Нагляд за додержанням законів щодо розшуку осіб, засуджених до покарань у виді громадських та виправних робіт 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Нагляд за додержанням законів щодо розшуку осіб, засуджених до покарань у виді громадських та виправних робіт



Прокурор, перевіряючи в інспекції додержання законів з цього питання, повинен з’ясувати кількість засуджених, які не з’являються на реєстрацію, у тому числі після звільнення з місць обмеження або позбавлення волі, до обраного місця проживання /при заміні покарання більш м’яким/, причини цього, які заходи вживались інспекцією, чи проводились початкові розшукові дії засуджених, місце знаходження яких не відоме. При цьому прокурору слід звертати увагу на такі питання:

- чи своєчасно інспектор розпочав початкові розшукові дії щодо засуджених, місце знаходження яких не відоме, скільки часу вони проводились (не більше одного місяця) та коли розшукові матеріали були передані до територіального органу внутрішніх справ для оголошення засуджених у розшук, які заходи вживались органами внутрішніх справ для встановлення їх місця перебування;

- чи достатньо повно інспекцією проведені початкові розшукові дії, визначені відомчою інструкцією.

До особової справи особи, яка перебуває в розшуку, долучаються копія постанови про оголошення розшуку із зазначенням номера розшукової справи, а також довідки органу внутрішніх справ про стан розшуку через кожні шість місяців. Відповідно до п. 1.7. Інструкції з організації розшуку осіб органами внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України № 765-2002 розшук осіб, засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, або звільнених з місць позбавлення (обмеження) волі у разі неприбуття їх до обраного місця проживання при заміні покарання більш м’яким, місце знаходження яких не відоме і які за поданням органу кримінально-виконавчої інспекції підлягають розшуку, здійснюють підрозділи адміністративної служби міліції у рамках РС.(РС - розшукова справа, яка заводиться відповідно до вимог п. 9 ст. 10 Закону України „Про міліцію” підрозділами карного розшуку, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, адміністративної служби міліції, громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (ГІРФО) для розшуку осіб у випадках, передбачених законодавством.

При виявленні фактів зволікання у проведенні розшуку прокурор вживає заходів до його активізації та притягнення винних у цьому службових осіб до відповідальності.

Прокурор перевіряє організацію виконання покарання інспекцією, додержання вимог закону та виконання її працівниками покладених на них обов’язків. З цією метою знайомиться зі списками засуджених, які відбувають покарання за місцем роботи, з’ясовує, хто із засуджених і де конкретно працює. Особливу увагу звертає на повноту і правильність застосування до засуджених правових обмежень, притаманних цьому виду покарання, а також на стан проведення з ними виховної роботи. Вивчаючи плани виховної роботи, слід мати на увазі, що при її проведенні повинні враховуватися характер і ступінь суспільної небезпеки злочину, особа засудженого, його поведінка та ставлення до праці.

Як правило, інспекцією системних щодо виховних заходів із засудженими не проводиться, ця робота обмежується вибірковим контролем за поведінкою засуджених та участю у бесідах профілактичного характеру разом з працівниками міліції, перевірками на підприємствах та за місцем проживання засуджених.

Прокурор також перевіряє достатність заходів, які вживала інспекція до направлення на роботу осіб, засуджених до виправних робіт, які на час виконання вироку не працюють або звільнені з роботи відповідно до законодавства про працю; здійснення інспекція контролю за тим, щоб засуджені, які звільнилися з роботи за її згодою або звільнені з ініціативи адміністрації, своєчасно влаштувалися на нову роботу, а також за трудовим використанням засуджених. Чи не допускає адміністрація підприємств необґрунтованого їх переведення на нижче оплачувану роботу лише за те, що вони засуджені до виправних робіт.

Прокурор також з’ясовує, чи виконує інспекція покладені на неї обов’язки, а саме:

а) ведення персонального обліку осіб, засуджених до виправних робіт;

б) організація працевлаштування засуджених, які припинили роботу до чи під час виконання вироку;

в) контроль за працевлаштуванням осіб, засуджених до виправних робіт;

г) участь в організації виховної роботи з особами, які відбувають виправні роботи;

д) здійснення контролю за дотриманням адміністрацією підприємств, установ, організацій порядку відбування покарання, правильністю відрахувань із заробітку засуджених та своєчасністю перерахування утриманих сум в доход держави;

є) застосування до осіб, які відбувають виправні роботи, заходів заохочення та стягнення, а також направлення прокурору матеріалів для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які злісно ухиляються від відбування виправних робіт;

ж) внесення до суду подань про умовно-дострокове звільнення засуджених до виправних робіт або заміни їм невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням;

з) проведення початкових розшукових дій та організація через органи міліції розшуку осіб, засуджених до виправних робіт, місце знаходження яких невідоме;

і) внесення у державний орган, посадовій особі підприємства (установи, організації), а також до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування подань про усунення виявлених порушень законності;

й) організація взаємодії з органами внутрішніх справ з проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засуджених до покарання у виді виправних робіт та розшуку засуджених.

