Розділ І. Поняття гри баскетболу на уроках

Характеристики баскетболу

У 1891 Джеймс. Нейсміт — викладач анатомії Спрінгфілдського коледжу (США) — розробив правила гри, у Россі перший матч був проведений у 1906 у Петербурзі. Систематичні заняття баскетболом удосконалюють координацію рухів, тренують органи подиху і кровообігу, поліпшують регуляторну функцію нервової системи, розвивають мускулатуру, зміцнюють здоров’я. Найбільші турніри по баскетболі звичайно проводять у залах висотою не менш 7м на прямокутній площадці розміром (у м) 26 х 14 (мал. 1). Паралельно лицьовим лініям на стійках установлюють щити (мал. 2), на яких укріплені кошики (металеве кільце з натягнутою сіткою).

 

Мал 1.

Окружність м’яча 75— 78 див, маса 600—650 р.

У грі беруть участь 2 команди по 12 чоловік кожна. Одночасно на площадці знаходяться по 5 гравців (їхній можна змінювати). За м’яч, закинутий із гри, команді нараховується 2 вічка, зі штрафного 1. Перемагає команда, що набрала більше чисто окулярів. Матч для чоловіків триває 40 хв чистого часу гри (секундомір зупиняється після кожного свистка судді); для жінок 36 хв; для юнаків і дівчин 15—16 років 30 хв і для хлопчиків і дівчинок 13—14 ліг 24 хв. Час гри поділяється на 2 половини (тайму) з 10-хвилинною перервою. Якщо після закінчення встановленого часу гри в команд рівне число окулярів, призначають додатково по 5 хв ігри, поки одна з команд не виграє.

З 1936 чоловічий Б,— олімпійський кручений спорту. На олімпіадах (1936, 1948, 1952, 1956, 19(Ю, 1964, 1968) знання чемпіонів завойовували спортсмени США. Сов. баскетболісти на олімпіадах і 1952, 1956, 1960, 1964 займали другі місця.

 

Мал. 2

Гра в баскетбол характеризується багатим і різноманітним руховим змістом. Щоб грати в баскетбол, необхідно уміти швидко бігати, миттєво змінювати руху по напрямку і швидкості, високо стрибати, мати силу, спритністю і витривалістю. Виконання рухів з м’ячем супроводжується емоційною напругою граючих, викликає активізацію діяльності сердечно – судинної і дихальної систем. Якісні зміни відбуваються й у руховому апараті що займаються. У результаті виконання великої кількості стрибків при передачах м’яча, що нападають ударах і блокуванні зміцнюється кісткова система, суглоби стають більш рухливими, розвивається сила й еластичність м’язів.

Постійні вправи з м’ячем сприяють поліпшенню глибинного і периферичного зору, точності й орієнтування в просторі.

Часта зміна ігрових ситуацій розвиває здатність баскетболістів швидко опановувати новими рухами і миттєво перебудовувати рухову діяльність. В міру оволодіння прийомами гри координаційні труднощі, з якими зіштовхується баскетболіст, поступово підвищуються: потрібно більш висока точність рухів, їхня взаємна погодженість, уміння реагувати на раптові зміни обстановки. Необхідність багаторазового виконання прийомів, доведення їх до автоматизму жадає від баскетболіста прояву витривалості, тобто уміння протистояти стомленню.

Заняття баскетболом розвивають в основному швидкісну і стрибкову витривалість, тобто здатність робити швидкі рухи протягом тривалого часу.

У процесі ігрової діяльності в учнів виникають позитивні емоції, інтерес до гри, життєрадісність, бадьорість, ініціативність, бажання перемогти.

Гра в баскетбол вимагає максимального прояву фізичних можливостей, вольових зусиль, уміння користатися придбаними навичками.

Завдяки своїй приступності й емоційності баскетбол не тільки служить фізичному розвитку, але і є засобом активного відпочинку.

Правильна організація роботи з навчання волейболу і проведення змагань мають велике виховне значення. Навчальні і контрольні ігри сприяють розвитку сили волі, витримки, дисципліни, виховують почуття товариства і взаємної допомоги, відкривають широкі можливості для прояву і розвитку творчої ініціативи окремих баскетболістів і колективу команди.