Інформаційні ресурси в Інтернеті

 

http://portal.rada.gov.ua	Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
http://www.kmu.gov.ua	Урядовий портал України
http://partnerstvo.com.ua/	Законы Украины
http://www.uapravo.net/	Законодательство Украины
http://tarasei.narod.ru/uchtgp.html	Правовая библиотека: литература по теории государства и права
http://pravoznavec.com.ua	Правознавець: Електронна бібліотека юридичної літератури
www.law.edu.ru	Юридическая Россия: федеральный правовой портал
http://www.lib.ua-ru.net	Студенческая электронная библиотека
http://forum.yurclub.ru/index.php?act=downloads	Юридическая библиотека ЮрКлуба
http://www.urist.in.ua/	Украинский юридический форум
http://yurist-online.com/uslugi/yuristam/knigi/	Книги и учебники по праву Украины
http://lib.rus.ec/g/sci_juris	Либрусек
http://www.allpravo.ru/	Все о праве

 

 

відмінно (А) - знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; студент вміє застосовувати знання творчо; вміє самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

добре (В; С) - студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень.

задовільно (D; E) - студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними знаннями.

незадовільно з можливістю повторного складання (FX) - відповідь студента при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЮ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСС

ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

Перелік контрольних питань:

1. Концепції обґрунтування та заперечення обов’язкової сили МП.

2. Концепції заперечення МП (Дж.Остін, Л.Харт) та їх аргументи.

3. Теорія «зовнішньодержавного права» (Гегель).

4. Теорія «самообмеження держав» (Г.Єллінек).

5. Теорія основної норми (Г.Кельзен та ін.).

6. Радянська концепція МП.

7. Особливості МП у порівнянні з внутрішньодержавним правом.

8. Принцип створення норм, специфіка джерел; специфіка суб’єктів. Специфіка нормативного комплексу МП.

9. Теорія МП, як «живого права».

10. Основні концепції тлумачення міжнародного права: природне право і позитивізм (їх сутність).

11. Теорії виникнення міжнародного права: позитивістська, етатична, природно-правова, теологічна.

12. Етатичний, релігійний, культурно-цивілізаційний, договірний критерії появи міжнародного права, критерій узгодження воль, суверенітету.

13. Датування виникнення міжнародного права: 1) в додержавний (первісний) період, 2) у стародавній період, 3) в середньовічній Європі, 4) виникнення МП в середньовічній Європі з появою його елементів у стародавній період (теорія «передісторії міжнародного права»).

14. Механізм виникнення МП.

15. Фактори (передумови формування МП): потреба у врегулюванні міжнародних відносин: міжнародне визнання, врегулювання статусу іноземців, укладання угод, формування міжнародних звичаїв, принцип взаємності; врегулювання статусу території, ведення війни, релігійних відносин.

16. Історичні періодизації МП.

17. Поняття періодів та типів міжнародного права.

18. Множинність наукових періодизацій міжнародного права.

19. Міжнародні відносини стародавнього періоду.

20. Особливості учасників міжнародних відносин: плем’я, рід, вождество, протодержава, рання держава та їх союзи.

21. Форми міжнародних відносин: принцип обміну, торговельні, договірні, посольські, воєнні відносини. Географічне поширення міжнародних відносин.

22. Особливості стародавнього міжнародного права.

23. Формування основних елементів і компонентів МП.

24. Формування норм МП в договорах стародавнього Близького Сходу (їх структура).

25. Формування основних принципів міжнародного права (непорушності зобов’язань, дипломатичного імунітету, взаємності).

26. Джерела міжнародного права: звичай, договір, доктрина.

27. Особливості «jus gentium», як права «спільного всім народам».

28. Поняття історичної трансформації МП.

29. Трансформація міжнародного права: виникнення терміну; радянський і західний підходи.

30. Поняття трансформації МП до внутрішньодержавного права та поняття і сутність історичної трансформації МП.

31. Трансформація стародавнього МП в середньовічне як найбільш яскравий приклад цього процесу.

32. Основні та проміжні трансформаційні етапи в історії міжнародного права.

33. Особливості трансформації елементів та компонентів міжнародно-правової системи.

34. Характер МП пізньої античності–раннього Середньовіччя.

