Інженерно – педагогічного колективу училища

Зміст

1. Характеристика матеріально технічної бази училища………………..

2. Характеристика інженерно-педагогічного колективу училища……..

3. Характеристика організації методичної роботи………………………

4. Історія Володимирецького вищого – професійного училища………

5. Профорінтаційна робота Володимирецькому вищому професійному училищі…………………………………………………………………….

6. Список групи……………………………………………………………

7. Схема учнівського самоврядування…………………………………...

8. Характеристика на учнів……………………………………………….

9. Характеристика на учнівський колектив………………………………

10. Аналізи виробничого навчання……………………………………….

11. Плани конспекти В/Н………………………………………………….

12. План конспект відкритого уроку В/Н………………………………...

13. Протокол обговорення відкритого уроку В/Н……………………….

14. Аналізи теоретичного навчання………………………………………

15. Плани конспекти теоретичного навчання…………………………….

16. План конспект відкритого уроку виробничого навчання……………

17. Протокол обговорення відкритого уроку виробничого навчання….

18. План позакласної виховної роботи в групі…………………………..

19. Аналізи виховного заходу…………………………………………….

20. Сценарій виховного заходу……………………………………………

21. Сценарій відкритого виховного заходу……………………………….

22. План виховного заходу…………………………………………………

23. Протокол обговорення відкритого виховного заходу………………..

24. Відгук і оцінка практики………………………………………………..

 

 

ХАРАКТЕРИСТИКА

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ

Володимирецького ВПУ-29

Проектна потужність училища 600 учнів. Для організації та проведення навчально - виробничої та навчально-виховної роботи в училищі є навчальний корпус, майстерні, громадсько-побутовий комплекс, два гуртожитки, пилорама.

Загальна площа училища становить 6,904га. Всі приміщення відповідають санітарно-гігієнічним нормам, що підтверджено у паспорті училища, затвердженого у відповідних організаціях.

На даний час контингент учнів училища становить 560 учнів.

Для проведення уроків теоретичного та виробничого навчання по підготовці кваліфікованих робітників в училищі добре обладнані та оснащені кабінети, майстерні, лабораторії, полігони.

Училище має хорошу навчально – виробничу базу, яка створювалась на протязі 44 – ох років і оновлення якої завжди в центрі уваги адміністрації училища. В училищі функціонують 12 кабінетів професійної та 11 кабінетів загальноосвітньої підготовки, 4 з них - кабінети комп’ютерної справи, в яких зосереджено 54 одиниці сучасних комп’ютерів. Практичні професійні вміння і навички учні здобувають у 16 майстернях та лабораторіях. Є зварювальний полігон, з відповідно обладнаними робочими місцями та полігон електромонтажників. Учні, зараховані на навчання в училище, забезпечуються безкоштовним харчуванням та щомісячно отримують стипендію. До послуг учнів два гуртожитки, дві спортивні зали, їдальня, актова зала, бібліотека, книжковий фонд якої становить 22119 примірників і постійно поповнюється, дискоклуб, медична та психологічна служба, спортивний майданчик.

Характеристика

Профорієнтаційна робота в Володимирецькому вищому

Професійному училищі №29.

ІПТКІСум ДУ- один із провідних в Україні навчальних закладів, який повністю відповідає вимогам сучасної освіти, бо він поєднує технічну, психолого-педагогічну та культурно-освітню підготовку кадрів.

Наш технікум був заснований 26 вересня 1945р з підготовки спеціалістів для відновлення навчальних сил колосів у важний час. В першому наборі почало навчання 106 чоловік.

Заняття проходили в технічних умовах майстерень матеріально-технічної бази. За роки існування технікум змінював свій профіль, був будівельним, індустріальним, а з квітня 1971року став індустріально-педагогічним.

За час існування технікуму було підготовлено 9тис.спеціалістів серед яких були громадяни Китаю, Куби, Вентмону, Монголії, Алжиру.

Випускники технікуму працюють у системі проф.тех. освіти та інших галузей народного господарства, підтверджуючи високу репутацію учбового закладу. Технікум підтримує постійні тісні зв’язки із своїми вихованцями, які вносять свої корективи в процес підготовки спеціалістів з метою його покращення.

Сьогодні технікум є навчальним закладом з підготовки молодих спеціалістів.

Випускники технікуму одержують кваліфікацію МВН.З відповідальною спеціальністю і отримують направлення на роботу в системі проф.тех. освіти.

