Охарактеризувати стадії динамічної моделі синдрому емоційного вигорання і пояснити їх прояви

Б. Перлман і Е.А. Хартман виділяє чотири стадії емоційного вигорання.

1 ) Перша стадія - напруження, пов’язане з додатковими зусиллями для адаптації до ситуаційних робочих потреб. Таке напруження викликають два найбільш імовірних типи ситуацій. Перший: навички і вміння працівника недостатні, щоб відповідати статусно-рольвим і професійним вимогам. Другий: робота може не відповідати його очікуванням, потребам чи цінностям.

2) Друга стадія супроводжується сильними відчуттями і переживаннями стресу. Рух від першої стадії емоційного вигорання до другої залежить від ресурсів особистості і від статусно-рольвих та організаційних змінних.

3) Третя стадія супроводжується реакціями основних трьох класів (фізіологічні, афективно-когнітивні, поведінкові) в індивідуальних варіаціях.

4 ) Четверта стадія являє собою емоційне вигорання як багатогранне переживання хронічного психологічного стресу. Будучи негативним наслідком психологічного стресу, переживання вигорання проявляється як фізичне, емоційне виснаження, як переживання суб’єктивного неблагополуччя - певного фізичного чи психологічного дискомфорту.

3. Скласти план заходів щодо профілактики короткозорості у учнів на шкільному уроці

Планами заходів щодо профілактики короткозорості передбачається:

1. розсадження дітей у класі з урахуванням стану їхнього зору;

2. раціональна організація режиму навчальних занять, спрямована на зменшення зорового навантаження, чергування усної й письмової роботи, відпочинок очей у ході роботи;

3. Устаткування навчальних приміщень плакатами й стендами для гімнастики зору, зняття зорової напруги;

4. поводження на кожному уроці спеціальних вправ гімнастики зору;

5. харчування з достатньою кількістю мінеральних солей і вітамінів (головним чином А, Р и С);

6. правильне використання технічних засобів навчання в школі: відстань при перегляді телевізійних передач у межах 3-5 м, тривалість перегляду передач - 15-20 хвилин, підсвічування, використання спеціальних шкільних комп'ютерів, що відповідають гігієнічним нормам;

7. використання тільки допущених Міністерством Освіти підручників;

8. контроль за гігієною читання школярів;

9. раціональна організація освітлення в навчальних приміщеннях школи й вдома; щоденне перебування на повітрі не менш 2-3 г;

10. організація занять із офтальмотренажером, гімнастики спеціальних форм для дітей із прогресуючою короткозорістю під контролем медиків на великій перерві або в спеціально виділений час, використання методики сферопризматичної корекції Ю. Утехина й ін.

11. інструктаж батьків школярів за правилами гігієни зору;

12. облік стану зору школяра при визначенні його в групу для занять фізкультурою.

Завдання № 28

Проаназізувати вплив освіти людини на задоволеність власним життям і здоров’ям

Рівень здоров`я, як правило, безпосередньо пов`язаний з рівнем освіти. Чим вище середній рівень освіти в певному соціальному середовищі, тим кращі узагальнені показники здоров`я воно демонструє. Природно, що піклування про власне і громадське здоров`я неможливо без знання того, чому це необхідно і як це робити. Притому доцільно розуміти поняття освіти в даному контексті не тільки як освіту суто валеологічну, а значно ширше - як загальну освіту в цілому. Чим ширше знання основних природничих, наукових, філософських, гуманітарних положень, тим більше можливостей створювати у суспільстві системне уявлення про проблему здоров`я взагалі. Крім того, поняття освіти потрібно розуміти комплексно: і як надання інформації, і як навчання методам, прийомам і навичкам здорового способу життя, і як виховання в дусі безумовного пріоритету цінностей індивідуального і громадського здоров`я в усіх його проявах, сферах, рівнях.