35. Загальна характеристика і динаміка розвитку міжнародних відносин в епоху пізньої античності (Римської і Візантійської імперій) та раннього Середньовіччя: зародження відносин нового середньовічного (феодального) типу.

36. Роль міжнародного звичаю і договору в процесі історичної трансформації МП.

37. Вплив започаткування міжрегіональних контактів на ранньосередньовічне МП.

38. Історична роль jus gentium для розвитку європейського МП.

39. Становлення принципів взаємодії МП і внутрішньодержавного права.

40. Регіоналізм стародавнього та середньовічного МП як передумова формування регіональних підсистем МП сучасності.

41. Складність встановлення меж стародавнього і середньовічного періодів в індійському і китайському регіонах. Відсутність поділу на рабовласництво і феодалізм.

42. Особливості міжнародного права Індії. Вплив релігії; Питання міжнародного права в Артхашастрі, Махабхараті, Законах Ману; тлумачення законів і звичаїв війни в едиктах царя Ашоки.

43. Особливості договірної практики стародавньої Індії; інститут суб’єктів МП. Концепція Дхарми.

44. Тяглість формування міжнародно-правових джерел Індії у стародавній і середньовічний періоди.

45. Вплив ісламу на МП середньовічної Індії.

46. Міжнародне право Китаю. Концепція "серединного царства" і Піднебесної імперії.

47. Концепція “світоупоряджувальної монархії” та її вплив на міжнародно-правову позицію китайських імператорів; її трансформації протягом історії міжнародно-правової діяльності Китаю.

48. Тлумачення законів і звичаїв війни в доктрині Сунь-Цзи (VI-V ст. до н.е.). Даосизм.

49. Роль ритуалу в поясненні міжнародно-правових явищ. Два напрями праворозуміння: Конфуцій, Лао-Цзи. Доктрина Лі та Фа, принцип жень.

50. Вплив Ісламу на становлення нових норм міжнародного права в Північному Середземномор'ї.

51. Історичний розвиток ісламського МП.

52. Формування інститутів міжнародного права середньовічного типу – територія, правосуб’єктність, положення іноземців, арбітраж і посередництво, інститут заручників.

53. Закони і звичаї війни - воєнні репресалії, «справедлива війна», оголошення війни, поєдинки. Становлення нової системи договорів.

54. Роль релігії в розвитку міжнародного права.

55. Концепція "всесвітнього суверенітету папи" і її вплив на міждержавні відносини.

56. Вселенські церковні Собори ХII-ХV ст. – їх правосуб’єктність, міжнародна правотворчість, вплив на міжнародно-правову думку.

57. Становлення договору основним джерелом МП; особливості договірної процедури, засоби забезпечення міжнародних договорів.

58. Характеристика МП як міждержавного; становлення держави основним суб’єктом МП.

59. Формування системи МП; механізм формування галузей МП.

60. Поява науки МП. Становлення національних шкіл МП у Європі.

61. Вестфальський мир 1648 р. Передумови укладення: англійська буржуазна революція, З0-літня війна.

62. Тлумачення Вестфальського миру 1648 р., як початку класичного міжнародного права та критерію його періодизації.

63. Структура і зміст Вестфальського миру 1648 р.

64. Вплив буржуазних революцій на розвиток міжнародної політики і права.

65. Французька буржуазна революція 1789 р. та її роль у розвитку міжнародного права.

66. Декларація прав людини та громадянина. Проект Декларації міжнародного права абата Грегуара 1795 р. «Пропозиція» Вольнея 1790 р.

67. Міжнародно-правова характеристика плебісцитів.

68. Особливості розвитку галузей міжнародного права у класичний період.

69. Міжнародно-правове значення війни за незалежність США (1776-1783), Декларації та Біллю про незалежність 1776 р.

70. Віденський конгрес 1815 р., розвиток дипломатичного і консульського права, Акт про Священний союз 1815 р.

71. Розвиток морського права; правове регулювання торгівельного судноплавства.

72. Становлення міжнародного річкового права.

73. Створення міжнародних союзів, організацій.

74. Міжнародне гуманітарне право. Вашингтонський договір 1870 р. та Гаазькі мирні конвенції 1899 р. та 1907 р., Петербурзька декларація 1868 р., Гаазька декларація 1899 р.