Технікум надає можливість студентам підвищити кваліфікаційні розряди з робочої спеціальності, а також набути суміжну роботу, професію.

 

Список групи №20

Батейко Іван Сергійович

Батейко Микола Іларіонович

Боцвін Сергій Тарасович

Бігун Св’ятослав Петрович

Бедик Сергій Михайлович

Блищик Вадим Іванович

Ващишин Віталій Іванович

Кравець Вадим Володимирович

Кущик Тарас Васильович

Лосінець Іван Олександрович

Маршак Олег Іванович

Сад Ігор Олександрович

Самолов Володимир Петрович

Соловей Іван Анатолійович

Стрижеус Віталій Вікторович

Ткач Олександр Віталійович

Хомич Андрій Андрійович

Свирид Степан Михайлович

Шепетько Віталій Борисович

Вознюк Микола Петрович

 

СХЕМА УЧНІВСЬКОГО

САМОУПРАВЛІННЯ

 

Майстер в/н Осічук І.К

 

Староста Бачинський О.О

Зас. старости Боцвін С.Т

 

Фізорг Блищик В.І

Зас. Фізорга Качинський А.М

 

Культорог Лосінець І.В

 

Відповідальний за

чергування Кравець В.В

Відповідальний за

прибирання території Кравець В.В

 

Відповідальний за інструмент

,прилади і обладнання Літвінюк Р.В

 

Відповідальний за журнал Нестерчук В.В

Відповідальний за культурно

масові роботи Самолов В.П

 

Характеристика

учня I курсу 20 групи

Володимирецького ВПУ- 29

Качинський А.М

1993 р. н. українець,

освіта загальна середня

Качинський А.М закінчив останій семестр на відмінно. Його якість знань становить 100%, відсоток успішності становить 100%. На уроках активно відповідає, часто доповнює інших, має великий запас знань. Домашні завдання виконує постійно, в своєчасно та в достатньому обсязі. З цього вже видно, що він прагне до знань.

Андрій дуже здібний учень, має гарну пам'ять. На уроках уважний, зосереджений. Швидко сприймає викладений матеріал. Уміє логічно мислити, має власну думку і вміє її відстоювати. Рівень культури розумової праці знаходиться на високому рівні. На поставлене питання дає чітку, обґрунтовану відповідь.

Переймається суспільно-політичним питаннями України, не виконує жодних суспільних доручень в групі. У громадському житті училища бере активну участь в якості капітана футбольної команди ВПУ-29. Виконує правила поведінки навчального закладу. Має характер спокійний, обачливий, розсудливий, керований. В групі має авторитет серед колективу.

Качинський А.М впевнений в правильності вибору обраної професії. Має відмінний рівень професійної та практичної підготовки, бажає досягти успіхів в навчанні, та подальшому житті. Завдячує своїм успіхам як власним зусиллям так і допомозі товаришів і педагогів.

 

Майстер в/н ____________ (Парейчук А.В)

 

Характеристика

на учнівський колектив 20 групи

Володимирецькому вищому професійному училищі

І. Загальні відомості про групу.

Склад учнів 25 чоловік з них всі хлопці. Середній вік учнів 16-17 років. На протязі навчання у складі групи відбулися зміни 2-х відраховано, керівництво не змінилось.

ІІ. Характеристика групи як колективу.

Робота колективу цілеспрямована на досягненні кращих результатів. Це сприяє покращенню знань умінь у оволодінні професією. Він охоче проявляє інтерес до суспільного життя ліцею та громадських доручень.

В колективі проявляється: повага, довіра один до одного. Інколи при вирішенні важливих питань виникають конфлікти. Таким чином Проявляються труднощі у деяких питань.

В загалом учні в групі виховані та дисципліновані, дотримуються суспільних правил, принципів. Але все таки є порушники дисципліни які мають дуже велику кількість часів пропусків – це Сад Ігор, Стрижеус Віталій

Ці порушення відбуваються у зв’язку з нехтуванням правил поведінки учнів у учиищі.

ІІІ. Успішність учнів групи та розумовий розвиток.

В групі є 2 відмінники – Качинський Андрій, Блищик Вадим.

Успішність групи складає 100% та якість 26,5%. З цього видно що учні схильні до навчання.

ІV. Інтерес учнів

Учні які складають колектив цієї групи цікавляться в основному будівельною справою, спортом та беруть активну участь в житті училища.

