ТОП 10:

ГЕТЬМАН ПЕТРО СУХОВІЙ ПРОТИ ДОРОШЕНКА



Запорожжя висунуло свого кандидата на гетьманську булаву, свого військового писаря Петра Суховія, котрого проголосили Гетьманом ще у Січі. Він узяв на підмогу татар і пішов під Чиги­рин. Але тут розбив Дорошенко його військо, і сам він ледве втік на Запоріжжя. Петро Дорошенко був родом з козацької сімТ Чигиринської сотні. Його дід, Михайло Дорошенко, був Гетьма­ном у 1825 році і загинув під мурами Кафи; батько був полковни­ком за Кирила Розумовського. Ще за Богдана Петро вже мав високий пост, а за Ґ. Виговського, бувши Прилуцьким полковни­ком, був його щирим прихильником. Після того, якЗ.Тетеря поки­нув гетьманський пост, гетьманства домагався Ведмедівський полковник Опара, але, почуваючи непевність, бо старшина його не любила, він обернувся у Крим до хана і став прохати його, щоб він допоміг стати Гетьманом. Мурзи татарські рушили в Ук­раїну, але їх перейняв Д.Дорошенко, піддобрився до них, і вони взялися йому допомагати зробитися Гетьманом. Опару заареш­тували і віддали П.Дорошенкові. А козаки, які йшли з ним, прого­лосили наказним Гетьманом Дорошенка М.П. З того часу він починає змагатися з П.Брюховецьким, щоб стати самостійним


КПП \J\J\J


А.О.Капелюшний_____ Стилістика. Редагування журналістських текстів

Гетьманом по обидва боки Дніпра.

Думка Дорошенка була: зібрати всю Україну докупи, а як по­щастить, то й самостійною зробити. Розуміючи заміри Москви і добре знаючи порядки та становище Польщі, він вирішив зна­йти захист десь окрім них. Дорошенко на початку 1779 року під­дався Туреччині. Він намовив султана Магомеда УІІ, і той року 1672 у травні рушив на Польщу. Разом з Дорошенком побили вони поляків, узяли Кам'янець, Львів, і Польща змушена була підписати ганебну для себе Буджацьку угоду. За нею вона зріка­лася України і визнавала її власністю козаків, а Турції мала пла­тити данину. Тепер Московській державі ніщо вже не загрожува­ло єднати до себе знову всю Україну. І Дорошенко дуже добре допоміг цим Москві і тепер мріяв, що вдячна Москва настановить його Гетьманом усієї України. Але Москві такий Гетьман, як Доро­шенко, не підходив, бо він боровся за незалежність України. Тим-то вона постійно підтримувала його суперників - Степана Брюховецького, Дем. Многогрішного та І.Самойловича, аби в такий спосіб знесилити Україну. А тут іще Суховій.

Після того, як Петро Брюховецький був убитий і І.Дорошенко на деякий час став Гетьманом України по обидві боки Дніпра. Але замість Брюховецького вибрали Гетьманом лівобічної Укра­їни Дмитра Многогрішного. Дорошенко залишив його наказним Гетьманом тимчасово, а сам поїхав додому в особистих спра­вах. Знову почалася між гетьманами війна, і тривала вона аж два роки. Весною 1669 р. Суховій знову показується на Україні; до нього пристає п'ять полків; із собою він привів знову татар. На річці Росі біля Канева вони облягли табір В.Дорошенка, але турецький султан звелів татарам зняти облогу і не зачіпати П.До-рошенка, бо він підлеглий Туреччини. Татари пішли додому, а козаки одні відсахнулися від Суховія і знову перейшли на бік В.Дорошенка, а другі пристали до правобічних полків і з ними на раді в Умані вибрали Гетьманом Уманського полковника Ми­хайла Ханенка. Ханенко ще був у партії невдоволених Переяс­лавською угодою і тепер став Гетьманом під зверхністю Польші. Ханенко ще два роки боровся з Дорошенком, але втратив будь-яку надію, що з того щось вийде. Навесні 1774 р. прийшов у Пе­реяслав до лівобічного Гетьмана Я.Самойловича, поклав перед ним булаву та клейноди і зрікся гетьманства. Більше про Петра Суховія нічого невідомо. Відтоді говорять, що де два українці, там три гетьмани. Чи не нагадує це сучасні президентські перего­ни?

