Біла речовина кінцевого мозку 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Біла речовина кінцевого мозку



Весь простір між сірою речовиною мозкової кори та сірою речовиною базальних ядер займає біла речовина. Вона складається з великої кількості нервових волокон, які йдуть у різних напрямках і утворюють провідні шляхи кінцевого мозку. Нервові волокна поділяють на:

1) асоціативні;

2) комісуральні;

3) проекційні.

Асоціативні волокна кінцевого мозку, fibrа аssосіаtiones telencephali, складають основу білої речовини, з'єднують різні ділянки кори мозку в межах однієї півкулі і забезпечують можливість для корки виконувати асоціативні та iнтегративні функції. Наявність численних зв'язків між окремими кірковими ділянками є можливим пояснення того факту, що втрата мозкової функції внаслідок вогнищевого пошкодження кори не завжди постійна. Можливо, деякі волокна залишаються інтактними і здатні поновлювати частину втрачених функцій після певних вправ протягом деякого часу.

Серед асоціативних волокон розрізняють короткі та довгі волокна.

Короткі асоціативні волокна, fibrа аssосіаtiones breves, дугоподібно з'єднують сусідні звивини і звуться дугоподібними волокнами великого мозку, fibrае аrсиаtае сеrеbrі.

Довгі асоціативні волокна, fibrа аssосіаtiones longае, з'єднують між собою, звичайно, кору різних часток однієї півкулі.

Мозолисте тіло

Комісуральні нервові волокна кінцевого мозку, fibrае соmmіssurales telencephali, з'єднують симетричні ділянки кори обох мозкових півкуль і утворюють волокна мозолистого тіла, fibrae corporis callosi, спайку склепіння, соmmіssurа fornicis, і передню спайку, соmmіssurа аnterior (соmmіssurа роsterior, соmmіssurа hаbеnularum являють собою структури проміжного мозку).

В мозолистому тілі розрізняють передню, середню і задню частини; 1) задня частина, у вигляді стовщеного краю - валик, splenium, вільно нависає над передніми відділами lamina tecti середнього мозку; 2) середня частина - стовбур, truncus, є найдовшим відділом мозолистого тіла; 3) передня частина зігнута трохи вниз і наперед, і утворює так зване коліно, genu, яке переходить у нижніх відділах у дзьоб, rostrum; останній продовжується у тонку пластинку, laminа rostralis, що в свою чергу переходить в кінцеву пластинку, lamina terminalis.

Під мозолистим тілом розміщене склепіння, fогnіх яке складається з тіла, двох ніжок і двох стовпів. Тіло, соrрus, - непарна серединна частина склепіння, яка розташована під стовбуром мозолистого тіла і зрощена з його нижньою поверхнею. Ззаду тіло склепіння розходиться на дві сплощені ніжки сrurа. Витончений бічний край тіла та ніжок склепіння утворює стрічку, tеnіа до якої прикріплюється судинне сплетення бічного шлуночка. Кожна ніжка прямує далі вниз і закінчується на присередпій стінці нижнього рогу бічного шлуночка, продовжуючись у торочку морського коника fimbriа hippocampi. Між сrurа fornicis під splenium соrporis collosi натягнуті поперечні нервові волокна, які утворюють спайку, соmmіssurа.

Проекційні нервові волокна з'єднують кору кінцевого мозку з нижче розташованими відділами ЦНС до спинного мозку включно. Проекційні волокна в білій речовині півкулі ближче до кори утворюють віялоподібне скупчення - променистий вінець, соrоnа rаdiata, головна частина волокон якого сходиться в внутрішню капсулу.

Внутрішня капсула, сарsulа іnternа, є ростральним продовженням основи ніжки мозку відповідного боку, тому на фронтальних розрізах вона має вигляд косої смужки, нервові волокна якої віялоподібне розгортаються і розподіляються досить товстим шаром між сочевицеподібним ядром з одного боку, хвостатим ядром i таламусом - з іншого боку. На горизонтальному розрізі внутрішня капсула має вигляд відкритого тупого кута з його частинами: передньою ніжкою, коліном та задньою ніжкою.