 

V. Робота класного керівника

Класний керівник придає увазі в особливому напрямку тим учням які зовсім не вчиться, а просто нехтують навчанням та іншими матеріальними ресурсами своїх батьків. Їздить до їх до дому розмовляє з батьками. Дотримується педагогічного такту та с вимогливістю ставиться до всіх порушень.

VІ. Висновок

В групі при анкетуванні виявив що колектив знаходиться на кінці першого та початку другого етапу формування. Також виявив одностороннього лідера Козодой Юрій Володимирович він також є староста колективу.

 

 

18 квітня 2012 року Майстер в/н Парейчук А.В.

 

План

Уроку виробничого навчання

Тема заняття:: Види скла, застосування різних видів скла

. Мета заняття:

-Навчальна: продовження вивчення теми скло та його застосування.

Виховна: вдосконалювати трудове вміння учнів, виховувати в них ставлення працелюбності та бережливості, любов до праці.

Розвиваюча: навчити учнів застосовувати теоретичні навики та знання скла та скляних виробів.

Дидактичні засоби: Плакати, натуральні об'єкти.

Обладнання, інструменти та матеріали: олівець, лінійка, рулетка.

Хід уроку:

Організаційний момент

- перевіряю присутніх за журналом;

- перевірка підготовленості учнів до уроку.

- організація робочих місць.

2. Повторення раніше вивченого матеріалу
1. Перевіряю домашнє завдання, шляхом усного опитування:

2.Назвіть інструменти для порізки скла.?

Самостійна робота учнів

1. Обхід робочих місць з метою перевірити:

А. чи всі учні можуть самостійно приступити до роботи;

Б.додержання учнями правил безпеки праці;

В. Організація учнями своїх робочих місць.

4 .Заключний інструктаж:15 хв

1. Підсумки роботи групи на навчальний день і ступінь досягнення по ставленої на уроці мети;

2. Аналіз роботи окремих учнів;

3.Аналіз характерних помилок при виконанні прийомів, операцій, їх причини і шляхи попередження;

4. Оголошення і мотивація оцінок учнів;

5. Домашнє завдання: повторити закріплений матеріал про види скла та його застосування.

План

Уроку виробничого навчання

Тема заняття:: Деревостружкові та деревоволокнисті плити.

Мета заняття:

Навчальна: забезпечити засвоєння знань учнями про деревостружкові та деревоволокнисті плити

Виховна: вдосконалювати трудове вміння учнів, виховувати в них ставлення працелюбності та бережливості, любов до праці.

Розвиваюча: навчити учнів застосовувати теоретичні навики та знання на практиці, розвивати в них спеціальні трудові здібності.

Дидактичні засоби: Плакати, натуральні об'єкти.

Обладнання, інструменти та матеріали: олівець, лінійка, рулетка.

Хід уроку

Організаційний момент

- перевіряю присутніх за журналом;

- перевірка підготовленості учнів до уроку.

- організація робочих місць.

2. Повторення раніше вивченого матеріалу
1. Перевіряю домашнє завдання, шляхом усного опитування:

2.Назвіть інструменти для нанесення розмірів на плити?

3.Назвіть інструменти для розрізання плит?

Самостійна робота учнів

1. Обхід робочих місць з метою перевірити:

А. чи всі учні можуть самостійно приступити до роботи;

Б.додержання учнями правил безпеки праці;

В. Організація учнями своїх робочих місць.

4 .Заключний інструктаж:15 хв

1. Підсумки роботи групи на навчальний день і ступінь досягнення по

ставленої на уроці мети;

2. Аналіз роботи окремих учнів;

3.Аналіз характерних помилок при виконанні прийомів, операцій, їх

причини і шляхи попередження;

4. Оголошення і мотивація оцінок учнів;

5. Домашнє завдання: повторити закріплений матеріал про деревостружкові та деревоволокнисті плити

Деревоволокнисті плити

Деревоволокнисті плити (ДВП) виготовляють гарячим пресуванням або сушінням деревоволокнистої маси, що містить полімерні смоли як зв’язуючи речовину. ДВП - це листовий матеріал, сформований у вигляді килима. Як основну сировину для виготовлення ДВП використовують відходи лісорозробок та деревообробної промисловості у вигляді некондиційного обаполу, трісок, обрізків деревини переважно хвойних порід. Ці відходи переробляють у дробильних машинах на тріски, які далі піддають пропарюванню при температурі 150-160 °С. Розпарені й розм'якшені тріщини розпушують на окремі волокна. Зв’язуючи масу з фенолформальдегідних полімерів (4 -5 % до маси сухої деревини), антипіренів, антисептиків та гідро-фобіаторів у вигляді водної емульсії змішують із деревоволокнистою масою у змішувальних басейнах. Під час формування плит замулені у воді волокна тісно переплітаються між собою. Збезводнювальна маса волокон осідає, а при відсмоктуванні вологи вона ущільнюється ще більше. Потім одержане полотно спресовується між сітками й ущільнюється пресуючими валами. Під час сушіння плит всередині волокнистої маси виникають додаткові зв'язки між волокнами, які підвищують міцність плит.