ПАВЛОВ-ПЕТРЕНКО, комерсант, історик-аматор.


Редагування в засобах масової інформації

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №2

З редакційної пошти взяти лист (з тим, щоб на його основі підготувати матеріал обсягом приблизно 200 рядків), відредагу­вати його, написати пояснення, узагальнивши типові помилки хиби тексту.

Контрольна робота повинна містити:

1. Копію листа позаштатного автора з власноручною правкою студента.

2. Копію підготовленого до друку редакційного оригіналу.

3. Вирізку з газети (надрукований цей матеріал).

4. Пояснення до правки, в якому на 5-6 сторінках висвітлено такі питання:

0 особливості редагування (редакторського аналізу) та­кого типу текстів;

0 вид (види) тексту, використані тут;

0 вид (види) правки;

0 типові фактичні помилки в згаданому тексті;

0 типові логічні помилки;

0 типові мовностилістичні помилки, виявлені в тексті;

0 психологічні засади роботи редактора над таким текс­
том.

Для виконання контрольної роботи №2 треба обирати твкт-, що підлягаєправш-доопраиювянню чи праиці-переробці. Пту-денти, які працюють на телебаченні чи на радіо мо­жуть подати до захисту сценарії телепередач або мікрофонні матеріали, які вони власноручно відредагували. У такому разі ці матеріали мають бути засвідчені підписом старшого (головно­го) редактора й штампом з датою виходу в ефір.

■/Ііте.рлміур.а.

Перше й друге питання:

Григораш Д.С.Теорія і практика редагування газети. -Львів-Вид-во Львів, ун-ту, 1966. - С.36-42.

Зелінська Н.В.Теоретичні засади роботи редактора над літе­ратурною формою тексту (літературне опрацювання тексту) -К.: УМК ВО, 1989. - С.41-68.

Іванченко Р.Г.Літературне редагування. - К.: Вища шк. 1983 -С.16-54.

Капелюшний А.О.Стилістика й редагування: Практичний


А. О. Капелюшний_____ Стилістика. Редагування журналістських текстів

словник-довідник журналіста. - Львів: ПАЮ, 2002. - С.16-17, 39, 49, 65, 66, 88-92, 148-149.

Качкан В.А., Лизанчук В.В.Особливості підготовки мате­ріалів для радіо і телебачення. - Львів: ЛДУ, 1987. - С.29, 46-62.

Коптілов В.В.Теорія і практика перекладу. - К.: Вища шк., 1982.-С.65-66.

КузнецоваО.Д. Журналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження трансформації незалежних видань Укра­їни, регулювання моральних порушень. - Львів: Світ, 1998. -С.88-90.

Мильчин А.Э.Методика и техника редактирования текста. - М.: Книга, 1972. - С.24-65.

Мильчин А.Э.Методика редактирования текста. - М.: Книга, 1980.-С.42-45.98-113.

Мильчин А.Э.Издательский словарь-справочник. - М.: Юристъ, 1998. - С. 17,25, 305, 334.

Михайлин І.Л.Основи журналістики: Підручник. - К.: ЦУЛ, 2002. -С. 168-169.

Льюис Б.Диктор телевидения: Пер. с англ. - М.: Искусство, 1973.-С. 198.

Накорякова К.М.Редактирование материалов массовой ин­формации. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.7-19.

Партико З.В.Загальне редагування: нормативні основи. -Львів: Афіша, 2001. -С.31-33,64-65,70-76,143-144,237-263, 348-350.

Почепцов Г.Г.Профессия: имиджмейкер. - К.: ИМСО МО Украины, НВФ "Студцентр", 1999. - С.35, 120-128.

Різун В.В.Літературне редагування. - К.: Либідь, 1996. -С. 101, 106,108,120-122, 132-134,136.

Різун В.В., Мамалиґа А.І., Феллер М.Д.Нариси про текст: Теоретичні питання комунікації і тексту. - К.: Київ, ун-т, 1998. -С.6-48, 223-327.

Свинцов В.И.Логические основы редактирования текста. -М.: Книга, 1972.-С.29-37.

