Тема 1. Поняття, система та джерела міжнародного приватного права 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 1. Поняття, система та джерела міжнародного приватного права



Лекція – 2 години

1. Поняття та предмет міжнародного приватного права.

2. Метод міжнародного приватного права.

 

3. Співвідношення міжнародного приватного та міжнародного публічного права.

4. Класифікація джерел міжнародного приватного права.

5. Система міжнародного приватного права.

 

Тема 4. Сімейні правовідносини у міжнародному приватному праві

Лекція – 2 години

1. Поняття шлюбу у різних правових системах.

2. Матеріальні та формальні умови укладення шлюбу.

 

3. Колізійні привʼязки щодо укладення та розірвання шлюбу з іноземцями за законодавством України.

4. Опіка та піклування у міжнародному приватному праві.

5. Колізійні норми щодо усиновлення.

 

Тема 5. Зобовʼязання у міжнародному приватному праві

Лекція – 2 години

1. Поняття та види зобовʼязань у міжнародному приватному праві.

2. Колізійні привʼязки щодо договорів у міжнародному приватному праві.

 

3. Загальні підстави відповідальності за заподіяну шкоду у сучасних правових системах.

 

4. Деліктні зобовʼязання за участю іноземців та громадян України за кордоном.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1. Поняття, система та джерела міжнародного приватного права

 

Семінар2 години

1. Поняття та предмет міжнародного приватного права.

2. Метод міжнародного приватного права.

 

3. Співвідношення міжнародного приватного та міжнародного публічного права.

 

4. Класифікація джерел міжнародного приватного права.

5. Система міжнародного приватного права.

 

Література

1-46, 57, 59, 76, 79, 82, 84, 90-96, 98-111


 

 


Тема 2. Правовий статус субʼєктів міжнародного приватного права

Семінар2 години

1. Поняття та класифікація субʼєктів міжнародного приватного права.

 

2. Фізичні особи як субʼєкти міжнародного приватного права.

 

3. Характеристика правового статусу юридичних осіб як субʼєктів міжнародного приватного права.

4. Держава як субʼєкт міжнародного приватного права.

 

Література

41, 42, 50, 51, 54, 55, 59, 62, 66, 76, 79-82, 84, 90, 91, 98-111

 

Тема 3. Право власності та право інтелектуальної власності у міжнародному приватному праві

Семінар2 години

 

1. Поняття, субʼєкти та обʼєкти права власності у міжнародному приватному праві.

2. Правовий режим права власності іноземців за законодавством України.

 

3. Сутність права власності для громадян та юридичних осіб України за кордоном.

 

4. Поняття та види права інтелектуальної власності у міжнародному приватному праві.

5. Зміст права інтелектуальної власності у міжнародному приватному праві.

 

6. Колізійні норми щодо права власності та права інтелектуальної власності у міжнародному приватному праві.

 

Література

3, 4, 7, 10, 13, 18, 38, 39, 45, 47, 59, 61, 65, 69, 74, 76, 79, 80, 86-87, 98-111

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Поняття та предмет міжнародного приватного права.

2. Метод міжнародного приватного права.

 

3. Відмінність міжнародного приватного права від міжнародного публічного права.

 

4. Система джерел міжнародного приватного права.

5. Міжнародний договір як джерело міжнародного приватного права.

 

6. Внутрішнє законодавство держав як джерело міжнародного приватного права.

7. Система міжнародного приватного права.

8. Правовий звичай як джерело міжнародного приватного права.

9. Судовий прецедент як джерело міжнародного приватного права.

10. Правова доктрина як джерело міжнародного приватного права.

 

11. Колізійні та матеріально-правові норми у міжнародному приватному праві.


 


12. Структура колізійної норми.

13. Види колізійних норм.

14. Види колізійних привʼязок.

 

15. Тлумачення, класифікація, застереження і застосування норм іноземного права.

 

16. Загальна характеристика Закону України "Про міжнародне приватне право".

 

17. Правовий статус фізичних осіб як субʼєктів міжнародного приватного права.

18. Поняття й основні категорії іноземців за законодавством України.

19. Правоздатність і дієздатність іноземців в Україні.

 

20. Підстави визнання іноземної особи обмежено дієздатною і недієздатною.

 

21. Підстави визнання громадян України за кордоном обмежено дієздатними та недієздатними.

