Порівняльна характеристика природнього і штучного добору

СЕЛЕКЦІЯ

Селекція – наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів.

Теоретична база селекції – генетика та вчення про штучний добір

Як наука селекція остаточно оформилась завдяки роботам Ч.Дарвіна

За І.М. Вавіловим селекція являє собою еволюцію, що направляються волею людини.

 

Розділи селекції:

• Вчення про вихідний матеріал
• Вчення про тип і джерела спадкової мінливості
• Вчення про роль зовнішнього середовища у розвитку ознак і властивостей
• Теорія штучного добору

 

Резерв для селекційних робіт – ознаки диких видів.

 

Порода тварин (П) – популяція тварин, штучно створена людиною.

Сорт рослин (С) – популяція рослин, штучно створена людиною.

Штам мікроорганізмів (Ш) - популяція мікроорганізмів (культура), штучно отримана людиною в лабораторних умовах.

На відміну від природніх популяцій породи, сорти, штами не здатні існувати без постійного втручання людини.

 

Першим етапом селекції була доместикація – одомашнення, приручення диких видів.

 

Основні методи селекції:

· Штучний добір

· Гібридизація

· поліплоїдія для рослин

 

Творча роль штучного добору полягає у формуанні пристосувань організму до конкретних умов довкілля, але корисних для людини, а не для самого організму.

 

Головна рушійна сила П., С., Ш., - штучний добір

Добираючий фактор – людина

 

Штучний добір – відбір людиною найцінніших у господарському відношенні тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них нащадків з бажаними ознаками.

Природний добір (ПД) – процес виживання та розмноження найбільш пристосованих до данних умов особин, що призводить до кількісної їх переваги. Добір починається всередині популяції.

 

Порівняльна характеристика природнього і штучного добору

№	Критерії	Ш.Д.	П.Д.
	Добираючий фактор	людина	природа
	Шляхи змін: а) сприятливих б) несприятливих	а) накопичуються, стають плідниками б) вибраковуються	а) виживають в результаті боротьби за існування, стають плідниками б) знищюються в результаті боротьби за існування
	Результат	Нові П., С., Ш	Нові види
	Творча роль	формуання пристосувань організму до конкретних умов довкілля, але корисних для людини, а не для самого організму	формування пристосувань організму до конкретних умов довкілля, корисних для самого організму
	Форми	Масовий, індивідуальний; свідомий (методичний), несвідомий	Стабілізуючий, рушійний, дизруптивний

 

 

Фактори еволюції порід, сортів та штамів

Оцінка за фенотипом

↓

Штучний добір

 

 

Гібридизація

Гібридизація – процес одержання гібридів, який грунтується на обєднанні генетичного матеріалу різних клітин та організмів

Гібридизація

 

 

Міжвидова Внутрішньовидова

(віддалена)

 

Неспоріднена Споріднена

(аутбридінг) (інбридінг)

 

Інбридінг – схрещування організмів, що мають безпосередніх спільних предків. У тварин інбридінг проявляється при схрещуванні: брати + сестри, батьки + діти, найтісніший – при самозаплідненні гермафродитних особин, а у рослин – при самозапиленні. Таке схрещування у селекції використовують для отримання «чистих ліній», але внаслідок накопичення мутацій і переходу рецесивних аномальних генів у гомозиготний стан (аа) інбридинг часто призводить до виникнення спадкових аномалій, депресії у нащадків (послаблення життєдіяльності). Проте завдяки цьому відбувається переведення несприятливих генів у гомозиготний стан і видалення їх з популяції.

 

Аутбридинг – схрещування організмів, які не мають спільних предків принаймні протягом попередніх шести поколінь (представників різних сортів, порід, штамів одного виду). Часто внаслідок схрещування інбридних ліній (АА х аа) отримують гетерозиготи, у яких проявляється наддомінування, або гетерозис (гібридна сила). У рослин це досягається шляхом спочатку савмозапилення перехреснозапильних рослин, а потім – схрещування отриманих чистих ліній між собою (АА х аа). Наприклад гетерозис у кукурудзи. У тварин – схрещування мясних порід курей дає курчат-бройлерів. Ефект гетерозису закріплюється при вегетативному розмноженні рослин (картопля, плодові дерева), або шляхом подвоєння кількості хромосом, тобто поліплоїдії.

 

 

Віддалена гібридизація – міжвидове чи міжродове схрещування з метою поєднання у гібридів цінних спадкових ознак різних видів (родів). Складність – отримані гібриди зазвичай безплідні оскільки:

• Неможливий нормальний хід дозрівання гамет (порушення виникають у профазі І мейозу, так як негомологічня хромосоми не кон’югують)

Методи селекції рослин:

Штучний добір,

Масовий та індивідуальний

Природний добір

Інбридинг, аутбридинг

Метод получення поліплоїдів

Віддалена гібридизація

Експериментальний мутагенез

Методи селекціїмікроорганізмів

Клітинна інженерія

Хромосомна інженерія

Генна інженерія

Методи селекції тварин:

Міжпородне схрещування

Гібридизація

Добір

Інбридинг

Аутбридинг

Ефект гетерозису

Штучне запліднення

Гормональна суперовуляція

Віддалена гібридизація

 

 

-

 

СЕЛЕКЦІЯ

Селекція – наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів.

Теоретична база селекції – генетика та вчення про штучний добір

Як наука селекція остаточно оформилась завдяки роботам Ч.Дарвіна

За І.М. Вавіловим селекція являє собою еволюцію, що направляються волею людини.

 

Розділи селекції:

• Вчення про вихідний матеріал
• Вчення про тип і джерела спадкової мінливості
• Вчення про роль зовнішнього середовища у розвитку ознак і властивостей
• Теорія штучного добору

 

Резерв для селекційних робіт – ознаки диких видів.

 

Порода тварин (П) – популяція тварин, штучно створена людиною.

Сорт рослин (С) – популяція рослин, штучно створена людиною.

Штам мікроорганізмів (Ш) - популяція мікроорганізмів (культура), штучно отримана людиною в лабораторних умовах.

На відміну від природніх популяцій породи, сорти, штами не здатні існувати без постійного втручання людини.

 

Першим етапом селекції була доместикація – одомашнення, приручення диких видів.

 

Основні методи селекції:

· Штучний добір

· Гібридизація

· поліплоїдія для рослин

 

Творча роль штучного добору полягає у формуанні пристосувань організму до конкретних умов довкілля, але корисних для людини, а не для самого організму.

 

Головна рушійна сила П., С., Ш., - штучний добір

Добираючий фактор – людина

 

Штучний добір – відбір людиною найцінніших у господарському відношенні тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них нащадків з бажаними ознаками.

Природний добір (ПД) – процес виживання та розмноження найбільш пристосованих до данних умов особин, що призводить до кількісної їх переваги. Добір починається всередині популяції.

 

Порівняльна характеристика природнього і штучного добору

№	Критерії	Ш.Д.	П.Д.
	Добираючий фактор	людина	природа
	Шляхи змін: а) сприятливих б) несприятливих	а) накопичуються, стають плідниками б) вибраковуються	а) виживають в результаті боротьби за існування, стають плідниками б) знищюються в результаті боротьби за існування
	Результат	Нові П., С., Ш	Нові види
	Творча роль	формуання пристосувань організму до конкретних умов довкілля, але корисних для людини, а не для самого організму	формування пристосувань організму до конкретних умов довкілля, корисних для самого організму
	Форми	Масовий, індивідуальний; свідомий (методичний), несвідомий	Стабілізуючий, рушійний, дизруптивний