Свинцов В.И.Смысловой анализ и обработка текста. - М.: Книга, 1979.- С.70-75.

Сикорский Н.М.Теория и практика редактирования. - М.: Высш. шк., 1980. - С.62-67, 89-94, 234-236.

Феллер М.Д.Эффективность сообщения и литературный аспект редактирования. - Львів: Вища шк., 1978. - С.62-111, 155-164.


____________ Редагування в засобах масової інформації______________

Третє питання:

Абрамович А.В., Лазаревич Э.А.Практикум по литератур­ному редактированию. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974.-С.101-102.

Капелюшний А.О.Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста. - Львів: ПАЮ, 2002. - С.36-38, 95-97.

Мильчин А.Э.Методика и техника редактирования текста.

- М.: Книга, 1972. - С. 188-223.

Мильчин А.Э.Методика редактирования текста. - М.: Книга, 1980.-С.219-255.

Мильчин А.Э,Издательский словарь-справочник. - М.: Юристъ, 1998.-С. 199.

Накорякова К.М.Редактирование материалов массовой ин­формации. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.21-34.

Партико З.В.Загальне редагування: нормативні основи. -Львів: Афіша, 2001. - С.175-207.

РізунВ.В. Літературне редагування. - К.: Либідь, 1996. -С.90-99.

Свинцов В.И.Логические основы редактирования текста. -М.: Книга, 1972.-272 с.

Свинцов В.И.Смысловой анализ и обработка текста. - М.: Книга, 1979.- 272 с.

Сикорский Н.М.Теория и практика редактирования. - М.: Высш. шк., 1980. -С.205-211.

Четверте питання:

Абрамович А.В., Лазаревич Э.А.Практикум по литератур­ному редактированию. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. - С. 137-139.

Капелюшний А.О.Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста. - Львів: ПАЮ, 2002.- С10-14.

Мильчин А.Э.Методика и техника редактирования текста.

- М.: Книга, 1972. - С.68-85.

Мильчин А.Э.Методика редактирования текста. - М.: Книга, 1980.-С. 115-120.

Накорякова К.М.Редактирование материалов массовой ин­формации. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.47-85.

Партико З.В.Загальне редагування: нормативні основи. -Львів: Афіша, 2001. - С152-160.

Різун В.В.Літературне редагування. - К.: Либідь, 1996. -С123-124.

Сикорский Н.М.Теория и практика редактирования. - М.:


 



 


А. О. Капелюшний_____ Стилістика. Редагування журналістських текстів

Высш. шк., 1980. - С.216-223.

П'яте питання:

Григораш Д.С.Теорія і практика редагування газети. -Львів: Вид-во Львів, ун-ту, 1966. - С.47-57.

Капелюшний А.О.Стилістика й редагування: Практичний словник-довідникжурналіста.-Львів: ПАЮ, 2002.-С.383-390.

Мильчин А.Э.Методика и техника редактирования текста.

- М.: Книга, 1972. - С.85-188.

Мильчин А.Э.Методика редактирования текста. - М.: Книга, 1980.-С. 167-211.

Накорякова К.М. Редактирование материалов массовой ин­формации. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.34-47, 85-101.

Сикорский Н.М.Теория и практика редактирования. - М.: Высш. шк., 1980. - С.198-205, 211-229, 253-264, 271-277.

Справочная книга редактора и корректора:Редакционно-техническое оформление издания. - М.: Книга, 1985. - С.35-71, 87-99,166-178, 228-290.

Шосте питання:

Див. літературу до III і V питань, а також:

Григораш Д.С.Теорія і практика редагування газети. -Львів: Вид-во Львів, ун-ту, 1966. - С.42-^7.

Капелюшний А.О.Стилістика й редагування: Практичний словник-довідник журналіста. - Львів: ПАЮ, 2002. - С.92-95, 97-99,131-133, 383-390.

Качкан В.А., Лизанчук В.В.Особливості підготовки матеріа­лів для радіо і телебачення. - Львів: ЛДУ, 1987. - С.24-62.

Кузнецова ОДЖурналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження трансформації незалежних видань Укра­їни, регулювання моральних порушень. - Львів: Світ, 1998. -С133-137.