75. Розвиток науки міжнародного права у ХІХ ст.

76. Особливості застосування терміну та поняття «сучасне міжнародне право».

77. Жовтнева соціалістична революція 1917 р. Декрет про мир.

78. Версальський договір 1919 р.; утворення та діяльність, правова характеристика Статуту Ліги Націй.

79. Пакт Бріана-Келлога 1928 р. 14 пунктів В.Вільсона.

80. ІІ Світова війна. Нацистська школа міжнародного права.

81. Створення ООН і формування сучасного міжнародного права.

82. Нюрнберзький та Токійський трибунали.

83. Розвиток міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.

84. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права.

85. Міжнародна правосуб’єктність УРСР.

86. Радянська доктрина МП.

87. Міжнародно-правова характеристика «холодної війни».

88. Поняття двополярності та односторонності (унілатералізму) в МП.

89. Проблеми діяльності ООН.

90. Сучасна доктрина міжнародного права.

 

.

Рекомендована література

Рекомендована література

Базова

1. Баскин Ю. А. История международного права / Ю. А. Баскин, Д. И. Фельдман. – М.: Междунар. отношения, 1990.

2.Броунли Я. Международное право. – М.: Прогресс, 1977. – Кн. первая. – 534 с.

1. Буткевич В. Г. Міжнародне право. Основи теорії: підручник / В. Г. Буткевич, В. В. Мицик, О. В. Задорожній; за ред. В. Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002. – 608 с.

2. Буткевич О. В. Історія міжнародного права: підручник / О. В. Буткевич. – К.: Видавництво Ліра-К, 2013. – 416 с.

3. Гуго Гроций. «О праве войны и мира», перевод с латинского. М.,1994.

4. Жан Тускоз. Міжнародне право: Підручник / Пер. з франц. - К.: АртЕк, 1998.

5. История международного права / авт. кол.; под ред. А. И. Дмитриева, У. Э. Батлера. – 2-е изд., доп. и перераб. – О.: Фенікс, 2013. – 574 с. – (Серия: Международное право).

6. Кулеба Д. І.Участь України в міжнародних організаціях. Правова теорія і практика / Д. І. Кулеба; за наук. ред. О. В. Задорожнього;Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнар. відносин. – К.: Видав. дім «Промені», 2007. – 304 с. – (Б-ка кафедри міжнар. права).

7. Левин. Д. Б. История международного права. - М.: Изд-во ИМО, 1962.-136 с.

8. Лукашук И. И. Международное право. Общая часть: учеб. [для студ. юрид. фак. и вузов] / И. И. Лукашук; Рос. акад. наук, Ин-т гос. и права, Акад. правовой ун-т. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 432 с.

9. Мартенс Ф. Ф. Современное международное право цивилизованных народов: в 2 т. / Ф. Ф. Мартенс; под ред. и с биогр. очерком В. А. Томсинова. – М.: Зерцало, 2008. – Т. 2. – 432 с.

10. Мережко А.А. История международно-правовых учений.- К.: Таксон, 2006.- 492 с.

11. Международное право / отв. ред. Л. А. Моджорян, Н. Т. Блатова. – М.: Юрид. лит., 1970. – 568 с.

12. Международное право / под общ. ред. Е. А. Коровина. – М.: Госюриздат, 1951. – 600 с.

13. Международное право: учебник / отв. ред. В. И Кузнецов, Б. Р. Тузмухамедов. – 3-е изд., перераб. – М.: Норма: Инфра-М, 2010. – 720 с.

14. Международное право: учебник / отв. ред. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Междунар. отношения, 2012. – 816 с.

15. Протопопов А. С. История международных отношений и внешней политики России (1648–2000): учеб. [для вузов] / Протопопов А. С., Козьменко В. М., Елманова Н. С.; под ред. А. С. Протопопова. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 344 с.

Допоміжна

102. Баймуратов М.О. Міжнародне право: підручник.- Суми: ВТД «Університетська книга»; Одеса: «Астропринт», 2006.- 424 с.

103. Бехруз Х. Сравнительное правоведение.- О.: Фенікс; - М.: ТрансЛит, 2008.- 504 с.