За способом утворення плити можуть бути непресованими, коли налівогоризсат (деревоволокнистий килим) перетворюється у плиту тільки за рахунок теплового впливу (сушіння) без прикладення тиску. Такі плити виготовляють ущільнюючим деревоволокнистого килиму під впливом теплоти. В плитах може бути рівною одна поверхня, тоді зворотна поверхня сітчаста, вона утворюється за рахунок виготовлення плит на металевих сітках (мокрий спосіб); можуть бути рівними обидві поверхні за рахунок пресування плит між двома металевими листами (сухий спосіб виробництва).

За зовнішнім виглядом поверхні плити бувають: облагороджені - одна плита в них покрита шаром тонко зеленої маси; облицювальні, в яких одна чи обидві поверхні облицьовані листовими або плівковими матеріалами; пофарбовані, в яких на одну чи обидві поверхні нанесена фарба або лак.

Деревоволокнисті плити поділяються на тверді і м'які. Тверді мають такі марки: Т - тверді плити з не облагородженою лицьовою поверхнею; Т-С - тверді з лицьовим шаром з тонкодисперс-ної деревної маси; Т-П - тверді плити з підфарбованим лицьовим шаром; Т-СП тверді плити з підфарбованим лицьовим шаром з тонкодисперс-ної деревної маси; СТ- тверді плити підвищеної міцності (надтверді) з не облагородженою лицьовою поверхнею; СТ-С - тверді плити підви­щеної міцності з лицьовим шаром з тонко дисперсної деревної маси.

Тверді плити марок Т, Т-С, Т-П, Т-СП залежно від рівня фізико-механічних показників поділяються на груш якості А і Б. їх одержують пресуванням вологого волокнистого полотна між нагрітими металевими пластинами підтиском 2-3 МПа при температурі 170-225 °С..лицьова поверхня твердих плит рівна, глянсова, без пор.

М'які плити залежно від щільності поділяються на марки: М-1; М-2; М-3. Лицьова сторона м'яких плит має сітчастий (відбиток сітки), або чарункуватий вигляд (відбиток фетру, що застосовується на відливній машині), а зворотна - завжди має сітчасту поверхню.

Колір ДВП від темно-коричневого до сіро-білого і залежить від виду сировини, яку застосовують для їх виготовлення.

Розміри деревоволокнистих плит подано нижче.

Розміри деревоволокнистих твердиплит
І варіант II варіант

Довжина, мм:

максимальна 6100 5500

основна 3660; 3355; 3050; 3660; 3050; 2745;

2745; 2400; 2140 2440; 2350; 2050;

1830;1700; 1220 Ширина, мм:

максимальна 2140 1700

основна 2140; 1830; 1700; 1220;

1525:1220 610

Номінальна товщина, мм 2,5; 3,2 4,0; 5,0

Розміри деревоволокнистих м'яких плит

Основна довжина, мм 3000; 2700; 2500;

1800; 1600; 1220
Основна ширина, мм 1220

Номінальна товщина, мм 8,0; 12,0; 16,0

Деревоволокнисті плити - ефективний опоряджувальний матеріал. Усихають і жолобляться плити менше деревини, легко склеюються і з'єднуються кріпильними виробами та піддаються обробці звичайними інструментами. Добре сприймають захисно-декоративні покриття, їх застосовують у меблевому виробництві» у будівництві, у виробництві тари, вагонобудуванні, приладо - радіо будуванні (футляри, панелі тощо).

Тверді плити з лакофарбовим покриттям застосовують як опоряджувальний матеріал при виготовленні транспортних засобів, торгового обладнання, меблів. дверних полотен, а також в інтер'єрах громадських і виробничих приміщень. Залежно від зовнішнього вигляду лицьового лакофарбового покриття плити поділяються на два типи: А - з декоративним друкованим рисунком; Б - одноколірні. Лицьова поверхня їх буває матовою або глянсовою.