Мильчин А.Э.Методика и техника редактирования текста.

- М.: Книга, 1972. -С.85-188.

Мильчин А.Э.Методика редактирования текста. -М.: Книга, 1980.-С. 125-219.

Мильчин А.Э.Издательский словарь-справочник. - М.: Юристъ, 1998. - С.171-172, 361-366,425-428.

Михайлин І.Л.Основи журналістики: Підручник. - К.: ЦУЛ, 2002. -С.38-39,151-155, 169-171, 179-181, 183-197, 225.

Накорякова К.М.Редактирование материалов массовой ин­формации. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. - С.102-104.

Партико З.В.Загальне редагування: нормативні основи. -Львів: Афіша, 2001. - С.151-175, 267-283.


____________ Редагування в засобах масової інформації'______________

Різун В.В.Літературне редагування. - К.: Либідь, 1996. -С.231-237.

Свинцов В.И.Смысловой анализ и обработка текста. - М.: Книга, 1979.-С.76-84.

Сикорский Н.М.Теория и практика редактирования. - М.: Высш. шк., 1980.-С.179-181, 240-253.

Терехова B.C.Литературное редактирование. -Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1975. - С.47-57.

Феллер М.Д.Эффективность сообщения и литературный аспект редактирования. - Львів: Вища шк., 1978. - С.138-155. (DeSignu^a. література До VI питання першого варіанта:

Дисак Ф.І.Леонід Іванович Глібов // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. - Вип. І. -Львів: Львівська наук, б-ка ім. В.Стефаника, 1994. - С.38-41.

Енциклопедія Українознавства:В 10 т. - Перевидання в Україні: Т. 1-Ю. -Львів: НТШ, 1993-2000; Т. 1-Ю. - Б/м: Вид-во "Молоде життя", 1955-1984.

Золота скарбниця України:Бібліотека української літерату­ри.- Негоціант, 2000 (CD).

100 найвідоміших українців.- М.: Вече; К.: Орфей, 2001.

- 584 с (рос. варіант: 100 великих украинцев. - М.: Вече; К.:
Орфей, 2001. -584 с).

Українська літературна енциклопедія:В 5 т. - Т. 1. - К.: Гол. ред. УРЕ. 1988. - С.430.

Універсальний словник-енциклопедія.- К.: Ірина, 1999.

- 1568 с (вид. 2-ге. - К.: Ірина, 2001; вид. 3-тє. - К.: Всеувито,
Новий друк, 2003. - 1414 а).

До VI питання другого варіанта:

Аркас М.М.Історія України-Русі. - К.: Вища шк., 1991. -С.232-254.

Гетьмани України:Історичні портрети. - К.: Журн. "Україна", газ. "Вечірній Київ", 1991. - С.61-100.

Грушевський М.С.Ілюстрована історія України. - К.: МП "Райдуга" кооп. "Золоті ворота", 1992. - С.337-360.

Довідник з історії України:В 3 т. - Т. 1-3. - К.: Генеза, 1993-1999.

Енциклопедія Українознавства: ВЮт.- Перевидання в Україні: Т. 1-Ю. -Львів: НТШ, 1993-2000; Т. 1-Ю. - Б/м: Вид-во "Молоде життя", 1955-1984.

Золота скарбниця України:Антологія історії України.- Него­ціант, 2000 (CD).


А. О.Капелюшний_____ Стилістика. Редагування журналістських текстів

>

Козацькі ватажки та гетьмани України.- Львів: Ред.-вид. відділ обл. упр. по пресі, 1991. - С.84-93.

Короткий довідник з історії України.- К.: Вища школа, 1994.-255 с

100 найвідоміших українців.- М.:Вече; К.: Орфей, 2001.

- 584 с (рос. варіант: 100 великих украинцев. - М.: Вече; К.:
Орфей, 2001.-584 с).

Універсальний словник-енциклопедія.- К.: Ірина, 1999.

- 1568 с(вид. 2-ге. - К.: Ірина, 2001; вид. 3-тє. - К.: Всеувито,
Новий друк, 2003. - 1414 а).