22. Підстави визнання іноземця безвісно відсутнім та оголошення померлим.

 

23. Правове становище біженців, вимушених переселенців, осіб, яким наданий політичний притулок.

24. Правове становище громадян України за кордоном.

25. Юридичні особи як субʼєкти міжнародного приватного права.

 

26. Держава як субʼєкт міжнародного приватного права.

 

27. Способи набуття та захисту права власності у міжнародному приватному праві.

28. Класифікація речей у міжнародному приватному праві.

 

29. Колізійні привʼязки щодо права власності у міжнародному приватному праві.

30. Право власності для іноземних субʼєктів за законодавством України.

31. Право власності для громадян та юридичних осіб України за кордоном.

 

32. Поняття та види спадкування у міжнародному приватному праві.

33. Міжнародні конвенції у сфері спадкового права.

34. Колізійні привʼязки щодо складання та скасування заповіту.

35. Відумерлість спадщини у міжнародному приватному праві.

36. Спадкові права громадян України за кордоном.

37. Спадкові права іноземців в Україні.

38. Міжнародні конвенції у сфері спадкового права.

39. Поняття позадоговірних зобовʼязань у міжнародних правовідносинах.

40. Зміст деліктного зобовʼязання у міжнародних правовідносинах.

 

41. Особливості відшкодування шкоди, завданої деліктом у сучасних правових системах.

 

42. Зміст матеріально-правових та колізійних норм, що регулюють питання деліктної відповідальності у міжнародних правовідносинах.

 

43. Колізійні привʼязки законодавства України щодо врегулювання деліктних зобовʼязань з іноземним елементом.

44. Поняття інтелектуальної власності у міжнародному приватному праві.


 


45. Право промислової власності у міжнародному приватному праві.

46. Поняття та джерела авторського права і суміжних прав.

47. Міжнародні конвенції з питань інтелектуальної власності.

 

48. Колізійні норми, що регулюють трудові відносини іноземців в Україні.

49. Правовий статус громадян України при працевлаштуванні за кордоном.

50. Форми працевлаштування іноземців в Україні.

51. Джерела міжнародного транспортного права.

52. Міжнародні морські перевезення пасажирів та вантажів.

53. Поняття шлюбу у різних правових системах.

54. Матеріальні та формальні умови укладення шлюбу.

55. Особисті немайнові та майнові права й обовʼязки подружжя.

 

56. Підстави розірвання шлюбу та правові наслідки його припинення для громадян України за кордоном.

 

57. Колізійні привʼязки щодо укладення та розірвання шлюбу з іноземцями за законодавством України.

 

58. Підстави призначення і припинення опіки та піклування.

59. Колізійні норми у міжнародних договорах з питань усиновлення.

60. Реєстрація актів цивільного стану громадян України поза її межами.

61. Інститут усиновлення у міжнародному приватному праві.

 

62. Позовна давність у міжнародному приватному праві.

63. Поняття міжнародного цивільного процесу.

64. Міжнародні конвенції у сфері міжнародного цивільного процесу.

65. Цивільні процесуальні права іноземців в Україні.

66. Цивільні процесуальні права іноземної держави в Україні.

67. Підсудність цивільних справ за участю іноземного елементу.

68. Судові доручення у міжнародному приватному праві.

69. Судові рішення у міжнародному приватному праві.

 

70. Визнання та виконання рішень іноземних судів.


 


ЮРИДИЧНЕ НОРМОПРОЕКТУВАННЯ

 

В Україні на удосконалення правового регулювання суспільних відносин спрямований активний процес створення нових правових норм, зміни та скасування чинних. У теорії права цей процес визначається поняттям "нормотворчість". Саме у процесі нормотворчості створюються правові норми, що регулюють та впорядковують різноманітні сфери суспільних відносин, забезпечують нормальне функціонування соціуму, правопорядок і стабільність у ньому. Нормотворчість у системі МВС України слід розглядати як процес створення відомчих нормативних актів при відповідному забезпеченні технологій їх підготовки та прийняття. Аналіз цих нормативних документів дає можливість виявити прогалини і недоліки у наявному правовому просторі. Порушень у цій сфері занадто багато, що пояснюється ігноруванням правил юридичної техніки. Велике значення для забезпечення подальшої регулятивної здатності нормативно-правових та індивідуальних актів є використання правил і засобів нормопроектної техніки, спрямованих на системне викладення нормативних правових приписів, конструювання звʼязків між ними та нормативно-правовими актами в цілому.

