Тема. 2.2. Організація комерційної діяльності в оптовій торгівлі.

Самостійна робота № 4

Тема самостійної роботи: «Господарські зв’язки в торгівлі. Види господарських договорів».

Форма самостійної роботи - вивчення теоретичного матеріалу

Кількість годин - 4

Основні підручники:

1. Апопій В.В. ^«Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг”, Київ, НАШ

“Укоопосвіта”, 2002 р.

2. В.В. Апопій «Комерційна діяльність», Київ «Знання», 2008 р.

3. Н.О. Криковьска, О.Б. Казакова «Комерційна діяльність», Навчальний

посібник, Центр учбової літератури, Київ, 2007 р.

Студент повинні знати структуру та зміст договорів комісії міни, доручення, консигнації.

Студент повинен вміти оформляти господарські договори.

Міждисциплінарна інтеграція:

Забезпечуючи дисципліни: "Основи правознавства”.

Дисципліни, що забезпечуються: ^«Технологічна практика".

Питання для вивчення матеріалу:

1. Господарські зв’язки в торгівлі.

2. Правове регулювання взаємозв’язків між суб’єктами ринку.

3. Господарські договори, як документ, що регламентує господарські зв’язки.

Порядок виконання самостійної роботи

1. Ознайомитись з метою самостійної роботи та методичними

рекомендаціями стосовно п виконання.

2. Вивчити теоретичний матеріал, скласти конспект.

3. Відповісти на запитання для самоконтролю.

4. Виконання самостійної роботи в робочому зошиті

Питання 1. Господарські зв’язки в торгівлі.

Методичні вказівки:

Під час вивчення матеріалу необхідно звернути увагу па зміст і порядок укладання різних господарських договорів, потрібно виявити їх особливості.

Господарські зв'язки між постачальниками і покупцями то­варів — широкі поняття. Сюди входять економічні, організаційні, комерційні, адміністративно-правові, фінансові й інші відносини, що складаються між покупцями і постачальниками в процесі по­стачань товарів.

Система господарських зв'язків торгівлі з промисловістю — найважливіша складова частина господарського механізму краї­ни, що представляє сукупність форм, методів і важелів взаємодії підприємств, об'єднань, фірм, галузей народного господарства зі споживачами продукції.

Раціональні господарські зв'язки сприяють планомірному розвитку економіки, збалансованості попиту та пропозиції, своє­часного постачання продукції і товарів народного споживання покупцям.

Система господарських зв'язків включає, зокрема: участь тор­говельних організацій і підприємств у розробці промисловими підприємствами (об'єднаннями, фірмами) планів виробництва товарів за допомогою заявок, які подаються, і замовлень; госпо­дарські договори; контроль за дотриманням договірних зобов'я­зань; застосування економічних санкцій; участь у роботі товарних бірж і оптових ярмарків; перевірку якості (експертизу) товарів, які поставляються; встановлення оптимальних фінансових взаємин; застосування адміністративно-правових норм і інші взаємини.

Господарські зв'язки між постачальниками і покупцями то­варів, комерційні взаємини між партнерами за договором поста­чання, забезпечення і виконання зобов'язань, договірні взаєми­ни регулюються цивільним кодексом України, господарським кодексом України, які є основними нормативно-правовими до­кументами.

Необхідність якнайшвидшого пристосування торгівлі до умов ринкової економіки вимагає організації чіткого функціонування господарських зв'язків торговельних підприємств із постачаль­никами товарів. У цьому відношенні особливу актуальність набу­вають прямі договірні зв'язки торговельних підприємств із ви­робниками товарів.

Під прямими договірними зв'язками маються на увазі безпо­середні договірні взаємини між виготовлювачами і покупцями товарів.

Ефективність прямих господарських зв'язків виражається в закупівлях товарів у виготовлювачів за нижчими цінами за раху­нок скорочення числа посередників, що беруть участь у торго­вельному обороті, а отже, зменшення величини торговельних надбавок, установлюваних кожним посередником.

Організація прямих договірних зв'язків роздрібних торговель­них підприємств із виробничими підприємствами щодо поста­чання товарів простого асортименту (хлібобулочних виробів, пива, безалкогольних напоїв, борошна, крупи, вино-горілчаних виробів, молочних продуктів, овочів, фруктів і ін.) являє собою найбільш раціональну й економічно доцільну форму організації господарських зв'язків.