Передня ніжка, сrus аnterior, розташована між хвостатим ядром та передньою половиною сочевицеподібного ядра. До складу проекційних волокон її входять:

лобово-мостовий шлях, tractus frontalis (йде від мозкової кори лобової
частки до ядер моста);

передня променистість таламуса, radiato thalami anterior (з'єднує мозкову кору лобової частки з таламусом).

Коліно внутрішньої капсули, gеnи сарsulае іnternае, розміщене між передньою та задньою ніжками. Воно утворене кірково-ядерними волокнами, fibrае соrticonuclearis, (входять до складу пірамідних шляхів і з'єднують кору передцентральної звивини з руховими ядрами черепних нервів).

Задня ніжка, crus posterius, розташована між таламусом та задньою половиною сочевицеподібного ядра. Вона має (по відношенню до сочевицеподібного ядра) три складові частини: таламо-сочевицеподібну, засочевицеподібну та підсочевицеподібну.

Безпосередньо до коліна внутрішньої капсули прилягає таламосочевицеподібна частина, раrs thalamolentiformis, яка складається з: 1) кірково-спинномозкових волокон, fibrае соrticospinales (входять до складу пірамідних шляхів, з'єднують кору передцентральної звивини та рухові ядра передніх рогів спинного мозку); 2) кірково-червоноядерні волокна, fibrае corticorubrales (зв'язують кору лобової частки з червоним ядром); 3) кірково-сітчасті волокна, fibrае соrticoreticulares (йдуть від передцентральної та зацентральної звивини до ретикулярної формації); 4) кірково-таламічні волокна, fibrае соrticothalamісае (зв'язують мозкову кору з ядрами таламуса); 5) таламо-тім'яні волокна, fibrае thalamoparietalis (частина волокон висхідних шляхів кіркового напрямку); 6) центральна таламічна променистість, radiato talami centralis (більша частина волокон висхідних шляхів кіркового напрямку, які прямують до мозкової кори передцентральної та зацентральної звивини). Таким чином, біла речовина півкуль головного мозку представле­на:

1) променистим вінцем (corona radiata);

2) внутрішньою, зовнішньою і крайньою капсулами (сарsula interna, externa et extrema).

Висхідні шляхи кіркового напрямку спочатку проходять в капсулі, потім — в променистому вінці, низхідні шляхи — навпаки. Внутрішня капсула розміщена між хвостатим ядром і таламусом, з одної сторони, і сочевицеподібним ядром — з протилежної.

Зовнішня капсула знаходиться між лушпиною і огорожею. Латеральніше від огорожі знаходиться крайня капсула.

Мозолисте тіло — це біла речовина, утворене аксонами інтернейронів 6-го шару (пластинка поліморфних клітин) нової кори, зв'язує дві півкулі між собою.

Передня спайка мозку — з'єднує стовпи склепін­ня.

Прозора перегородка — відноситься до нюхового мозку і виконує відповідну функцію.

Склепіння — це біла речовина, надзвичайно важли­вий утвір, бо зв'язує лімбічну систему з вегетативною (двосторонні шляхи), зокрема склепіння закінчується ніжками (crura fomicis) у гіпокампі, а стовпами (соluтпае fomicis) у гіпоталамусі. Зв'язок лімбічної системи з вегета­тивною пояснює той незаперечний факт, що емоції та інстинкти мають вегетативні прояви з переважанням сим­патичної або парасимпатичної нервової системи (рум'янець, блідість, пітливість, тремтіння рук при хвилюванні та ін.).

Бічні шлуночки

Бічний шлуночок, ventriculus lateralis, являє собою парну щілиноподібну порожнину, яка розміщена в глибині півкулі в горизонтальній площині. Розрізняють правий і лівий бічні шлуночки, причому умовились вважати лівий шлуночок першим, правий - другим.

Кожний бічний шлуночок вистелений епендимою, містить спинномозкову рідину та сполучається з III шлуночком за допомогою міжшлуночкового отвору, foramen interventriculare. Складовими частинами бічного шлуночка є порожнини всіх часток мозкової півкулі, за виключенням острівцевої та лімбічної. В кожному бічному шлуночку розрізняють: лобовий, потиличний, скроневий роги та центральну частину.

