Стаття 3. Суспільні інтереси.

1. Суспільні інтереси - це законні інтереси невизначеного кола осіб, пов'язані із забезпеченням їх благополуччя, дотриманням прав і свобод, передбачених Конституцією України, діючим законодавством та нормами міжнародного права.
2. До суспільних інтересів відносяться інтереси, які пов'язані із становленням та зміцненням громадянського суспільства, демократичної правової держави та громадської безпеки, формування, організації роботи та проведення реформування органів державної влади та державного управління, направлених на створення або покращання системи законодавчого, кадрового, інформаційного та організаційного забезпечення достойного рівня людини, контроль за дотриманням діючого законодавства всіма чиновниками та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та судової системи.
3. До суспільних інтересів відносяться правовідносини: у сфері захисту навколишнього природного середовища, соціального забезпечення, гідної праці, освіти, охорони здоров'я, культури, науки, санітарно - епідеміологічного благополуччя, контролю за витрачанням бюджетних коштів, формування цінової політики на послугах по постачанню газу, електроенергії, обслуговуванню населення міським та міжрайонним транспортом, залізницею, правоохоронної діяльності, оборони, а також в інших сферах, визначених громадянами України безпосередньо чи через його представників, в якості суспільно значимих.

 

Стаття 4. Основні терміни.

Для цілей цього Закону використовуються терміни та вживаються в такому значенні:

1) народний контроль - діяльність суб'єктів Народного комітету по контролю в Україні за спостереженням, перевірці та оцінці відповідності суспільним інтересам діяльності органів державної влади та державного управління, органів місцевого

самоврядування, інших об'єктів громадського контролю;

2) суб'єкти народного контролю – Народний Комітет по контролю в Україні, народні комітети областей, міст, районів та народні експерти - ініціативні групи,

що здійснюють народний контроль відповідно до цього Закону;
3) об'єкти народного контролю – Президент України, ВРУ, народні депутати України, КМУ, міністерства та відомства, Державне Казначейство, правоохоронні (в тому числі судові) органи, органи прокуратури, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, державні та комунальні організації та установи, громадські об'єднання та інші організації, діяльність яких зачіпає суспільні інтереси;

4) народний моніторинг - форма народного контролю, що представляє собою безперервне, нормативно регламентоване спостереження з боку суб'єктів народного контролю за відповідністю суспільним інтересам діяльності

об'єктів народного контролю;
5) народне слухання - форма громадського контролю, що полягає в реалізації прав громадян України на участь у контролі за процесом прийняття рішень органами усіх гілок законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, за допомогою проведення зборів для публічного обговорення проектів зазначених рішень з питання їх відповідності суспільним інтересам;
6) громадські обговорення - форма народного контролю, що представляє собою процедурно і правовим чином регламентований аналіз нормативних та розпорядчих актів державних, регіональних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також їх проектів, публічно здійснюваний суб'єктами народного контролю за участю представників від народу, які мають відповідні фахові знання;

7) народна експертиза – це форма народного контролю, заснована на викори-станні суб'єктами народного контролю спеціальних знань і (або) досвіду (як особистого так і спеціально долучених фахівців) для дослідження, аналізу та оцінки документів та матеріалів, що стосуються діяльності об'єктів народного контролю, на предмет їх відповідності суспільним інтересам. Проведення народної експертизи є обов’язковою при проведенні будь-якого народного контролю;
8) народна перевірка - форма народного контролю, що представляє собою сукупність дій суб'єктів народного контролю щодо перевірки інформації, встановлення фактів і обставин, що стосуються діяльності об'єктів народного контролю з метою визначення її відповідності суспільним інтересам;
9) народне розслідування - форма народного контролю, що представляє собою сукупність дій суб'єктів народного розслідування по фіксації та документуванню відомостей щодо допущених об’єктами народного контролю порушень громадських інтересів;
10) публічний звіт керівників об’єктів народного контролю - форма народного контролю, що представляє собою публічне обговорення результатів діяльності відповідних керівників в ході зустрічі з представниками громади, експертами в області, що є об'єктом управління відповідного органу виконавчої влади.

11) Народний експерт – це фізичні, юридичні особи, громадські експертні організації або створені групи осіб за відповідним фахом та залучені до цієї роботи Народним комітетом в якості експертної комісії, що мають достатній рівень спеціальних професійних знань у певній сфері діяльності, для проведення народних експертиз, в разі необхідності, до складу експертної комісії може бути залучено працівників органів досудового розслідування.

12) Експертна комісія - це сформований Народним Комітетом по контролю в Україні Народний експерт, з відповідним фахом та досвідом, який проводить народну експертизу з поставлених питань діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Присутність інспектора Народного Комітету по контролю в Україні у складі Експертної комісії при проведенні перевірки є обов’язковою.

 

Стаття 5. Цілі та завдання Народних Комітетів по контролю в Україні
1. Народний Комітет по контролю в Україні створюється з метою захисту та забезпечення суспільних інтересів держави та контролем за показниками рівня якості життя громадян, як ключового показника ефективності діяльності органів державної влади, державного управління та місцевого самоврядування.

Народний Комітет по контролю в Україні не дублює функцій інших органів державної влади чи місцевого самоврядування, так як він залишає за собою повноваження своєчасного реагування на законодавчі акти, ухвали та рішення, що не відповідають суспільним інтересам, але не змінює або корегує їх.