104. Блищенко В.И., Солнцева М.М. Региональные конфликты и международное право (вторая половина ХХ – начало ХХ века): учебное пособие. М.: ОАО «Издательский дом «Городец»», 2005.- 496 с.

105. Бекяшев К.А., Волосов М.Е. Международное право в схемах: учеб. пособие. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. - 40 с.

106. Гетьман-Павлова И. В. Международное право, Юристъ - 2006, 761 стр.

107. Динь Н. К., Дайе П., Пелле А. Международное публичное право. Пер. с фр. — В 2 т. — К., 2000-2001. — Т. 1. — 440 с; Т. 2. — 410 с.

108. Дудченко В.В. Роль Гуго Гроція у становленні науки міжнародного права // Международное право после 11 сентября 2001 года: Сб. научных статей / Под ред. М.Ф.Орзиха, М.Е.Черкеса.- Одесса: Феникс, 2004.- С.99

109. Иваненко В.С. Международное право на рубежах XX и XXI веков (историко-теоретический очерк)//РЕМП.2001. СПб., 2001. С. 87-113.

110. История международных отношений 1918-1999. Том 1. - М., 2003.

111. История международных отношений 1918-1999. Том 2. - М, 2003.

112. Ковалев А.А. Привилегии и иммунитеты в современном международном праве, М., 1995.

113. Карташкин, В.А. Международное право и мировой порядок в XXI веке // Юрист-международник. – 2005. – № 1. – С. 2-11.

114. Короткий Т.Р. Международное сознание на рубеже тысячелетий / Т.Р. Короткий, Е.Н. Шевчук // Международное право после 11 сентября 2001 года: сб. науч. ст. / под ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса. – О.: Фенікс, 2004. – С. 129-139. – (Б-ка журн. “Юридический вестник”).

115. Костин, А.И. Экополитология и глобалистика: учеб. пособие для студ. вузов. – М.: Аспект Пресс, 2005.

116. Левин, Л.Б. Международное право, внешняя политика и дипломатия. – М.: Междунар. отношения, 1981.

117. Левин, И.Д. Суверенитет.- СПб: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003.- 373 с.

118. Лихачев, В.Н. Устранение пробелов в современном международном праве. – Казань: Изд-во КазГУ, 1989.

119. Лукашук, И.И. Глобализация, государство, право, ХХI век. – М.: Спарк, 2000.

120. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: Учебник. - М.: БЕК, 1997.

121. Мережко, А.А. Введение в теорию международного права. Гносеология международного права. – К.: Юстиниан, 2002.

122. Мингазов, Л.Х. Эффективность норм международного права. – Казань: Изд-во КазГУ, 1990.

123. Международное право. Учебник для вузов. Отв. Редактор проф. Игнатенко Е.В. и проф. Тиунов О.И. - М., 2003.

124. Миронов В.В. История международных отношений (середина XVII в. - XX в.): Учебная программа. - Омск: Изд-во ОмГУ, 2004. - 27 с.Цыганков П.А. Теория международных отношений: Учеб. пособие. - М.: Гардарики, 2004. - 590 с.

125. Савина И. В. Международное публичное право. Ответы на экзаменационные вопросы -Тетра Системе - 2006, 144 стр.

126. Современные международные отношения. Учебник / Под. ред. А.В.Торкунова. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1999. — 584 с.

127. Суверенітет України і міжнародне право. – К.: Манускрипт, 1995.

128. Тураев, В.А. Глобальные вызовы человечеству: учеб. пособие. – М.: Логос, 2002.

129. Хлестов, О.Н. Новые рубежи: прогноз развития международного права // Междунар. право. – 2001. – № 3. – C. 51-74.

130. Черкес, М.Е. Международное право после 11 сентября 2001 года // Международное право после 11 сентября 2001 года: сб. науч. ст. / под ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса. – О.: Фенікс, 2004. – (Б-ка журн. “Юридический вестник”).

131. Черкес, М.Ю. Міжнародне право: підручник. – 5-е вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2006.

132. Черкес М. Ю. Міжнародне право. Підручник. Російською мовою. Одеса, «Юридична література», 2004.

133. Черниченко, С.В. Теория международного права. В 2 т. – М.: Норма, 1999.

134. Шумилов В. М. Международное право, Проспект - 2007, 486 стр.