При перевірці окремих підприємств (установ, організацій), на яких працюють засуджені до виправних робіт, прокурор знайомиться з організацією виховної роботи. Оскільки контроль за поведінкою засуджених та проведення з ними виховної роботи закон покладає, перш за все, на власника підприємства (установи, організації) за місцем відбування покарання, спілкуючись з представниками адміністрації, з’ясовує, як організована та проводиться виховна робота із засудженими.

Виконання адміністрацією покладених на неї законом обов’язків прокурор перевіряє шляхом одержання відповідної інформації від начальника інспекції (старшого інспектора), ознайомлення з актами проведених інспекцією перевірок, вибіркової перевірки окремих підприємств, де на місці знайомиться із станом виконання вимог законів.

На практиці трапляються випадки, коли після призначення судом покарання у виді виправних робіт з’ясовується, що засуджений є непрацездатним, що виключає можливість відбування ним даного виду покарання. За таких обставин інспекція зобов’язана порушити перед судом клопотання про заміну виправних робіт іншим, більш м’яким покаранням чи звільнення від його відбування.

Такі питання розглядаються судом за участю прокурора, який дає висновок щодо порушених інспекцією клопотань. У разі винесення судом незаконних ухвал (постанов) прокурор вживає заходів до їх перегляду у встановленому законом порядку.

В інспекціях прокурор також повинен ознайомиться з матеріалами перевірок, проведеними вищестоящими органами ДПтСУ та використовує наявну в них інформацію для аналізу стану законності в діяльності інспекції.

Строк відбування виправних робіт обчислюється місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку проводилися відрахування. До цього строку зараховується також час, протягом якого засуджений не працював з поважних причин і йому на законних підставах нараховувалася заробітна плата. До строку відбутого покарання зараховується, наприклад, час хвороби або догляду за хворим, додаткові оплачувані відпустки працівникам, які поєднують роботу з навчанням.

У строк відбування покарання не зараховується:

- час хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп’янінням або діями, пов’язаними з ними; грубим порушенням правил техніки безпеки; умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень;

- час відбування адміністративного стягнення у виді арешту або виправних робіт;

- триманням під вартою як запобіжного заходу з іншої кримінальної справи у період відбування покарання, у випадках, коли вина особи у вчиненні злочину доведена у встановленому законом порядку;

- час перебування у щорічній черговій відпустці (якщо інспекцією він не зарахований засудженому в порядку заохочення – ч. 2 ст. 46 КВК України) чи у відпустці без збереження заробітної плати;

- час, коли засуджений не працював без поважних причин;

- будь-який інший час, протягом якого засуджений не працював і йому не нараховувалась заробітна плата.

Слід звертати увагу на ту обставину, що Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачають відбування покарання у виді виправних робіт лише за місцем постійної роботи особи, яка вчинила правопорушення. Правопорушникам, які не мають постійного місця роботи, виправні роботи призначатися не повинні. Доречно нагадати, що розмір відрахувань із заробітку осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності, законом встановлений у твердому розмірі – 20 відсотків.

Прокурор стежить за тим, щоб призначений судом строк покарання був відбутий засудженим у повному обсязі. У зв’язку з цим особливу увагу слід приділити обчисленню строку відбування виправних робіт (початок і закінчення строку відбування покарання). Початком строку відбування покарання слід вважати день, місяць і рік наступний за тим, у який адміністрація підприємства (установи, організації) прийняла вирок суду до виконання з кримінально-виконавчої інспекції та розпочала відрахування із заробітку (ч. 1 ст. 43, ч. 2 ст. 45 КВК України).

