Захист людей від отрут тваринного та рослинного походження

Захист людей від отрут тваринного та рослинного походження

Як відомо, на земній кулі багато людей щорічно страждає від дії отрут тваринного походження. Тому таке необхідне та важливе вивчення дії отрут і захисту від них у повсякденному житті й на виробництві. Особливо це стосується таких галузей, як рибальство та сільське господарство, в основному, в південних районах України.

За походженням, токсини отруйних тварин поділяють на первинне- та вторинноотруйні. Первинноотруйні тварини самі виробляють отруту, а вторинноотруйні - накопичують токсини, які проникають в організм з їжею та водою.

Тварин, у яких є органи, що виробляють отруту в спеціальних залозах, вважають активноотруйними, а інших, у яких є отруйні речовини в крові, статевих залозах, печінці - пасивноотруйними. Отрута тваринного походження викликає досить різні види уражень і, слід відзначити, що механізм її дії дотепер вивчено недостатньо, хоча такі тварини відомі науці багато століть.

Розглянемо різновиди отруйних представників тваринного світу, з якими найбільш часто доводиться зустрічатися людині в повсякденному житті та на виробництві.

Так, біля узбережжя Чорного й Азовського морів рибалкам і відпочиваючим зустрічаються отруйні медузи яскравого забарвлення. Хімічна структура отрути медуз не встановлена, але відомо, що вона дуже стійка, роками зберігається в мертвих медузах і не руйнується навіть при тривалому кип'ятінні.

Через декілька секунд після контакту з медузами виникає пекучий біль, який через 2-3 хв. стає таким нестерпним, що людина може втратити свідомість і потонути. Також можуть виникнути на тілі пухирі, які тримаються від двох до шести днів. У тяжких випадках через 15-20 хвилин розвивається порушення органів дихання, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту. Смерть може настати через 2-3 год. внаслідок шоку й розладу дихання. Але в легших випадках відчувається опік, наче від кропиви. При сприятливому перебігу отруєння одужання потерпілого настає через 5-7 днів. Якщо контакт з медузою відбувся, то потрібно швидше вийти з води та вилучити зі шкіри людини щупальця і стригальні клітини шляхом протирання тіла рушником. Уражені місця протерти спиртом або 1 % розчином формаліну, розчином аміаку, соди, після чого накласти пов'язку. У випадку різкого погіршення дихання або його зупинки, провести штучну вентиляцію легень. Викликати швидку допомогу, яка має ввести внутрішньовенне 0,5 % розчин новокаїну з глюкозою та димедролом. При госпіталізації потерпілому призначити гарячі ванни по 5-10 хв. і примочки з 5 % ментоловим спиртом ураженого місця.

При порушенні діяльності серцево-судинної системи призначається: кордіамін - 2,0; камфор - 2,0; при психомоторному збудженні - суміш (аміназин 2,5 % - 1,0; сульфат магнію 25 % -10,0; димедрол 1 % - 2,0). При цьому наркотики категорично протипоказані.

Велику небезпеку в південних районах України (на Херсонщині, Одещині, в Криму) становлять членистоногі - павук-каракурт і скорпіон.

Отрута каракурта характеризується високою токсичністю, яка в декілька разів перевищує отруту деяких змій (у 15 разів отруту гримучої змії). Свої токсичні властивості вона зберігає протягом кількох років. Механізм дії отрути каракурта розкритий.

На місці укусу через 5-10 хв. виникає сильний біль, який розповсюджується на ділянки живота, попереку та грудної клітки. Біль у суглобах і м'язах призводить до нездатності враженого стояти та рухатися. Погіршення здоров'я супроводжується нудотою, блюванням, задухою внаслідок бронхоспазму, запамороченням, а також сильним психічним збудженням. У тяжких випадках характерним стає набряк легенів, тому без медичної допомоги через 1-2 дні людина може померти.

При укусі каракурта необхідно відразу припалити місце укусу голівкою сірника (перші 2-3 хв.), накласти пов'язку і, якнайшвидше, доставити потерпілого до лікарні, де ввести протикаракуртну сироватку підшкірно в міжлопаткову ділянку (30-40 мл). Якщо після укусу пройшло більше однієї години, сироватку слід ввести внутрішньовенно. Місце укусу обколоти 0,25 % розчином новокаїну. Показано зігрівання та приймання невеликих доз алкоголю.

Після контакту зі скорпіоном з'являється гострий біль, почервоніння, набряк. Через 1-2 год. спостерігається посилене серцебиття, важке дихання, головний біль, нудога, підвищені пульс (100-140 уд./хв.) і температура (38-39° С), біль у язиці та яснах, судомні посмикування м'язів обличчя, плечового поясу і кіндівок. Біль на місці його уколу досягає крайньої межі та дуже нестерпний. Після одужання на цьому місці довгий час залишається пігментна пляма,. Механізм токсичної дії отрути цілком не вивчений, тому навіть після одужання може настати тяжкий рецидив, який супроводжується м'язовим блокуванням, що призводить до смерті внаслідок зупинки дихання (асфікції) через 20-30 год. після уколу скорпіона, що буває досить часто. Тому одразу після такого контакту потрібно видалити отруту з раняи ротом, прополоскати його водою або розчином КМпО4 (марганцівки}; місце ураження протерти спиртом і накласти асептичну пов'язку; ввести спеціальну сироватку (за її відсутності - протикаракуртову (доза 20-60 мл)) не пізніше, ніж через 2 год. після уколу, а це місце обколоти 0,5 % розчином новокаїну; викликати швидку допомогу- Рекомендовано спостереження за станом потерпілого протягом 12 год.

Крім розглянутих вище токсичних та отруйних представників тваринного світу, є багато інших різновидів. Теоретичне та практичне значення з хордових мають такі класи: риби, земноводні, плазуни. У

морях, що омивають південні береги України, з класу риб слід виділити морських їжаків, морських котів і морських драконів, з плазунів - гадюк.

У момент укусу змії з родини гадюкових відчувається укол гострим предметом. Через кілька хвилин навколо місця укусу виникає набряк і почервоніння, що посилюється протягом 1-3 днів і супроводжується сильним болем. Через 20-25 хв. відчувається гіркий присмак і сухість у роті, нудота, інколи блювання, ядуха, прискорення пульсу, запаморочення, розширення зіниць, підвищення температури, зниження артеріального тиску. На місці укусу можуть виникнути пухирі та некрози. Рекомендовано оперативне видалення отрути з ранки в перші хвилини (можна ротом, але одразу ж прополоскати його водою або розчином марганцівки), короткочасне накладання джгута; повний спокій, застосування сироваток (при легкому отруєнні - 20-40 мл; при середньому - 50-80 мл; при тяжкому - 90-130 мл). Сироватку слід вводити в міжлопаткову ділянку. При середньому й тяжкому отруєнні необхідна госпіталізація потерпілого.

 

Повідомлення підготували за матеріалами книги "Військова токсикологія, радіологія та медичний захист " В.Б.Різа,ЛМ.Базилевич.