 

Навчальна дисципліна "Юридичне нормопроектування" вивчає науково-теоретичні та практичні основи юридичної техніки, особливості нормопроектної техніки як інструменту забезпечення системності законодавства, загальні уявлення про нормотворчу діяльність органів внутрішніх справ, особливості складання нормативно-правових і правозастосовних актів.

 

Метою навчальної дисципліни є:

 

- вивчення загальних питань нормопроектної техніки, основних принципів нормотворчої діяльності органів внутрішніх справ, особливостей укладання нормативно-правових і правозастосовних актів у системі ОВС згідно з вимогами нормотворчої техніки;

 

- формування у студентів умінь і навичок щодо укладання нормативно-правових і правозастосовних актів з огляду на їх призначення та види;

 

- розвиток у студентів відповідальності за правильне юридико-лінгвістичне оформлення юридичних документів;

 

- усвідомлення потреби дотримання правил юридичної техніки, законів юридичного мовлення, мовностильових норм при формулюванні правових приписів і правових рішень;

 

- набуття студентами поглиблених знань стосовно юридично грамотного висловлювання своїх думок.

 

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

 

- ознаки, подвійну природа, принципи й особливості, функції нормопроектування;

 

- стадії нормопроектування як науково обґрунтовану сукупність дій субʼєктів нормопроектування;

- правову основу нормотворчої діяльності МВС України;


 


- засоби, прийоми юридичної техніки;

 

- правила-вимоги юридичної техніки, що висуваються до нормативно-правових і правозастосовних актів;

- види юридичної техніки;

 

- інструменти нормопроектної техніки, що використовуються при формуванні змісту правових актів;

 

- правові норми, які встановлюють, змінюють або скасовують правові відносини, що визначають зміст форм управлінської діяльності та надають їм загальнообовʼязкової сили;

 

- порядок підготовки та подання нормативних актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

- загальні правила оформлення основних реквізитів документа;

- погодження проекту нормативного акта;

 

- види помилок, що виникають при написанні нормативно-правових і правозастосовних актів;

- проведення правової експертизи проекту нормативного акта;

уміти:

 

- створювати відомчі нормативні акти при відповідному забезпеченні технологій їх підготовки та прийняття;

 

- послідовно і логічно викладати інформацію у текстах індивідуальних актів;

 

- правильно оформлювати і розташовувати реквізити в індивідуальних актах;

 

- складати якісні індивідуальні акти згідно з вимогами нормотворчої техніки;

- правильно використовувати юридичні терміни у текстах актів;

- уникати помилок у текстах індивідуальних актів;

 

- аналізувати тексти нормативно-правових та індивідуальних актів в аспекті дотримання правових, логічних, структурних, мовностилістичних вимог;

 

- аналізувати типові помилки, що виникають при написанні текстів нормативно-правових та індивідуальних актів, а також визначати способи їх усунення;

- проводити правову експертизу проекту нормативного акта.

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Нормопроектування являє собою специфічну діяльність компетентних

 

органів, яка полягає у процедурі виявлення та вивчення суспільних відносин, що потребують правового регулювання, розробки, обговорення та затвердження проектів нормативно-правових актів, націлених на прийняття, зміну чи припинення дії правових приписів.


 

 


Чинники нормопроектування обумовлюють зміст і цілеспрямованістьнормопроектування, що характеризує його зміст. Фактори нормопроектування є структурним елементом факторів правотворчості, співвідносяться між собою як загальне і спеціальне (специфічне) та можуть збігатися за змістом і значенням, але бути різними за характером впливу і втілення у змісті юридичного документа.

 

Принципи і функції нормопроектування –це стійкі категорії,щохарактеризують теоретичні основи роботи нормопроектувальників, визначають єдність і результативність нормопроектної роботи, обумовлюють предметність і зміст нормопроектування, є основними засадами щодо вдосконалення практики нормопроектування.

 

Функції й мета нормопроектування –форми обʼєктивації потребсуспільства. Від обʼєктивності функцій і мети нормопроектування безпосередньо залежить ефективність нормопроектної роботи. Гарантом обʼєктивного змісту функцій і мети нормопроектування є науково обґрунтовані дослідження інституту нормопроектування та розроблені науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення нормопроектної діяльності.