Однак з цього правила є винятки:

- для засудженого, який на час надходження на підприємство копії вироку, постанови перебував у черговій відпустці, початком строку відбування виправних робіт буде перший робочий день після виходу з відпустки;

- для осіб, які не працюють у зв’язку з хворобою, доглядом за хворим, початком строку буде день одержання адміністрацією підприємства копії вироку, але відрахування з їх заробітку повинні проводитись з того моменту, коли вони фактично стали до роботи.

Щоб визначити час закінчення строку покарання, до дня, з якого розпочато відбування покарання, слід додати календарний строк призначеного судом покарання. Наприклад, засуджений до одного року виправних робіт відбуває покарання з 1 вересня 2008 року (з цього ж дня розпочато відрахування з його заробітку); прогулів та інших порушень встановленого режиму відбування покарання не мав; час перебування у щорічній відпустці інспекцією йому зараховано в порядку заохочення. Отже, він має бути знятий з обліку 31 серпня 2009 року з відміткою про це в обліковій картці.

Зазначена дата включається в строк відбутого покарання, і цього дня працівник інспекції зобов’язаний зробити відповідні відмітки у всіх видах персонального обліку. Відповідно до ч. 6 ст. 153 КВК України в день закінчення строку покарання орган, що відає виконанням цього виду покарання, зобов’язаний довести до відома звільненого і адміністрації підприємства за місцем його роботи про припинення відрахувань із заробітної плати і скасування щодо нього обмежень, пов’язаних з відбуванням покарання. При звільненні від відбування покарання з інших підстав – не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів.

Якщо строк покарання закінчується у вихідний чи святковий день, засуджений повинен бути знятий з обліку у передвихідний або передсвятковий день. При обчисленні строку покарання місяцями, він закінчується відповідного числа останнього місяця. Покарання вважається відбутим лише тоді, коли кількість відпрацьованих засудженим днів відповідатиме кількості робочих днів що припадають (згідно з графіком роботи підприємства) на кожен місяць, окремі його періоди та встановленому судом строку покарання в цілому.

Наприклад, якщо громадянина засуджено до виправних робіт на один рік, кількість днів, що припадає на цей строк згідно з графіком дорівнює 261. У такому разі покарання слід вважати відбутим лише тоді, коли кількість відпрацьованих засудженим протягом року днів буде не менше 261.

У разі, коли кількість відпрацьованих засудженим днів у даному місяці перевищує число робочих днів за графіком, до строку відбутого покарання зараховується один календарний місяць без урахування днів, відпрацьованих понад графік, а відрахування із заробітку в доход держави за відпрацьовані зверх графіку дні проводитися не повинні. Так, з місяця, у якому за графіком 23 робочих дні, а засуджений відпрацював 25, в строк відбутого покарання зараховується 23 дні. Дні відпрацьовані понад графік до наступного місяця не зараховуються.

При перевірці правильності підрахунку календарного строку відбутого покарання слід пам’ятати, що у разі, коли засуджений працював менше днів, ніж передбачено графіком, недостатня їх кількість зараховується з наступного місяця. Наприклад, у квітні засуджений працював лише 2 дні з 22 за графіком. 20 невідпрацьованих робочих днів позичаються з травня і з урахуванням цього вважається, що він відбув ще один календарний місяць. У травні засуджений працював 21 з 22 робочих днів. Один день за травень та 20 днів, позичених на квітень, зараховується з червня. Зарахування проводиться лише в межах передбачених графіком робочих днів.

Засудженим до виправних робіт працівникам сільськогосподарських підприємств незалежно від форм власності в строк відбутого покарання зараховується також час, коли з об’єктивних причин їм не надавалась робота. В подібних випадках їх керівництво повинне надіслати в інспекцію відповідну довідку про незабезпечення засудженого роботою. Працівники інспекції зобов’язані орієнтувати керівників підприємств на те, щоб саме засуджений до виправних робіт був забезпечений роботою у першу чергу і мав максимальну кількість робочих днів.

Протягом строку відбування виправних робіт забороняється звільнення засуджених з роботи за власним бажанням без дозволу органів, які відають виконанням цього виду покарання.

Час відбування виправних робіт зараховується до загального трудового стажу засудженого.

Засудженим до виправних робіт надаються всі види відпусток, передбачені законодавством про працю. Час чергової відпустки до відбутого строку покарання може бути зарахований лише в порядку заохочення на підставі ч. 2 ст. 46 КВК України.