М'які плити застосовуються у будівництві як матеріал для теплоізоляції стін, підлоги та стелі.

Деревостружкові плити (ДСП) - це плитковий матеріал, виготовлений гарячим пресуванням деревостружкових мас, які містять у своєму складі полімерні смоли. Деревну стружку, яка є основним (за масою) компонентом, одержують з некондиційної деревини листяних та хвойних порід. Зв'язуючою речовиною є карбон-мідні та фенольні полімерні смоли. Разом з ними до маси вводять антисептики, антипірени та гідрофобілізатори. Полімер разом з антипіренами і гідрофобізаторами готують у вигляді водної емульсії. Останню в кількості 15-20 % до маси сухої стружки наносять під тиском на безперервно перемішувану в контейнері змішування стружку. Просочену деревостружкову масу формують методом пресування чи екструзії. Пресування силою 2-2,5 МПа здійснюють при температурі 140-160 °С між двома сталевими стрічками. Із преса виходить неперервна смуга, які потім розрізають дисковими пилками на плити потрібних розмірів.

Деревостружкові плиті поділяють: за фізико-механічними показниками на марки ІІ-А і ІІ-Б, за якістю поверхні на / і II сорти; за видом поверхні - зі звичайною і дрібно структурною{М)поверхнею; за ступенем обробки поверхні шліфовані (НІ) не шліфовані; за гідрофобними властивостями - зі звичайною, підвищеною (В) водостійкістю; за вмістом формальдегіду - на класи Е1, Е2, ЕЗ.

Плити умовно позначаються буквами та цифрами: ПЛ, 1, М, Ш, Е1, 3500x1750x15 - плита першого сорту з дрібностружковою поверхнею, шліфована, емісії Е1, розміри: довжина х ширина х товщина, мм.

За стандартом розміри плит такі: товщина - 8-28 мм з градацією 1 мм, довжина

1830, 240, 2440, 2500, 2600, 2700, 2750, 2840, 3220, 3500,3600,3660,3690,3750,4100,5200, 5500,5680 мм; ширина 1220, 1250,1500,1750, 1800, 1830,2135,2440,2500 мм

За конструкцією плити бувають одношаровими, в яких розміри деревних часток і вміст зв’язую чого майже однакові по всій її товщині; тришаровими внутрішній шар відрізняється від зовнішніх розмірами деревних часток і з¹-зв'язуючого.

Плити можуть бути зроблені зі спеціально виготовлених деревних частин стружки, тирси; спеціальної тонкої різаної стружки та з дрібно структурною поверхнею. У будівництві використовують плити із спеціальної стружки з не облицьованою поверхнею, а в меблевій промисловості - плити, облитими лущеним і струганим шпоном.

Деревостружкові плити - один з найбільш перспективних конструктивних матеріалів для меблевої промисловості та будівництва порівняно з пиломатеріалами та іншими листовими матеріалами. За показниками міцності й жорсткості вони наближаються до деревини хвойних порід.

ДСП добре склеюються, їх плоскі поверхні і ребра можна лакувати чи фарбувати, облицьовувати шпоном, папером або пластмасами. Вони порівняно легко обробляються деревообробними інструментами і мають задовільні показники щодо опору витяганню з них шурупів і цвяхів.

Широко використовуються у виробництві меблів ДСП, облицьовані різними плівковими матеріалами (ламіновані і кашировані).

Ламінування - облицювання форматних ДСП плівками на основі паперу; просоченого смолами.

Котирування - метод безперервного облицювання поверхні плит тонкими еластичними рулонними матеріалами (плівками) способом накочування вальцьовими пресами на попередньо намазані клеєм поверхні. IV. Перевірка вивченого матеріалу: Ставлю до класу запитання: 1.Як одержують ДВП? 2.Де застосовують ДВП? 3.3 чого роблять ДСП? 4.Чим облицьовують ДСП? 5.Де застосовують ДСП? У.Домашнє завдання: Вивчити виробництво та застосування ДВП та ДСП.

 

План

Уроку виробничого навчання

Тема заняття: Інструменти для свердління деревини.

Мета заняття:

Навчальна: забезпечити засвоєння знань учнями про свердління деревини. інструменти та прийоми.

Виховна: вдосконалювати трудове вміння учнів, виховувати в них ставлення працелюбності та бережливості, любов до праці.

