Внутрішня будова довгастого мозку

В довгастому мозку (як і в спинному мозку) розрізняють сіру та білу речовину. Сіра речовина представлена ядрами:

1) оливне ядро (nucleus olivaris) - лежить в оливі, складається з
інтернейронів, має зв'язок з мозочком, разом з мозочком відповідає за
рівновагу;

2) ніжне ядро (nucleus gracilis) і клиноподібне ядро (nucleus cuneatus) лежать в однойменних горбках, складаються з дейтеронейронів; функція їх полягає в передачі пропріоцептивної інформації (м'язово-суглобового чуття) у
проміжний мозок, зокрема в таламус, а також у мозочок;

3) сітчастна речовина (formatio reticularis) - знаходиться в задній частині
довгастого мозку, складається з інтернейронів, відростки яких сплітаються у
вигляді сітки, виконує наступні функції:

- об'єднує різні ядра у функціональні центри (центр кашлю, чихання і т.д.);

- активізує кору, готує ії для сприйняття специфічної інформації;

- з діяльністю сітчастої речовини пов'язують зміну активного і пасивного стану людини;

4) ядра ІХ, Х, ХІ, ХІІ пар черепних нервів

ІХ	Х	ХІ	ХІІ
Язикогорловий (nervus glossopharyngeus)	Блукаючий (nervus vagus)	Додатковий (nervus accessorius)	Під’язиковий (nervus hypoglossus)

Соматомоторні (рухові) ядра - утворені мотонейронами, отримують імпульс з кори головного мозку по кірково-ядерному шляху:

Двояке ядро (nucleus ambiquus)

Двояке ядро (nucleus ambiquus)

Двояке ядро (nucleus ambiquus), ядро додаткового нерва (nucleus nervi accessorii)

Ядро підязикового нерва (nucleus nervi hypoglossi)

Вегетативні (парасимпатичні) ядра - утворені інтернейронами

Нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatoris inferior)

Заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis nervi vagi)

Соматосенсорні (чутливі) ядра - утворені дейтеронейронами, отримують інформацію від протонейронів, які лежать у чутливих вузлах черепних нервів

Ядро одинокого шляху ІХ (nucleus tracti solitarii); чутливі вузли цього нерва – верхній і нижній (ganglion superius et inferius) – лежать біля яремного отвору

Ядро одинкого шляху Х (nucleus tracti solitarii); чутливі вузли нерва – верхній і нижній (ganglion superius et inferius) – лежать біля яремного отвору

Біла речовина довгастого мозку представлена шляхами. Найважливішими утворами білої речовини довгастого мозку є:

1) піраміди довгастого мозку (pyramides medullae oblongatae), утворені аксонами дейтеронейронів кори головного мозку - кірково-спинномозковий шлях (tractus cortico-spinalis). На межі зі спинним мозком 5/6 пірамід перехрещуються і утворюють перехрестя пірамід (decussatio pyramidum) - переднє рухове (вентральне моторне) перехрестя. Перехрещені аксони спускаються далі по латеральних канатиках спинного мозку, а неперехрещені - по передніх канатиках спинного мозку.

2) медіальні петлі (lemniscus medialis) - представлені аксонами дейтеронейронів ніжного та клиноподібного ядер - цибулино-таламічний шлях (tractus bulbo-thalamicus). Петлі перехрещуються, утворюючи перехрестя петель (decussatio lemniscorum) - заднє чутливе (дорсальне сенсорне) перехрестя.

Задній мозок - metencephalon

Задній мозок лежить у задній черепній ямці, складається з моста і мозочка.

Міст – роns (Varolii)

Зовнішня будова моста

Міст поділяється на передню частину (раrs ventralis), або основу (basis), і задню частину (раrs dorsalis), або покришку (tegmentum). Основа і покришка розділені трапецієподібним тілом (соrpus trapezoideum). 3 моста виходять V-VIII пари черепних нервів (чутливі волокна цих нервів входять у міст).

Внутрішня будова моста

Сіра речовина моста представлена ядрами:

- в основі моста є парне ядро моста (nucleus pontis) утворене інтернейронами.

Через це ядро здійснюється зв'язок кори головного мозку з корою мозочка;

- в покришці моста сіра речовина представлена сітчастою речовиною (продовження ядра довгастого мозку), а також ядрами V, VI, VII та VIII пар черепних нервів.

 

Трійчастий нерв (nervus trigeminus)

Відвідний нерв (nervus abducens)

Лицевий і проміжний нерви (nervus intermedio-facialis)

Присінково-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis)

Соматичні (рухові) ядра - утворені мотонейронами, отримують імпульс з кори головного мозку по кірково-ядерному шляху:

Рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini)

Ядро відвідного нерва (nucleus nervі abducentis)

Ядро лицевого нерва (nucleus nervі facialis)

 

Вегетативні (парасимпатичні) ядра - утворені інтернейронами:

Верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatoris superior)

Соматосенсорні (чутливі) ядра - утворені дейтеронейронами, отримують інформацію від протонейронів, які лежать у чутливих вузлах черепних нервів:

1) мостове (дотикове) ядро (nucleus pontinus nervi trigemini); 2) спинномозкове (больове і температурне ядро) (nucleus spinalis nervi trigemini); 3) середньомозкове (пропріоцептивне) ядро (nucleus mesencephalicus nervi trigemini)

Ядро одинокого шляху (nucleus tracti solitarii)

1) переднє і заднє слухові ядра (nervus cochlearis ventralis et dorsalis); 2) верхнє і нижнє, медіальне і латеральне вестибулярні ядра (nervus vestibulearis superior, inferior, medialis et lateralis)

Біла речовина моста представлена шляхами. Через міст проходять майже всі основні висхідні та низхідні шляхи. Особливо важливим є кірково-мосто-мозочковий шлях (tractus cortico-ponto-cerebellaris), який зв'язує кору головного мозку з корою мозочка через ядра моста (частина екстра- пірамідного, 6-нейронного шляху).

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998.