 

Субʼєкт нормопроектування є специфічним інститутом,який можеіснувати як окрема самостійна особа (група осіб), так і знаходитись у складі самого правотворчого органу. Категорії "учасники нормотворчого процесу", "субʼєкт правотворчості" та "субʼєкт нормопроектування" за сутністю є різними інститутами, однак тісно повʼязані та співвідносяться між собою як загальне, спеціальне та специфічне.

 

Стадії нормопроектування обумовлюють складний змістнормопроектування та створюють підґрунтя для вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення процесу нормопроектування. Стадійний поділ нормопроектування має подвійний характер, що, з одного боку, визначає нормопроектування як складову частину (стадію) всього процесу правотворчості, а з іншого – як самостійне явище, що складається з окремих стадій.

 

Юридична техніка – це система принципів,засобів,прийомів,правових,логічних, мовностилістичних, структурних правил-вимог щодо підготовки текстів правових актів, що застосовуються при виробленні і систематизації актів для забезпечення їх досконалості.

 

Нормотворча техніка –це система правил підготовки досконалих заформою, структурою і змістом нормативних правових актів та їх проектів

 

Відомча нормотворчість –це діяльність органів виконавчої влади,міністерств, комітетів, відомств щодо створення вторинних підзаконних нормативно-правових актів, що видаються у межах компетенції того чи іншого органу, та містять похідні норми права, що розкривають і конкретизують первинні норми права, приймаються на їх основі та спрямовані на їх виконання.


 


Документ –це результат відображення фактів,подій,явищ обʼєктивноїдійсності та розумової діяльності людини за допомогою письма, графіки, малюнка, фотографії, звукозапису на спеціальному матеріалі – папері, фотоплівці, магнітній і перфострічці, диску, перфокарті, дискеті тощо.

 

Юридичний документ –це письмовий акт,який складається згідно зправовими вимогами та містить правову інформацію (підтвердження прав, обовʼязків або підтвердження юридичних фактів, подій чи дій, що тягнуть виникнення певних прав та обовʼязків). Він є письмовим актом, який встановлює, розвиває, змінює чи припиняє певні правовідносини або фіксує юридично значущі факти й дії.

 

Правила юридичної техніки мають універсальний характер,щовикористовуються на стадії нормопроектування, а також у рамках інших стадій правотворчого процесу та правозастосовної діяльності.

Текст нормативно-правового акта –словесно виражене,завершене,

 

цілісне, інформаційно насичене владне веління, обʼєктивоване у вигляді писемного документа.

 

Правотворча помилка – результат недотримання правотворчим органом будь-яких загальноприйнятих правил, стандартів, вимог.

 

Правова експертиза проектів нормативно-правових актів є складнимінститутом нормопроектування, що знаходить свій вияв у різних формах дослідження проектів нормативно-правових актів для гарантування якості як нормопроектної діяльності, так і самого проекту юридичного документа.

 

Лінгвістична експертиза –розгляд питань з мовним оформленням тих чиінших юридичних документів (законів, постанов, указів тощо) та аналіз певних текстів з метою установлення їхнього авторства. Перевірці підлягають як зміст, так і форма проекту закону, постанови, указу тощо.

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

    Кількість годин  
Назви тем   Семі- Прак-  
з/п Лекції тичні  
  нари  
      заняття  
         
           
  Теоретичні основи        
  нормопроектування: природа,        
1. сутність, принципи, функціональне    
  призначення, мета, субʼєкт        
  нормопроектування        

 

 


             
    Юридична техніка: предмет,        
    методологія, мета, завдання,        
2.   проблеми, її значення для      
  нормопроектної діяльності.  
           
    Стукртура і види юридичної        
    техніки        
    Вимоги нормопроектної техніки        
3.   при підготовці текстів юридичних      
    документів        
    Правозастосовні акти: основні риси,        
4.   функції, зміст, структура, юри дико-    
  технічні особливості, технична  
           
    досконалість        
    Процесуальні акти: поняття, сфера        
    застосування, правові властивості,        
5.   ознаки, види, структура,    
    юридикотехничні особливості,        
    технична досконалість        
Всього          

 

Форма підсумкового контролю – залік.