Розвиваюча: навчити учнів застосовувати теоретичні навики та знання на практиці, розвивати в них спеціальні трудові здібності.

Дидактичні засоби: Плакати, натуральні об'єкти.

Обладнання, інструменти та матеріали: олівець, лінійка, зошит, ручка.

Хід уроку

Організаційний момент

- перевіряю присутніх за журналом;

- перевірка підготовленості учнів до уроку.

- організація робочих місць.

2. Повторення раніше вивченого матеріалу
Перевіряю домашнє завдання, шляхом усного опитування:

1. Назвіть інструменти для стругання?

2. Назвіть інструменти для довбання та їх призначення?

Самостійна робота учнів

1. Обхід робочих місць з метою перевірити:

А. чи всі учні можуть самостійно приступити до роботи;

Б.додержання учнями правил безпеки праці;

В. Організація учнями своїх робочих місць.

4 .Заключний інструктаж:15 хв

1. Підсумки роботи групи на навчальний день і ступінь досягнення поставленої на уроці мети;

2. Аналіз роботи окремих учнів;

3.Аналіз характерних помилок при виконанні прийомів, операцій, їх причини і шляхи попередження;

4. Оголошення і мотивація оцінок учнів;

5. Домашнє завдання: повторити закріплений матеріал по ручному свердлінню деревини.

Ручне свердлення деревини.

Круглі (циліндрові) отвори для круглих шпильок, нагелів, болтів вибирають свердлами, що складаються з хвостовика, стрижня, ріжучою частини і елементів для відведення стружки. Для свердлення застосовують перові, центрові, гвинтові, спіральні свердла.

Перові свердла мають форму жолоба; ними вибирають отвори переважно під нагелі. Жолобок служить і для викиду стружки. Зважаючи на те що він не може повністю викидати стружку назовні, щоб уникнути перегріву його доводиться часто виймати з отвору. Тому отвори виходять нечистими і недостатньо точними. Свердла бувають завдовжки 100...170, діаметром 3...16 мм з градацією 1...2 мм.

Центровими свердлами свердлять крізні І неглибокі отвори упоперек волокон. Свердлити глибокі отвори цими свердлами важко унаслідок поганого викидання стружки. Працюють свердлами тільки в один бік. Свердло є стрижень, що закінчується внизу ріжучою частиною, що складається з підрізувана, леза і направляючого центру (вістря). Діаметр центрових свердел 12...50 мм, довжина залежно від діаметру—120... 150 мм. При роботі цими свердлами потрібно робити натиск, інакше вони не упроваджуватимуться в деревину.

Свердла гвинтові застосовують для свердлення глибоких отворів упоперек волокон. Кінець свердел має гвинт з дрібним різьбленням. При свердленні ними отвори виходять чистими, оскільки по гвинтових канавках стружка віддаляється легко. Діаметр свердел 10...50, довжина 400...1100 мм.

Спіральні свердла залежно від форми ріжучої частини бувають з конічним заточуванням (ГОСТ 22057—76) і з центром і підрізувана (ГОСТ 22053—76). Для відведення стружки в стрижні є канавки, що розташовуються по гвинтовій лінії.

Свердла з центром і підрізувачем випускаються діаметром 4...32 мм, а з коштами заточуванням — діаметром 2...6 (коротка серія) і 5... 10 мм (довга серія).

Коловоротом можна загортати болти, шурупи, для чого в патрон вставляють відповідно гайкові ключі (квадратні або шестигранні) торців, викрутки. У коловороті можна кріпити свердла з діаметром хвостовика до 10 мм.

Для загортання шурупів в коловорот вставляють викр\тки

(ГОСТ 7467—75).

Для свердлення глибоких отворів використовують бурав (мал. 39, же), шо є стрижнем з вушком для ручки, розташованої в його верхній частині, і з гвинтовим ' свердлом на іншому кінці (у нижней частини).

Неглибокі отвори в деревині твердих порід під шурупи свердлять буравчиком (мал. 39, з), що має діаметр 2...10 мм. Щоб уникнути розколу деревини буравчик періодично виймають з отвору і очищають від стружки.

Отвори свердлами вибирають по розмітці або шаблону, центр твору заздалегідь наколюють шилом. При роботі треба стежити за тим, щоб вісь обертання коловорота або дриль співпадала з віссю отвору. При свердленні вертикальних отворів ручку нажимной головки коловорота тримають лівою рукою а правою обертають ручку.