Лобовий ріг (передній ріг), соrnu frontale (соrnu аntеrius), бічного шлуночка залягає всередині лобової частки. Верхньою, передньою і частково нижньою стінками порожнини лобового рогу є передні відділи мозолистого тіла. Нижньою і бічною стінками є головка хвостатого ядра, яка випинає в порожнину переднього рогу. Присередньою стінкою переднього рогу є тонка прозора перегородка. Задньої стінки передній ріг не має, тому що в верхніх відділах порожнина його безпосередньо переходить в порожнину центральної частини, а в глибині його задніх відділів залягає міжшлуночковий отвір.

Центральна частина, раrs сеntralis, бічного шлуночка є порожниною тім'яної частки півкулі і становить сплющену зверху донизу вузьку щілину. Верхньою стінкою порожнини є стовбур мозолистого тіла; нижньою - таламус, тіло хвостатого ядра, погранична смуга; присередньою - тіло склепіння.

Потиличний ріг (задній ріг), соrnu оссіріtale (соrnu роsterius), являє собою порожнину потиличної частки. Вона дуже вузька i майже вся виповнена вдавленим з присереднього її боку утворенням - пташиною шпорою, саlсаr аvis, яка відповідає заглибленню мозкової кори на присередній поверхні півкулі - шпорній борозні.

Скроневий ріг (нижній ріг), соrnu temporale (соrnu iferius), розміщений в товщі скроневої частки півкулі. Його порожнина ближче до присередньої периферії частки становить трохи зігнуту донизу, наперед і до середини щілину. Верхня стінка скроневого рога утворена хвостом хвостатого ядра, нижня - побічним підвищенням, бічна - покривом мозолистого тіла. Присередня стінка скроневого рога утворена Аммонієвим рогом.

В центральній частині та в скроневому розі бічного шлуночка міститься судинне сплетення бічного шлуночка, яке є бічним краєм судинного сплетення III шлуночка і з'єднується з ним крізь міжшлуночковий отвір. Судинне сплетення бічного шлуночка є похідним м'якої оболонки головного мозку, і проникає в порожнину шлуночка крізь судинну щілину, fissura сhoroideа, яка розміщена в його центральній частині між таламусом та склепінням, а в нижньому розі - між пограничною смугою, strіа terminalis, та торочкою морського коника.

Оболонки головного мозку

Головний мозок вкритий з усіх боків такими самими трьома оболонками мозку, meninges, як і спинний: 1) черепна тверда оболонка (тверда оболонка головного мозку), dura mater cranialis (dura mater еncephalі); 2) черепна павутинна оболонка (павутинна оболонка головного мозку), аrасhnоіdеа mater cranialis (аrасhnоіdеа mater еncephalі); 3) черепна м'яка оболонка (м'яка оболонка головного мозку), ріа mater cranialis (ріа mater еncephalі). Дві останні об'єднуються під назвою м'яка оболонка, leptomeninx, на протилежність твердій оболонці, расhimeninx.

Тверда оболонка головного мозку, dura mater еncephalі, складається з двох шарів щільної сполучної тканини. Зовнішній шар є окістям і щільно прилягає до кісток черепа. Внутрішній шар є власне менінгеальним шаром і повернений до дуже вузького підтвердооболонного простору. Внутрішній менінгеальний шар твердої оболонки місцями відстоїть від її зовнішнього шару, утворюючи венозні пазухи (синуси). В ділянці зовнішнього краю великого потиличного отвору шари твердої оболонки повністю розділяються. Зовнішній продовжується у вигляді окістя кісток черепа, а менінгеальний утворює "твердооболонний мішок" спинного мозку.

З внутрішньої сторони тверда оболонка головного мозку дає кілька відростків, які заходять у вигляді пластинок в щілини між окремими частинами головного мозку і відокремлюють їх одну від одної: серп великого мозку, серп мозочка, намет мозочка, діафрагма сідла.