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Конституція України: Прийнята на пʼятій сесії Верховної Ради України

28 червня 1996 року № 254к/96-ВР / Відомості Верховної Ради України. –

1996. – № 30. – Ст. 141. – К.: Парламент. вид-во, 2012.

2. Закон України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року

№ 3855-XII. – К.: Парламент. вид-во, 2010.

 

3. Закон України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року № 3426-XII. – К.: Парламент. вид-во, 2012.

4. Закон України "Про національний фонд і архівні установи" від 24 грудня

1993 року № 3815-XII (3815-12). – К.: Парламент. вид-во, 2011.

5. Закон України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року

№ 393/96-ВР. – К.: Парламент. вид-во, 2009.

 

6. Закон України "Про захист інформації в автоматизованих системах" від 5 липня 1994 року № 31. – К.: Парламент. вид-во, 2008.

 

7. Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII. – К.: Парламент. вид-во, 2012.

8. Закон України "Про засади державної мовної політики" № 5029-VI

(чинний з 10 серпня 2012 року) / http://zakon2.rada.gov.ua.


 


9. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-X (останні зміни внесені 18 вересня 2012 року, № 5289-VI).

– К.: Парламент. вид-во, 2012.

 

10. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року № 1798-ХІІ. – К.: Парламент. вид-во, 2012.

 

11. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-ІV. – К.: Парламент. видавництво, 2012.

 

12. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-III. – К.: Парламент. вид-во, 2012.

 

13. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року № 1001-05. – К.: Парламент. вид-во, 2011.

 

14. Кримінальний процесуальний кодекс України від 5 липня 2012 року № 5076-YІ.

 

15. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV. – К.: Парламент. вид-во, 2012.

 

16. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV. – К.: Парламент. вид-во, 2012.

 

17. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади" // zakon.rada.gov.ua/go/1242-2011-п.

 

18. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 625-р "Про заходи щодо вдосконалення системи охорони державної таємниці".

19. Бержерон Р. Український посібник з нормопроектування / Р. Бержерон. –

К., 1999. – 204 с.

 

20. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ Видавництво "Юридична думка", 2007. – 1052 с.

21. Загальні елементи нормопроектування: Канадська перспектива. – К.,

1998. – 228 с.

 

22. Дідич Т.О. Нормопроектування: теоретико-правовий аспект: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2006. – 20 с.

 

23. Дідич Т.О. Нормопроектування: питання теорії та методології: монографія. – К.: Вид-во Європ. університету, 2010. – 160 с.

 

24. ДСТУ 4163-2003. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. Вид. оф. – (Чинний від 01.09.2003). – К.: Держспоживстандарт, 2003. – 21 с.

 

25. ДСТУ 2732-2004. Державний стандарт України. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. Вид. оф. – (Чинний від 01.07.2005). – К.: Держстандарт України, 2005. – 24 c.

 

26. ДСТУ 3582-1997. Державний стандарт України. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові. Загальні вимоги та


 


правила. Вид. оф. – (Чинний від 01.07.98). – К.: Держстандарт України,

1998. – 24 c.

 

27. Збірник тез лекцій з нормопроектування. – К.: Мінюст України. Центр правов. реформи і законопр. робіт, 2012. – 159 с.

 

28. Ковальський В.С., Кузінцев І.П. Правотворчість: теоретичні та логічні засади / В.С. Ковальський, І.П. Кузінцев. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

 

29. Красницька А.В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування. – К.: Парламентське видавництво, 2006 (розділи 3, 4, 5, 9,

11). – 538 с.

 

30. Нормотворча діяльність: зб. норм.-прав. актів та метод. реком. / Міністерство юстиції України. – К.: Вид. Дім "Ін Юре", 2011.

 

31. Справочник по нормотворческой технике. / Пер. с нем. – 2-е изд., перераб. – М.: Издательство БЕК, 2012. – 296 с.

32. Ткачук А. Законодавча техніка. Практичний посібник
нормопроектувальника. К., 2011. – 268 с.    

33. Шугрина Е.С. Техника юридического письма: учеб.-практ. пособ. /

Е.С. Шугрина. – М., 2010.

 

34. Ануфрієв М.І. Систематизація нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та вдосконалення його правотворчої діяльності / М.І. Ануфрієв // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики: матеріали міжнар. наук.-практ. конф.– К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1999. – С.71-75.

