медузами через декілька секунд, виникає пекучий біль,

який через 2-3 хв. стає нестерпним, людина втрачає свідомість і тоне. В

більш легких випадках відчувається опік, як від кропиви, з розвитком

еритеми і пухирів, які тримаються 2-6 днів.

 

Загальнорезорбтивна дія настає через 15-20 хв. після контакту та

характеризується розвитком порушень органів дихання, серцево-судинної

системи, шлунково-кишкового тракту. Смерть може наступити через 2-3 год.

від розвитку глибокого шоку і тяжких розладів дихання. При сприятливому

перебігу отруєння одужання настає через 5-7 днів.

 

Перша медична допомога та лікування. Швидко вийти з води і вилучити із

шкіри щупальця і стрікальні клітини шляхом протирання поверхні тіла

рушником. Для нейтралізації отрути уражені місця протирають спиртом або

1% розчином формаліну, розчином аміаку, соди. На уражену ділянку

накладається пов'язка; у разі різкого порушення дихання або його зупинки

- штучне дихання. Внутрішньовенно 0,5% розчин новокаїну з глюкозою і

дімедролом, гарячі ванни по 5-10 хв. Примочки з 5% ментоловим спиртом на

уражені місця. При порушенні серцево-судинної системи - кордіамін - 2,0,

камфора - 2,0, при психомоторному збудженні літичну суміш:- аміназін

2,5% - 1,0, сульфат магнію 25% - 10,0, - дімедрол 1% - 2,0. Наркотики

протипоказані.