Література

go- $иштральпої poSanui Qls2

Четверте питання:

Для виконання перших п'яти підпунктів четвертого питання, а також останнього підпункту див. літературу, рекомендовану до відповідних питань контрольної роботи №1.

До передостаннього підпункту, який стосується мовностиліс­тичного вдосконалення тексту, рекомендуємо таку літературу:

Ажнюк Б.Українські імена з іншомовним акцентом: проблеми транслітерації // Культура слова. - Вип. 48-49. - К.: Ін - т укр. мови НАН України, 1996. - С.28-33.

Бабич Н.Д.Основи культури мовлення. - Львів: Світ, 1993.

- С.3-230.

Багмут І.Й., Бровченко Т.О., Борисюк І.В., Олійник І.П.Інтонаційна виразність звукового мовлення засобів масової ін­формації. - К.: Наук, думка, 1994. - С.3-188.

Бацевич Ф.С.Основи комунікативної девіатології. - Львів: ЛНУ.2000.-С.З-232.

Винницький В.М.Наголос у сучасній українській мові. - К.: Рад. шк., 1984. - С.3-156.

Волкотруб Г.Й.Практична стилістика української мови: Вико­ристання морфологічних засобів мови. - К.: ТОВ "ЛДЛ", 1998. -С.3-172.

Горпинич В.О.Назви жителів в українській мові: Питання словотвору, слововживання та нормування. - К.: Вища шк., 1979. -С.3-154.

Єрмоленко СЯ.Нариси з української словесності: стилістика та культура мови. - К.: Довіра, 1999. - С.3-428.

ЗелінськаН.В. Теоретичні засади роботи редактора над літе­ратурною формою тексту (літературне опрацювання тексту). -К.:УМКВО, 1989.-С.4-68.


Редагування в засобах масової інформації'

Іванченко Р.Г.Літературне редагування. - К.: Вища шк., 1983.

- С.8-54.

КачканВ.А., ЛизанчукВ.В. Особливості підготовки матеріа­лів для радіо і телебачення. -Львів: ЛДУ, 1987. - С.4-23.

Капелюшний А.О.Типові помилки в мовленні ведучих ін­формаційних та музичних програм "Радіо Люкс" // Телерадіожур­налістика: історія, теорія, практика, погляд у майбутнє. - Львів: ЛДУ, 1997.-С113-118.

Капелюшний А.О.Структурні типи (конструктивні схеми) тек­стів телевізійних анонсів у газеті // Телевізійна й радіожурналісти-ка (Історія, теорія, практика: погляд у майбутнє). - Вип. 2. -Львів: ЛДУ, 1999.- С.266-275.

Капелюшний А.О.Росіянізми в телевізійному мовленні і в газетному тексті // Телевізійна й радіожурналістика: 36. наук.-метод. праць. - Вип. 3. - Львів: ЛНУ, 2000. - С.359-368.

Капелюшний А.О.Девіатологія мас-медіа: Практикум. -Львів: ПАЮ, 2000. - С.3-204.

Капелюшний А.О.Типологія журналістських помилок. -Львів: ЛНУ, 2000. - С.3-67.

Капелюшний А.О.Типові орфографічні та пунктуаційні по­милки в журналістських текстах. - Львів: ЛНУ, 2000. - С.3-59.

Карпенко Ю.О.Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови. - Одеса: Чорномор'я, 1996. - С.3-142.

Конюхова Л.І.Особливості парцелювання присудків у мові телебачення //Телерадіожурналістика: історія, теорія, практика, погляд у майбутнє. - Львів: ЛДУ, 1997. - С119-123.

Конюхова Л.І.Роль парцельованих означень у мовленні те­ле- та радіопередач // Телевізійна й радіожурналістика (Історія, теорія, практика: погляд у майбутнє). - Вип. 2. - Львів: ЛДУ, 1999. - С.276-284.

Конюхова Л.І.Основні норми української літературної вимо­ви та наголошування. - Львів: ПАЮ, 2002. - С.3-56.

КочанІ.М. Лінгвістичний аналіз тексту: Курс лекцій. - Львів: ЛНУ, 1999.-С.3-154.

Мова сучасної масово-політичної інформації.- К.: Наук, думка, 1979. - С.3-250.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.224.224 (0.034 с.)