 

35. Биля І. Нормотворча техніка (поняття і загальна характеристика) / І. Биля

 

// Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 т. / Відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, Ю.С. Шемшученко. – К.: Концерн "Вид. Дім "Ін Юре", 2003. – Т. 1: Теоретико-методологічні та концептуальні засади поліцейського права та поліцейської деонтології. – 1232 с.

 

36. Бобровник С. Принципи нормотворчої техніки / С. Бобровник. – Там само.

 

37. Бобровник С. Юридична техніка / С. Бобровник// Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10-ти т. / Відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, Ю.С. Шемшученко. – К.: Концерн "Вид. Дім "Ін Юре", 2003. – Т. 1: Теоретико-методологічні та концептуальні засади поліцейського права та поліцейської деонтології. – 1232 с.

 

38. Бондар Ю.М. Правозастосовні помилки / Ю.М. Бондар. – Там само.

 

39. Дутко А. Загальна характеристика техніко-юридичного нормотворення / А. Дутко // Вісник Львів. ун-ту. – 2000. – Вип. 35. – С. 48-51.

40. Железняк Н. Нормотворча діяльність як форма реалізації державної

 

правової політики / Н. Железняк // Право України.– 2004.– № 7. – С. 94-99. – (Серія юридична).


 

 


41. Зайцев Ю. Автентичність правового тексту та проблеми його термінологічно-мовного оформлення (на матеріалі проекту Цивільного кодексу) / Ю. Зайцев // Українське право. – 1997. – № 3.

 

42. Законотворча діяльність: Словник термінів і понять / За ред. акад. НАН України В. М. Литвина. – К.: Парламентське видавництво, 2012. – 304 с

43. Кашанина Т. В. Юридическая техника: учебник / Т. В. Кашанина. – М.:

Эксмо, 2010.

 

44. Красницька А.В. Проблеми формування визначення поняття юридичної техніки у пострадянські часи / А.В. Красницька // Науковий вісник КНУВС. – 2010.

 

45. Красницька А.В. Правозастосовні помилки у текстах процесуальних актів кримінального судочинства / А.В. Красницька // Судова апеляція. – 2009.

– №1. – С. 28-33.

46. Красницька А.В. Типові помилки процесуального характеру, яких

 

припускаються у процесуальних актах судового провадження / А. В. Красницька // Держава і право: зб. наук. праць. – Вип. 43. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – С. 500-505. – (Юрид. і політ. науки).

 

47. Красницька А.В. Правила-вимоги юридичної техніки щодо процесуальних актів кримінального судочинства / А.В. Красницька // Юриспруденція: теорія і практика. – 2009. – № 1. – С. 7-13.

 

48. Красницька А.В. Процесуальні акти кримінального судочинства: юридична техніка, шляхи вдосконалення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / А. В. Красницька. – К., 2008. – 20 с.

 

49. Красницька А.В. Удосконалення мови процесуальних актів кримінального судочинства / А.В. Красницька // Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи: зб. матеріалів наук.-практ.

 

конф. – К., 2006. – С. 79-82.

 

50. Красницька А.В. Юридична техніка процесуальних актів кримінального судочинства / А.В. Красницька // Науковий вісник НАВСУ. – № 2. – 2003.

– С. 120-128.

 

51. Петрова І. Вимоги, предʼявлені до нормативно-правових актів МВС України / І. Петрова // Підприємництво, господарство і право. – 2009. –

 

№ 8.

52. Проект Закону України "Про нормативно-правові акти" від 1 грудня

2010 року № 7409.

 

53. Чухвичев Д.В. Законодательная техника: учеб. пособ. / Д.В. Чухвичев. –

М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2010. – 288 с.

 

54. Шестопалова Л. Особливості нормотворчості в органах внутрішніх справ / Л. Шестопалова, М. Мельничук // Вісник Академії управління МВС. –

2009. – № 2. – С. 92-98.


 

 


ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

 

Тема 1. Теоретичні основи нормопроектування: природа, сутність, принципи, функціональне призначення, мета, субʼєкт нормопроектування

 

Лекція – 1 година

1. Загально-теоретичні основи нормопроектування.

2. Правова основа нормотворчої діяльності МВС.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-10; просмотров: 181; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.229.50.161 (0.191 с.)