Серп великого мозку, falх сеrеbrі, нагадує своєю формою лезо серпа і розміщений прямовисно між обома півкулями великого мозку в fissurа longitudinales cerebri. У передній частині головного мозку серп своїм вгнутим краєм заглиблюється в щілину між лобовими частками, але не досягає мозолистого тіла, назад же він стає вищим. Серп великого мозку починається спереду від сristа gallі решітчастої кістки і своїм опуклим краєм прикріплюється до боків сагітального шва на склепінні черепа, доходячи до рrоtuberantia occipitalis interna, де наперед від неї з'єднується з верхньою поверхнею мозочкового намету.

Серп мозочка, falх сеrеbrі, являє собою короткий і невисокий відросток, який заходить в задню вирізку мозочка між його півкулями і прикріплюється до сristа occipitalis interna. Біля заднього краю потиличного отвору він закінчується двома ніжками, які обмежують отвір ззаду; верхній опуклий край його з'єднується з наметом мозочка.

Намет мозочка, tentorium cerebelli, проникає у fissura transversa cerebri і відділяє потиличні частки великого мозку від мозочка.

Діафрагма сідла, diaphragma sellае, закриває згори ямку турецького сідла, завдяки чому утворюється порожнина, яка містить гіпофіз. Всередині діафрагми є отвір, через який до гіпофіза проходить лійка, іnfundibulum.

Тверда оболонка головного мозку відділяється від лежачої під нею павутинної обoлонки щілиноподібною порожниною - підтвердооболонним простором, spatium subdurale, в якому є невелика кількість рідини.

Оскільки в підтвердооболонному просторі завжди міститься невелика кількість прозорої рідини (яка не має жодного відношення до спинномозкової рідини), павутинна оболонка здатна зміщуватися відносно твердої без всякого тертя.

Павутинна оболонка головного мозку аrасhnоіdеа mater еncephalі, облягає мозок з усіх боків і вступає в зв'язок з лежачою під нею м'якою оболонкою за допомогою численних волокон і перекладин, переплетіння яких нагадує павутиння. Від м'якої оболонки вона відокремлена підпавутинним простором, spatium subаrасhnоіdеum, заповненим спинномозковою рідиною. В ділянках виступаючих частин мозку (наприклад, над звивинами) павутинна та м'яка оболонки тісно прилягають одна до одної; над заглибинами вони розходяться, бо м'яка оболонка точно повторює рельєф мозку, а павутинна перекидається з одного виступу на інший. Таким чином, підпавутинний простір не являє собою суцільну порожнину однакової глибини, а складається з великої кількості з'єднаних між собою щілин, з яких деякі досягають значних розмірів і звуться підпавутинними цистернами, cisternae subаrасhnоіdеae.

Найбільшою підпавутинною цистерною є задня мозочково-мозкова цистерна (велика цистерна), cisterna сеrеbеllоmedularis роsterior (сіsterna magnа), яка розміщена у заглибині між мозочком та довгастим мозком. Вона сполучається з IV шлуночком через його серединний отвір.

Вентрально задня мозочково-мозкова цистерна вільно сполучається з парною мосто-мозочковою цистерною, cisterna роntосеrеbеllаrіs. Ця цистерна розташована у мосто-мозочковому куті і сполучається з IV шлуночком через його бічний отвір. Ця цистерна, крім інших структур, містить хребтову артерію.

На базальній поверхні головного мозку послідовно розміщені: 1) між ніжками мозку - міжніжкова цистерна, cisterna іnterpeduncularis; 2) перед зоровим перехрестям-цистерна перехрестя, cisterna сhiasmatis

Навколомозолиста цистерна є непарною і продовжується по зовнішній поверхні мозолистого тіла аж до його валика.

Практичне значення має те, що в порожнині черепа і при виході з черепа черепних нервів, оболонки головного мозку супроводжують їх на невеликій відстані.

М'яка оболонка головного мозку, ріа mater еncephalі, утворена сполучною тканиною, багатою на нерви і кровоносні судини, має велике значення в живленні мозку. М'яка оболонка проходить в усі заглибини та борозни мозку і зростається з ним.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 232; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.85.9.208 (0.025 с.)