2. Народний Комітет по контролю в Україні покликаний сприяти:
1) визнанню, забезпеченню і захисту основних прав і свобод людини і громадянина. Визнанню результатів референдумів нормою прямої дії, що не вимагає будь-якої імплементації, розвитку демократії знизу, а не зверху, за планом мудрих політичних лідерів;
2) підвищенню рівня участі громадян та їх об'єднань в управлінні державними справами, створенню платформи всенародного обговорення основних питань її життєдіяльності на основі персоніфікованого доступу й використання мережі Internet і цифрового підпису, а також звичайної пошти, системи оцінки роботи значної частини державних службовців виборцями;
3) реалізації громадських ініціатив, спрямованих на просування та захист громадських інтересів та підвищення якості життя громадян. Відновленню високих стандартів соціального захисту, відмові від сліпого копіювання західних методів фінансування охорони здоров’я й пенсійного забезпечення. Збереженню й розвитку безкоштовної медицини для непрацездатних;
4) підвищенню рівня довіри громадян до діяльності держави та її органів, забезпеченню прозорості цієї діяльності, зворотного зв'язку між суспільством і державою, попередженню і вирішенню соціальних конфліктів, підвищенню рівня прилюдності прийняття рішень усіма гілками влади та управління. Контролю над впровадженням електронних сервісів органами влади всіх рівнів із максимально можливим наданням державних послуг дистанційним чином.;
5) формуванню та розвитку громадянської правосвідомості та освіти, збереженню та збільшенню частки безкоштовної для громадян освіти на всіх рівнях. Послідовній реалізації довгострокових планів збільшення частки громадян із вищою освітою;
6) підвищенню ефективності діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зниженню ризиків прийняття та реалізації органами державної влади та органами місцевого самоврядування протиправних рішень, що суперечать суспільним інтересам;
7) правовому розвитку суспільства і держави, введенню виборності суддів і керівників судів усіх рівнів;

8) впровадженню показників якості життя населення як головного показника результатів діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування усіх рівнів, державному податковому й тарифному стимулюванню великих сімей зі спільним проживанням представників різних поколінь. Контролю за роботою виконавчих органів по вирішенню соціального притулку та лікування населення без певного місця проживання, визначитися з причинами цього ганебного явища;

9) забезпеченню системного контролю над виконанням прийнятих програм сталого розвитку територій, населених пунктів, правових та економічних шляхів їх реалізації та галузей виробництва в Україні;

10) забезпеченню контролю за розробкою і впровадженням систем електронного голосування та інших заходів, спрямованих на зниження вартості голосування громадян з одночасним зниженням імовірності його фальсифікації технічними методами, контролем за впровадженням на безкоштовній для громадян основі системи цифрової ідентифікації (цифрові підписи).

11) пріоритетному розвитку й підтримці з боку держави малого бізнесу й самозайнятості населення. Принцип — чим менший бізнес, тим більша державна підтримка, менші податки й простіше адміністрування. Особливій державній підтримці та стимулюванню проривних та новітніх технологій, наукових розробок в цих напрямках;

12) посиленню ефективності й прозорості управління державною власністю, створення механізму недопущення «прихватизації» і реалізації інвестиційно-відмиваючих проектів за бюджетні кошти. Сприяння єдиному способу підвищення ефективності боротьби з корупцією - введення її знизу, забезпечивши виборців необхідним демократичним інструментом для контролю за урядовцями і політиками та порівняно швидку зміну неугодних виборцю бюрократів

13) посиленню контролю над великим бізнесом і монопольним бізнесом на внутрішньому ринку з одночасним посиленням державної підтримки дій українського бізнесу на зовнішніх ринках.

 

Стаття 6. Право громадян на участь у здійсненні народного контролю.
1. Громадяни мають право брати участь у здійсненні народного контролю в складі Експертної комісії Народного Комітету по контролю в Україні, народних комітетів областей, міст та районів України. Статус народних комітетів визначається законодавством України та цим Законом.

2. Участь громадянина України у здійсненні народного контролю є вільною і добровільною. Ніхто не має права впливати на громадянина з метою примушування його до участі у народному контролі, а також перешкоджати реалізації його права на участь у здійсненні народного контролю.

3. Спосіб здійснення народного контролю – це процедура здійснення народного контролю у відповідності до діючого законодавства України, яка передбачає перевірку дотримання органами державної влади та органами місцевого самоврядування всіх рівнів та їх керівниками, підприємствами, установами та організаціями, всіх форм власності та окремими громадянами: 1) дотримання вимог чинного законодавства України; 2) виконання державного бюджету України та місцевого бюджету; 3) дотримання норм і вимог чинного законодавства України в сфері кадрової політики;

4) дотримання законів України та нормативно - правових актів; 5) дотримання діючого законодавства України в сфері захисту суб’єктів впливу на життя та здоров’я людини, природного навколишнього середовища та використання природних ресурсів, збереження та раціонального використання ресурсів флори та фауни України; 6) дотримання діючого законодавства України в сфері безпеки та оборони держави; 7) дотримання вимог в організації діяльності ефективних систем управління економікою, освітою, наукою, культурою, медициною, сталим розвитком територій, населених пунктів, правових та економічних шляхів їх реалізації та інших сферах життєдіяльності людини;