Організація прямих договірних зв'язків роздрібних підприємств із виробничими підприємствах щодо постачання товарів складного асортименту (тканин, швейних товарів, три­котажу, панчішно-шкарпеткових виробів, взуття, галантереї, культтоварів і ін.) надзвичайно ускладнена через ряд організа­ційно-економічних, торговельних, транспортних та інших фак­торів (необхідність підсортування виробів на оптових складах, постачання товарів великими партіями, звуження асортименту, величина роздрібного товарообігу, значна відстань постачаль­ників від роздрібної мережі й ін.). Тому роль оптових ланок у постачанні товарами складного асортименту роздрібних торго­вельних підприємств залишається в ринковій економіці досить високою.

Важливим завданням оптових підприємств є встановлення прямих договірних зв'язків з підприємствами — виготовлювача­ми по товарах складного асортименту, тобто на відміну від роз­дрібних підприємств оптові підприємства, що мають більш значні обсяги товарообігу ніж роздрібні, і складські приміщення, які мають, можуть одержувати товари від постачальників — виго­товлювачів у розмірах транзитних відвантажень з необхідною ча­стотою для комплектування широкого асортименту і регулярно­го постачання товарами роздрібної торговельної мережі.

Питання 2. Правове регулювання взаємозв’язків між суб’єктами ринку.

Майнові — господарські зобов'язання, що виникають між суб'єк­тами господарювання або між суб'єктами, що господарюють — юридичними особами на підставі господарських договорів, — є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Укладення господарського договору обов'язкове для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання яко­го є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, перед­бачених законом, чи мається пряма вказівка закону щодо обо­в'язковості висновку договору для визначених категорій суб'єктів господарювання або органів державної влади чи органів місце­вого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть виз­начати зміст договору на основі:

— вільного волевиявлення, коли сторони мають право погод­жувати за своїм розсудом будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

— зразка договору, рекомендованого органом керування суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені зразковим договором, чи доповнювати його зміст;

— типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів Ук­раїни, або у випадках, передбачених законом, іншим орга­ном державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкрети­зувати його умови;

— договору приєднання, запропонованого однією сторо­ною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти при вступі в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Зміст договору, що укладається на підставі дер­жавного замовлення, повинен відповідати цьому замов­ленню.

Господарські договори укладають за правилами, установле­ними Цивільним кодексом України й іншими нормативно-право­вими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст господарського договору містить умови договору, виз­начені угодою його сторін, спрямовані на встановлення, зміну чи припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторона­ми, так і прийняті ними як обов'язкові умови договору відповід­но до законодавства.

Господарський договір вважається складеним, якщо між сто­ронами в передбачених законом порядку і формі досягнуто зго­ди по всіх його істотних умовах. Істотними є умови, визнані та­кими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також умови, по яких за вимогою однієї зі сторін повинна бути досяг­нута угода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну і термін дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визнача­ти найменування (номенклатуру, асортимент) і кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених в статті 15 дійсного Кодексу, а при їхній відсутності — у договірному порядку, з дот­риманням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих спо­живачів товарів і послуг.

Ціна в господарському договорі визначається в порядку, ус­тановленому дійсним Кодексом, іншими законами, актами Кабі­нету Міністрів України. За згодою сторін в господарському дого­ворі можуть бути передбачені доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості чи виконання робіт у скорочений термін порівняно з нормативним.

При визнанні погодженою стороною в договорі ціни, що по­рушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право зажадати від сторін зміни умови договору за ціною.

Терміном дії господарського договору є час, протягом якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли в сторін до укла­дання ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачене інше. Закінчення терміну дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Господарський договір за загальним правилом складається у формі єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів спро­щеним способом, тобто шляхом обміну листами, факсограмам, телеграмами, телефонограмами і т.п., а також шляхом підтверд­ження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не вста­новлені спеціальні вимоги до форми і порядку складання даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований кожною зі сторін. У разі якщо проект договору складений як єдиний документ, він надається іншій стороні в двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, при згоді з його умовами оформляє договір відповідно до вимог і повертає один примірник договору іншій стороні чи направляє відповідь на лист, факсограму і т.п. у двадцятиденний термін після одержання до­говору.

При наявності заперечень щодо окремих умов договору сто­рона, що одержала проект договору, складає протокол розбіж­ностей, про що робиться застереження в договорі, і в двадцяти­денний термін направляє іншій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, що одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, у цей же термін вжити заходів для врегулювання розбіжностей з іншою стороною і включити в договір усі прийняті пропозиції, а розбіж­ності, що залишилися неурегульованими, передати в цей же термін у суд, якщо на це мається згода іншої сторони.

Договори можуть укладатися на різні терміни — від 1 до 5 років. Також можуть бути укладені короткострокові, сезонні до­говори, договори одноразового постачання. Щоб полегшити чи прискорити оформлення договірних відносин застосовується пролонгація — продовження договору. При цьому сторони по­годжують асортимент товарів, що поставляються, і складають специфікацію.