Глибокі крізні отвори свердлять по розмітці з двох боків деталі. При свердленні отворів з одного боку деталі перед виходом на іншу сторону натиск на нажимную' головку коловорота треба ослабити, з тим щоб не утворилося откола, отщепа або тріщини в деталі. Під деталь, в якій свердлять отвори, підкладають дошку.

Коловорот або дриль не можна тримати так, щоб свердло було обернене у бік того, що працює. Натискати на нажимную головку коловорота дрилі потрібно тільки руками. Працювати свердлами, що мають тріщини і інші дефекти, не можна.

При неякісному свердленні виникають наступні дефекти: не витриманий розмір (діаметр) отвору, викликаний биттям свердла унаслідок неправильного закріплення його в коловороті; рвана поверхня отвору — при свердленні тупим або неправильно заточеним свердлом.

Група №20

Кількість учнів:25

Спеціальність: Столяр - будівельний, монтажник гіпсокартонних

конструкцій.

Викладач: Сорока Юрій Миколайович

Тема уроку: Читання кінематичних схем деревообробних верстатів

Мета уроку: Узагальнити вивчення кінематичних схем деревообробних верстатів, розвинути уяву під час читання кінематичних схем деревообробних верстатів

Даний урок теоретичного навчання розпочався своєчасно, на організаційну частину витратив 4хв. Викладач перевірив присутність учнів. Даний урок був проведений у кабінеті спец- технології. Перевірив пройдений матеріал.Цей урок відповідав плану уроку. Викладач чітко і ясно з інтонацією оголосив тему, мету і план уроку При викладанні нової теми викладач використовував плакати,а також книги роздруківки.По закінченню викладання нової теми викладач запитав трьох учнів,для закріплення нового матеріалу теми учні які активно себе на уроці давали відповіді на запитання отримали оцінки,які викладач виставив у журнал.

Учні були активні підчас проведення уроку значних зауважень не було. Мета даного уроку була досягнута, викладач показав себе як старанна людина, добре підготовлений до уроку. Урок був проведений на високому педагогічному рівні виконана, заслуговує оцінку «відмінно»

Майстер дублер Парейчук А.В.

З аналізом ознайомлений Майстер в/н І.К.Осічук

Група №20

Кількість учнів:25

Спеціальність: Столяр - будівельний, монтажник гіпсокартонних конструкцій.

Викладач: Сорока Юрій Миколайович

Тема уроку: Заточувальні верстати

Мета уроку: Узагальнити вивчення заточувальних верстатів і їх будову, виховати в учнів творчий інтерес до обраної професії, розвинути уяву про будову й призначення заточувального верстата

Даний урок теоретичного навчання розпочався своєчасно, на організаційну частину витратив 5 хв. Викладач перевірив присутність учнів. Даний урок був проведений у кабінеті спец- технології. Цей урок відповідав плану уроку, а також відповідав кабінет нормам санітарної гігієни.

При викладанні нової теми викладач використовував плакати,а також зображував типові схеми верстатів на дошці.

Провірив домашнє завдання в учнів. Після викладання нової теми вчитель перевірив конспекти і задавав запитання учням які швидко відповідали і отримали хороші оцінки.

На уроці учні вили себе акуратно стримано, ввічливо.

Поставлена мета уроку була виконана, оцінку за урок ставлю «відмінно» Майстер дублер Парейчук А.В.

З аналізом ознайомлений Майстер в/н І.К.Осічук

План уроку теоретичного навчання № 1

Тема заняття: Пиломатеріали, їх види та обмір.

Мета заняття: Розповісти учням про пиломатеріали їх види та обмір.

Навчальна: забезпечити засвоєння видів пиломатеріалів, їх призначення та застосування

Виховна: вдосконалювати трудове вміння учнів, виховувати в них ставлення працелюбності та бережливості, любов до праці.

Розвиваюча: навчити учнів застосовувати теоретичні навики та знання на практиці, розвивати в них спеціальні трудові здібності. І

Профорієнтація: підводити учнів до засвоєння відомостей про професію столяра-будівельного.

Дидактичні засоби: Плакати, натуральні»об'єкти.

Обладнання, інструменти та матеріали: олівець, лінійка, зошит, ручка.

Хід та зміст заняття.

I. Організаційний момент

- перевіряю присутніх за журналом;

- перевірка підготовленості учнів до уроку.

- організація робочих місць.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу
Перевіряю домашнє завдання, шляхом усного опитування:

1. Що називається лісовими товарами?