Перевіряючи в інспекції додержання умов відбування виправних робіт, прокурор керується вимогами статей 41-42 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Законом установлено, що із заробітку засуджених до виправних робіт проводяться відрахування в доход держави протягом строку відбування покарання в розмірах, встановлених вироком суду. Відрахування проводяться окремо за кожним місцем роботи засудженого з усієї суми його заробітку, включаючи суми, одержані за надурочні роботи, усі види грошових премій, встановлені в системах оплати праці, які не мають характеру одноразової заохочувальної винагороди, без виключення з сум заробітку податків та інших платежів. У випадках, коли до засудженого є претензії за виконавчими листами (утримання аліментів, відшкодування шкоди та інше), встановлена судом частина заробітку утримується незалежно від інших претензій з повної суми заробітку (ч. 2 ст. 45 КВК України).

Відрахування не проводяться з грошової допомоги, яка надається в порядку соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов’язані з відрядженням, та інших компенсаційних виплат, а також з вихідної допомоги при звільненні, компенсацій за невикористану відпустку, із заробітку, нарахованого за дні, відпрацьовані понад графік.

Відрахування із заробітку засудженого адміністрацією підприємств, установ і організацій повинні проводитись за кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати за другу половину місяця, а при звільненні – за відпрацьовану частину місяця. Утримані суми перераховуються в установленому порядку в доход держави у день виплати заробітної плати. Одержання утриманих коштів готівкою забороняється.

Із засуджених, призваних на військово-навчальні збори, відрахування проводяться із заробітку, що виплачується їм за місцем роботи.

Із заробітку осіб, що відбувають виправні роботи на риболовецьких чи китобійних траулерах, в риболовецьких товариствах, інших підприємствах, де заробіток виплачується після закінчення сезону (рейсу), утримання проводяться по мірі нарахування заробітку.

При проведенні утримань із заробітку засуджених-працівників сільськогосподарських підприємств в цей заробіток включається як грошова, так і натуральна частина доходів. Натуральна частина залишається в розпорядженні товариства, а його вартість у закупівельних цінах перераховується в доход держави. Утримання з доходів у їх натуральній частині проводяться по мірі їх надходження та при кінцевому розрахунку – за підсумками сільськогосподарського року.

Вказані вимоги закону прокурор повинен перевіряти як в інспекціях, так і на підприємствах (установах, організаціях).

Інколи виникає питання, чи слід нараховувати засудженим до виправних робіт щорічну винагороду за підсумками роботи підприємства та чи проводити відрахування з цих сум.

Особам, які відбувають покарання у виді виправних робіт, така винагорода виплачується за умови, якщо вона передбачена на підприємстві колективним договором, а засуджені не позбавлені адміністрацією права на одержання річної винагороди. Враховуючи те, що така винагорода передбачена системою оплати праці, з нарахованої суми річної винагороди відрахування проводяться пропорційно часу, протягом якого засуджений відбував покарання.

На практиці трапляються також випадки, коли засудженому до повного відбуття строку покарання слід відпрацювати в конкретному місяці, наприклад, 15 днів. Однак бухгалтерія незаконно провела відрахування за повний місяць.

Щоб уникнути таких порушень, працівники інспекції перед закінченням строку покарання у засудженого зобов’язані повідомити бухгалтерію підприємства про те, що в наступному місяці із заробітку засудженого слід провести відрахування за 15 робочих днів.

Копії платіжних доручень, відомості та виписки з поточних рахунків систематизуються інспекцією і в хронологічному порядку підшиваються у відповідні особові справи засуджених та нумеруються.

Перевіряючи додержання законності в діяльності кримінально-виконавчих інспекцій, прокурору не слід їх підміняти. Нема необхідності проводити суцільні перевірки на підприємствах (установах, організаціях) додержання правил утримання та перерахування сум із заробітку засуджених. Контроль за своєчасним і правильним утриманням та перерахуванням цих сум в доход держави покладено законом на інспекції. Пунктом 9.2. відомчої Інструкції передбачено, що про ухилення від перерахування, несвоєчасне перерахування утриманих сум в доход держави інспекції зобов’язані інформувати прокурора.