Зміна і розірвання господарських договорів в однобічному порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Сторона договору, що вважає необхідним змінити чи розір­вати договір, повинна направити пропозицію про це іншій сто­роні за договором.

Сторона договору, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний термін після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати його розг­ляду.

У разі якщо сторони не дійшли згоди про зміну (розірванні) договору чи у випадку неотримання відповіді у встановлений термін з урахуванням часу поштового обороту, зацікавлена сто­рона має право передати суперечку на дозвіл суду.

Якщо судовим рішенням договір змінений або розірваний, договір вважається зміненим чи розірваним з дня набуття чин­ності даного рішення, якщо інший термін набуття чинності не встановлений за рішенням суду.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відпо­відно до змінених умов щодо предмета, місця, термінів виконан­ня і т.п.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни чи розірвання договору зобов'язання змінюєть­ся або припиняється з моменту досягнення угоди про зміну чи розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється чи розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється чи припиняється з моменту набуття чинності рішення суду про зміну чи розірвання договору.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними по зобов'язаннях до моменту зміни чи розірван­ня договору, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однієї зі сторін, друга сторона може ви­магати відшкодування збитків, заподіяних зміною чи розірван­ням договору.

Питання 3. Господарські договори, як документ, що регламентує господарські зв’язки.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пе­редає чи зобов'язується передати майно (товар) у власність іншої сторони (покупцеві), а покупець приймає чи зобов'язується прий­няти майно (товар) і сплатити за нього визначену грошову суму.

Договір починається зі статутної частини чи преамбули, у яку входить назва документа (договір постачання, договір одноразового постачання і т.д.), його порядковий номер, дата укладення договору, точна і повна назва сторін, а також посади, прізвища, імена, по батькові представників сторін, що підписали договір.

Предметом договору закупівлі-продажу може бути товар, наявний у продавця на момент укладення договору чи такий, котрий буде створений (придбаний, отриманий) продавцем у майбутньому. _}

Предметом договору закупівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору закупівлі-продажу майнових прав застосо­вуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту чи характеру цих прав.

Предметом договору закупівлі-продажу може бути право ви­моги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору закупівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про поступку права вимоги, якщо інше не встановлено договором чи законом.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору закупівлі-продажу валютних цінно­стей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів закупівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Особливості договору закупівлі-продажу окремих видів май­на можуть установлюватися законом.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначе­ний договором закупівлі-продажу.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо в термін, установлений договором він готовий до передачі покуп­цеві в належному місці і покупець інформований про це. Готовий до передачі товар має бути відповідним чином ідентифікований для цілей даного договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок про­давця доставити товар чи передати товар у місце його перебу­вання, обов'язок продавця передати товар покупцю вважається виконаним в момент здачі товару перевізнику чи організації зв'яз­ку для поставки покупцю.

У разі відмовлення продавця передати проданий товар, по­купець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Кількість продажних товарів встановлюється в договорі у відповідних одиницях виміру чи в грошовому вираженні.

Умова щодо кількості товарів може бути погоджена шляхом встановлення в договорі порядку його визначення.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передачі відсутнього товару чи відмовитися від переданого товару і його оплати, а якщо він оплачений, вимага­ти повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві товар у більшій кількості, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобо­в'язаний сповістити про це продавця. Якщо в розумний термін після одержання такого повідомлення продавець не розпорядить­ся товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

У разі прийняття покупцем товару у великій кількості, чим це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний опла­тити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Якщо за договором купівлі-продажу передачі підлягає товар у визначеному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольором чи іншими ознаками (асортимент), продавець зобо­в'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами

Товар, який продавець передає чи зобов'язаний передати покупцю, повинен відповідати вимогам до його якості в момент його передачі покупцеві, якщо інший момент визначення відпо­відності товарів цим вимогам не встановлений договором купівлі-продажу.

Договором чи законом може бути встановлений термін, про­тягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний термін). Гарантія якості товару поширюється і на всі комплекту­ючі вироби, якщо інше не встановлено договором. Гарантійний термін обчислюється з моменту передачі товарів покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу Гарантійний термін, установлений договором купівлі-продажу, продовжуєть­ся на час, протягом якого покупець не міг використовувати то­вар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усу­нення їх продавцем.

Гарантійний термін продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися в зв'язку з виявленими в ньому недоліками за умови повідомлення про це продавця. Гарантій­ний термін на комплектуючі вироби прирівнюється до гарантій­ного терміну на основний виріб і починає діяти одночасно з ним.

Якщо на товар не встановлений гарантійний термін чи термін придатності, вимога в зв'язку з його недоліками може бути пред'яв­лена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом ро­зумного терміну, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна в межах трьох років із дня передачі товару покупцеві, якщо договором чи законом не встановлений більш тривалий термін.

