Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового). 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).



4. Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким по­каранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового).

5. Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашен­ня судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.

 

1. У зв'язку з тим, що погашення судимості пов'язується законом із пе­ребігом певних строків, важливе значення мають передбачені ст. 90 прави­ла обчислення цих строків.

Частина 1 ст. 90 КК встановлює загальне правило, відповідно до якого строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і до­даткового покарання. Так, наприклад, якщо особа була засуджена до чоти­рьох років позбавлення волі (основне покарання) і трьох років позбавлення права займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю (додатко­ве покарання), строк погашення судимості почне обчислюватися тільки після відбуття додаткового покарання, тобто після закінчення семи років, тому що тільки на цей час особа буде вважатися такою, що відбула як ос­новне, так і додаткове покарання.

2. У ряді випадків строк погашення судимості закінчується одночасно зі строком давності обвинувального вироку. Частина 2 ст. 90 КК спеціально передбачає таку ситуацію, вказуючи, що в строк погашення судимості зара­ховується строк, протягом якого вирок не був виконаний, якщо при цьому давність виконання цього вироку не переривалася. Якщо вирок не було ви­конано, то судимість погашається лише після закінчення строків давності виконання обвинувального вироку (див. коментар до ст. 80 КК).

При умовно-достроковому і достроковому звільненні від покарання, а та­кож заміні покарання більш м'яким, строк погашення судимості обчис­люється, відповідно до ч. З ст. 90 КК, виходячи з фактично відбутого стро­ку покарання, але з дня дострокового звільнення від відбування покарання (основного та додаткового). Наприклад, якщо особа була засуджена за зло­чин середньої тяжкості до 4 років позбавлення волі, то відповідно до п. 2 ч. З ст. 81 КК після відбуття половини цього строку вона може бути дост­роково звільнена за наявності умов, передбачених в ч. 2 ст. 81 КК. У цьому випадку строк погашення судимості буде обчислюватися з дня достроково­го звільнення виходячи з фактично відбутих двох років позбавлення волі — тобто строк погашення судимості буде три роки (п. 7 ст. 89 КК). Відповідно до ч. 4 цієї ж статті, якщо невідбута частина покарання була замінена більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового).

3. Якщо перебіг зазначених у ст. 90 КК строків минає без -їх перериван­ня вчиненням нового злочину, то особа вважається такою, що не має суди­мості. Причому оскільки погашення судимості випливає із закону, то ніяких документів для посвідчення цього факту непотрібно.

4. Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчиняє злочин, то відповідно до ч. 5 ст. 90 перебіг строку погашення судимості переривається. У цьому випадку він починає минати заново (з самого початку) після фактичного відбуття покарання (основного і додаткового) за останній злочин. Отже, з цього моменту будуть одночасно минати два строки погашення судимості: за перший і другий злочини. Ці строки минають паралельно (не складаються і не поглинаються) і закінчу­ються кожний самостійно, залежно від їх тривалості.

У статті 90 КК прямо не передбачено, як обчислюються строки погашен­ня судимості, якщо особа відбула покарання, призначене за сукупністю зло­чинів або за сукупністю вироків (статті 70, 71 КК). Вирішення цього питання можливе на підставі поняття судимості та умов обчислення її строків (виду, строку покарання, певної категорії злочину).

Отже, в цих випадках з дня відбуття особою загального покарання за су­купністю злочинів або вироків повинен починатися перебіг строків погашен­ня судимості за кожний із злочинів (окремо і самостійно) і спливати відпо­відно до правил, встановлених у ст. 89 КК.

Стаття 91. Зняття судимості

1. Якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчен­ня строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу.

2. Зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Ко­дексу.

3. Порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуаль­ним кодексом України.

 

1. Під зняттям судимості розуміється припинення судимості тільки по­становою суду. Відповідно до КК України 2001 р. актами амністії або поми­лування судимість не знімається (див. коментар до статей 86, 87 КК). При знятті судимості, на відміну від її погашення, закінчення встановленого за­коном строку і невчинення особою нового злочину самі по собі, автоматич­но, не припиняють стан судимості. Потрібний розгляд цього питання судом. Закон не зобов'язує, а лише надає суду право на підставі оцінки конкретних обставин справи зняти з особи судимість.

2. Зняття судимості можливе лише до закінчення строків погашення су­димості, передбачених у ст. 89 КК. Тому воно завжди є достроковим.

Підставою для зняття судимості відповідно до ч. 1 ст. 91 КК є встанов­лення судом виправлення особи, доведеного нею зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці.

Обов'язковими умовами зняття судимості є: а) відбуття особою покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі; б) закінчення не менше поло­вини строку погашення судимості, встановленого в ст. 89 КК (див. комен­тар до ст. 89 КК).

Якщо суд встановить наявність підстави та умови, він виносить постано­ву про зняття з особи судимості, після чого особа визнається такою, що не має судимості.

3. Якщо суд не вважає за можливе зняти судимість, то особа продовжує вважатися судимою і зазнавати пов'язаних із нею обмежень до повного закінчення передбачених законом строків погашення судимості.

Відповідно до ч. З ст. 91 КК порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуальним кодексом України (ст. 414 КПК).

 

 

Розділ XIV

ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 160; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.210.224.114 (0.006 с.)