Щоб мати уявлення про стан законності з виконанням вироків у частині відрахувань, прокурору достатньо ознайомитись з матеріалами перевірок, проведених інспекцією за місцем роботи засуджених, наявними в інспекції платіжними дорученнями та долученими до них розрахунковими відомостями. Доцільно також провести перевірки на кількох підприємствах, які інспекцією не перевірялись, або з моменту останньої перевірки пройшов тривалий час, або на тих підприємствах, де інспекцією неодноразово встановлювались одні і ті самі порушення законності в частині дотримання умов відбування засудженими виправних робіт. У таких випадках прокурору слід на місці вивчити причини повторних порушень законності, з’ясувати, чому вжиті інспекцією заходи виявились неефективними і, у разі необхідності, використати свою владу для припинення порушень закону, їх запобігання та притягнення винних службових осіб до встановленої законом відповідальності.

На практиці поширені факти, коли підприємства (установи, організації), у тому числі й сільськогосподарські, щомісяця відраховують із заробітку засудженого до виправних робіт визначений судом відсоток, але не звертають ці суми в доход держави, мотивуючи відсутністю обігових коштів. Зважаючи на те, що Конституція України та Закон України “Про прокуратуру” зобов’язують прокурора захищати інтереси держави і громадян, він має право в порядку ст. 2 та ст. 29 Господарського процесуального кодексу України звернутись до господарського суду з заявою про стягнення з підприємства в доход держави сум, утриманих із заробітку засудженого.

До завдання прокурора входить також здійснення нагляду за додержанням закону щодо заборони звільнення засудженого з роботи за власним бажанням без дозволу інспекції. При перевірці в інспекції одержуються відомості щодо засуджених, яким видані такі дозволи, з’ясовується їх обґрунтованість. Прокурор також перевіряє і законність відмови у видачі такого дозволу.

Самовільне залишення засудженим роботи повинно розцінюватись як ухилення від відбування покарання і може тягти не лише накладення на нього дисциплінарного стягнення, але і притягнення до кримінальної відповідальності.

Перевіряючи законність заходів впливу, вжитих інспекцією до засуджених, які самовільно залишили роботу, прокурор вивчає особові справи цих засуджених, витребовує пояснення представника адміністрації підприємства за місцем роботи засудженого, начальника інспекції (старшого інспектора) та самого засудженого, якщо відоме місце його знаходження.

Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, кримінально-виконавча інспекція надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за статтею 389 КК України.

Ухиленням засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт слід вважати:

- невиконання встановлених обов’язків;

- порушення порядку та умов відбування покарання;

-вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності;

- допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.

Наведений перелік є вичерпним, встановлений ч. 6 ст. 46 КВК України і розширеному тлумаченню не підлягає. Протягом строку відбування покарання адміністрація зобов’язана повідомляти інспекцію про кількість відпрацьованих засудженим днів та проведених відрахуваннях, про кількість днів, коли засуджений не виходив на роботу та причинах невиходу, заохоченнях і стягненнях, а також про переведення його на іншу роботу або звільнення з роботи за ініціативою адміністрації. Одержавши повідомлення про порушення трудової дисципліни, працівники інспекції зобов’язані виїхати на підприємство, де разом з адміністрацією вжити відповідних заходів.

Поведінку засуджених зобов’язані контролювати і дільничні інспектори органів внутрішніх справ (п. 7 ч. 1 статті 10 Закону України “Про міліцію”). Про наслідки контролю, а також про проведену з ними індивідуально-профілактичну роботу, дільничні інспектори доповідають рапортом начальнику органу внутрішніх справ. Такі рапорти з резолюцією начальника щоквартально передаються в інспекцію, де долучаються до особових справ засуджених.

З цього приводу у відповідності до п. 6 галузевого наказу районні, міські, міжрайонні прокурори проводять щоквартально перевірки у підрозділах внутрішніх справ, що проводять індивідуально-профілактичну роботу з особами, які відбувають покарання, не пов’язані з позбавленням волі, та звільненими від виконання покарань.

Переглядаючи особові справи на засуджених до виправних робіт, прокурор з’ясовує, чи відповідають закону постанови про заохочення засуджених або винесені попередження начальником інспекції, чи оголошені вони засудженим під розписку, чи відібрані та перевірені письмові пояснення засуджених перед накладенням стягнень (відмова засудженого дати письмове пояснення не перешкоджає накладенню стягнення). Необґрунтовані постанови прокурор скасовує своєю постановою або опротестовує. Протест вноситься начальнику інспекції або начальнику відповідного відділу чи управління Державної пенітенціарної служби України у регіоні, якому підпорядкована інспекція.

Незаконні накази керівників підприємств, установ, організацій, на яких працюють засуджені до виправних робот, прокурором опротестовуються.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 80; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.91.84.219 (0.061 с.)