В умовах ринкової економіки результати діяльності правово­го підприємства значною мірою визначаються надійною систе­мою договірних відносин. Система договірних відносин допус­кає використання торговельними підприємствами в комерційній і господарській діяльності різні види договорів купівлі-продажів. Це договори купівлі-продажу, договори постачання, договори міни (бартерні операції), оренди, договори — поручительства, перевезення вантажів і т.д.

Договір купівлі — продажу передбачає, що одна сторона (про­давець) зобов'язана передати іншій стороні (покупцеві) у власність товар, а покупець зобов'язаний прийняти цей товар і сплатити за нього визначену суму. У цьому договорі встановлю­ються обсяги купівлі-продажу товару, способи платежу, умови і терміни постачання, відповідальність за порушення договірних обов'язків. Договір купівлі-продажу укладається на товар, який є в наявності у продавця. Різновидом договору купівлі-продажу є договори одноразового постачання. Договір постачання відрізня­ється тим, що постачальник (він же виробник, продавець) зобо­в'язаний передати покупцю у встановлений термін, а покупець зобов'язаний прийняти цей товар і оплатити його в термін, вста­новлений в договорі. Договір постачання на відміну від договору купівлі — продажу укладається на постачання товарів, які плану­ються виготовити в майбутньому.

Договір контрактації укладається між виробниками сільсько­господарської продукції виготовлювача. Виробник зобов'язуєть­ся передати вирощену сільськогосподарську продукцію заготів­нику, який здійснює закупівлю цієї продукції для переробки чи продажу. Заготівник продукції повинен продукцію прийняти в місці знаходження і забезпечити вивіз.

Договір продажу підприємства — це договір, при якому про­давець зобов'язується передати у власність покупця підприєм­ство в цілому як майновий комплекс, за винятком прав і зобо­в'язань, які продавець має право передавати іншим особам.

Договір міни (бартерної операції) відрізняється тим, що кож­на зі сторін зобов'язується передати у власність іншої сторони один товар в обмін на інший.

Договір оренди — сутність цього договору в тому, що орендо­давець зобов'язується надати орендарю майно за плату в тим­часове користування. Майновий найм забезпечує економічно доцільним способом нормальну діяльність багатьох торговель­них підприємств, що вимагають тимчасово технічних засобів і іншого майна, виробничих, адміністративних, торговельних і складських приміщень.

Запитання для самоконтролю

1. Що уявляє собою договір комісії?

2. Хто є сторонами договору комісії?

3. Які основні розділи договору комісії?

4. Які обов'язки комісіонера?

5. Які. обов'язки комітента?

6. Що уявляє собою договір консигнації?

7. Які обов'язки консигнатора?

8. Які обов'язки консигнанта?

9. Який зміст договору доручення?

10. Що уявляє собою договір міни?

11. Що відрізняє договір міни від договору купівлі-продажу?

Тема 2.3. Організаці я оптових закупівель товарів.

Самостійна робота №5.

Тема самостійної роботи: « Закупівля товарів на аукціонах і міжнародних торгах. Підготовка та проведення тендерних торгів».

Форма самостійної роботи - вивчення теоретичного матеріалу

Кількість годин - 8

Основні підручники:

1. В.В. Апопій «Комерційна діяльність», Київ «Знання», 2008 р.

2. Н.О. Криковьска, О.Б. Казакова «Комерційна діяльність», Навчальний

посібник, Центр учбової літератури, Київ, 2007 р.

Студент повинні знати особливості проведення аукціонів, тендерних, торгів.

Студент повинен вміти організувати аукціон.

Міждисциплінарна інтеграція:

Забезпечуючи дисципліни: “Організація і технологія торгових процесів ”.

Дисципліни, що забезпечуються: “Технологічна практика”.

Внутрішньо-предметна інтеграція;

Тема: “Організація оптового продажу товарів та їх постачання в роздрібну торговельну мережу”.

Питання для вивчення матеріалу:

1. Суть, мета та принципи закупівельної роботи.

2. Організація і форми оптових закупівель, порядок і технологія їх оформлення.

3. Оптові закупівлі товарів на ярмарках, виставках, аукціонах, міжнародних торгах (тендерах).

4. Закупівля товарів на аукціонах і міжнародних торгах.

5. Підготовка та проведення тендерних торгів.

Порядок виконання самостійної роботи

1. Ознайомитись з метою самостійної роботи та методичними рекомендаціями стосовно її ви конання.

2. Вивчити теоретичний матеріал, скласти конспект.

3. Відповісти на запитання для самоконтролю.

4. Виконання, самостійної роботи в робочому зошиті.