Отрути членистоногих. Найбільш отруйними представниками членистоногих єклас павуків - каракурт і скорпіон. Вони розповсюджені у Криму тастеповій зоні України. Отрута каракурта. Система органів, в яких утворюється та знаходитьсяотрута, складається із залоз, розташованих у головогрудях, та протоків,які знаходяться в холіцерах. Отрута характеризується високоютоксичністю, яка в декілька разів перевищує отруту деяких змій (у 15разів отруту грімучої змії). Свої токсичні властивості вона зберігаєпротягом декількох років. Небезпечна тільки при парентеральномувведенні. Механізм дії отрути каракурта розкритий. Вона має нейротропну іміотропну дію. Викликає спазми периферичних судин та парез судин грудноїі брюшної порожнини, збільшує проникність судин, що приводить докрововиливів у внутрішні органи та ЦНС. На місці укусу через 5-10 хв. виникає сильний біль, якийрозповсюджується на область живота, попереку і грудей. Сильний біль усуглобах і м'язах спричиняє до нездатності ураженого стояти і рухатись.З'являється нудота, блювота, задуха внаслідок бронхоспазму,запаморочення, сильне психічне збудження, страх смерті. Деякі групим'язів тетанічно скорочені. У тяжких випадках характерним стає набряклегень і без медичної допомоги через 1-2 дні може наступити смерть. Перша медична допомога та лікування. Відразу після укусу - припалюванняспалахуючою голівкою сірника (перші 2-3 хв.); - накладання пов'язки ташвидка доставка у медичний пункт; раннє застосування протикаракуртовоїсироватки підшкірно, у міжлопаткову ділянку 30-40 мл. Якщо після укусупройшло більше 1 години, сиворотку вводять внутрішньовенно; вливаннявеликої кількості рідини; зігрівання; невеликі дози алкоголю; місцяукусів обколювати 0,25% розчином новокаїну. Отрута скорпіона. Отрутний апарат знаходиться усередині здутогохвостового членика. Пара отруйних залоз має протік, який відкриваєтьсяна кінці кривого гострого жала. Отрута - прозора рідина злегка опалового коліру, добре розчиняється уводі, фізіологічному розчині. Не розчиняється в органічних розчинниках.Витримує короткочасне нагрівання до 1000 С. Після уколу, нанесеногоскорпіоном, відчувається гострий біль, почервоніння, набряклість,лімфангоїт. Через 1-2 год. з'являються загальнорезорбтивні симптоми -дригота, посилене серцебиття, затруднене дихання, головний біль, нудота,пульс 100-140 уд/хв, температура 38-390 С, біль у язиці і яснах,судорожні посмикування м'язів обличчя, плечевого поясу і кінцівок. Більна місці уколу досягає крайньої вираженості. Після одужання на місціуколу на довгий час залишається пігментована пляма. Важлива особливість - у багатьох випадках після покращення стану і,здавалося б, повного одужання може наступити важкий рецидив. А тому,рекомендується спостереження після закінчення інтоксикації протягом 12годин. Механізм токсичної дії отрути повністю не вивчений. Припускається, щотоксична дія отрути обумовлена її здібністю звільняти ацетилхолін звезикул нервових закінчень, що може призвести до розвитку м'язовогоблоку і загибелі від зупинки дихання, що трапляється частіше через 20-30годин після укусу. Не виключена можливість прямої дії отрути на ЦНС. Перша медична допомога та лікування. Зразу після укусу - відсмоктуванняотрути з ранки; місце укусу протерти спиртом та накласти асептичнупов'язку; ввести специфічну сироватку (за її відсутністю -протикаракуртну в кількості 20-60 мл) не пізніше 2 годин після укусу;місце укусу обколоти 0,5% розчином новокаїну. Отрути хордових тварин. Найбільша кількість отруйних тварин є середхордових. Теоретичне і практичне значення мають такі класи: риби,земноводні, плазуни. Плазуни. На території колишнього Радянського Союзу налічується 52 видизмій, 10 видів із них є отруйними. Самою небезпечною є середньоазіатська кобра. Свіжа зміїна отрута -прозора рідина, без запаху, розчинна у воді. Водні розчини нестійкі.Висушена отрута має вигляд кристалів, які зберігають токсичність більше20 років. Звичайна гадюка при укусі виділяє до 30 мг отрути, кобра - до180-200 мг. 1 грам активної отрути кобри може вбити: 15 собак, 250кролів, 170 чоловіків. Отрути змій, в залежності від механізму дії, поділяються на групи:пресинаптичної і постсинаптичної дії. У момент укусу змії із сімейства гадюкових відчувається укол гостримпредметом. Навкруги цього місця через декілька хвилин з'являєтьсяпочервоніння і набряклість. Набряк тканин зростає протягом 1-3 днів. Всіці явища супроводжуються сильним болем, інколи на місці укусуз'являються пухирі і некрози. Через 20-25 хв. після укусу з'являютьсясимптоми загальнорезорбтивної дії отрути - це почуття гіркого смаку ісухості в роті, нудота, інколи блювота, задуха, прискорення пульсу,запаморочення, розширення зіниць, тремор пальців, підвищеннятемператури, зниження артеріального тиску. При укусах кобри та гремучої змії спостерігаються ті ж ознаки, але збільш вираженою нейротоксичною дією - це м'язова слабкість, порушеннякоординації рухів з наступним розвитком паралічу рухових м'язів. Утяжких випадках параліч м'язів обличчя, глотки, гортані, діафрагми, щопризводить до зупинки дихання. Перша медична допомога. Відсмоктування отрути з ранки, у ранні строки(можна ротом, але виплюнути і прополоскати водою або KMnO4);короткочасне накладання кровоспинного джгута; повний спокій,іммобілізація кінцівки; застосування сироватки - антикобра і антигюрза(кращий ефект при застосуванні їх протягом першої години після укусу);доза сироватки залежить від ступеня важкості отруєння: при легкомуотруєнні - 20-40 мл; при середньому - 50-80 мл; при тяжкому - 90-130 мл.Сироватка вводиться у міжлопаткову ділянку. Крім того, 40% розчинглюкози; вітаміни B, C; прийом великої кількості рідини; обколюваннямісця укусу 0,25% розчином новокаїну; переливання 200-300 мл крові;симптоматична терапія. Риби. Є велика кількість риб, що мають отруйний апарат, який знаходитьсяв плавниках, шипах, колючках, різних тканинах та органах. Найбільшнебезпечними з них є мешканці Чорного моря (морський йорш, морський кіт,морський дракон) та мешканці вод Далекого Сходу та вод, які омиваютьЯпонію, - шар-риба (фугу). Виявлена одна з найбільш сильнодіючих отрут -тетрадотоксин, структура якого розшифрована. Тетрадотоксин в хімічночистому вигляді - це кристали з температурою кипіння 2200 С, принагріванні вище цієї температури - розкладається. Після використання в їжу цих риб через 15-30 хв. з'являються першіознаки отруєння. Поколювання губ, язика з наступним їх онімінням. Біль вобласті шлунку, нудота, головний біль, слабкість. Шкіра обличчя бліда,кінцівки холодні. Зіниці розширені, у тяжких випадках слабо реагують насвітло. Пульс частий, слабкого наповнення. Артеріальний тиск знижується.Температура - 35-35,50С. У подальшому настає параліч поперечносмугастіхм'язів. Смерть може наступити через 30 хв. після отруєння. Перша медична допомога та лікування. Очищення шлунку (механічне) іпромивання його KMnO4; прийом активованого вугілля або іншого сорбенту. Заходи першої лікарської допомоги мають бути спрямовані на боротьбу зколапсом і асфіксією (штучна вентиляція легень, сердцеві препарати,глюкоза, судомно-літичні суміші, велика кількість рідини - фізіологічнийрозчин 2-4 л на добу).