2. На які види поділяються лісоматеріали за способом обробки?

3. Які види круглих лісоматеріалів ви знаєте?

4. Як маркуються круглі лісоматеріали?
III. Вивчення нового матеріалу

Повідомляю тему нової о заняття.

 

 

План уроку теоретичного навчання №3

Тема заняття: Загальні відомості про верстати. Циркульні верстати.

Мета заняття:

Навчальна: Дати учням поняття про верстати, вивчити будову та прин -

цип роботи циркульних верстатів.

Виховна: вдосконалювати трудове вміння учнів, виховувати в них став

лення працелюбності та бережливості, любов до праці.

Розвиваюча: навчити учнів застосовувати теоретичні навики та знання на

практиці, розвивати в них спеціальні трудові здібності.

Дидактичні засоби: Плакати, натуральні об'єкти.

Обладнання, інструменти та матеріали: олівець, лінійка, зошит, ручка.

Хід та зміст заняття.

Організаційний момент

- перевіряю присутніх за журналом;

- перевірка підготовленості учнів до уроку.

- організація робочих місць.

2.Повторення раніше вивченого матеріалу
Перевіряю домашнє завдання, шляхом усного опитування:

1. Назвати види дверей?

2. Назвіть види вікон?

3. Для чого влаштовують тамбури?

Вивчення нового матеріалу

- призначенняциркульних верстатів.

- інструменти для налагодження циркульних верстатів

- безпека паці.

4.Закріплення одержаних знань.

1. Для чого призначений циркульний верстат.

2. Які використовуються інструменти для налагодження циркульних вер

статів

3.Які є види кругло пильних верстатів

5.Підведення підсумків: Виставлення оцінок.

6.Домашне завдання: Вивчити види деревообробних верстатів, призначення та види кругло пильних верстатів.

 

ПРИЗНАЧЕННЯ ВЕРСТАТІВ

Для виготовлення виробів із деревини вихідний матеріал у вигляді дощок, листів фанери і деревних плит потрібно попередньо розрізати на заготовки. Цю технологічну операцію виконують на круглопилкових верстатах. Залежно від вимог щодо якості обробки деталей розрізняють розкроювання попереднє та завершальне, чистове. Види розкроювання на круглопилкових верстатах наведе но на рис. 52.

Торцювання дощок і брускових заготовок (рис. 52, а) виконують на верстатах для поперечного розкроювання. Верстати бувають одно- або багатопилкові (кінцевирівнювачі). На багатопилкових верстатах можна випилювати одночасно кілька кратних заготовок ] (рис. 52, б).

Поздовжнє розкроювання пиломатеріалів і заготовок (рис. 52, в, г) здійснюють на круглопилкових верстатах для поздовжнього розкроювання. Випилювання з однієї широкої заготовки за один прохід одночасно кількох брусків або рейок виконується на багатопилкових верстатах. Пилкові вали цих верстатів можуть мати дві, три, п'ять і більше пилок.

Часто виникає потреба розпилювати матеріал не тільки в поперечному й поздовжньому напрямках, а й під косим кутом, як показано на рис. 52, д. Таке змішане розкроювання виконують на універсальних верстатах.

Розкроювання листових матеріалів і плит на щитові деталі (рис. 52, є) виконують на розкроювальних верстатах, а обпилювання кромок (рис. 52, є) на форматно-обрізних верстатах. Якщо потрібно одержати деталі з профільними кромками (рис. 52, ж), і то форматно-обрізні верстати оснащують додатково профільними фрезами.

За розташуванням пилки відносно розпилюваного матеріалу верстати розрізняють із нижнім і верхнім розташуванням пилки.

 

 

Основними параметрами круглопилкових верстатів для поперечного й поздовжнього розкроювання дощок на заготовки є найбільша ширина та найменша або найбільша довжина розпилюваного матеріалу. Ці розміри визначають габаритні розміри верстата.

Для форматних верстатів основний параметр — найбільший розмір розкроюваних плит. Найбільша товщина Н розпилюваного матеріалу визначає основний параметр верстата — потужність приводу механізму різання.

Матеріал, що надходить на круглопилкові верстати, повинен вдовольняти технічні вимоги, мати допустимі відхилення у розмірах і формі. Використання нестандартних перерізів матеріалу або надто пожолоблених дощок є причиною браку під час розкроювання або поломки механізмів верстата.

 

 

План уроку теоретичного навчання № 2

Тема заняття: Види столярних і столярно—будівельн