Провести огляд та фізичне обстеження

 

· оцінювання життєво важливих функцій організму – дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE (Додаток № 1).

· оцінювання ключових елементів соматичного статусу (аускультація серця та легенів, пальпація живота).

3. Оцінити неврологічний статус пацієнта:

· Рівень свідомості (шкала ком Глазго) (додаток № 2).

· Ознаки інсульту за шкалою «Мова-рука-обличчя-час» (тест FAST) (додаток № 3).

4. Інструментальні обстеження:

Обов'язкові:

· вимірювання артеріального тиску на обох руках.

· ЕКГ. Необхідно прикріпити до Карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о)

· глюкометрія.

Бажані:

1. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%).

Лікувальна тактика

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Обов’язкові:

 

1. Забезпечити стабільність життєво важливих функцій: дихання та гемодинаміки.

2. Забезпечити прохідність та захист від аспірації дихальних шляхів.

3. Інгаляція киснем.

4. Забезпечити контроль та корекцію рівня глюкози крові.

5. Не рекомендовано рутинне зниження АТ.

6. Не рекомендовано до проведення процедури нейровізуалізації призначення АСК, клопідогрелю, інших антитромботичних засобів, а також введення антикоагулянтів.

7. Термінова госпіталізація в спеціалізований ЗОЗ.

 

Необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

1. Надати правильне положення тілу пацієнта: на спині, з піднятим на 30 градусів головним кінцем.

2. Застосовувати стандартні методи для відновлення прохідності дихальних шляхів та профілактики аспірації:

- забезпечити вільне дихання: розстібнути тугий комірець, виключити закидання голови назад або надмірне згинання голови.

- повернути голову пацієнта набік.

- видалити зубні протези з ротової порожнини пацієнта.

- підняти головний кінець ліжка на місці виклику при огляді.

- при необхідності здійснити санацію верхніх дихальних шляхів.

Проведення оксигенотерапії

Кисневу терапію доцільно проводити пацієнтам, у яких є клінічні ознаки порушення функції зовнішнього дихання та/або насичення крові киснем (сатурація) нижче 95 %. При порушенні свідомості інгаляція кисню проводиться обов’язково.

ШВЛ показана при: брадіпное (ЧД менше ніж 12 за хвилину), тахіпное (ЧД більше ніж 35-40 за хвилину), сатурації нижче ніж 95%, зростаючому ціанозі шкірного покрову.

4. Забезпечення венозного доступу проводиться шляхом виконання стандартної процедури венозної пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксується пов’язкою.

МЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ

Контроль АТ

Різке зниження АТ може призвести до погіршення стану пацієнта, тому, через складність адекватного контролю темпів зниження АТ, застосування антигіпертензивної терапії у пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу на догоспітальному етапі у більшості випадків не рекомендоване.

NB!

Не проводиться корекція АТ при виявленні САТ не більше ніж 220 мм рт. ст. та/або ДАТ не більше ніж 120 мм рт. ст.

Для корекції гіпертензії:

 

· Ебрантил

· Есмолол (бревіблок) 25-50 мг в/в болюсно з наступною інфузією 50-100 мкг/кг/хв.

· Метопролол (беталок) 5 -10 мг внутрішньовенно струминно повільно.

Для корекції гіпотензії:

При АДсист < 100 мм.рт.ст.:

· допамін 200 мг в 400 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, починаючи з 5 мкг/кг/хв, збільшуючи дозу до стабілізації АТ на рівні 100-110 мм рт. ст.

· при відсутності ефекту – додатково норадреналін 4 мг в 400 мл 5% глюкози або фізіологічного розчину внутрішньовенно крапельно, збільшуючи швидкість введення з 4 мкг/кг/хв до стабілізації АТ на рівні 100-110 мм рт. ст.

Не вважати помилковим чи фатальним підвищення АТсист. до рівня, який на 20-25% перевищує можливий рівень «робочого» тиску даного пацієнта.

2. Інфузійна терапія: проводиться введення розчину натрію хлориду 0,9% із швидкістю 100 мл/год.

3. Корекція рівня глюкози проводиться при виявленні рівня глюкози у крові менше ніж 3,0 ммоль/л необхідно ввести 20-40 мл 40 % розчину глюкози в/в болюсно (дуже повільно).

 

 

4. Протисудомна терапія:

 

1. Діазепам - в/в 10-20 мг (2-4 мл), у разі необхідності повторного введення – 20 мг внутрішньом’язово або в/в крапельно.

2. Магнію сульфат є препаратом вибору при судомному синдромі - вводити в/в повільно болюсно 25 % (250 мг/мл) розчин впродовж 10-15 хв. (перші 3,0 мл за 3 хв.) або крапельно у 100,0 – 200,0 мл розчину натрію хлориду 0,9 %.

 

 

NB!

Протипоказані та не рекомендовані втручання у пацієнтів з підозрою на ГПМК:

1. Протипоказане застосування фуросеміду для лікування набряку мозку через можливе різке зниження АТ та поглиблення ішемії мозку.

2. Протипоказане введення розчинів глюкози, колоїдних розчинів для проведення інфузійної терапії.

3. В теперішній час відсутні докази ефективності лікування гострого ішемічного інсульту за допомогою нейропротекторних та ноотропних препаратів, препаратів бурштинової кислоти. Введення таких препаратів на догоспітальному етапі не рекомендоване.

 

5. Симптоматична терапія - головного болю, нудоти, блювоти.

 

 

ІНДИКАТОРИ ЯКОСТІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

 

Критерії оцінки	Одиниця виміру
Наявність у керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги локального протоколу надання медичної допомоги пацієнту з мозковим інсультом.	так/ні
Норматив прибуття на виклик	так/ні
Відповідність протоколу діагностичої та лікувальної програми	так/ні
Реєстрація ЕКГ в перші 10 хвилин контакту медичного робітника бригади ШМД.	так/ні
Поліпшення самопочуття пацієнта, стабілізація гемодинаміки.	так/ні
Постановка та формулювання діагнозу згідно МКХ-10.	так/ні
Госпіталізація пацієнта у профільне відділення ЗОЗ згідно діючих наказів Департаменту охорони здоров'я Запорізької ОДА в «період вікна терапевтичних можливостей» з попереднім наданням інформації ЛПЗ про пацієнта, який є «кандидатом для проведення сТЛТ».	так/ні
Відповідність оформлення та ведення документації (форма 110/о) наказу МОЗ України №999 від 17.11.2010.	так/ні

 

ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ

Обгрунтування

Лікування пацієнтів у спеціалізованих інсультних відділеннях зменшує летальність, загальну смертність, інвалідність та витрати, пов'язані з доглядом за пацієнтом на всіх етапах надання медичної допомоги.