Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Статус лікаря-інтерна у відділенні
В адміністративному відношенні лікар-інтерн підпорядковується керівництву базової лікувально-профілактичної установи. На нього повністю поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, права та пільги, що встановлені для медичних працівників даної установи. Під час проходження інтернатури, при здійсненні функції лікаря він має права і несе відповідальність за свої дії на рівні з іншими лікарями. Відповідно з існуючим положенням про інтернатуру, лікар-інтерн повинен самостійно забезпечувати діагностичний та лікувальний процес під керівництвом безпосереднього керівника. Необхідно звернути особливу увагу на зміст, що вкладається в розуміння «самостійно». В точному розумінні лікар-інтерн не може працювати самостійно, оскільки при його обмеженій компетентності неможливо надати усю повноту вирішення складних клінічних, організаційних чи деонтологічних завдань. Виходячи зі сказаного, під поняттям «самостійність» необхідно розуміти тільки максимально можливу самостійність, яка, однак, повинна бути під контролем керівника. Необхідний індивідуальний підхід, зумовлений конкретними теоретичними знаннями лікаря-інтерна з того чи іншого питання, ступенем засвоєння практичних навичок, його характерологічними особливостями та рядом інших факторів. Ступінь самостійності повинен прогресивно зростати в процесі навчання і, в результаті, до кінця інтернатури підготовка лікаря-інтерна повинна відповідати поставленим вимогам самостійності у вирішенні клінічних задач, передбачених програмою. За весь період навчання в інтернатурі лікар-інтерн повинен оволодіти певним переліком практичних навичок і маніпуляцій. Передбачено три рівні засвоєння матеріалу: перший рівень – ознайомлення з даним питанням; другий рівень – уміння застосувати набуті знання у роботі з хворими, виконувати найбільш поширені маніпуляції; третій – уміння самостійно проводити необхідні заходи для обстеження, лікування, профілактики та реабілітації хворих. Таким чином, робота лікаря-інтерна зі спеціальності «загальна практика – сімейна медицина» на базі стажування охоплює наступні основні напрямки: І. Практична діяльність. Діагностична робота Основна мета цього розділу роботи – оволодіння сучасними методами діагностики в умовах амбулаторії (відділення) сімейної медицини. Не дивлячись на навчання у вищому медичному закладі освіти, вдосконаленню знань з діагностики слід приділяти особливу увагу. Перш за все, йде мова про закріплення отриманих раніше знань та навичок на такому рівні, який міг би бути основою для подальшої самостійної роботи. По-друге, специфіка роботи сімейного лікаря вимагає вдосконалення певного обсягу спеціалізованих діагностичних маніпуляцій, визначення необхідності скерування хворого на додаткові методи обстеження та інтерпретація їх результатів.
Керівнику інтернів необхідно приділяти велику увагу удосконаленню ними практичних навичок, згідно з переліком, відповідно кваліфікаційним вимогам до лікаря-спеціаліста. При складанні індивідуального плану підготовки лікаря-інтерна керівник встановлює конкретний термін оволодіння різними практичними навичками і кількість маніпуляцій з урахуванням характеру і обсягу лікувально-діагностичної роботи на базі стажування та графіку навчання на кафедрах в очній частині інтернатури. Лікувальна робота У процесі підготовки лікарі-інтерни засвоюють принципи консервативного і оперативного лікування хворих в амбулаторних умовах, основи надання невідкладної медичної допомоги, спостереження за хворими в післяопераційному періоді. Лікарі вивчають особливості організації і проведення лікування хворих в умовах стаціонару на дому. Достатню увагу слід приділяти у вивченні лікарями-інтернами немедикаментозних методів лікування, заходів реабілітації та санаторно-курортного лікування. Інтерн повинен вміти визначити покази до госпіталізації та забезпечити наступність щодо лікування хворих.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 91; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.243.45 (0.087 с.) |